WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Страховий захист в сільському господарстві - Курсова робота

Страховий захист в сільському господарстві - Курсова робота

Страхова сума обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур визначається в розмiрi вартості врожаю, яка обчислюється шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років, за даними обліку страхувальника, на ціну 1 центнера продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), та на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Страхова сума обов'язкового страхування врожаю багаторiчних насаджень визначається у встановленому порядку, з урахуванням площi, зайнятої пiд насадження у тому ж роцi, що й збирання врожаю. За умови чiткої перiодичностi плодоношення багаторiчних насаджень середня врожайнiсть визначається за показниками п'яти рокiв, у яких плодоношення насаджень вiдповiдає роковi страхування.

У разi коли страхувальник протягом п'яти рокiв вирощує культуру менше нiж три роки, у розрахунок вартостi врожаю береться планова врожайнiсть на поточний рiк, але не вище нiж середня врожайнiсть у районi за останнiй рiк.

Розмiр страхового платежу, який пiдлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф та вiдсоток страхового покриття. У разi безперервного страхування врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень та неотримання страхового вiдшкодування протягом двох рокiв страхувальник має право на зменшення розмiру страхового тарифу до 10 вiдсоткiв.

За обов'язковим страхуванням страхове покриття, тобто частка збитку, яку відшкодовує страхувальник, становить 70 %.

Вартість урожаю сільськогосподарської продукції для цілей страхування можна визначити множенням планової площі посіву тієї чи іншої культури на середньорічну урожайність (у розрахунку на один гектар) за останні 5 років і на погоджену зі страховиком ціну за одиницю продукції. Страхова сума не повинна бути вищою за 70 % вартості врожаю (50 % - у разі обов'язкового страхування врожаю).

Решта вартості продукції в разі її знищення через страховий випадок має покриватися за рахунок ресурсів господарства. Безперечно, така велика й фактично примусова франшиза не виправдана. Страхувальники, здебільшого, не мають змоги створювати адекватні внутрішньогосподарські резерви.

Отже, на випадок ризиків господарства захищені лише наполовину. Доцільно, щоб рівень франшизи визначався за домовленістю між учасниками страхового договору, їм потрібно дати право диференціювати розмір франшизи залежно від виду сільськогосподарських культур.

Тварини приймаються на страхування за договірною сумою, але не вищою за дійсну вартість. Так само визначається страхова сума щодо матеріалів, кормів, насіння, готової продукції та інших матеріальних цінностей. Стосовно тварин і зазначених щойно інших активів може передбачатися франшиза. Основні засоби приймаються на страхування за договірною ціною, але не вищою від залишкової вартості.

Тварини, будівлі, обладнання тощо можна застрахувати й на суму, меншу за їх вартість. У такому разі всі відповідні об'єкти вважаються застрахованими в тому відсотку їх вартості, в якому їх узято на страхування в цілому.

Страхові платежі визначаються в цілому за договором і за кожним видом майна, що передається на страхування. Для цього від страхової суми віднімають франшизу, різницю перемножують на тарифну ставку і ділять на 100.

Страхові платежі мають бути сплачені в повному обсязі або в розмірі не менш як 25 % річної суми зі страхування врожаю сільськогосподарських культур і не менш як 50 % відповідної суми зі страхування тварин та іншого майна до вступу договору страхування в дію, але не пізніше ніж через 30 днів від дня його підписання.

Зі страхування тварин, багаторічних насаджень та іншого майна остаточні розрахунки за внесками мають бути закінчені протягом трьох місяців після сплати першого платежу.

2.4 Оцінка збитків, порядок обчислення та сплати страхового відшкодування

При складанні акта за повну або часткову загибель посівів сільськогосподарських культур особливу увагу приділяють встановленню дійсної причини загибелі посівів.

В разі, коли загибель посівів виникла від причин, за які відповідальності страховик не несе, складається акт довільної форми ,в якому зазначається фактична причина загибелі культури, розмір площі її посіву та загибелі, місце знаходження (номер поля, бригада тощо).

При повній загибелі сільгосп культур на всій площі посіву або на її частині, внаслідок страхових подій, що передбачені договором страхування, розмір збитку визначається по кожній культурі окремо, на основі відповідно складеного акта та наявності необхідних документів.

Розмір збитку обчислюється за ціною одного центнера продукції ,яка склалася за минулий рік та з фактичною площею, з якої буде зібраний врожай.

Загальним збитком є втрата застрахованого врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень, що виникла внаслiдок настання страхового випадку. Загальний збиток обчислюється шляхом множення рiзницi мiж врожайнiстю з гектара, визначеною в договорi страхування з урахуванням розмiру страхового покриття, та фактичною врожайнiстю з гектара в поточному роцi на площу посiву (насаджень) та цiну, визначену в договорi страхування, але не вищу нiж на момент виплати страхового вiдшкодування.

У разi загибелi сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень з наступним їх пересiвом (пересадженням) для визначення загального збитку враховується вартiсть фактично одержаного врожаю, яка обчислюється за цiнами пiдприємства (реалiзацiя, фактична собiвартiсть за минулий рiк, планова на поточний рiк, але не вище нiж фактична у районi за минулий рiк), визначеними у договорi обов'язкового страхування, i фактична вартiсть врожаю зазначених культур i насаджень, якими проводився пересiв (пересаджування), обчислена за цiнами поточного року.

Розмiр загального збитку в разi загибелi або пошкодження врожаю сiльськогосподарських культур i багаторiчних насаджень внаслiдок настання страхового випадку визначається пiсля оприбуткування врожаю виходячи з вартостi неотриманого чи недоотриманого врожаю.

Прямий збиток, що вiдшкодовується страховиком, визначається у вiдсотках розмiру загального збитку, який зафiксований у вiдповiдних актах обстеження пiсля настання кожного страхового випадку. Страхове вiдшкодування не може перевищувати розмiру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Якщо виявлено, що фактична площа посіву сільськогосподарських культур більша ніж передбачена в договорі, то сума страхового відшкодування буде обчислюватися пропорційно відношенню цих площ.

У разі сплати страхувальником чергового страхового платежу за договором обов'язкового страхування не в повному обсязi прямий збиток вiдшкодовується пропорцiйно сумi сплачених страхових платежiв.

Виплата страхового відшкодування здійснюється протягом десяти робочих днів з моменту прийняття рішення про його виплату.

Страхові премії обчислюються по кожній культурі (або групі культур) шляхом множення вартості урожаю з всієї площі посіву на тарифну ставку. Ставки диференційовані по культурам і регіонам. Вони можуть сплачуватися одноразово в розмірі річної премії або в розстрочку, причому останній внесок повинен бути сплачений не пізніше календарного терміну установленого договору.

При настанні страхового випадку страхувальник у письмовій формі сповіщає страховика, перераховує йому назви загиблих і ушкоджених сільськогосподарських культур, час і вид стихійного лиха, його тривалість, інтенсивність, форму ушкодження по кожній культурі, фазу розвитку рослини на момент стихійного лиха, розмір площі ушкодження, а також площу, намічену для пересівання. Страховик перевіряє ці повідомлення за матеріалами гідро-метео-служби, встановлює причини і обставини страхового випадку шляхом огляду його на місті події і складає акт встановленої форми.

Loading...

 
 

Цікаве