WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Системи переказу великих сум платежів - Курсова робота

Системи переказу великих сум платежів - Курсова робота

  • ведення нагляду;

  • проведення розрахунків;

  • експлуатацію системи.

Питання, чи слід центральному банку нести відповідальність за експлуатацію СПВСП, є питанням політики, і відповідь на нього залежить від різних факторів, у тому числі – від функцій нагляду за платежами та їх правового режиму, ступеня ризику, притаманного певному механізмові, і банківської структури конкретної країни. По суті, це питання розподілу праці між центральним і комерційними банками в сфері експлуатації платіжної системи. Оптимальним вирішенням проблеми задоволення потреб учасників ринків у переказі великих сум платежів може бути поєднання державних і приватних механізмів.

Незалежно від того, хто експлуатує СПВСП – центральний банк чи приватний сектор, – існує необхідність співробітництва й узгодження дій центрального та комерційних банків щодо створення та використання СПВСП. Зокрема, необхідне тісне співробітництво між центральним та іншими банками щодо визначення нових підходів стосовно утворення платіжних систем, що відповідають вимогам ділової практики. Центральні банки зобов'язані сприяти конструктивним нововведенням і підтримувати надійні та ефективні системи обробки даних. Це потребує розробки гнучких систем, що враховують задачі як центрального, так і комерційного банків.

Однак, це співробітництво не повинно обмежуватися тільки питаннями СПВСП. Воно має охоплювати більш широкі аспекти впливу СПВСП на інші банківські системи, наприклад, взаємозалежність функціональності СПВСП та управління ризиком при веденні інвалютних трансакцій або процес передачі інструментів кредитно-грошової політики.

Крім того, інтернаціоналізація банківської діяльності означає, що СПВСП уже не можуть створюватись виключно на національній основі.

За типом проходження платіжних та інформаційних потоків структури систем переказу великих сум платежів можуть бути охарактеризовані чотирма узагальнюючими моделями, які зображені на рис. 2–5.

Модель відповідає ситуації, коли платіжні повідомлення надсилаються банком-відправником до центрального банку, який виконує відповідні розрахунки, кредитує та дебетує кореспондентські рахунки учасників трансакції, а опісля повідомляє про завершення трансакції обидва комерційні банки – відправник та отримувач.

Згідно з моделлю Y, платіжні повідомлення надсилаються банком-відправником до комунікаційного вузла, який, у свою чергу, надсилає необхідну інформацію центральному банку для виконання розрахунків. Центральний банк, виконавши відповідні проводки на кореспондентських рахунках учасників трансакції, повідомляє про завершення трансакції комунікаційний вузол, який, у свою чергу, направляє повідомлення банку-отримувачу.

1 – повне платіжне повідомлення, 2 – розрахунок, 3 – повне платіжне повідомлення

Рис. 2. V модель системи переказу великих сум платежів

Модель L відображає ситуацію, коли платіжні повідомлення надсилаються банком-відправником до центрального банку, який виконує відповідні розрахунки і повідомляє про завершення трансакції банк-відправник, який направляє повідомлення банку-отримувачу.

1 – основне платіжне повідомлення, 2 – запит на розрахунок,

3 – підтвердження, 4 – основне платіжне повідомлення

Рис. 3. Y модель системи переказу великих сум платежів

1 – запит на розрахунок, 2 – підтвердження, 3 – платіжне повідомлення

Рис. 4. L-модель системи переказу великих сум платежів

Модель Т стосується випадку, коли платіжні повідомлення надсилаються банком-відправником банку-отримувачу та до центрального банку, який виконує відповідні розрахунки і повідомляє про завершення трансакції банк-отримувач. Банк-отримувач, одержавши повідомлення відправника, відображає платіж на своїх рахунках, але розрахунок вважається остаточним лише після надходження підтвердження з центрального банку.

Рис. 5. Т – модель системи переказу великих сум платежів

Структура СПВСП зумовлена багатьма факторами, до яких належать рішення, що приймаються на рівні економіки, ділової практики і політики. Велике значення при цьому мають історичні, політичні та економічні особливості конкретної країни, стан технічної інфраструктури, зокрема – мережі телекомунікацій.

Грошово-кредитний режим країни, що визначає умови та терміни використання грошей на депозитах у комерційних банках і центральному банку, також відіграє важливу роль при виборі схеми побудови системи переказу великих сум платежів. Наприклад, рівень резервів, які вимагається тримати у центральному банку, види активів, якими дозволяється покривати резервні вимоги, можливість використовувати резервні залишки для розрахунків за платежами – від цього залежить відносна привабливість різних схем побудови СПВСП.

Окремим типом міжбанківських платіжних систем є так звані міждержавні або транскордонні платіжні системи. Як і у випадку внутрішніх платежів, у виконанні міждержавних платежів беруть участь різні посередники і використовуються різні платіжні інструменти. Додаткова складність полягає в тому, що міжнародні платежі стосуються різних географіч-них зон, різних суверенних держав, підлягають різним юрисдикціям. Крім того, в них можуть використовуватися одночасно декілька різних валют. При виконанні таких платежів потоки повідомлень і бухгалтерських проводок охоплюють широку і розгалужену багатонаціональну мережу банків, що активно діють у межах своїх національних платіжних систем і надають спеціалізовані платіжні послуги.

Банки-нерезиденти беруть участь у національних міжбанківських системах грошових переказів або через банки-кореспонденти, або безпосередньо через свої відділення, які зареєстровані у країні перебування, де треба виконати платіж, чи через свої філії у цій країні. Ці відділення або філії можуть мати власні рахунки у центральному банку країни перебування.

Структура транскордонних систем включає зв'язки на рівні небанківських установ і банків у різних країнах, але не на рівні центральних банків чи розрахункових палат. Як правило, платежі в будь-якій конкретній валюті здійснюються через банки, які зареєстровані і розташовані у країні, де ініціюється відповідний платіж, або через відділення чи філії іноземних банків у цій же країні. Суб'єкти господарювання можуть скористатися рахунками в іноземній валюті, відкритими у зарубіжному банку, аби здійснити платіж у якійсь країні, але більш вірогідно, що вони вдадуться до послуг національних банків у сфері міжнародних платежів, а ці банки, у свою чергу, скористаються своїми зарубіжними відділеннями, філіями чи банками-кореспондентами для здійснення транскордонних трансакцій.

Серед приватних організацій, що діють у цій сфері, для передачі даних про транскордонні платежі найчастіше використовується спеціалізована кооперативна компанія S.W.I.F.T., що є власністю банків.

Список літератури

  1. Банківське законодавство України. Загальні положення, рахункові операції, платіжні системи, валютне регулювання [Текст] // Бюлетень законодавства і юридичної практики України. – 2006. – №9

  2. Вовчак, О.Д. Платіжні системи [Text]: навчальний посібник / О.Д. Вовчак, Г. Є. Шпаргало, Т.Я. Андрейків. – К.: Знання, 2008. – 341 с.

  3. Електронні гроші в Україні [Текст] // Инвестгазета. – 2008. – №32

  4. Карчевский, С.П. Платежные системы: понятие, структура, типология и принципы построения [Текст] / С.П. Карчевский // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке. – 2007. – №4. – C. 23–35

  5. Копытин, В.Ю. Процедуры и методы расчетов в платежных системах (окончание) [Текст] / В.Ю. Копытин // Финансы и кредит. – 2008. – №12. – C.8–14

  6. Копытин, В.Ю. Процедуры и методы расчетов в платежных системах [Текст] / В.Ю. Копытин // Финансы и кредит. – 2008. – №11. – C. 42–53

  7. Пиріг, С.О. Платіжні системи [Текст]: навчальний посібник / С.О. Пиріг; Мін-во освіти і науки України, Луцький держ. техн. ун т. – К.: ЦУЛ, 2008. – 240 с.

  8. Попов, Р. Рынок платежных систем. "Электронные деньги" [Текст] / Р. Попов, М. Веремеенко // Банковское дело. – 2007. – №7. – C. 33–36

  9. Про внесення змін до Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" [Текст]: закон України / Україна. Закон. – [Б. м.: б. и.], 2004. – Б. ц.

  10. Румянцев, М.И. Информационные системы и технологии финансово-кредитных учреждений [Текст]: учебное пособие для вузов / М.И. Румянцев; Западнодонбасский ин т экономики и управления. – Днепропетровск: ИМА-пресс, 2006. – 482 с.

  11. Селиванов, Ю.В. Система управления потоками наличных в платежной системе банка [Текст] / Ю.В. Селиванов // Расчеты и операционная работа в коммерческом банке. – 2008. – №2. – C. 72–79

  12. Солуянов, А.А. Риски платежных систем (управление рисками и их минимиация) [Текст] / А.А. Солуянов // Банковские услуги. – 2007. – №12. – C. 9–16

Loading...

 
 

Цікаве