WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Система бухгалтерського обліку в банках України - Курсова робота

Система бухгалтерського обліку в банках України - Курсова робота

Позабалансові рахунки поділяють на дві категорії залежно від об'єктів обліку. Рахунки першої категорії призначені для економічних за змістом об'єктів обліку: тверді потенційні зобов'язання та потенційні вимоги банку. Твердими їх називають тому, що банк не може відмовитися від виконання угод, де такі зобов'язання та вимоги передбачені в односторонньому порядку, та уникнути штрафних санкцій у разі їх невиконання.

У зв'язку з тим, що облік операцій на позабалансових рахунках ведеться із застосуванням методу подвійного запису, виникає необхідність визначення критерію, за яким можна з'ясувати характер рахунка. Характер рахунка визначається залежно від того, як такий рахунок переходить на баланс у разі виконання банком його зобов'язання або вимоги.

Характеристика рахунків — актив або пасив — визначається так:

позабалансовий рахунок — активний, якщо при переведенні його на баланс дебетується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9020 "Гарантії за позиками, що надані клієнтам" — активний, тому що коли клієнт виявиться неплатоспроможним, банк буде змушений платити за наданою гарантією і дебетуватиме рахунок балансу "Сумнівна заборгованість за виплаченими гарантіями";

позабалансовий рахунок — пасивний, якщо при переведенні його на баланс кредитується балансовий рахунок. Наприклад, рахунок № 9110 "Зобов'язання за кредитами, які отримані від банків" — пасивний, бо якщо банк скористається, наприклад, кредитною лінією, він кредитуватиме рахунок балансу в розділі "Кошти інших банків" першого класу.

Друга категорія позабалансових рахунків використовується з метою забезпечення контролю за правильністю і своєчасністю здійснення операцій за балансовими рахунками. Усі такі рахунки вважаються активними. Прикладом цих рахунків є "цінні папери клієнтів у довірчому управлінні", "розрахункові документи за факторинговими операціями".

Для реалізації методу подвійного запису на позабалансових рахунках використовується технічний позабалансовий раху-

нок, який називають контррахунком. Він є контррахунком до будь-якого позабалансового рахунка і має характер активно-пасивний.

Розглянемо пояснення до застосування методу подвійного запису для позабалансових рахунків. Якщо банк надав клієнту гарантію, то для обліку позабалансової операції використовуємо таке бухгалтерське проведення:

  • Д-т "Гарантії, які надано клієнтам";

  • К-т "Контррахунок".

Якщо банк, навпаки, підписав угоду з банком-контрагентом про відкриття на його адресу кредитної лінії, то складається таке бухгалтерське проведення:

* Д-т "Контррахунок";

*К-т "Зобов'язання з кредитування, що надано банку".

Зауважимо, що позабалансові рахунки кореспондують тільки між: собою і в жодному разі не можуть кореспондувати з балансовими рахунками.

Використання позабалансових рахунків дає змогу отримувати інформацію про операції банків, які пов'язані з використанням новітніх фінансових інструментів, і є додатковим джерелом прибутків банку. До таких операцій належать зобов'язання та вимоги за укладеними, але ще не виконаними угодами, а саме:

  • кредитні лінії;

  • дозволений овердрафт;

  • непокриті акредитиви;

  • гарантійні зобов'язання;

  • спотові, форвардні й умовні контракти з купівлі/продажу іноземної валюти.

Об'єднання бухгалтерських рахунків у балансові частині здійснено за такими принципами:

за видами контрагентів;

за функціями комерційних банків (вид операції);

за принципом ліквідності.

Згідно з першим принципом міжбанківські операції виділені окремо в першому класі, а операції з усіма іншими клієнтами - не банками у другому класі; у межах класу рахунки об'єднуються за видами контрагентів.

Відповідно до другого принципу, наприклад, операції з готівкою та банківськими металами (казначейські інструменти) відображаються за рахунками першого класу. Депозитні, кредитні операції, операції з касового обслуговування бюджетів різного рівня — у другому класі; операції з цінними паперами — у третьому класі; внутрішньобанківські операції — у третьому та четвертому класах тощо.

Згідно з третім принципом активи та зобов'язання (перший — четвертий класи) розміщені за ступенем зниження ліквідності, тобто від найбільш ліквідних (монети та банкноти у касі, кошти на рахунках у НБУ) до неліквідних (сумнівна заборгованість за кредитами, основні засоби); зобов'язання — від зобов'язань на вимогу до довгострокових зобов'язань.

Правильне розуміння ознак, які покладено в основу групування рахунків усередині розділів та класів, надалі полегшить проведення аналізу банківської діяльності.

У першому класі обліковуються казначейські та міжбанківські операції комерційних, банків (табл. 1.10).

Таблиця 1.10

Структура першого класу плану рахунків комерційного банку

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції

10 Готівкові кошти

100 Банкноти та монети 101 Дорожні чеки

1 1 Банківські метали

110 Банківські метали

12 Кошти у НБУ

120 Кошти до запитання в НБУ 121 Строкові депозити в НБУ

13 Кошти НБУ

130 Коррахунок НБУ в комерційному банку 131 Короткострокові кредити, які отримано від НБУ 132 Довгострокові кредити, які отримано від НБУ

14 Казначейські та інші цінні папери, що рефінансуються НБУ

141 Боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ портфелі банку на продаж 142 Боргові цінні папери, що рефінансуються НБУ портфелі банку на інвестиції 143 Боргові цінні папери, емітовані НБУ 149 Резерви під знецінення боргових цінних паперів, рефінансуються НБУ

15 Кошти в інших банках

150 Кошти до запитання в інших банках 151 Строкові депозити, які розміщено в інших банках 152 Кредити, які надано іншим банкам 158 Сумнівна заборгованість інших банків 159 Резерв під заборгованість інших банків

16 Кошти інших банків

160 Кошти до запитання інших банків 161 Строкові депозити інших банків 162 Кредити, які отримано від інших банків

Клас 1. Казначейські та міжбанківські операції

17 Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями

178 Сумнівна заборгованість та резерви за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями 179 Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями

18 Дебіторська заборгованість за операціями з банками

181 Дебіторська заборгованість за операціями з банками 188 Сумнівна дебіторська заборгованість за операціями з банками 189 Резерв під дебіторську заборгованість за операціями з банками

19 Кредиторська заборгованість за операціями з банками

191 Кредиторська заборгованість за операціями з банками

До казначейських інструментів відносять:

  • готівкові кошти;

  • банківські метали;

  • цінні папери, які рефінансуються Національним банком України;

  • кошти комерційного банку в Національному банку України; кошти Національного банку України в комерційному банку. До міжбанківських інструментів належать операції між комерційними банками:

  • кореспондентські рахунки;

  • депозити;

  • кредити;

  • фінансовий лізинг.

Готівкові кошти, що стоять на першому місці, — це найбільш ліквідні активи. Готівковими коштами вважаються всі грошові кошти в національній та іноземній валюті, а також дорожні чеки незалежно від того, де вони перебувають. Грошові та дорожні чеки обліковуються на різних рахунках.

До інших найбільш ліквідних активів належать рахунки двох типів, що не дають процентного доходу: залишки на кореспондентському рахунку в НБУ і залишки на кореспондентських рахунках в інших банках. З метою проведення розрахунків банки змушені тримати кошти на кожному з цих активів. У розділах "Кошти у Національному банку України" та "Кошти Національного банку України" відображаються активні та пасивні операції комерційного банку з НБУ. Національний банк України у стосунках з комерційними банками використовує такі фінансові інструменти, як ломбардні кредити, операції РЕПО, пряме кредитування, аукціонні кредити та ін. Вибір фінансових інструментів залежить від характеру грошово-кредитної політики.

До достатньо ліквідних активів належать облігації внутрішньої державної позики; депозити овернайт і короткострокові депозити, які розміщені в інших банках; кредити овернайт та короткострокові кредити, надані іншими банками.

Loading...

 
 

Цікаве