WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу - Курсова робота

Роль Національного банку України в обслуговуванні зовнішнього боргу - Курсова робота

Зміст

Вступ

1. Зовнішній борг України та його структура

2. Роль НБУ в обслуговуванні зовнішнього боргу України

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

Реформування економіки України, забезпечення її поступового зростання потребують, насамперед, залучення значного обсягу додаткових ресурсів. Їх недостатність спонукає уряд країни до пошуку альтернативних джерел, якими виступають зовнішні запозичення, а їх ефективне використання вимагає розробки відповідних державних механізмів управління ними.

Управління державним боргом країни в умовах глобалізації ускладнюється внаслідок трансформації взаємовідносин суто позичальника і кредитора у проблему наднаціонального рівня. Брак внутрішніх заощаджень у країнах-позичальниках і випадки неспроможності деяких з них обслуговувати власні зовнішні борги значно ускладнюють цю проблему.

У світовій практиці застосовувались різні підходи та відповідні програми щодо подолання або зменшення масштабів негативних явищ, пов'язаних з невдалими процедурами управління державним боргом.

Більшість з таких програм і проектів, зокрема розроблених Н. Брейді, іншими фахівцями та міжнародними фінансовими організаціями, стосувались країн, у яких уже були значні обсяги заборгованості перед зовнішніми кредиторами та виникали труднощі щодо їх обслуговування. Ці програми, в основному, мали характер загальних рекомендацій, не завжди враховували національні особливості країн, були спрямовані на вирішення тимчасових проблем, що не давало змогу отримати очікуваний позитивний ефект.

Системи управління державним боргом різних країн мають спільні недоліки. Насамперед, це відсутність довгострокового цілеспрямованого стратегічного управління державним боргом. Справедливість такого твердження доведено практикою зовнішнього боргування в Україні, що супроводжувалась численними кризами заборгованості та погіршенням загальної соціальної економічної ситуації в країні.

Значною мірою ці негативні явища зумовлені тим, що зазначена проблема не дістала належного науково-теоретичного обґрунтування. Це свідчить про необхідність глибинного теоретико-методологічного дослідження проблем управління боргом країн, визначення його особливостей з огляду на національні та соціально-економічні умови України, а також обґрунтування напрямів стратегічного управління державним зовнішнім боргом.

1. Зовнішній борг України та його структура

Основними складовими державного боргу, які відображають сфери розміщення державних боргових зобов'язань, виступають зовнішній та внутрішній борги. Але, якщо поява внутрішнього боргу приходиться безпосередньо на час появи державного боргу, то поява категорії "зовнішній борг" приходиться на час, коли держава була не здатна задовольняти власні потреби за рахунок подальшого збільшення внутрішнього боргу внаслідок обмеженості внутрішніх ресурсів країни чи інших причин.

Однак, в умовах постійної інтернаціоналізації економічного життя, яка проявляється у зростанні руху капіталів між країнами, підвищенні міжнародних валютно-фінансових та грошово-кредитних відносин, динамічний розвиток будь-якої національної економіки за сучасних умов значною мірою залежить від здатності використовувати саме зовнішні джерела фінансових ресурсів, ефективної участі в роботі міжнародних ринків фінансів та капіталів, активної інтеграції до діючих структур кредитного сприяння, а залучення фінансових коштів зарубіжного походження може відіграти стабілізуючу роль не лише на ринку валют, а й у монетарній сфері [2, с. 22].

Зважаючи на ці та інші причини, зовнішня заборгованість у сучасних умовах має суттєвий вплив на економіку будь-якої країни, і перш за все, на державні фінанси, платіжний баланс, залучення іноземних інвестицій. Однак, при неефективному управлінні зовнішнім боргом він може стати фактором, що може викликати кризу, стримувати її подолання і гальмувати початок економічного зростання. Для вирішення даної проблеми необхідно застосувати комплексний підхід, який потребує використання світового досвіду, а також вдатися до пошуку нетрадиційних засобів і підходів. Перш за все, до проведення певного дослідження, розробки та впровадження відповідних заходів необхідно визначитись з базовими поняттями та категоріями. Поняття державного зовнішнього боргу, його структури, процесу управління та регулювання, як і безпосередньо доцільності здійснення державних запозичень, залежно від різноманітних обставин можуть суттєво відрізнятись одне від одного, що вимагає ще на підготовчому етапі певної уваги, деталізації і конкретизації.

Державний зовнішній борг є складовою частиною економічної системи, справляючи пряму та опосередковану дії на багато з її елементів, зокрема, на державний бюджет, грошово-кредитну і валютні системи, рівень інфляції, внутрішні і зовнішні заощадження, іноземні інвестиції тощо. Таким чином, зовнішній борг впливає на економіку країни в цілому, а можливості його ефективного використання в більшості визначаються загальним рівнем розвитку економіки і зачіпають практично всі елементи економічної системи [6, с. 70].

Після набуття незалежності вперше Україна звернулася до зовнішніх запозичень лише в 1992 році. Утворення зовнішнього боргу незалежної України розпочалося з кредитів підприємствам під гарантії Уряду, які на 01.01.1993 складали 100% всієї зовнішньої заборгованості країни. Державні гарантії надавалися за кредитами міжнародних фінансових організацій та за експортними кредитними лініями, відкритими урядами іноземних держав відповідно до міждержавних та міжурядових угод, за якими найбільшими кредиторами українських підприємств виступали США та ФРН. Але надання кредитів носило безсистемний характер і лише для 49% з них передбачалося, що відповідальність за їх погашення будуть нести самі кредитори, відповідальність за погашення інших кредитів з самого початку покладалася на Державний бюджет.

Державний зовнішній борг України з 1992 року поступово зростав. Це обумовлювалося цілим рядом факторів, серед яких треба окремо виділити дефіцитність державного бюджету та платіжного балансу, неефективне використання залучених кредитів та відсутність належного контролю за цим процесом, висока залежність від імпорту енергоносіїв, несприятливий інвестиційний клімат. Найбільшою мірою формування боргу було пов'язано з бюджетними дефіцитами, які тривалий час мали місце, що призводило до проблем з обслуговуванням боргу. Обсяг зовнішнього боргу України протягом усього періоду, з часу отримання перших кредитів включно до 2007 року, постійно зростав, причому, найбільший приріст відбувся в 1993 та 1995 роках. У 2007 році спостерігається падіння обсягу зовнішньої заборгованості, але така ситуація була тимчасовою і не свідчить про настання тривалої тенденції зменшення зовнішнього боргу. Зокрема, у 2004-2007 роках обсяг зовнішнього боргу знову почав зростати, в тому числі, і за рахунок отримання нових кредитів та розміщення на зовнішніх фінансових ринках державних боргових зобов'язань (табл. 1.1) [1, с. 20].

Таблиця 1.1

Державний прямий та гарантований борг України за станом на 31.12.2007 р.

дол. США

грн.

%

Загальна сума державного прямого та гарантованого боргу

14 541 199,79

77 526 406,70

100,00

Прямий борг

12 404 302,07

66 133 536,50

85,30

внутрішній борг

3 849 532,44

20 523 782,16

26,47

зовнішній борг

8 554 769,63

45 609 754,34

58,83

1. Заборгованість за позиками, наданими міжн. організ-ми екон. розвитку

2 527 156,85

13 473 536,74

17,38

Європейське Співтовариство

289 907,18

1 545 640,14

1,99

ЄБРР

24 282,18

129 460,43

0,17

Світовий Банк

2 212 967,49

11 798 436,17

15,22

2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління

2 886 045,82

15 386 953,31

19,85

Італія

92 233,11

491 740,85

0,63

Німеччина

420 860,96

2 243 820,23

2,89

Росія

1 681 105,86

8 962 815,89

11,56

США

248 205,87

1 323 309,59

1,71

Туркменистан

246 499,99

1 314 214,67

1,70

Франція

34 782,43

185 442,52

0,24

Японія

162 357,60

865 609,56

1,12

3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками

2 479,22

13 217,99

0,02

Bankers Trust Luxembourg S.A.

873,56

4 657,40

0,01

Chase Manhattan Bank Luxembourg S.A.

63,89

340,64

0,00

E.M.Sovereіgn Іnvestments B.V.

263,95

1 407,25

0,00

Баварський об'єднаний банк

1 277,82

6 812,70

0,01

4. Заборгованість, не віднесена до інших категорій

3 139 087,74

16 736 046,30

21,59

ОЗДП 1995 року

150 405,00

801 884,26

1,03

ОЗДП 2001 року

1 988 682,74

10 602 662,04

13,68

ОЗДП 2005 року

1 000 000,00

5 331 500,00

6,88

Гарантований борг

2 136 897,72

11 392 870,20

14,70

Внутрішній борг

181,24

966,25

0,00

Зовнішній борг

2 136 716,48

11 391 903,95

14,69

1. Заборгованість за позиками, наданими міжн. організ-ми екон. розвитку

2 070 784,78

11 040 389,08

14,24

ЄБРР

183 524,35

978 460,09

1,26

МВФ

1 829 274,05

9 752 774,61

12,58

Світовий Банк

57 986,38

309 154,38

0,40

2. Заборгованість за позиками, наданими закордонними органами управління

29 075,88

155 018,06

0,20

Німеччина

29 075,88

155 018,06

0,20

3. Заборгованість за позиками, наданими іноземними комерційними банками

36 855,82

196 496,81

0,25

Баварський об'єднаний банк

36 855,82

196 496,81

0,25

Loading...

 
 

Цікаве