WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Ринок цінних паперів України - Курсова робота

Ринок цінних паперів України - Курсова робота

3 теоретичної позиції вибір дивідендної політики дає можливість вирішити, два ключові питання:

  • чи впливає величина дивідендів на зміну сукупного багатства акціонерів?

  • якщо так, то якою повинна бути їх оптимальна величина?

ФАКТОРИ, ЯКІ ВИЗНАЧАЮТЬ ДИВІДЕНДНУ ПОЛІТИКУ.

В будь-якій країні є певні нормативні документи, які тією чи іншою мірою регулюють різні сторони господарської діяльності, в тому числі й порядок виплати дивідендів. Існують і деякі інші обставини формального та неформального, об"єктивного та суб"єктивного характеру, які впливають на дивідендну політику. Наведемо найбільш характерні з них.

1. Обмеження правового характеру.

Власний капітал підприємства складається з трьох елементів:

° акціонерний капітал;

° емісійний дохід;

° нерозподілений прибуток.

А тому в більшості країн законом дозволена одна з двох схем - на виплату дивідендів може розподілятися тільки прибуток(прибуток звітного періоду та нерозподілений прибуток минулих періодів), або прибуток та емісійний дохід.

2. Обмеження контрактного характеру.

В багатьох країнах величина виплачуємих дивідендів регулюється спеціальними контрактами в тому випадку, коли підприємство хоче отримати довгострокову позику. Щоб забезпечити обслуговування такого боргу, в контракті, як правило, обумовлюється або межа, нижче якої не може опускатися величина нерозподіленого прибутку, або ж мінімальний процент реінвестуємого прибутку. Але в Україні така практика відсутня.

3. Обмеження в зв"язку з недостатньою ліквідністю.

Дивіденди в грошовій формі можуть бути виплачені лише в тому випадку, якщо у підприємства є гроші на розрахунковому рахунку достатні для виплати.

4. Обмеження в зв"язку з розширенням виробництва.

Багато підприємств, особливо на стадії становлення стикаються з проблемою пошуку фінансових джерел для розширення виробничих потужностей. В таких випадках часто застосовують практику обмеження дивідендних виплат.

5. Обмеження в зв"язку з інтересами акціонерів.

Визначаючи оптимальний розмір дивідендів, директорат підприємства та акціонери повинні оцінити, як величина дивідендів може вплинути на ціну підприємства вцілому. Остання ж виражається ринковою ціною акцій, яка залежить від багатьох факторів: загального фінансового стану компанії на ринку товарів та послуг, розміру виплачуємих дивідендів, темпу їх зростання і т.д.

6. Обмеження рекламно-фінансового характеру.

В умовах ринку інформація про дивідендну політику компанії відсліжується аналітиками, менеджерами, брокерами і т.д. Тому збої у виплаті дивідендів можуть призвести до зниження ринкової ціни акцій.

ВИДИ ДИВІДЕНДНИХ ВИПЛАТ ТА ІХ ДЖЕРЕЛА.

Згідно до чинного законодавства джерелами дивідендів можуть виступати: чистий прибуток звітного періоду, нерозподілений прибуток минулих періодів та спеціальні фонди, створені для цієї мети ( останні використовуються для виплати дивідендів по привілейованним акціям у випадку обмеженості прибутку та збитковості товариства ). Тому теоретично підприємство може виплатити загальну суму поточних дивідендів в розмірі, який перевищує прибуток звітного періоду. Але базовим є варіант розподілу чистого прибутку поточного періоду.

В світовій же практиці розроблені різні варіанти дивідендних виплат. Охарактеризуємо деякі з них.

Методика постійного процентного розподілу прибутку.

Як відомо, чистий прибуток розподіляється на виплати дивідендів по привілейованним акціям ( Дпа ) та прибуток, доступний власникам звичайних акцій( Пза). Остання, в свою чергу, розподіляється рішенням зборів акціонерів на дивідендні виплати по звичайним акціям ( Дза ) та нерозподілений прибуток

( ПН ).

Одним з основних аналітичних показників, які характеризують дивідендну політику, є коефіцієнт "дивідендний вихід", який представляє собою співвідношення дивіденда по звичайним акціям до прибутку, який доступний власникам звичайних акцій ( в розрахунку на одну акцію ). Дивідендна політика постійного процентного розподілу прибутку зумовлює незмінність значення коефіцієнта "дивідендний вихід" тобто:

Дза /Пза = а% = соnst

В цьому випадку, якщо підприємство отримало збитки в поточному році, дивіденд може взагалі не виплачуватись. Така методика, крім того, супроводжується значною варіацією дивіденда по звичайним акціям, що може призвести до небажаного коливання ринкової ціни акцій. А саме зниження виплачуємого дивіденду викликає падіння курсу акцій.

Методика фіксованих дивідендних виплат.

Ця політика передбачає регулярну виплату дивіденда на акцію в незмінному розмірі на протязі значного проміжку часу, наприклад 1 грн. Безвідносно до зміни курсової вартості акцій.

Методика виплати гарантованого мінімуму та екстра-дивідендів.

Ця методика є розвитком попередньої. Компанія виплачує регулярні фіксовані дивіденди, але час від часу ( в випадку успішної діяльності ) акціонерам виплачуються екстра-дивіденди. Термін "екстра" означає премію, нараховану до регулярних дивідендів, яка має разовий характер.

Методика виплати дивідендів акціями.

При цій формі розрахунків акціонери отримують замість грошей додатковий пакет акцій. Причини його застосування можуть бути різними. Наприклад, компанія має проблеми з грошами, її фінансовий стан не досить міцний. Щоб запобігти невдоволення акціонерів, директорат компанії може запропонувати виплату дивідендів додатковими акціями.

Можливий і інший варіант: фінансовий стан компанії міцний, більш того, вона розвивається швидкими темпами тому їй потрібні кошти на розвиток - вони надходять в вигляді нерозподіленого прибутку.

Розглянемо умовний приклад.

Як зміниться структура джерел власних засобів підприємства, якщо ринкова ціна його звичайних акцій складає 1200 грн. І підприємство об'явило про виплату дивідендів акціями в розмірі 5%

Структура власного капіталу до виплати дивідендів (тис.гри).

Статутний капітал:

привілейовані акції (1000 акцій по 5000 грн .) 5000

звичайні акції (15000 акцій по 1000 грн.) 15000

Резервний капітал 2000

Нерозподілений прибуток 7000

Всього 29000

Об" явлений дивіденд означає, що повинно бути додатково випущено 750 звичайних акцій (15000*5% ). Таким чином необхідно капіталізувати 900 тис грн. (1200грн*750). Ця величина розподіляється таким чином:

статутний капітал збільшується на 750 тис грн (1000грн*750);

резервний фонд (емісійний дохід) збільшується на 150 тис грн (200грн*750);

нерозподілений прибуток зменшується на 900 тис грн.

Структура власного капіталу після виплати дивідендів (тис грн).

Статутний капітал

привілейовані акції (1000 акцій по 5000 грн) 5000

звичайні акції (15000 акцій по 1000 грн) 15000

Резервний капітал 2150

Нерозподілений прибуток 6100 Всього 29000

ДИВІДЕНДНА ПОЛІТИКА ТА РЕГУЛЮВАННЯКУРСУ АКЦІЙ.

Курсова ціна акцій та дивідендна політика взаємопов"язані, хоча якоїсь формалізованої залежності не існує. Розумна дивідендна політика може сприяти зниженню флуктуації курсової ціни. Курсова ціна складається під впливом різних випадкових факторів. В фінансовому менеджменті розроблені деякі прийоми штучного регулювання курсової ціни,які можуть впливати на розмір виплачуємих дивідендів. До них відносяться дроблення, консолідація та викуп акцій.

Методика дроблення акцій.

Дроблення акцій проводиться міцними компаніями, акції яких з часом підвищуються в ціні. Більшість компаній намагаються не допускати занадто високої ціни своїх акцій оскільки це може вплинути на їхліквідність ( більш низькі за ціною акції більш ліквідні ). Техніка дроблення акції така. Отримарвши дозвіл від акціонерів на проведення цієї операції директорат компанії в залежності від ринкової ціни акцій визначає найбільш прийнятний масштаб дроблення: наприклад, дві нові акції за одну стару і т. д. Далі проводиться заміна цінних паперів.

Валюта балансу, а також структура власного капіталув цьому випадку не міняється, збільшується лише кількість звичайних акцій.

Можлива й зворотня операція ( консолідація акцій ) декілька старих акцій обмінюються на одну нову ( пропорції можуть бути різними ).

Що стосується дивідендів, то тут все залежить від директорату та акціонерів; а саме, дивіденди можуть змінюватися пропорціонально до зміни номінальної вартості акцій, тобто дроблення акцій по суті не впливає на долю кожного акціонера в активах компанії.

Слід відзначити, що ця й попередня методика мають одну негативну рису - вони супроводжуються додатковими витратами по випуску нових цінних паперів.

Методика викупу акцій.

Loading...

 
 

Цікаве