WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Ринок фінансових послуг - Курсова робота

Ринок фінансових послуг - Курсова робота

Індекс Уілшир визначається за 5 тисячами компаній та відображає вартість акцій усіх корпорацій, які котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі. Індекс розраховується приватною компанією "Уілшир асошіейтс".

Індекс IPI-U розраховується спільно агентством "Інтерфакс – Україна" і компанією "Полар-інвест". Його основними характеристиками є: ► дата початку розрахунку – 1 січня 1999 р. ► періодичність обчислення – похвилинно; ► базове значення – 1000; ► джерело даних – позабіржова торговельна система; ► лістинг – найбільш ліквідні акції; зміни в лістингу проводяться щомісяця; ► одиниця виміру – обчислюється виходячи з доларових цін акцій.

Індекс ПФТС. Business Partners – це середнє для найбільш ліквідних українських акцій, які мають найбільшу ринкову капіталізацію і розраховуються щотижня у гривнях і доларах на основі реальних угод та твердих котирувань у ПФТС. Частка акцій компаній, що включається до індексу та обертається на ринку, повинна перевищувати 10 % від їх загальної кількості. Компоненти індексу зважуються на основі ринкової капіталізації, однак частка держави та стратегічного інвестора, як правило, виключаються. Склад індексу переглядається на відповідність вказаних критеріїв щомісяця, і вносяться необхідні зміни.

Індекс WOOD-15. Газета "Бізнес" № 23 за 1997 рік почала регулярно публікувати фондовий індекс WOOD-15, що представлений компанією Wood & Company. Індекс WOOD-15 спирається на методологію, яка розроблена Міжнародною фінансовою корпорацією для ринків, що розвиваються. Дана методологія дозволяє відобразити всі зміни, що відбуваються на ринку, у тому числі злиття компаній, банкрутства, включення нових компаній до бази індексу. Остання формується за один місяць. Зміни ринкової капіталізації компаній, включених до індексу, впливають на його щотижневу зміну.

Вибірка (база індексу) включає 15 компаній, що займають перші місця на українському фондовому ринку за величиною ринкової капіталізації. База обновляється щомісяця, і для включення до бази капіталізація компанія-претендент повинна перевищити ринкову капіталізацію останньої компанії в списку на 5%. Перерахування індексу здійснюється в останній день кожного місяця. База відображає будь-які зміни, пов'язані з розподілом акціонерного капіталу компаній, що входять до нього.

Індекс WOOD-15 включає українські компанії із найвищою на сьогоднішній день ринковою капіталізацією, акції яких активно торгуються на ринку.

Індекс КАС-20 (wa) цікавий із точки зору динаміки розвитку фондового ринку України, його росту або падіння.

Перспективи розвитку. Планується розраховувати щоденні значення КАС-20, що дозволить будувати не тільки лінійну зміну індексу, але й враховувати щоденні зміни його мінімальних і максимальних значень. За допомогою використання подібної техніки побудови індексу КАС-20 можна буде проводити більш глибокий аналіз фондового ринку.

PROU-50 ("Проспект Інвестментс"). Розроблений спеціалістами інвестиційної компанії "Проспект Інветментс". Спочатку використовувався для вирішення власних завдань компанії (інформаційно-аналітичної підтримки клієнтів). Презентація індексу відбулася в рамках виставки "Фондовий ринок України-97", що проходила в Києві 19-20 червня 1997 р. Індекс базується на стандартній методиці індексів, що розраховуються на основі капіталізації.

Вибірка. Для розрахунку і підтримки бази індексу було відібрано 50 великих емітентів, що представляють провідні галузі економіки. Акції цих компаній котируються на вторинному ринку цінних паперів великою кількістю інвестиційних інститутів. Капіталізація індексу складає близько 60 % капіталізації українського вторинного ринку.

В основу розрахунку індексу покладена зміна капіталізації компаній, що входять до вибірки, тобто стандартна методика капіталізованих індексів. Індекс на поточну дату – щоп'ятниці – розраховується наступним чином: індекс на 01.01.97 множиться на сумарну капіталізацію 50 емітентів на поточну дату і ділиться на сумарну капіталізацію цих емітентів на 01.01.97:

Українські фондові індекси почали розповсюджуватись на початку 1997 року . Компанії, що публікують свої індекси, намагаються не обмежуватись одним тільки значенням, а ще й аналізувати причини його зміни та стану ринку, давати прогнози розвитку ринку та рекомендації інвесторам. Ця інформація є прообразом майбутніх інформаційних агенцій, аналогічних тим, що діють на світових фінансових ринках. Порівняльний опис українських біржових індексів наведено у табл.1.

Методики розрахунку індексів дуже схожі. Головні розбіжності криються у джерелах отримання інформації про ринкову ціну акцій, що викликано відсутністю єдиного центру котирування.

Проблемою є відносно невеликий обсяг ринку та його залежність від руху коштів іноземних портфельних інвесторів. Фактично українські фондові індекси є індикатором руху коштів іноземних інвесторів на українському ринку. Іноземний капітал іде на Україну – і фондові індекси починають рости.

Збіг у поведінці індексів може служити доказом аналогічності підходу до цієї проблеми з боку різних створювачів індексів. Як видно з табл. 2 кореляції різних індексів, відповідність між деякими з них досить висока, тобто вони "рухаються в одному напряму".

4) Охарактеризувати рівень втручання держав у діяльність фондових бірж.

Регулювання фондової біржі з боку держави у різних країнах неоднакове. У Великій Британії та США біржі самостійні в своїй діяльності та у формах організації. Уряд формально не втручається у справи фондових бірж. Проте в США, наприклад, всі угоди, здійснені згідно з рішеннями біржі, не повинні суперечити законам країни.

Особливий вид регулювання застосовується у Швеції, де біржа є акціонерним підприємством, але 50 відсотків її капіталу належать уряду.

У Німеччині керівництво всією діяльністю бірж покладено на їхні правління. Членів правління обирають з осіб, допущених до здійснення операцій на біржі. Одночасно федеральне міністерство фінансів має право здійснювати контроль за деякими сторонами біржової діяльності, зокрема за строковими угодами. Певними правами наділені уряди земель, особливо при визначенні порядку виборів правління, встановленні податків з біржових доходів тощо.

У групі так званих нових індустріальних країн, до яких належать азійські: Південна Корея, Тайвань, Гонконг, Сінгапур, Малайзія, Таїланд і латиноамериканські: Бразилія, Мексика, Аргентина — фондові біржі являють собою, як правило, державні інституції або приватні організації, що перебувають під контролем центральної адміністрації.

Залежно від структури володіння акціями розрізняють англо-американську і континентально-західноєвропейську моделі. Перша характеризується тим, що контрольні пакети акцій порівняно невеликі. Основна маса акцій вільно обертається на ринку. В другій, навпаки, на ринку обертається відносно небагато акцій. При першій моделі є реальна можливість скупити значну кількість акцій і сформувати контрольний пакет у чиїхось руках. При другій моделі перехід компанії в інші руки неможливий, якщо її власник не захоче цього зробити.

Роль держави у формуванні статутного фонду фондової біржі є різною. Наприклад, у кількох країнах Європи (Франція, Італія, Швейцарія) всі фондові біржі є державними установами. У Німеччині фондові біржі також перебувають під постійним контролем з боку держави. Юридичний статус такого роду бірж можна назвати публічно-правовим: держава не тільки бере участь в опрацюванні правил біржової торгівлі, а й призначає маклерів, забезпечує порядок торгів, стежить за законністю фондових операцій.

Інший режим фондової торгівлі цінними паперами існує в США та Англії, де фондові біржі діють самостійно — як звичайні приватні компанії (акціонерні товариства). За такого режиму держава не бере на себе гарантій ні щодо стабільності біржової торгівлі, ні щодо зменшення ризику фондових операцій.

Нині у світі налічується близько 200 фондових бірж: у Великобританії — 22, США - 13, Японії - 9, Франції та Німеччині — по 8, Канаді — 5. Найбільш відомі Нью-Йоркська фондова біржа, Токійська, Лондонська, Паризька, Франкфуртська, Копенгагенська, Амстердамська, Міланська, Торонтська, Австралійська, Цюрихська, Сеульська, Манільська (на Філіппінах), Бангкокська (в Таїланді), Сингапурська та ін.

Як правило, в економічно розвинутій країні налічується кілька фондових бірж, котрі створюють певну біржову систему. Розрізняють моносистему, в якій головну роль відіграє одна з бірж (наприклад Лондонська біржа у Великобританії) і полісистему, котрій властива наявність кількох великих бірж (Німеччина, Канада). Є й проміжні форми наприклад біржова система США, де поряд із пануванням Нью-Иоркської фондової біржі досить упевнено почувають себе регіональні фондові біржі.

Loading...

 
 

Цікаве