WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Проблеми в розвитку сільськогосподарського страхування в Україні - Курсова робота

Проблеми в розвитку сільськогосподарського страхування в Україні - Курсова робота

2. Демпінгування тарифів, що спричиняє:

  • недобросовісну конкуренцію серед страхових організацій;

  • загрозу невиконання страховими організаціями взятих на себе зобов'язань.

Тому є пропозиція до Кабінету Міністрів України – ввести нижній граничний розмір тарифів.

3. Виконання страховими організаціями взятих на себе зобов'язань та покриття їх активами.

4. Страхування об'єкту застави – формальне страхування.

Страхування врожаю сільськогосподарських культур здійснюється сьогодні, головним чином, у формі страхування застави з метою отримання кредиту.

5. Здійснення страхування сільськогосподарських ризиків в обов'язковій формі не відповідає нормам класичного страхування.

Адаптація нормативно-правової бази України до Європейського законодавства. Міжнародні угоди.

Статтею 1 Закону України „Про підприємництво в Україні" підприємство визначено як безпосередня самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством[17].

Згідно зі статтею 15 цього Закону, втручання державних органів у господарську діяльність підприємців не допускається, якщо вона не зачіпає передбачених законодавством України прав державних органів по здійсненню контролю за діяльністю підприємців.

Статтею 10 Закону України „Про підприємства в Україні" визначено, що майно підприємства становлять основні фонди та оборотні кошти, а також інші цінності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Майно підприємства відповідно до Законів України належить йому на праві власності, повного господарського відання. Відповідно до статті 4 Закону України „Про власність" власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном.

6. Відсутність інформації у потенціального страхувальника. Значна частина сільгоспвиробників не довіряє страховим компаніям, вважаючи, що в разі настання страхового випадку їх шанси отримати відшкодування є незначними.

7. На сьогоднішній день високий ступень ризиків, притаманний страхуванню врожаю, спричиняє складнощі при перестрахуванні. В більшості випадків їх перестрахування в Україні неможливе, тому що високий рівень обсягів відповідальності.

8. В Україні відсутня державна стратегія розвитку системи управління агроризиками, намає достовірної статистики по агрострахуванню. Законодавство змінюється хаотично, постанови № 86 (немає механізму реалізації) і 261 потребують змін, немає ефективного контролю при виплаті субсидій, підтримки страхування сільськогосподарських тварин, хоча кошти на розвиток тваринництва виділяються великі.

Аналізуючи стан справ з аграрного страхування у сусідів, наприклад у Росії є потужна програма субсидування рослинництва і тваринництва (50% від страхової премії). На кожний сегмент існує по одному страховому продукту. Однак, через відсутність контролю значні суми втрачаються.

У Молдові субсидується 50%-80% від суми страхової премії, в основному, високовартісні види продукції. Спостерігається добра взаємодія страховиків і держави.

В Казахстані і Білорусі здійснюється обов'язкове агрострахування. В Казахстані, наприклад, виробників штрафують за відсутність страховки, а страховщики не справляються з обсягами робіт.

Проект розвитку агрострахування в Україні, що здійснюється МФК за фінансової підтримки Канадського агенства міжнародного розвитку (CIDA), покликний сприяти розвитку страхування в сільському господарстві, зокрема, вдосконаленню законодавчої бази, що регулює цей сектор, розробці стратегічного плану, підходів до субсидованого страхування, створенню відповідної інфраструктури, нарощуванню технічної спроможності страхових компаній, підвищенню культури страхування в Україні.

Пропонується створити Агенство з управління ризиками, яке виконуватиме роль координатора щодо розробки нових продуктів, розрахунку базових тарифних ставок, визначення стандартних умов страхування, розробки моделей портфелів ризиків тощо. В рамках проекту буде створений Депозитарій даних, які використовуватимуться для розробки нових страхових продуктів на основі обгрунтованих розрахунків.

Стратегічні напрямки розвитку страхування сільськогосподарських ризиків в Україні:

1. Вироблення єдиних узгоджених принципів діяльності страхових організацій України на ринку страхування сільськогосподарських ризиків.

2. Існує потреба та підстави для запровадження державних програм підтримки страхування врожаю, оскільки, як показує міжнародний досвід, без державної підтримки таке страхування є надто дорогим для сільськогосподарських виробників.

3. Тісна співпраця з Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, особливо з Міністерством аграрної політики України.

4. Тісна співпраця з Державною комісією регулювання ринків фінансових послуг України.

5. Пропаганда важливості страхування серед суб'єктів підприємницької діяльності (сільгоспвиробників, фермерів).

6. Створення позитивного іміджу страхування[10].

7. Проект розвитку агрострахування в Україні міжнародної фінансової корпорації сприятиме розвитку страхового захисту сільгоспвиробників.

Одним із факторів, який формує стереотип стриманого прийняття суб'єктами сільськогосподарського виробництва страхування є суперечливий характер страхових відносин. Ця суперечність полягає в тому, що і страхувальник, і страховик мають свої економічні інтереси в здійсненні страхування. Так, страхувальник намагається забезпечити собі максимальний розмір страхового покриття (передати максимальний обсяг страхової відповідальності) при оптимальному розмірі страхових платежів (страхової премії). Якщо розмір страхової премії може здатися йому невиправдано великим, то він вимушений буде відмовитись від передачі частини ризиків страховику і зберегти їх у себе. В той же час страховик переслідує зворотні цілі – прийняття мінімальних ризиків (мінімізація обсягів страхової відповідальності) при збереженні максимальних страхових платежів (страхових премій). Отже, існує проблема недооцінки страхувальником фінансової корисності страхових операцій та відсутність критеріїв і показників її визначення.

Основними причинами, що також стримують розвиток сільськогосподарського страхування є недосконала законодавча база та відсутність необхідних суспільних інституцій. Хоч в Україні зареєстровано 310 страхових компаній, з них реально працюють лише 114. Водночас кількість страхових компаній, що діють на аграрному ринку, незначна.

З іншого боку існує проблема незрозумілості і надмірно суворих умов страхування стосовно страхувальників (сільськогосподарських товаровиробників), про які вони часто довідуються після настання страхового випадку. Це "пастки", в котрі легко потрапляють страхувальники і в результаті одержують відмову у виплаті відшкодування.

Крім відміченого, стримуючими факторами для сільськогосподарських виробників щодо страхування є: складний фінансовий стан більшості сільськогосподарських підприємств та несвоєчасні виплати страхових виплат страховикам; недостатня гарантія одержання страхових відшкодувань страхувальниками; відсутність реальної державної підтримки аграрного страхування.

Водночас можна погодитися і зі страховими компаніями, які стверджують, що страхування сільськогосподарського виробництва є більш ризиковим і затратним видом страхування порівняно з іншими їх видами. Підвищена ризиковість страхування врожаю полягає в тому, що в разі настання страхового випадку втрат можуть зазнати не тільки окремі страхувальники, а й цілі території, внаслідок чого кількість звернень щодо отримання відшкодування може бути занадто великою і негативно позначатиметься на фінансовому стані страхової компанії.

В результаті, страхування ризиків сільськогосподарськими підприємствами знаходиться на дуже низькому рівні. Проте не виключено, що у майбутньому така ситуація може змінитися на краще, адже відповідно до Указу Президента України "Про деякі заходи щодо розвитку ринку зерна" передбачається розробка та прийняття національної програми розвитку страхування сільськогосподарських ризиків, запровадження страхування сільськогосподарських ризиків як обов'язкової умови при наданні відповідних видів державної фінансової підтримки сільськогосподарським виробникам, створення за участю держави фонду страхування сільськогосподарських ризиків та інші заходи.

Зокрема п. 1 розділуIV "Державної цільової програми

розвитку українського села на період до 2015 року" зазначено, що розвиток системи страхування аграрного сектору здійснюється за такими напрямами: удосконалення законодавчої бази з питань страхування в сільському господарстві; створення Національного агентства з державної підтримки аграрного страхування; розроблення та прийняття Програми державної підтримки страхування в аграрному секторі економіки; сприяння створенню пулів компаній, що займаються страхуванням ризиків в аграрному секторі[12].

Loading...

 
 

Цікаве