WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Проблеми в розвитку сільськогосподарського страхування в Україні - Курсова робота

Проблеми в розвитку сільськогосподарського страхування в Україні - Курсова робота

д) входу в зиму багаторічних сіяних трав;

є) появи весняних гонів інших багаторічних культур, зокрема й у розсадниках.

Відповідальність страховика зберігається до закінчення збирання врожаю, але не пізніше визначеного терміну збирання врожаю в цій місцевості.

Страховий випадок — завдання страхувальнику з числа державних підприємств прямих збитків унаслідок часткової або повної загибелі врожаю всіх сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, а в господарствах інших форм власності — урожаю зернових культур і цукрових буряків унаслідок прямої дії страхових ризиків.

Існує перелік культур, урожай яких не може бути об'єктом страхування. До них належать: природні сінокоси й пасовища; культури, посіяні на зелене добриво; культури, які впродовж трьох років поспіль жодного разу не дали врожаю; підпокривні і безпокривні багаторічні трави; посіви багаторічних насаджень, які розміщені поза зоною офіційного землевпорядкування.

Страхова сума визначається в розмірі вартості врожаю, яку обчислюють шляхом множення середньої врожайності з гектара за останні п'ять років на ціну 1 ц продукції, що склалася за минулий рік (або за згодою сторін на заставну ціну цього виду продукції, визначену в установленому порядку), і на фактичну площу, з якої збиратиметься врожай.

Щодо багаторічних насаджень страхова сума визначається у такому самому порядку, як і щодо сільськогосподарських культур з урахуванням площі, зайнятої під насадження у тому самому році, що й збирання врожаю. За умови чіткої періодичності плодоношення багаторічних насаджень середня врожайність визначається за показниками п'яти років. У разі, коли господарство вирощує культуру менш як три роки, у розрахунок вартості врожаю береться планова врожайність на поточний рік, але не вище, ніж середня врожайність у цьому адміністративному районі за останній рік. На наш погляд, зазначений тут порядок визначення страхової суми дещо відрізняється від традиційного. Страхова сума має відображати максимальний розмір відшкодування за договором страхування. Це межа відповідальності страховика перед страхувальником. Отже, щоб остання відповідала цьому призначенню, страхова вартість має бути скорегована на рівень страхового покриття. За цим видом страхування він становить 70 % страхової вартості.

Страхові тарифи. Урядом затверджені максимальні розміри страхових тарифів у розрізі видів (груп) сільськогосподарських культур. Вони диференційовані для АР Крим і всіх областей України. Розмір тарифів коливається за культурами та областями від 6 до 9,5 %.

Страхові платежі. Розмір страхового платежу, який підлягає внесенню за договором обов'язкового страхування, визначається шляхом множення страхової суми на страховий тариф (у %) і відсоток страхового покриття (якщо цей фактор не враховано під час визначення страхової суми). У разі безперервного страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень і неотримання страхового відшкодування впродовж двох і більше років страхувальник має право на зменшення розміру базового страхового тарифу на 10 %.

Строки сплати страхових премій. Страховий платіж перераховується на поточний рахунок страховика (або вноситься готівкою в його касу) в повному обсязі чи двома частинами. Платіж у повному обсязі чи першої частини в розмірі не менше як 50 відсотків визначеної суми сплачується зразу ж після дати укладення договору обов'язкового страхування, другої — не пізніше трьох місяців з початку дії договору.

Загальний збиток. Таким є втрата врожаю зернових та інших застрахованих сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, що зумовлена настанням страхового випадку. Цей показник обчислюється шляхом множення різниці між урожайністю з гектара, визначеною в договорі страхування з врахуванням розміру страхового покриття, й фактичною врожайністю з гектара в поточному році на площу посіву (насаджень) та на ціну, визначену в договорі страхування, але не вищу за фактичну ціну певної продукції на мить виплати страхового відшкодування.

Якщо після загибелі сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень здійснювався їх пересів (пересадження), для визначення загального збитку також ураховується вартість одержаного врожаю за рахунок підсіву (пересіву, пересадження), визначена за цінами поточного року.

Розмір загального збитку визначається після оприбуткування врожаю, виходячи з вартості неотриманого чи недоотриманого врожаю.

Страхове відшкодування. Відшкодуванню підлягає лише сума, яка не перевищує прямого збитку. Він визначається страховиком у відсотках до розміру загального збитку, який зафіксовано у відповідних актах обстеження після настання кожного страхового випадку.

Якщо страхувальник на день страхового випадку не сплатив страхові платежі у розмірі, визначеному договором (є прострочена заборгованість з платежів), то прямий збиток відшкодовується пропорційно сумі сплачених страхових платежів.

Для отримання відшкодування страхувальник упродовж трьох днів після визначення суми збитку подає страховику заяву на страхове відшкодування. Крім заяви, для вирішення питання про виплату страхового відшкодування необхідні такі документи:

  • договір обов'язкового страхування;

  • акт огляду стану посівів сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень, складений страховиком за участю страхувальника;

  • документ, що підтверджує настання страхового випадку. Ним може бути довідка, отримана від гідрометеорологічної служби, органів державного пожежного нагляду, станції захисту рослин, карантинної служби тощо;

  • копії статистичних звітів, первинних бухгалтерських документів щодо здійснення посіву, пересіву культур та їх збирання;

  • дані про оприбуткування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних насаджень.

Після розгляду зазначених документів представник страхової компанії за участю представника страхувальника складає страховий акт. Він поряд з названими документами є підставою для вирішення питання про виплату страхового відшкодування.

Страховик може відмовити у виплаті страхового відшкодування, якщо страхувальник:

  • ужив навмисні дії, що призвели до настання страхового випадку;

  • свідомо подав неправдиві відомості про об'єкт страхування або факт настання страхового випадку;

  • отримав повне відшкодування збитків від особи, винної у їх завданні;

  • порушив агротехнічні вимоги до вирощування сільськогосподарської культури та правил протипожежної безпеки;

  • мали місце інші випадки, передбачені чинним законодавством.

Рішення про виплату страхового відшкодування або відмову в його виплаті страховик повинен прийняти впродовж 10 днів з дати отримання всіх необхідних документів. У разі прийняття рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування страховик у триденний термін з дня його прийняття повідомляє заявника в письмовій формі з обґрунтуванням причин відмови. Відмова у виплаті страхового відшкодування може бути оскаржена страхувальником у судовому порядку.

Сума страхового відшкодування має бути перерахована страховиком на рахунок страхувальника впродовж 10 робочих днів з часу прийняття рішення про таку виплату. За порушення цього терміну страховик сплачує пеню.

Добровільне страхування врожаю сільськогосподарських культур

Потреба в такому страхуванні не відпаде навіть тоді, коли всі господарства будуть охоплені обов'язковим страхуванням. Справа в тім, що врожай не всіх культур підлягає обов'язковому страхуванню. У недержавних господарствах, яких переважна більшість, лише на добровільних засадах може бути застраховано врожай соняшнику, льону, картоплі, овочів, кормових культур, багаторічних насаджень.

За умови додаткового добровільного страхування може бути також розширено перелік страхових подій на об'єктах, що охоплюються обов'язковим страхуванням.

Правила добровільного страхування визначені кожною страховою компанією, яка отримала відповідну ліцензію на такий вид страхування.

Наприклад, НАСК "Оранта" пропонує декілька програм добровільного страхування сільськогосподарських формувань.

Перша з них охоплює страхування врожаю сільськогосподарських культур.

Механізм застосування цього страхування близький до описаного вище порядку обов'язкового страхування врожаю сільськогосподарських культур. Проте тут ширший перелік сільськогосподарських культур, врожай яких може бути застрахований, і більший перелік страхових подій. Це позначається й на страхових тарифах, які значно вищі, ніж за обов'язкового страхування.

Об'єктом страхування тут є вартість втраченого врожаю певної культури, яка визначається порівнянням врожайності цієї культури з гектара за поточний рік і середньої її врожайності за попередні п'ять років.

Страхові ризики. Цей вид страхування передбачає страхове покриття на випадок втрати врожаю внаслідок таких подій: замо-розку, ожеледі, вимерзання, граду або удару блискавки, землетрусу, лавини, земельного зсуву, пожежі, бурі, урагану, бурану, зливи, повені, посухи (зневоднення земель), епітофітійного розвитку хвороб і розмноження шкідників рослин, протиправних дій осіб (крадіжки, хуліганські дії стосовно рослинницьких насаджень, руйнування теплиць тощо).

Loading...

 
 

Цікаве