WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Планування банківської діяльності - Курсова робота

Планування банківської діяльності - Курсова робота

Витрати на обслуговування поточних рахунків - це найдешевший ресурс "Укрсоцбанку". Тому збільшення його частки у ресурсній базі зменшує процентні витрати банку, але різко збільшувати такий інструмент складно, оскільки зростання величини поточних рахунків невигідне клієнтам банку, а нові господарські суб'єкти з'являються не дуже часто.

Стабільний рівень залучення коштів, зважена політика управління ліквідністю і ресурсами, лібералізація умов кредитування дали змогу найбільшими за останні п'ять років темпами (80,8%) збільшити портфель позик клієнтам - з 3 822 млн. гривень до 6 909 млн. гривень. Пріоритетним напрямком розвитку залишається кредитування приватних клієнтів.

Формуючи кредитний портфель, менеджмент банку звичайно керується правилом - видавати ті кредити, які приносять максимальні доходи за інших однакових умов. Дохідність кредитної операції визначається рівнем відсоткової ставки за даним кредитом, тривалістю періоду надання кредиту та прийнятою системою нарахування відсоткових платежів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи та витрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику за кожною позикою. Відсоткова ставка за кредитом охоплює: вартість залучення кредитних ресурсів для банку; операційні витрати, пов'язані з процесом кредитування; премію за ризик невиконання зобов'язань клієнтом; враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку, пов'язані з наданням кредиту, премію за ризик, пов'язаний зі строком кредитування; бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує достатні виплати акціонерам банку.

Збільшення у залучених коштах частки строкових депозитів підприємств та організацій є позитивним моментом, незважаючи на те, що цей ресурс сприяє зростанню процентних витрат. Строкові депозити - це стабільна частина ресурсів банку, яка дає змогу здійснювати кредитування на триваліші терміни та під більший відсоток.

"Укрсоцбанк" широко застосовує депозити населення, тому що витрати за ними нижчі, ніж за міжбанківським кредитом.

Найважливішим інструментом депозитної політики є відсоток, що банк сплачує вкладникам за залучені ресурси. Сплата відсотків по депозитних рахунках - основна стаття операційних витрат банку. Отже банк не зацікавлений у занадто високому рівні процентної ставки. Одночасно він змушений підтримувати такий її рівень, що був би привабливий для клієнтів. Чим надійніше пасиви, тобто чим більше термін і сума депозити, тим більший відсоток гарантує банк.

Підсумовуючи сказане, можна дійти висновку: пошук оптимального рівня ставок по депозитним та кредитних операціях - складне завдання, яке має вирішувати менеджмент кожного банку самостійно залежно від ринкової ситуації, власних потреб та можливостей. Занадто низький рівень ставки призводить до відпливу депозитів з банку, зменшує обсяг кредитних ресурсів, а отже, звужує можливості проведення активних операцій та отримання доходів. Завищення депозитної ставки тягне за собою зростання відсоткових виплат за рахунками клієнтів і за відсутності високоефективних напрямків розміщення ресурсів спричинюється до зменшення маржі чи навіть завдає збитків.

Розділ 4. Шляхи покращення конкурентоздатності вітчизняних банків

Розвиток банківської системи як головного складника фінансового сектора покликаний прискорити трансформацію суспільства загалом і розвиток бізнесів зокрема, оскільки значний вплив банків на українське середовище є очевидним. Навряд чи сьогодні в Україні знайдеться людина, підприємство або організація, повністю задоволені роботою вітчизняної банківської системи. При цьому спектр оцінок досить широкий: від повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останніми роками до переможних реляцій про видатні досягнення.

Українські комерційні банки кредитують переважно поточні посередницькі платіжно-розрахункові, а не капітальні, інвестиційні операції. При цьому цей процес просякнутий хабарництвом і корупцією. Кредити отримують здебільшого не ті підприємці, які виробили та реалізували товари і мають на кредит законне право, а ті, що зуміли налагодити особисті стосунки з банкірами. Через відсутність ефективних механізмів та інструментів управління ризиками почастішали випадки відмивання "брудних" грошей через українські банки. Таким чином обезкровлюється економіка України, підриваються стимули до її розвитку.

Насьогодні є ряд наявних проблем у банківській системі України, що знижують рейтинги банків та довіру збоку населення.

Такими проблемами є:

Висока концентрація капіталу у групі найбільших банків; лише 20 із

195 комерційних банків формують 99% портфеля кредитів і депозитів, що є досить негативним фактором, адже така ситуація може призвести до розширення практики домовленостей і змов великих банків між собою у проведенні своєї діяльності, наприклад, у встановленні цін на банківські послуги.

Нераціональна територіальна структура, територіальна

нерівномірність банківської системи та локальний характер банківських ринків;

Низький рівень капіталізації комерційних банків;

Існування розриву між обліковою ставкою НБУ і ставками по

кредитах комерційних банків, що може стати серйозним бар'єром на шляху подальшого росту економіки країни, а також великий розрив між ставками за депозитами і комерційними кредитами, пов'язаний з перенесенням банками своїх витрат на клієнтів.

Низькі обсяги кредитування реального сектора економіки;

Проблема надійності і забезпеченості виданих кредитів;

Проблема незабезпечених, ненадійних кредитів;

Проблема гарантування вкладів населення та відновлення довіри до банків.

Нині в Україні стратегічне управління банківською діяльністю перебуває поки що в стадії зародження, а система спеціальних заходів стратегічного характеру формується методом спроб і помилок, тоді як у вітчизняному банківському секторі необхідна розробка банками своїх довгострокових конкурентних стратегій, орієнтованих на збереження і підвищення конкурентоспроможності.

Для розв'язання наведених проблем та підвищення рейтингу банківських установ і довіри збоку населення необхідно здійснити такі заходи:

розширити мережу комерційних банків в інших регіонах країни;

звузити процентну маржу комерційних банків;

удосконалити податкову систему країни;

ввести єдині загальнодержавні реєстри рухомого і нерухомого майна;

ввести спрощену процедуру банкрутства підприємств;

оптимізувати ризик-менеджмент;

швидкими темпами проводити реорганізацію, об'єднання або ліквідацію проблемних банків;

налагодити роботу Фонду гарантування вкладів населення та зробити її ефективною;

створити сприятливий інвестиційний клімат, атмосферу масового інвестування в українську економіку;

збільшити кількість та підвищити якість банківських послуг на основі використання сучасних технологій і обладнання;

впроваджувати нові банківські продукти;

розвивати взаємовідносини банків з клієнтами;

сформувати та підтримувати режим справедливої конкуренції як у банківському, так і в реальному секторах економіки;

розробити довгострокові стратегії із застосуванням міжнародного досвіду та національних особливостей і специфічних характеристик кожного банку;

розвивати Інтернет-банкінг, залучати для цього відповідних висококваліфікованих спеціалістів, використовувати новітні інформаційні технології;

розвивати і надалі удосконалювати законодавство і нормативну базу;

підвищити рівень інформаційного забезпечення у діяльності комерційних банків;

сформувати нову, ринкову психологію людей та довіри в них до банківської системи.

Наведені пропозиції спрямовані на подолання тих проблем, які існують сьогодні у банківському секторі України та впливають на його глобальну та регіональну конкурентоспроможність. Зокрема, розширення мережі комерційних банків в інших регіонах вирішить проблему концентрації банків та їх активів переважно в Київській області та відповідно низького рівня конкурентоспроможності банків інших областей.

Висновок

У процесі розробки теми курсової роботи було вивчено питання організації механізму планування банківської діяльності.

Структура курсової роботи базується на тому, що планування банківської діяльності - це процес визначення цілей на майбутнє та розроблення способів їх досягнення. Планування є основою для розвитку внутрішньої системи банку з урахуванням впливу зовнішніх чинників і є однією з функцій банківського менеджменту. Планування потребує всеосяжного та інтегрованого оцінювання банківської діяльності - сильних і слабких аспектів, організаційної та фінансової структури, фінансових результатів, кадрової політики, контрольних функцій банку.

Планування є основним етапом управління, яке підпорядковане головній меті політики управління прибутком банку й забезпечується комплексом дій з проведення розрахунків доходів у майбутньому періоді. Основними вихідними передумовами планування діяльності банківської установи є розроблена програма, яка визначає: обсяги та склад наданих послуг на майбутній період, сума витрат та сума доходів, яка забезпечить умови ефективного розвитку банку в плановому періоді і розроблена цінова політика банку. Контроль за виконанням фінансових планів, або бюджетний контроль, - це процес зіставлення фактичних результатів із плановими, аналіз відхилень і внесення необхідних корективів.

Loading...

 
 

Цікаве