WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб - Курсова робота

Оцінка кредитоспроможності фізичних осіб - Курсова робота

2.4 Робота з проблемними кредитами

Незалежно від якості кредитного портфеля та методів, які застосовуються при управління кредитним ризиком, усі банки тією чи іншою мірою стикаються з проблемами неповернення кредитів.

Проблемними кредитами називають такі, такі, за якими своєчасно не проведені один чи кілька платежів, значно знизилась ринкова вартість забезпечення, виникли обставини, за яких банк матиме сумнів щодо повернення позики.

Проблемний актив це:

  • Прострочена (2**7) і сумнівна (2*9*) кредитна заборгованість;

  • Прострочена (2**9) і сумнівна (2480) процентна заборгованість на активу.

  • Прострочена вексельна заборгованість.

  • Дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору, в т.ч. по картковим рахунком з терміном прострочки більше 90 днів.

  • Дебіторська заборгованість, яка виникла на основі договору з терміном знаходження на балансі більше року.

  • Виконані банком позабалансові зобов'язання (авалі, гарантії), за які банку не надійну компенсація в термін, визначений договором.

Безнадійний актив – це актив степінь ліквідності якого оцінюється на рівні, близькому до нуля і який відрізняється від інших активів за наступними ознаками:

  • В наявності є документи, що підтверджують факт визнання дебітора банкротом.

  • Є дані про відсутність дебітора (позичальник ховається чи знаходиться в розшуку, позичальник являється недієздатним чи померлим, виїзд на ПМЖ в іншу країну, ін.).

  • Забезпечення відсутність або неліквідне.

Проблемними, насамперед, можуть стати кредити, ризик по яких є підвищеним. Досвідчений працівник банку може ще на ранній стадії помітити ознаки процесу фінансових труднощів, що зароджуються, та вжити заходів до виправлення ситуації і захисту інтересів банку.

Сигнали раннього попередження про наявність фінансових труднощів у позичальника.

  1. Несвоєчасне виконання зобов'язань по позичці.

  2. Втрата взаєморозуміння з клієнтом.

  3. Не надаються нові дані для актуалізації рахунку фінансового стану, виникають проблеми з перевіркою заставленого майна.

  4. Погіршується становище в економіці галузі, де зосереджені джерела доходів позичальника, як фізичної особи.

  5. Хвороба (смерть) керівників підприємства, де працює позичальник.

  6. Негативні зміни у поведінці, наприклад надмірна віддаленість від справ підприємства, надмірні витрати, подружні проблеми (включаючи розлучення), алкоголізм, схильність до азартних ігор.

  7. Несподівані запити на представлення кредитів на необґрунтовані цілі.

  8. Зміни у зовнішньому вигляді і іміджі клієнта.

  9. Природні катаклізми (пожар, повінь).

  10. Катаклізми, що є причиною дії людей.

  11. Розслідування, що проводяться податковими органами, по відношенню до клієнта чи підприємству з основним місцем роботи клієнта.

  12. Повторні проблеми, які були успішно вирішені.

При наявності вказаних або схожих подій необхідно, щоб співробітник відділу споживчого кредитування ініціював програму активного моніторингу діяльності позичальника.

Під загальною сумою проблемної заборгованості в банку розуміють заборгованість, що відображена на балансових рахунках простроченої та сумнівної заборгованості, а також 50 % від суми заборгованості, що відображена на рахунках пролонгованих позичок.

Потрібно уникати кредити:

  • Бланкові.

  • Позички під гарантію (забезпечені гарантійними листами чи гарантіями клієнтів, що мають негативні кредитні історії, без забезпечення).

  • Позички, забезпечені неліквідним майном чи майном заставодавця, повне право власності якого викликає сумніви.

  • Позички для купівлі нерухомості для наступного перепродажу чи спекуляції.

Таблиця 2.4.1 Стадії обробки активів

Стадії обробки кредиту

Дія

Відповідальність

Термін

Можлива група ризику

1 стадія – Поточний контроль

1. Бізнес (менеджер) проводить поточний моніторинг активу.

2. При першому порушенні графіка погашення активу (процентів чи кредиту), менеджер вносить заборгованість на рахунки прострочки, з цієї дати активів переходить на 2 стадію обробки.

Бізнес-менеджер

Постійно з моменту порушення графіка

1

2 стадія – Посилений контроль

1. Бізнес фіксує порушення виконання зобов'язань клієнта, встановлює причини порушення і на протязі місяця здійснює дії щодо повернення активу.

2. У випадку відновлення графіка погашення заборгованості справа переходить на 1 стадію обробки активу.

3. Якщо графік виконання зобов'язань продовжує порушуватися, керівник бізнесу службовою запискою інформує керівника безпеки про виникнення проблеми. З дати складання службової записки активів переходить на 3 стадію обробки

Бізнес

Керівник бізнесу

1 місяць

1

2

Бізнес кредитна адміністрація, що здійснює моніторинг активних операцій.

Менеджер – конкретний працівник Бізнесу.

На всіх стадіях обробки всі відповідальні особи заповнюють розділи Паспорта проблемного кредиту.

Основою для списання проблемних кредитів за рахунок страхового резерву є причини:

  1. Визнання позичальника банкротом у встановленому законом порядку.

  2. недостатність коштів, отриманих банком від реалізації заставленого майна.

  3. виникнення безнадійної заборгованості, що виникла в результаті нездатності позичальника почати заборгованість у зв'язку з форс-мажором.

  4. У випадку оголошення слідчими органами розшуку позичальника (керівника позичальника) у порядку статтями Кримінального кодексу (якщо на протязі 180 календарних днів з дня оголошення ризику місцезнаходження цієї особи не встановлено).

  5. При визнанні судом договорів недійсними з вини дебітора.

  6. Визнання в судовому порядку позичальника пропавши безвісті чи померлим.

  7. За рішенням Правління банку – за рахунок страхового резерву з прибутку.

У випадку продовження графіка погашення активу (процентів або кредиту) Керівництвом регіонального підрозділу банку приймається рішення про примусове стягнення заборгованості за допомогою:

  • стягнення по виконавчому надпису.

  • Стягнення через суд.

З метою прискорення розрахунків за простроченими кредитами банк може використовувати такі форми, як переуступлення права вимоги та переведення боргу. Згідно зі ст. 197 Цивільного Кодексу в період дії зобов'язань може відбуватися зміна кредитора або боржника. Кредитор (банк) може передавати свої права за зобов'язаннями іншій особі, оформивши це угодою про переуступлення прав вимоги. Переуступлення прав вимоги оформляється письмовою угодою з повідомленням про це боржника. Отже, можна згрупувати методи роботи банку з проблемними кредитами таким чином:

  1. Реабілітація.

  2. Ліквідація.

Метод реабілітації полягає в розробці спільного з позичальником плану заходів щодо повернення кредиту. Метод ліквідації означає повернення кредиту шляхом проведення процедури банкрутства та продажу активів позичальника.

Отже, банк повинен діяти швидко, без зволікань, щоб не опинитись у довгій черзі організацій та установ (постачальників, податкової служби, страхових організацій тощо), яким клієнт теж заборгував.

2.5 Кредитний ризик. Заходи щодо мінімізації втрат від кредитного ризику

Кредитна діяльність насамперед пов'язана з ризиком. Для того, щоб вміти вибрати оптимальне співвідношення ризик/прибуток банки повинні вміти визначати якісно ризиковий компонент.

В якості основних видів ризику, які бере на себе банк при здійсненні операцій споживчого кредитування виступають кредитний ризик, портфельний ризик і процентний ризик.

Портфельний ризик – це ризик, пов'язаний зі структурою кредитного портфеля банку і структури забезпечення.

Процентний ризик – це невизначеність, пов'язана з часом і тенденціями у зміні процентних ставок в майбутньому.

Кредитний ризик – ризик невиконання позичальником (контрагентом банку) обов'язків по кредитним операціям, тобто ризик того, що виплата позичальником процентів і кредиту буде проводитись з відхиленням від умов кредитного договору, або взагалі не буде здійснюватись.

У процесі управління кредитним ризиком комерційного банку слід визначити такі етапи:

— розробка цілей і завдань кредитної політики банку;

— створення адміністративної структури управління кредитним ризиком і системи прийняття адміністративних рішень;

— вивчення фінансового стану позичальника;

— вивчення кредитної історії позичальника, його ділових зв'язків; розробка і підписання кредитної угоди;

— аналіз ризиків неповернення кредитів;

Loading...

 
 

Цікаве