WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Особливості функціонування підприємства на фондовому ринку - Курсова робота

Особливості функціонування підприємства на фондовому ринку - Курсова робота

4. Шляхи залучення вільних коштів за допомогою ринку цінних паперів

Перед власниками та керівництвом багатьох українських підприємств гостро стоїть питання "Яким чином залучити кошти на розвиток бізнесу?" Існує категорія керівників, які сподіваються на підтримку держави. Практично всі звертаються по кредити до банків. Деякі чекають на інвестора, який дасть гроші та не буде втручатись у господарську діяльність підприємства, очікуючи, коли йому гроші повернуть. І тільки невелика кількість українських підприємств відкрито стає учасником фондового ринку та пропонує свої цінні папери. Власники та менеджмент цих підприємств готові залучати кошти методом, якім не одне десятиріччя вдало користуються їх закордонні колеги. Цей метод - випуск підприємством корпоративних облігацій.

Давайте порівняємо три найбільш розповсюджені шляхи залучення грошових коштів.

Кредити. Безумовно, отримати гроші в банку не складно, особливо, якщо у керівництва підприємства існують надійні стосунки з банком. Але, у всякому випадку, доведеться віддавати щось у заставу, а кредитна ставка може бути досить високою.

Емісія акцій (для акціонерних товариств). Емісія акцій є зручним видом залучення грошових коштів. В цьому випадку Ви не зобов'язані повертати отримані гроші. Також зовсім не обов'язково платити дивіденди по акціям. Однак, такий спосіб залучення коштів є недоступним переважній більшості українських підприємств. На жаль, інвесторів мало цікавлять акції українських підприємств (за винятком одного-двох десятків емітентів). Причини полягають в наступному:

загальні макроекономічні умови;

  • відсутність розвинутого вторинного ринку акцій;

  • незадовільний економічний стан підприємств;

  • неможливість акціонерного товариства сплачувати дивіденди.

Навіть, якщо підприємство має можливість випускати акції й інвестори теоретично готові їх купувати, то власники підприємств не поспішають емітувати акції, тому що це обов'язково спричиняє перерозподіл прав власності. Цей момент і є основним бар'єром на шляху емісії акцій.

Облігації. Залучення коштів шляхом випуску облігацій підприємством має багато переваг:

  • відсоткову ставку завжди можна установити привабливою для інвестора (вище депозитної) та буде влаштовувати і емітента (нижче кредитної);

  • гнучке керування боргом - емітент може "сконструювати" позику виходячи з власних потреб (з урахуванням очікувань інвесторів);

  • право вибору кредиторів - емітент вибирає коло потенційних інвесторів, що може бути досить широким;

  • ринковий характер позики - емітент виходить на ринок із своїм фінансовим інструментом. Ринковий борг тим і відрізняється від кредитів, що він може бути легко перевідступлений одним кредитором іншому.

Недоліком є те, що емісія облігацій не є простою справою. Але і лякатися складностей не варто. Як правило, підприємства, успішно випустивши облігації й погасивши свої зобов'язання один раз, виходять на ринок облігаційних запозичень і надалі.

Отже: якщо підприємство хоче залучити кошти на розвиток свого бізнесу, і при цьому не збираєтеся ділитися владою на підприємстві, а відсотки по банківським кредитам змушують сумніватися в економічній доцільності усього проекту - варто серйозно розглянути можливість випуску корпоративних облігацій.

Що таке облігація? "Облігація – цінний папір, що засвідчує внесення ії власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений у ньому строк з виплатою фіксованого процента (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіх видів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах." Визначення облігації взяте з Закону України "Про цінні папери і фондову біржу". В словосполученні: "...Якщо інше не передбачено умовами випуску ..." - мова йде про цільові, товарні облігації. В Україні найбільш широко відомі "телефонні" облігації "Укртелекому", у Росії - це "Таттелеком". Дані інструменти не є повною мірою фінансовими і ринковими облігаціями. (В українському випадку використовується монопольне становище на ринку). Тому приділяти увагу слід грошовим, ринковим паперам, по яким інвестор одержує дохід і може продати їх на фондовому ринку іншому інвестору.

Потрібно зрозуміти, якому підприємству варто розглядати можливість розміщення облігаційної позики:

  • малому підприємству, швидше за все, варто звернутися за кредитом у банк. Економічний ефект від випуску облігацій можливий тільки при емісії на більш-менш значні суми. Це під силу тільки великим і середнім підприємствам;

  • підприємство має бути у задовільному економічному стані. Ніхто не купить облігації підприємства-банкрута.

Етапи випуску облігацій:

  • Ухвалення рішення про випуск облігацій. Рішення приймає емітент і оформляє його відповідним протоколом.

  • Підготовка і реєстрація проспекту емісії. Дуже відповідальний етап. Проспект емісії - це не просто декларація про наміри випустити цінні папери - це дуже важливий документ. Першим кроком, що зробить поважаючий себе інвестор перед прийняттям рішення про купівлю облігацій, буде те, що він уважно вивчить проспект емісії. Тому, проспект має зацікавити потенційних інвесторів. Їм має сподобатися все - і прибутковість облігацій, і умови виплати доходу, і термін обігу облігацій і умови їх погашення. Має сподобатися також готовність підприємства розкривати максимум інформації про себе - інвестор хоче співпрацювати з чесним і відкритим позичальником. Якщо інвестору буде щось незрозуміло чи, того гірше, підозріло, він утримається від інвестицій. Коли інвестор вважає, що проспект емісії є перспективним, він буде готовий серйозно розглядати можливість придбання облігацій.

  • Розміщення (продаж) облігацій. Це є найважливіший етап. Заради вдалого здійснення саме цього етапу і були початі зусилля по написанню проспекту емісії, по проходженню формальних процедур реєстрації проспекту.

  • Організація вторинного ринку. Про вторинний ринок ще поговоримо докладніше.

Є таке порівняння, що емісія облігацій - це конструктор "LEGO", де кубики різного кольору і розміру - це елементи емісійного процесу. І той, хто конструює облігаційну позику, начебто збирає модель з кубиків "LEGO". Можна порівняти моделювання облігаційної позики з захоплюючим, потребуючим часу і концентрації уваги збиранням картини з елементів "Puzzle", де невірна підстановка хоча б одного елемента у вибудовану схему не дає результату - картина не виходить і, навпаки, правильний підбір елементів дозволяє одержати цілісну і правильну картину.

Так і з облігаційною позикою - вибравши правильні елементи для моделювання і грамотно склавши їх, ми одержимо результат - залучимо кошти на вигідних умовах. Розглянемо деякі, найбільш важливі елементи.

  • Обсяг коштів, що залучаються залежить від вартості бізнес-плану проекту та можливостей фондового ринку "поглинути" даний обсяг цінних паперів.

  • Документарні чи бездокументарні - залежить від переваг підприємства і категорії потенційних інвесторів.

  • Купонні, дисконтні - залежить від бізнес-плану проекту (платити відсотки періодично протягом терміну обігу облігацій, чи тільки при погашенні облігацій), і від очікувань інвесторів.

  • Серійність випуску - залежить від проекту бізнес-плану.

  • Прибутковість облігацій - залежить від рівнів ставок на кредитних і депозитних ринках, рівнів прибутковості облігацій з аналогічними параметрами інших емітентів.

  • Умови погашення (інвестор має право на дострокове погашення облігацій у визначені моменти часу або емітент має право на дострокове відкликання облігацій у визначені моменти часу) - залежить від проекту бізнес-плану і від очікувань інвесторів.

  • Можливість конвертування (погашення шляхом обміну облігацій на інші цінні папери підприємства, як правило, акції) - залежить від бізнес-плану проекту і від очікувань інвесторів. На ринках, що розвиваються, рідкість.

  • Інші умови - усе, що не суперечить правилам випуску і обігу цінних паперів. Правда, це має підвищити привабливість облігацій і не обтяжувати підприємство. Наприклад, можна передбачити участь інвесторів у прибутку підприємства (додатковий відсоток). Хоча, не варто занадто "обтяжувати" проспект емісії всілякими умовами - чим простіші і зрозуміліші умови випуску облігацій, тим більше коло потенційних інвесторів придбає дані цінні папери.

Орієнтовні витрати на емісію облігацій складаються з:

  • Держмито - 0,1 % від номінальної вартості емісії;

  • Публікація інформації про емісію;

  • Послуги депозитарію;

  • Друк бланків сертифікатів;

  • Послуги аудитора;

  • Послуги компанії - торговця ЦБ.

Тут представлені основні статті витрат на обслуговування емісії облігацій. Однозначно визначеним є тільки розмір держмита (до речі, воно досить невелике - у Росії, наприклад, воно становить 0,8%). Інші статті не мають заздалегідь визначених тарифів і залежать від конкретних умов. Наприклад:

  • бланки цінних паперів – на пред'явника чи іменні (різна вартість друку);

  • випуск облігацій у депозитарній системі (бездокументарна форма випуску є дешевше, ніж у паперовій формі)

  • і т.д.

Слід відзначити, що до осені 1999 року підприємствам було економічно невигідно випускати облігації. Це було обумовлено існуючим у той час оподатковуванням - підприємства були зобов'язані платити податок на прибуток із суми, залученої шляхом емісії облігацій. З жовтня 1999 року Закон "Про оподатковування прибутку підприємств" не дозволяє такого оподатковування. Залучені кошти не включаються до валового доходу підприємства. Процентні виплати по облігаціях включаються до валових витрат підприємства. Тобто, з погляду податкового законодавства, немає ніяких перешкод для емісій облігацій.

Loading...

 
 

Цікаве