WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Особливості кредитування малого бізнесу - Курсова робота

Особливості кредитування малого бізнесу - Курсова робота

Комерційна нерухомість. Термін кредитування – 5 або 10 років. П'ять років – на придбання складських, виробничих приміщень, майнових комплексів, та інше (теплиці, гаражі, дачні будинки). Десять років – нерухомість нежитлового призначення – офісні та торгівельні приміщення. Обмеження суми кредиту – до 200 000,00 USD (або еквівалент в іншій валюті). Мінімальні річні процентні ставки – від 10,9% в USD, від 10,5% в EUR, від 15,5% в UAH. Вид кредитної операції – кредит. Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку – 1% від суми позики. Мінімальна комісія за обслуговування кредиту відсутня. Максимальний розмір кредиту (відносно ринкової вартості застави) – до 60 місяців. Банк надає кредит на суму, що не може перевищувати 100% від ліквідаційної вартості нерухомості. Або від 61 до 120 місяців. Банк надає кредит на суму, що не може перевищувати 90% від ліквідаційної вартості нерухомості.

Експрес-кредит. Термін такого кредиту до 12 місяців. Обмеження суми кредиту: від 200 до 5 000 USD (або еквівалент в іншій валюті). Мінімальні річні процентні ставки: 22% в USD, 20% в EUR, 28% в UAH. Вид операції – кредит. Мінімальна комісія за відкриття позичкового рахунку відсутня. Мінімальна комісія за обслуговування кредиту – 2% від суми кредиту.

Для того, щоб отримати один з вище розглянутих кредитів перш за все необхідно подати заявку на отримання кредиту та підготувати ряд документів. Для фізичних осіб підприємців "Анкета та Заявка про надання кредиту". Для юридичних осіб "Анкета та Заявка про надання кредиту", а також надати необхідні документи згідно з переліком документів необхідних для розгляду кредиту, а також обґрунтування кредиту. Перелік документів завжди можна уточнити у будь-якому відділенні банку [Додаток 6, 8].

На даний час ситуація по мікрокредитуванню в ВАТ АБ "Укргазбанк" дещо змінилася. Останнім часом на ринку мікрокредитів спостерігається незначне зниження процентних ставок по позиках у євро. Що не може не відобразитися на політиці банка, але на думку директора департаменту банкінгу малого і середнього бізнесу це тимчасове явище. За статистичними даними на сьогоднішній день основними гравцями ринку мікрокредитів є: "Укргазбанк", в числі не менш провідних банків таких як "Морський транспортний банк", "Прокредит Банк", "Укрсоцбанк", "Форум", "Кредитпромбанк", "Надра", "Фінанси і Кредит", "Родовід Банк", "Мегабанк".

Розділ 3. Проблеми кредитування малого бізнесу в Україні та шляхи їх рішення

Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур є недолік фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу. В структурі джерел фінансування питома вага власних фінансових ресурсів в середньому становить 35-40%. Тобто, ні прибуток, ні амортизаційні відрахування як джерела фінансових ресурсів не є суттєвим, і малі підприємства потребують значної мобілізації залучених фінансових ресурсів. У структурі зовнішніх джерел фінансування найбільшу питому вагу становить кредиторська заборгованість (49-54%), довгострокові і короткострокові кредити банків (5-7%). Така структура зовнішніх джерел формування фінансових ресурсів не є оптимальною, якщо брати до уваги, що в країнах з розвинутою ринковою економікою кредиторська заборгованість малих підприємств становить 15-20%, а кредити банків і інші позикові кошти – 45-55% [12, 7].

Одним з ринкових шляхів вирішення фінансових проблем суб'єктів вітчизняного малого підприємництва є підтримка їх діяльності через розвиток послуг мікрокредитування, які можуть надаватися комерційними банками і небанківськими фінансово-кредитними установами (небанківськими мікрофінансовими організаціями - МФО).

Основними споживачами послуг з програм мікрокредитування є торгові підприємства з швидким обігом грошей (від 56% до 90% кредитного портфеля в різних банках).

Конкуренція на ринку мікрокредитування дуже низька (практично відсутня) і здебільшого банкам доводиться конкурувати не між собою, а з приватними кредиторами, які не вимагають застави і розкриття фінансової інформації.

До чинників, які стримують розвиток банківського мікрокредитування в Україні відносяться:

  • неактивність банків у наданні послуг мікрокредитування (в структурі кредитування банків малий бізнес займає близько 2% );

  • низький рівень попиту на ці послуги з боку дрібних підприємців;

  • невисока рентабельність цього виду бізнесу для банків.

Так, за кредитними лініями ЄБРР і НУФ українські банки-партнери одержують ресурси за ставками в діапазоні від Libor +1,5% до Libor +3% (тобто 5–8%). Кредити малому бізнесу за цією програмою надаються в середньому за ціною 15–18% у валюті і 20–25% в гривні. Таким чином, маржа вітчизняних банків близько 7%. За оцінками банкірів, мікрокредитування на сьогодні має „сумнівну прибутковість", і займаються ним банки тільки з метою „забити" за собою частку цього перспективного ринку. Зокрема, на сьогодні на місяць видається в середньому близько 6-ти мікрокредитів і середній розмір такого кредиту становить 5 тис. дол. Таким чином, один кредитний експерт (при роботі з іноземними кредитними ресурсами) заробляє для банку близько 1500 дол. на місяць. Ці кошти здебільшого йдуть на оплату послуг самого експерта й інші операційні та невигідні витрати. В той же час, за оцінками банкірів, рентабельними цей бізнес стане тоді, коли один фахівець видаватиме 10–15 мікрокредитів на місяць.

Враховуючи чинники, які стримують зростання масштабів мікрокредитування в Україні, на нашу думку активізація і розвиток такого сегменту українського кредитного ринку можлива при підвищенні рівня пропозиції мікрокредитних послуг [17, 32].

Потенціал розвитку малого й середнього бізнесу в Україні далеко не вичерпаний. За світовою статистикою, у розвинених країнах кількість суб'єктів малого й середнього бізнесу (МСБ) становить близько 500–700 підприємств на 10 тис. населення. У нас же цей показник коливається на рівні 50–60 компаній. Свій внесок у розвиток цього сектора економіки могли б зробити й банки. Найбільш запитаною послугою для підприємців є фінансування, адже для розвитку бізнесу, зазвичай, необхідні додаткові ресурси. Однак на сьогодні тільки десята частина банків має спеціальні кредитні програми для роботи з цим клієнтським сегментом, не кажучи вже про комплексне обслуговування його потреб.

У ринкових країнах майже 50% малих підприємств теплять крах у перший же рік своєї роботи. Тому для підвищення життєздатності малого бізнесу в ринкових країнах діє розгалужена інфраструктура його підтримки, яка складається з мережі дорадчих органів, консультаційно-інформаційних установ, бізнес-центрів, бізнес-інкубаторів, технопарків.

Однак, при цьому, особливим видом інфраструктурної підтримки є напрям державного фінансово-кредитного регулювання розвитку малого і середнього бізнесу – особливий режим фінансової підтримки цього економічного сектора з боку банківської системи та розгалуженої мережі небанківських фінансових установ, а також застосування конструктивних і гнучких методів фінансової підтримки – фінансового лізингу, венчурного фінансування. В Канаді для надання позик малим підприємствам існує понад 200 центрів розвитку.

По суті держава має методично делегувати оперативні функції з фінансової підтримки малого і середнього бізнесу банківським установам та небанківським фінансовим інститутам, розбудовуючи відносини з ними на засадах ділового партнерства. Але, як відомо, вітчизняна банківська система – це ще не кінцевий результат, а процес розвитку. Для неї характерний низький рівень капіталізації, механізмів та інструментів управління ризиками, планування та стратегії розвитку, а також високі собівартість банківських операцій та рівень необґрунтованих витрат. Успішність банківського бізнесу, як і будь-якого іншого, залежить від якості й ціни виробничих ресурсів і продуктів, які повинні бути якомога якіснішими і дешевшими. Сьогодні ж параметри банківських операційних ресурсів мають зворотньо протилежний характер – вони надто дорогі і неякісні. В структурі кредитних ресурсів переважають дорогі залучені кошти, низька рентабельність активів. Низьким є також рівень банківського менеджменту та корпоративного управління. І ще одна ознака, яка також створює бар'єр для кредитного партнерства між великими комерційними банками та сектором малого і середнього бізнесу в Україні, - обмеженість спектру і обсягів банківських кредитних послуг. Сьогодні для вітчизняної банківської системи характерний ще надто обмежений асортимент банківських послуг. Якщо у розвинених ринкових країнах він складає до трьохсот видів фінансових послуг, то в Україні він значно менший.

Малі підприємства в Україні працюють у середовищі підвищеного ризику і невизначеності через нестачу кадрів, які можуть професійно займатися бізнес-плануванням, прогнозуванням та управлінням фінансовими ресурсами. Задовольнити їхні потреби можуть фахівців банківської установи, які здатні дати об'єктивну фінансово-економічну оцінку перспектив розвитку конкретного бізнес-проекту, взяти на себе вищі ризики кредитування і запропонувати такий комплекс послуг, якого потребує сектор малого бізнесу.

Loading...

 
 

Цікаве