WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Основні шляхи підвищення прибутковості комерційного банку - Курсова робота

Основні шляхи підвищення прибутковості комерційного банку - Курсова робота

2.2 Аналіз джерел доходів комерційних банків

Доходи– це збільшення економічних вигод протягом звітного періоду у формі припливу або зростання активів, або зменшення зобов`язань, що спричиняють збільшення капіталу і не є внесками акціонерів.

Для підвищення фінансової стійкості банку важливе значення має зростання його доходів, а як наслідок – і прибутковості банку, що є одним із основних, джерел поповнення власного капіталу банку.

У світовій практиці спостерігається як постійне зростання банківських активів, так і рівня дохідності за ними. І хоча збільшується частка доходів, отриманих у вигляді комісійної винагороди від надання банківських послуг, проценти, тримані під кредитних операцій банку, становлять значну частку банківських доходів. Ця тенденція спостерігається і в Україні. При цьому внаслідок слабкого розвитку ринку банківських послуг основна маса банківських доходів одержується у вигляді процентів за користування кредитними коштами, що були надані банком платоспроможним клієнтам.

Структура банківських доходів має такий вигляд:

  1. доходи від проведення активних операцій:

  • доходи від кредитування;

  • доходи від інвестиційних операцій;

  1. доходи від комісійних операцій:

  • доходи від розрахунково-касового обслуговування;

  • доходи від трастових операцій;

  • доходи від факторингових операцій;

  • доходи від лізингових операцій;

  • інші доходи від комісійних операцій;

3) інші доходи.

Доходи від кредитування складаються з процентів за банківськими позиками, а також з облікових процентів, що одержуються при обліку векселів. Близько 70% доходів банки отримують саме від надання позик.

Основну масу доходу від комісійних операцій банки отримують у вигляді комісійної винагороди за розрахунково-касове обслуговування своїх клієнтів. Інші види комісійних доходів становлять незначну частку в загальному обсязі доходів через нерозвинутість ринку таких послуг, як трастові, факторингові, лізингові та ін.

До інших видів доходу від комісійних операцій належать: комісія за надання гарантій та порук; плата за акцептні операції банку; плата за фінансування капітальних вкладень та інші інвестиційні послуги; комісійні за здійснення валютних операцій; комісійна винагорода за консалтинговими послугами.

Доходи банку – це загальна сума грошових коштів, отриманих від проведення активних операцій. Валові доходи банку підрозділяються на процентні і непроцентні.

До процентних доходів банку відносяться:

  • відсотки по міжбанківських кредитах;

  • відсотки по кредитах підприємств;

  • відсотки по кредитах населення;

  • доходи по залишках на кореспондентських рахунках;

  • доходи по цінних паперах (процентні).

До непроцентних доходів банку відносяться:

  • доходи від інвестиційної діяльності (участі в спільній діяльності підприємств), дивіденди по цінних паперах;

  • доходи по валютних операціях;

  • доходи від отриманих комісій і штрафів;

  • інші.

Аналіз банківських доходів припускає визначення питомої ваги окремого виду доходів у їхній загальній сумі або групі доходів. Потім необхідно проаналізувати зміну дохідних статей за визначений період, вивчити структуру доходів банку. Для оцінки середнього рівня прибутковості кредитних операцій застосовуються відносні показники:

  • співвідношення отриманих відсотків і середніх залишків по короткостроковим позикам;

  • співвідношення отриманих відсотків і середніх залишків по довгостроковим позикам;

  • співвідношення валових процентних доходів і середніх залишків по всіх позикових рахунках;

  • співвідношення отриманих відсотків по окремих групах позичок і середніх залишків по аналізованій групі.

Аналіз приведених показників у динаміку дозволяє визначити, за рахунок яких кредитних операцій зросли процентні доходи.

До інших доходів відносяться комісійні, котрі можуть нараховуватися у відсотках від суми кожної операції, здійсненої по рахунку клієнта, або у твердій сумі, що сплачується періодично.

На кінець 2007 року доходи банків України становили 59,9 млрд. грн., в т.ч. процентні доходи становили 44,7 млрд. грн. (або 74,6% від загальних доходів), комісійні доходи – 10,9 млрд. грн. (18,3%), результат від торговельних операцій – 2,8 млрд. грн. (4,7%), інші операційні доходи – 1,1 млрд. грн. (1,9%), інші доходи – 345,7 млн. грн. (0,5%), повернення списаних активів – 21,1 млн. грн.

На кінець 2008 року доходи банків склали 104,6 млрд. грн., в т.ч. процентні доходи становили 77,5 млрд. грн. (або 74,0% від загальних доходів), комісійні доходи – 17,6 млрд. грн. (16,8%).

На кінець 2009 року доходи банків склали 119,8 млрд. грн., з них: процентні доходи становили 101,7 млрд. грн. (або 84,8% від загальних доходів), комісійні доходи – 13,6 млрд. грн. (11,3%).

Як показує статистика, основну частину доходів банків становлять процентні та комісійні доходи.

2.3 Аналіз видатків комерційних банків

Оскільки прибуток банку – це різниця між валовими доходами та валовими витратами банку, розглянемо структуру його витрат.

Витрати банку включають:

  1. Операційні витрати:

  • сплачені проценти за залученими банком коштами;

  • сплачена комісія;

  • витрати на операції з цінними паперами;

  • витрати на валютні операції;

  • витрати на розрахунково-касове обслуговування;

  • витрати на страхування майна, цінностей ризику;

  • інші операційні витрати;

  1. Неопераційні витрати:

  • витрати на утримання персоналу;

  • витрати, пов'язані з експлуатацією основних фондів банку;

  • інші витрати.

Найбільшу частку в загальній сумі витрат банку становлять витрати на виплату процентів за залученими банком ресурсами (виплати за депозитами, за рахунками до запитання, за депозитними сертифікатами тощо). Ці виплати набагато перевищують виплати за іншими статтями і становлять більш як половину операційних витрат.

Комісійні виплати – це виплати, які здійснює банк у процесі проведення своїх активних операцій і надання послуг клієнтам, а також витрати з ведення кореспондентських рахунків.

Витрати на валютні операції – це витрати на розрахункове обслуговування зовнішньоекономічної діяльності.

Неопераційні витрати включають: заробітну плату працівників банку, витрати на утримання приміщень, витрати на устаткування й інше.

До складу інших витрат належать витрати, які непередбачені іншими статтями. Це: судові витрати; сплачені банком штрафи; пеня, неустойки тощо.

На кінець 2007 року в Україні витрати банків склали 53,7 млрд. грн., в т.ч. процентні витрати – 25,4 млрд. грн. (або 47,3% від загальних витрат), комісійні витрати – 1,2 млрд. грн. (2,2%), інші операційні витрати – 2,7 млрд. грн. (5,1%), загальні адміністративні витрати – 16,3 млрд. грн. (30,5%), відрахування в резерви – 6,5 млрд. грн. (12,1%), податок на прибуток – 1,5 млрд. грн. (2,8%).

На кінець 2008 року витрати банків склали 94,5 млрд. грн., в т.ч. процентні витрати – 44,5 млрд. грн. (або 47,1% від загальних витрат), комісійні витрати – 1,9 млрд. грн.

На кінець 2009 року витрати банків склали 138,0 млрд. грн., з них: процентні витрати – 56,0 млрд. грн. (або 40,6% від загальних витрат), відрахування в резерви – 51,7 млрд. грн. (37,4%), комісійні витрати – 2,5 млрд. грн. (1,8%).

Якщо врахувати доходи за попередні роки, то відразу помітно, що прибутки комерційних банків мають тенденцію до зниження: у 2007 році загальний прибуток банків України становив 6,3 млрд. грн., у 2008 році – 10,1 млрд. грн., а у 2009 році збиток становив 18,2 млрд. грн.

3. Шляхи підвищення прибутковості комерційних банків

3.1Вплив НБУ на прибутковості комерційних банків

Функції банківського регулювання та впливу у різних країнах світу виконує центральний банк держави або міністерство фінансів чи незалежне агентство. Центральний банк є основою фінансово-кредитної системи, чинним законодавством на нього покладається обов'язок стежити за станом і стабільністю фінансового сегмента економіки. В Україні відповідальність за банківський нагляд несе Національний банк.

Загалом у світі надають перевагу опосередкованому економічному регулюванню банківських операцій, встановлення прямих заборон або лімітів здебільшого не допускається.

НБУ, як і Центробанк будь-якої країни, вирішує задачу контролю обсягу і структури грошової маси в обороті.

Одна з ключових задач НБУ по керуванню грошово-кредитними відносинами – забезпечення надійності і підтримка стабільності банківської системи, що дозволяють уникнути руйнівних для економіки банкрутств банків та підвищити їх прибутковість. Надійність і стабільність банківської системи, а отже її прибутковість, необхідна по наступним причинах:

Loading...

 
 

Цікаве