WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організація та планування кредитування - Курсова робота

Організація та планування кредитування - Курсова робота

Qл = 3 125 = 375 ккал/час.

Qосв = 860 N ДО (ккал/час),

де N - сумарна настановна потужність лампочок = 0,56 КВт;

До - коефіцієнт способу установки приладів електроосвітлення = 0,5.

Qосв = 860 0,56 0,5 = 240,8 ккал/час.

Величина Qрад з СН 7-57 для західної півкулі 50-й широти береться рівною 135 ккал/час. Підставляючи відповідні значення у формулу для розрахунку надходження тепла у відділ, одержимо:

Q = 68.8 + 375 + 240,8 + 135 = 819,6 ккал/час.

Виробимо розрахунок повітрообміну по надлишках тепла:

(4.5)

де З - питома теплоємність повітря = 0.24 ккал/(кг град);

p - густина повітря в приміщенні = 1.3 (кг/м3);

t - різниця температури повітря в приміщенні і повітря приточування = 5 град.

(м/година)

Для підтримки настановних параметрів мікроклімату в досліджуваному приміщенні цілком досить 1 кондиціонера БК0 - 500, холоднопроводность якого - 500 ккал/час.

Повітря в місцях забору повинне ретельно очищатися від пилу. Для цього використовуються фільтри очищення повітря.

Нормування природного освітлення здійснюється СНіП II-4-79 "Природне і штучне освітлення" залежно від характеру зорової роботи. Розрахунок природного освітлення полягає у визначенні площі світлових отворів. Для цього використовується формула:

(4.6)

де Sп - освітлювана площа;

- нормоване значення коефіцієнта природної освітленості;

- коефіцієнт запасу, залежний від концентрації пилу в приміщенні і періодичності очищення стекол;

n0 - світлова характеристика вікна;

Kзт - коефіцієнт затінювання;

T - загальний коефіцієнт светопропуськанія;

r1 - коефіцієнт враховує підвищення при віддзеркаленні світла від стін, стелі, поля.

Освітлювана площа рівна S = 6 • 8 = 48 м2 .

Значення визначається по формулі:

(4.7)

де - коефіцієнт природної освітленості;

m - коефіцієнт світлового клімату;

з - коефіцієнт сонячності клімату.

m = 0,9, з = 0,8. lн вибирається згідно СНіП 11-4-79 залежно від розряду зорової роботи (KEO рівний 2.0).

lн = 2 • 0,9 • 0,8 = 1,44.

Значення визначається по СНіП 11-4-79 і при очищенні вікон 2 рази на рік рівний 1,2. Значення n0 визначається конструкцією вікон і згідно СНіП 11-4-79 рівне 15. Коефіцієнт затінювання Kзт рівний одиниці, оскільки відсутні протистоячі будівлі. Значення T визначається по формулі:

T = T1T2T3T4T5 = 0,8 0,65 1 1 1 = 0,52,

де T1 = 0,8 - коефіцієнт светопропуськанія матеріалу;

T2 = 0,65 - коефіцієнт втрат в палітурках вікон;

T3 = 1 - коефіцієнт в несучих конструкціях, при бічному освітленні рівний ;

T4 = 1 - коефіцієнт враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях;

T5 = 1 - коефіцієнт втрат світла в захисній сітці для ліхтарів.

Значення T1 - T5 визначаються по СНіП 11-4-79. Значення r1 визначаються по СНіП II-4-79 і рівно 1,85. Знаючи всі параметри можна визначати площу світлових отворів:

Площі світлових отворів недостатньо для нормальної освітленості, оскільки в бухгалтерії є три вікна загальною площею 4 м2, проте розширити отвори вікон не представляється можливим, тому природне освітлення необхідно комбінувати з штучним.

Нормування штучного освітлення також здійснюється СНіП II-4-79. Для загального освітлення використовують головним чином люмінесцентні лампи, що обумовлено їх достоїнствами. Виходячи з економічної доцільності вибираємо люмінесцентні лампи типа ЛБ білого світла. Для розрахунку штучного освітлення застосовують метод коефіцієнта використовування потоку:

(4.8)

де Ф - світловий потік ;

E - нормована мінімальна освітленість ;

До - коефіцієнт запасу ;

S - освітлювана площа ;

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення ;

З - коефіцієнт використовування випромінюваного світильниками світлового потоку на розрахунковій площі;

N - число світильників;

Згідно СНіП 11-4-79 визначаємо норму освітленості:

E = 400 лк;

До = 1,5;

S = 6 8 = 48 м2;

Z = 1,2.

При вибраному типі і потужності люмінесцентних ламп їх необхідна кількість визначається по формулі:

(4.9)

Найприйнятнішими для приміщення є люмінесцентні лампи ЛБ (білого світла) потужністю 80 ВТ. Нормальний світловий потік лампи ЛБ-80 рівний Ф = 5320 люмен (лм). Велічиной i, індексом приміщення можна встановити залежність від площі приміщення і висоти підвісу:

(4.10)

де А - довжина приміщення = 8м;

B - ширина приміщення = 6м;

h - висота підвісу;

h = H - hр - hс, (4.11)

де H - висота приміщення = 4 м;

- висота робочої поверхні = 0,8м;

hс - висота від стелі до нижньої частини лампи = 0,4м;

h = 4 - 0,8 - 0,4 = 2,8 м;

Коефіцієнт використовування світлового потоку на розрахунковій площі визначається по таблиці: З = 0.4. У результаті число світильників вийде рівним

Таким чином потрібно 3 люмінесцентні лампи ЛБ-80.

Як світильники вибрані стельові світильники УСП-35 з двома лампами ЛБ-80. Отже, всього необхідно два світильники УСП-35.

Електробезпека забезпечується відповідною конструкцією електроустановок; застосування технічних способів і засобів захисту; організаційними і технічними заходами.

Конструкція електроустановок відповідає умовам і експлуатації і забезпечує захист персоналу від зіткнення з токоведущимі і рухомими частинами, а устаткування – від попадання всередину сторонніх твердих тіл і води.

Основними технічними способами і засобами захисту від поразки електричним струмом, використовуваними окремо або в поєднанні один з одним, є: захисне заземлення; занулення; вирівнювання потенціалів; мала напруга; електричне розділення мереж; захисне відключення; ізоляція токоведущих частин (робоча, додаткова, посилена, подвійна); компенсація струмів замикання на землю; захисні пристрої, попереджувальна сигналізація, блокування, знаки безпеки; ізолюючі захисні і запобіжні пристосування.

Не підприємстві технічними засобами захисту є захисне заземлення і занулення.

Для захисту від поразки електричним струмом у відділі передбачено:

  1. наявність заземлення всіх ПЕВМ і приладів з опором не більш 4 Ом;

  2. недоступність токоведущих частин;

  3. застосована прихована електропроводка в захищаючих від механічних пошкоджень трубах;

  4. маркіровані роз'єми і розетки;

  5. передбачений аварійний рубильник виключення всього електроживлення.

Оскільки ПЕВМ відноситься до виробу першого класу, то згідно ГОСТ 12.2.007.0-75 вона повинна мати принаймні робочу ізоляцію і елемент для заземлення (див. Ошибка: источник перекрестной ссылки не найден 3.1). Виробимо електричний розрахунок заземлітеля.

Рісунок 4.1 - Схема захисного заземлення.

Задамося параметрами заземлітеля:

  • S = 100 м2 - площа обмежена заземлітелем;

  • L = 24 м2 - загальна довжина горизонтальних електродів;

  • l = 2,6 м2 - довжина вертикальних електродів;

  • а = 10 м2 - відстань між вертикальними смугами.

Розрахуємо параметр Т при відношенні питомих опорів

шарів грунту:

,

,

де P1 = 100 Омм - питомий опір грунту суглинного грунту;

P2 = 50 Омм - питомий опір садової землі;

H = 0,5 м - глибина заставляння горизонтальних електродів;

h = 1 м - товщина шару грунту

При,

CB = 0,71; EB = 0,24; Cb = 0,15; Eb= 0,32..

Визначаємо значення параметрів B і b по формулах:

,

.

Визначаємо опір заземлення:

Визначаємо коефіцієнт напруги дотику

;

де m = 0,602 - параметр визначений для .

Визначаємо напругу дотику:

,

де J = 20 А - струм короткого замикання, виходячи із споживаної потужності блоку живлення ПЕВМ.

Loading...

 
 

Цікаве