WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → " Організація процесу кредитування в Коростенському відділенні №1 АППБ ""Аваль""" - Курсова робота

" Організація процесу кредитування в Коростенському відділенні №1 АППБ ""Аваль""" - Курсова робота

Прибуток банку, а також адміністративні витрати входять до складу базової ставки. Оскільки базова ставка складається як середньо ринкова и становить 14 %, то прибуток банку залежить від рівня його власних витрат. Ціна за цим методом буде становить 17-24 %, в залежності від кредитного спреду, який визначає банк.

Метод "надбавки".Цей метод полягає у визначенні кредитної ставки як суми відсоткових витрат залучення коштів на грошовому ринку та надбавки. Надбавка включає премію за кредитний ризик та прибуток банку (вона залежить від класу позичальника та становить 3-5 %). Здебільшого такий метод ціноутворення використовується для надання кредитів великим фірмам на короткі строки (до 30 днів). З розвитком ринку комерційних паперів великі компанії дістали змогу самостійно залучати кошти, не користуючись послугами банків. Це спонукало банки до зниження кредитних ставок з метою збереження вигідної клієнтури.

Метод "аналізу дохідності клієнта". Цей метод базується на врахуванні всіх взаємостосунків із конкретним клієнтом. Оцінюючи всі складові дохідності, особливу увагу приділяють розрахунку прибутковості тих видів операцій, які здійснюються клієнтом у цьому банку. Такий метод потребує точного обліку всіх доходів та витрат, пов'язаних із кожним клієнтом, і застосовується насамперед для кредитування великих компаній, які мають постійні та різноманітні зв'язки з банком. Визначення кредиту за таким методом має на меті зниження кредитної ставки нижче від загальноприйнятого рівня для заохочення найвигідніших клієнтів.

Доходи банку від операцій з клієнтом включають відсотки та комісійні за проведення кредитних, валютних, факторингових, лізингових та інших операцій, за надання консультативних ті інформаційних послуг. Витрати, пов'язані з клієнтом, складаються із заробітної плати банківських працівників, які його обслуговують, витрат на вивчення кредитної документації, на ведення, перевірку та обробку рахунків. Якщо різниця між доходами і витратами щодо суми кредиту перевищує середню норму прибутковості банку, то ставка за кредитом може бути знижена.

Метод "вартість плюс".Метод враховує вартість залучених коштів та всі витрати банку, пов'язані з наданням кредиту. Відсоткова ставка за кредитом охоплює:

  • вартість залучення кредитних ресурсів для банку (гранична вартість становить 14-16 %);

  • операційні витрати, пов'язані з процесом кредитування (заробітна плата кредитних працівників, вартість обслуговування кредиту, контролю за ним, вартість управління забезпеченням тощо – всі ці витрати оцінюються в 3-5 %);

  • премію за ризик невиконання зобов'язань клієнтом (вона встановлена у розмірі 1 %);

  • премію за ризик, пов'язаний зі строком кредитування (вона складає 1%);

  • бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує достатні виплати акціонерам банку (банк встановив відсоток, який становить – 1-2 %).

Кожний із зазначених компонентів виражений у формі річних відсотків щодо суми кредиту. Ціна за кредит за цим методом становитиме 20-25 % в залежності від розміру кредиту та строком кредитування. Банк надає перевагу цьому методу.

Приклад: Коростенське відділення №1 АППБ „Аваль" одержало кредитну заявку від одного зі своїх корпоративних клієнтів на суму в 10 тис. грн. Гранична вартість коштів по даному конкретному кредиту складе 14 %. Операційні витрати по аналізу, видачі і контролю за кредитом оцінені в 3 % за заявкою в 10 тис. грн. Кредитне управління банку рекомендує додати 2 % суми кредиту для компенсації ризику того, що кредит не буде виплачений вчасно й у повному обсязі. Нарешті, банк установлює маржу прибутку в 1 % понад фінансові, раціонні витрати і витрати, пов'язаних з ризиками по даному кредиту. Таким чином, даний кредит буде запропонований позичальнику по ставці в 20 % (14 % + 3 % + 2 % + 1 %).

Необхідною умовою застосування такого підходу до ціноутворення за кредитними операціями є наявність у банку ефективної системи обліку витрат за кожним кредитом, а також управлінської інформації.

Висновок

Дослідження проведене в дипломній роботі показало, що на сучасному

етапі розвитку економічних відносин багато уваги кредитуванню, зокрема, умовам та методам надання позичок приділяють як науковці так і практики. У дипломній роботі економічний зміст кредитування показаний як складний і багатогранний процес з його принципами, умовами та методами.

Визначено, що на сучасному етапі в теорії та практиці кредитних відносин в Україні науковий підхід до кредиту як до економічної категорії ще належно не застосовується. Нехтування об'єктивними законами кредиту, який є економічними відносинами, з приводу зворотного руху позиченої вартості, а не позиченою вартістю, тобто позичкою, призводить до негативних наслідків у реалізації зазначених відносин на практиці. Це виражається у формі численних недоліків в організації кредитування клієнтів вітчизняними банками. Зазначені недоліки пов'язані з браком знань про об'єктивні закони існування кредиту. Із цієї причини чітко не визначено принципи організації банківського кредитування та поняття кредитоспроможності. Виходячи з цього, надано тлумачення та обґрунтування основним економічним поняттям, зокрема кредиту та принципам кредитування, на яких побудований процес кредитування.

Зважаючи на те, що позички є найприбутковішими активами банку і становлять основну частину їх активів, кредитна діяльність банку потребує ретельної організації. Організацію кредитної діяльності банку визначив чітко розроблена кредитна політика. Правильна організація процесу банківського кредитування, розробка ефективної та гнучкої системи управління кредитними операціями виступають основою фінансової стабільності і ринкової стійкості комерційних банків. Визначено, що кредитна політика комерційного банку окреслює коло ключових цілей і завдань банківської діяльності, визначає конкретні прийоми, способи і методи її реалізації з метою максимізації доходності кредитних операцій та досягнення прийнятного рівня ризиків банківської діяльності у сфері кредитування.

Стосовно фінансової діяльності досліджуваного банку, слід відзначити, що:

  • активи банку зросли на 80,07 % за останні два роки. Зростання відбулося за рахунок росту кредитного портфеля. Ці дані свідчать про те, що в банку проводиться активна політика по зміцненню ліквідності та платоспроможності, підвищенню дохідності банку;

  • доля залучених коштів клієнтів в структурі пасиву становить 76,5 %. Це свідчить про довіру до банку клієнтів – як юридичних осіб, так і населення. Тому зменшилась потреба в міжбанківських кредитах та депозитах, які складають 17866 тис. грн. за 2002 р. (порівняно з 73847 тис. грн. у 2000 р.) та їх доля в загальній структурі становить 4,16 %;

  • усі питання, пов'язані з кредитуванням, розв'язуються позичальником і установою банку на договірній основі. Підставою для надання банком кредиту є підписаний між ним і позичальником кредитний договір. Кожний етап кредитування вносить свій вклад в якісні характеристики кредиту, визначає ступінь його надійності і дохідності для банку;

  • основними критеріями оцінки кредитного портфеля є кредитний ризик і дохідність. Коефіцієнт ризику дорівнює 0,203 та не перевищує 50 %, а отже якість кредитного портфеля задовільна, його складають переважно "стандартні" позики, за якими рівень ризику складає 2 %. Кредитний портфель банку є дохідним – на одну гривню активів припадає 0,61 гривень доходу від здійснення кредитної діяльності банківською установою;

  • резерви для покриття втрат від кредитної діяльності створюються для підвищення стабільності і надійності банківської системи, захисту інтересів клієнтів і є обов'язковими для комерційних банків. Банк створює і формує резерв для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.

  • головна мета процесу управління кредитним портфелем банку полягає в забезпеченні максимальної дохідності за певного рівня ризику.

З урахуванням закономірностей та тенденцій у кредитній справі, її стратегічних цілей, визначне місце відводиться вибору шляхів удосконалення методичних та організаційно-практичних основ процесу банківського кредитування, а також поліпшення охорони праці. Серед яких автор даної дипломної роботи порекомендував би такі:

  • індивідуальний підхід банку до кожного конкретного суб'єкта кредитних відносин;

  • збільшення обсягів споживчого кредитування можна шляхом розширення клієнтової бази за рахунок позичальників з різними рівнями доходів зі стійким фінансовим станом;

  • особлива ретельність при визначенні всіх умов, які фіксуються в кредитній угоді;

  • застосовувати систематичний аналіз виробничо-фінансової діяльності позичальників, якій би виступав не лише формою контролю, а й сприяв би вдосконаленню методів кредитування;

  • розробляти нові та перспективні види кредитів, оскільки це може зацікавити, як постійних клієнтів, так і привернути увагу нових (видача банком різдвяних, новорічних, відпускних та інших видів кредитів з пониженою процентною ставкою);

  • розробляти нові і ефективно використовувати вже існуючи методи установлення відсоткової ставки за кредит;

  • співпрацювати з іноземними фізичними та юридичними особами;

  • ретельніше проводити маркетингові дослідження, що дасть можливість швидко реагувати на ринкову кон'юктуру;

  • заходи щодо розміщення, реконструкції санітарно-побутових приміщень, з метою доведення забезпеченості ними працюючих до чинних норм, додаткове обладнання цих приміщень.

Loading...

 
 

Цікаве