WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні - Курсова робота

Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні - Курсова робота

Для міжбанківських розрахунків використовуються кореспондентські рахунки та відповідні транзитні рахунки, відкриті в Національному банку України.

Принцип VII. Система повинна забезпечувати високий рівень безпеки і надійності в експлуатації, а також мати засоби на випадок надзвичайних обставин для своєчасного завершення щоденної обробки платежів.

Безпека та конфіденційність банківської інформації в СЕП гарантується багатоступеневим контролем на всіх стадіях розрахунків та багаторівневою системою захисту від несанкціонованого доступу на всіх етапах проходження електронних платіжних документів через платіжну систему, починаючи від місця їх початкового оформлення (породження) в банку. Платіжні документи захищаються електронним цифровим підписом. Передача платіжних документів і технологічної інформації в СЕП виконується із застосуванням програмно-апаратних засобів захисту інформації. Як резервні використовуються програмні засоби шифрування інформації. Засоби захисту інформації є невід'ємною складовою програмно-технічних комплексів СЕП і не можуть бути відключені.

На випадок надзвичайних ситуацій існує система резервування і відновлення діяльності СЕП, розроблена і поетапно впроваджена у 1996—1999 роках.

Принцип VIII. Система повинна надавати засоби виконання платежів, зручні для користувачів та ефективні для економіки.

Принцип IX. Система повинна мати об'єктивні і загальновідомі критерії участі, які забезпечують справедливий і відкритий доступ.

Критерії участі в системі електронних міжбанківських розрахунків визначаються Інструкцією "Про міжбанківські розрахунки в Україні". Учасниками системи можуть бути будь-які кредитно-фінансові установи й організації, які мають кореспондентські рахунки в одному з територіальних управлінь НБУ, задовольняють технічні вимоги роботи в системі і є суб'єктами міжбанківських розрахунків на території України.

Принцип X. Засоби керування системою повинні бути ефективними, контрольованими і прозорими.

Права та обов'язки НБУ стосовно керування системою визначені в законах "Про Національний банк України" [2], "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" [4] та в Положенні „Про міжбанківський переказ в Україні в національній валюті" [19].

Протягом часу існування СЕП про неї неодноразово загалом дуже позитивно відгукувалися міжнародні експерти. Зокрема, у 1995 році така оцінка була відображена у звіті консультантів фірми РА Consulting Group з Лондона, а в 1996 році систему електронних платежів вивчав фахівець з фірми Oracle Жан-Марк Лепен, про що він склав докладний документ (The New Payment System of the Republic of Ukraine. Oracle Eastern Europe, July 1996). Доповіді представників НБУ на різноманітних міжнародних форумах (Відень 1994 p., Базель 1997 p., Відень 2000 p., Алмати 2002 p.), де йшлося про платіжну систему України, також були високо оцінені у банківських колах.

Місія Міжнародного валютного фонду, що перебувала в Україні у травні 2002 року, окремо вивчала стан виконання Базельських принципів та обов'язків центрального банку стосовно української платіжної системи і теж оцінила його позитивно.

Таким чином, можна дійти висновку, що система електронних міжбанківських розрахунків Національного банку України сповна відповідає Базовим принципам для системно важливих платіжних систем та нормативна база з цього питання доступна широкому загалу і забезпечує достатній рівень ефективності функціонування системи, як свідчить досвід її експлуатації.

1.3 Сучасні проблеми міжбанківських розрахунків на території України та поза її межами

Система міжбанківських розрахунків різних країн помітно різняться. У світі не існує єдиної платіжної моделі, однак є загальні принципи і характеристики, що визначають функціонування національних платіжних систем. Водночас є і загальні проблеми, які автоматично переносяться на платіжні механізми.

Перша проблема стосується розмежування функцій між центральним і комерційними банками. Цілком зрозуміло, що комерційні банки мають нести відповідальність за обслуговування рахунків клієнтів та надання спеціалізованих платіжних послуг, необхідних у міжбанківських відносинах. Однак на сьогодні немає єдиної думки щодо таких питань:

яку роль має відігравати центральний банк в експлуатації різних компонентів фізичної інфраструктури платіжного механізму?

наскільки активно центральний банк має надавати послуги щодо здійснення міжбанківських платежів?

Платіжні послуги центрального банку можуть бути пов'язані з обробленням безлічі окремих платежів, що проходять через банківську систему. Ці платежі потім можуть зазнати взаємного заліку і погашення на міжбанківській основі.

Вважається, що ринкові сили визначають оптимальне поєднання участі центрального банку і комерційних банків на ринку платіжних послуг. Наприклад, у платіжній системі США Федеральна резервна система як постачальник платіжних послуг установлює ціну на дані послуги на такому рівні, щоб повністю відшкодувати виробничі витрати. У деяких країнах операційні послуги центрального банку субсидуються, і роль його в платіжному механізмі вважається різновидом суспільного блага.

Друга проблема полягає у виборі самої моделі міжбанківських платежів із використанням валових розрахунків у реальному часі або чистих розрахунків і засобів контролю в цих системах для забезпечення їхньої цілісності та надійного функціонування. У засобах контролю за кредитними ризиками ліквідності, що виникають за багатостороннього взаємозаліку, зацікавлені всі учасники платіжного процесу. Однак і в розвинутих країнах з ринковою економікою, з відносно сталими концепціями платіжних систем і систем розрахунків немає згоди щодо витрат на здійснення такого контролю.

Третя проблема пов'язана з вибором оптимального складу технічних засобів, що забезпечують функціонування міжбанківських розрахунків. Потрібні великі витрати для підтримування в автоматизованих системах операційного взаєморозуміння і дублювання на рівні, необхідному для функціонування платіжної системи навіть у разі несправності центральних систем комп'ютерів або стихійного лиха. Питання щодо технічної реалізації та розміру витрат на дублювання інформації вирішується кожною країною окремо.

Однак найголовнішою проблемою банків усіх країн з питань розрахунків я вважаю проблему безпеки платіжних систем.

Під терміном "безпека платіжної системи" у загальному вигляді ми розуміємо стан забезпечення нормального функціонування системи в цілому та кожного з її елементів.

Передусім слід підкреслити, що важливість забезпечення безпеки платіжних систем обумовлена тим значенням, яке займають платіжні системи в структурі економіки певної держави.

Для більш детального розуміння місця і ролі безпеки платіжних систем у системі економічної безпеки держави звернемося до такої характеристики зазначених явищ як системність. Як відомо, будь-яка система передбачає наявність певних елементів, що існують в рамках даної системи. У свою чергу сама система може також виступати складовим елементом у системі вищого порядку. Елементи системи можуть бути як основними, без яких система не зможе існувати, так і додатковими, наявність яких у системі необхідна лише за певних умов. Очевидним сьогодні вже є той факт, що платіжні системи в економічній системі країни виступають одним з основних її елементів. Це вже можливість говорити про це, що зв'язок платіжної системи з іншими елементами настільки тісний, що будь-які зміни в цьому елементі позначаються на інших і на системі в цілому.

Тому можна дійти висновку про те, що безпека платіжних систем є однією з необхідних передумов економічної безпеки країни.

У свою чергу безпека платіжних систем і економічна безпека країни співвідносяться між собою в рамках системи вищого порядку – системи національної безпеки. З точки зору національної безпеки, вирішення проблеми безпеки платіжних систем являє собою національні інтереси країни.

Порушення функціонування платіжної системи завдають шкоди самій системі, здатні загрожувати економічній безпеці країни та врешті-решт негативно впливати на стан національної безпеки в цілому.

На сьогодні очевидним вже є той факт, що різні суб'єкти використовують платіжні системи в злочинних цілях – для розкрадання коштів, переказу коштів, отриманих злочинним шляхом з подальшою їх легалізацією, та інших протиправних діянь.

Іншою складністю у функціонуванні платіжних систем є те, що їх незаконне використання сприяє збільшенню масштабів відмивання грошей, здобутих злочинним шляхом. Проникнення "брудних" грошей у легальну економіку призводить до її криміналізації, підпорядкування економічних важелів і політичної влади злочинним угрупуванням, сприяє поширенню останніх у міждержавному просторі, становить загрозу національній та економічній безпеці всього світу. Це питання регулюється Зконом України „Про запобігання й протидію легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочинним шляхом" від 28.11.2002 р. №249-IV [6].

Loading...

 
 

Цікаве