WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні - Курсова робота

Організація і функціонування систем міжбанківських розрахунків в Україні - Курсова робота

клієнтів, тим більше він надсилає та отримує документів у СЕП, а кількість банків, що обслуговуються в РРП, безпосередньо пов'язана з інтенсивністю потоку документів через неї (як з "своїх", так і з "чужих" регіонів). Крім того, між різними банками та областями України існують специфічні економічні зв'язки, що також впливає на характер руху платіжних документів. І нарешті, певне значення має спосіб організації роботи окремих банків протягом дня. Усе це й навело на думку щодо можливості побудови математичної моделі, яка б описувала рух платежів у мережі РРП. Адже за допомогою моделі можна не лише зробити аналіз діючої структури СЕП, а й відстежити наслідки її можливих структурних змін, спрогнозувати потоки платіжних документів у мережі РРП.

0100090000032a0200000200a20100000000a201000026060f003a03574d4643010000000000010047d20000000001000000180300000000000018030000010000006c0000000000000000000000350000006f00000000000000000000004b3a00000c1a000020454d4600000100180300001200000002000000000000000000000000000000c0120000131a0000cb0000001b010000000000000000000000000000f818030078510400160000000c000000180000000a0000001000000000000000000000000900000010000000c30d000027060000250000000c0000000e000080250000000c0000000e000080120000000c00000001000000520000007001000001000000a4ffffff00000000000000000000000090010000000000cc04400022430061006c006900620072006900000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000000001100584c110010000000bc4f11003c4d1100e4506032bc4f1100b44c110010000000244e1100a04f11008a4f6032bc4f1100b44c1100200000006a455531b44c1100bc4f110020000000ffffffff3c29ec0017465531ffffffffffff0180ffff01802fff0180ffffffff0000000000080000000800004300000001000000000000005802000025000000372e9001cc00020f0502020204030204ef0200a07b20004000000000000000009f00000000000000430061006c0069006200720000000000000000007c4d11000dea5431b0d71132dc501100e84c11001e504d310700000001000000244d1100244d11003d524b31070000004c4d11003c29ec006476000800000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000250000000c00000001000000180000000c0000000000000254000000540000000000000000000000350000006f0000000100000055558740a0ab87400000000057000000010000004c000000040000000000000000000000c50d00002706000050000000200058073600000046000000280000001c0000004744494302000000ffffffffffffffffc40d000028060000000000004600000014000000080000004744494303000000250000000c0000000e000080250000000c0000000e0000800e000000140000000000000010000000140000000400000003010800050000000b0200000000050000000c02ff003a02040000002e0118001c000000fb020300010000000000bc02000000cc0102022253797374656d0000000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010000040000002d01000004000000020101001c000000fb02f1ff0000000000009001000000cc0440002243616c6962726900000000000000000000000000000000000000000000000000040000002d010100040000002d010100040000002d010100050000000902000000020d000000320a0e00000001000400000000003902ff00200e0900040000002d010000040000002d010000030000000000

Рис. 3.1. Загальна структура Системи електронних платежів НБУ

При побудові моделі виходимо з такого основного припущення: кількість документів, що надсилається із конкретної РРП до інших РРП протягом певного проміжку години, прямо пропорційна кількості всіх документів, що надійшли до цієї РРП від "своїх" банків.

Наприклад, приблизно одна сьома частина усіх документів, що надходять до Вінницької РП із 10.00 до 11.00, завжди адресована банкам Київської області. Коефіцієнт пропорційності назвемо коефіцієнтом переходу, оскільки з його допомогою визначається, яка частина документів переходить від однієї РРП до іншої. Коефіцієнти переходу повинні відображати наявні міжбанківські та міжрегіональні зв'язки.

На основі статистичної інформації за 2004-2005 роки отримано таблиці коефіцієнтів для всіх РРП. Оскільки вони досить громіздкі, подаємо лише фрагмент однієї з них.

Треба зауважити, що коефіцієнт переходу РРП на саму себе визначає частину документів, які йдуть до "своїх" банків, тобто залишаються в межах регіону. Його тотожність одиниці в перших двох рядках пояснюється специфікою роботи банків, які обслуговуються Вінницькою РП, а в останньому – тим, що міжрегіональні розрахунки здебільшого завершуються о 20.00. Взагалі, для будь-якої РРП саме цей коефіцієнт виявляється найбільшим у рядку таблиці, чого й слід було очікувати: адже більшість клієнтів пересічної банківської установи має тісні економічні зв'язки з резидентами регіону, де вона розташована. Слід також сказати, що значна частина платежів іде в напрямку Київської області для всіх РРП. Це пов'язано з необхідністю певних обов'язкових виплат до бюджету, а також із великою кількістю банків у цьому регіоні.

Для моделювання руху платіжних документів від банків до РРП можна використати випадкову величину з відомим розподілом. Як свідчить практика, найпопулярнішим розподілом при описі подібних систем є розподіл Пуассона. Але в цьому випадку його не вдалося застосувати: середні значення випадкової змінної виявляються досить великими, а сучасна комп'ютерна техніка дає змогу підносити константу е лише до ступеня порядку 300. Тому був обраний нормальний розподіл, і для кожної РРП та кожного часового інтервалу були оцінені відповідні значення середнього та дисперсії [85].

Для опису імітаційної моделі введемо такі позначення:

i – номер РРП. Зараз в Україні нараховується 32 РРП, тому і = ;

j – номер часового інтервалу, j = ;

Kimj – коефіцієнт переходу з і-ї РРП до m-ї у j-й проміжок години;

Nij — кількість документів, що надійшло до і-ї РРП в j-й проміжок часу від "своїх" банків;

Rimj — кількість документів, що в j-й проміжок часу надходить з і-ї РРП до m-ї;

Sij - загальна кількість документів, опрацьованих і-ю РРП в j-й проміжок часу.

Тоді крок алгоритму імітаційної моделі матиме такий вигляд [85]:

1. Для часового інтервалу j за допомогою датчика випадкових чисел отримуємо реалізацію випадкової величини рij, яка має стандартний нормальний розподіл ( = 0, σ = 1).

2. Підраховуємо всі Nij за формулою:

, (3.1)

де і = ,

де σij та ij| — відомі значення дисперсії та середнього. При цьому знак коефіцієнта перед σij визначається знаком логарифма і кінцеве значення округляється до цілого.

3. Для кожної РРП визначаємо кількість документів, що підуть до всіх інших регіонів:

, (3.2)

де m = ,

i = ;

(3.3)

4. Обчислимо значення Sij :

(3.4)

де і = .

Таким чином, за 13 кроків алгоритму отримуємо експериментальні значення Sij для всіх РРП та часових інтервалів.

Як бачимо, запропонована модель дає досить прийнятні результати. Не слід, однак, забувати, що головною метою пропонованого підходу є опис міжрегіональних зв'язків для подальшого аналізу й удосконалення структури СЕП. Тому відносна відповідність кінцевих значень Sij реальним даним є цінною передусім тому, що вказує на правильність вибору випадкового розподілу і, головне, - методики визначення коефіцієнтів переходу, які мають вирішальне значення. Можливим розвитком моделі може стати надання їм статусу випадкових величин, але зараз важко визначити, як це позначиться на адекватності моделі.

Звичайно, було б щонайменше некоректно стверджувати, що рух абсолютно всіх платежів може бути описаний за допомогою наведеної схеми, – це зробити взагалі неможливо, оскільки надходження платежів має випадковий характер. Ідеться лише про загальний, усереднений опис системи. Тобто якщо, скажімо, для Вінницької РП показник переходу до Донецької області, згідно з таблицею, з 13.00 до 14.00 дорівнює нулю, це зовсім не означає, що в даний час не буде здійснено жодного платежу в зазначеному напрямку. Це лише вказує на те, що ймовірність появи таких платежів дуже низька.

Loading...

 
 

Цікаве