WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами - Курсова робота

Організація дистанційного обслуговування клієнтів банківськими установами - Курсова робота

Для ефективного використання Інтернету в переліку інших завдань була поставлена мета розробити технологію, яка дала б змогу клієнтам переглядати чеки, поточні та закриті рахунки, а також оплачувати їх в он-лайновому режимі. Застосування так званих ЕВРР (electronic bill presentment and payment) технологій повинно різко скоротити вартість обробки рахунків. Така економія, за оцінками дослідницької фірми Giga Information Group, може становити 50–90 %. Серед компаній, що вже приступили до розгортання систем ЕВРР, багато також постачальників і продавців товарів широкого вжитку. Однак донедавна було два чинники, які серйозно перешкоджали розгортанню платформ ЕВРР. На ринку пропонувалися дві несумісні між собою платформи, одна з яких була розроблена фірмою TransPoint LLC, а інша – компанією CheckFree. Ця проблема вирішилася лише злиттям компаній. Але ще й досі не вироблені і не затверджені стандарти для проведення фінансових трансакцій, організації документообігу і виконання інших процедур. Та незважаючи на ці проблеми, ЕВРР перетворюється в необхідний елемент бізнесу. Адже електронні платежі – перший елемент ЕВРР – проводяться протягом майже двох десятків років. Інша справа, другий елемент ЕВРР – надання рахунків до оплати. Тут необхідно забезпечити електронну генерацію і автоматичний облік рахунків, тісно пов'язавши їх із внутрішніми фінансовими та бухгалтерськими системами компанії. Вирішення цих проблем, на думку деяких аналітиків, поки що перебуває на початковому етапі. Розробка і реалізація платформ ЕВРР, як і управління ними, має не одні технічні труднощі. Для того щоб така модель запрацювала, необхідно набрати критичну масу тим, хто здатний генерувати електронні рахунки, і тим, хто готовий їх оплачувати. В іншому випадку процес впровадження платформ ЕВРР йтиме повільно. Та запропонована система електронних платежів досить швидко довела свої переваги й отримала багато клієнтів: нині компанія CheckFree надає ці послуги багатьом банкам, використовуючи web-сайти популярних компаній. Але домінуванню в цій ринковій ніші компанії CheckFree, напевно, приходить кінець: влітку 2001р. такі фінансові гіганти як First Union, J.P. Morgan Chase і Wells Fargo почали випробовувати для електронного обміну платіжними документами свою систему Spectrum, яка має забезпечити пересилання між ними рахунків за допомогою електронної пошти. Очікується, що до мережі приєднається і Citibank.

Однак деякі навіть невеликі банки вже використовують послуги з обробки чеків як елемент політики залучення клієнтів та їхніх коштів. Так, система візуалізації чеків банку Republic Bank & Trust's (США, http://www.republicbank.com), що об'єднала "паперовий" і "електронний" банкинги, може бути яскравим прикладом досягнення максимальної оперативності і надійності банківських операцій за рахунок забезпечення доступу до інформації через Інтернет. З листопада 2000 р. банк, встановивши web-орієнтовану систему обробки зображень чеків, запровадив для своїх клієнтів нову безкоштовну послугу перегляду оплачених і депонованих чеків на окремому web-сайті банку. Послуга візуалізації чеків надає власникам можливість переглядати чеки ще до того, як вони будуть прийняті до виконання, що допомагає уникнути чекового шахрайства. Нова послуга не лише зменшила витрати банку (до впровадження інтернет-системи банк розсилав поштою щомісячні звіти з копіями проплачених чеків), а й дала змогу значно збільшити кількість клієнтів та обсяг залучених депозитів. Подібна система навіть у режимі РС-банкингу практично не можлива, адже передати зображення через телефонну лінію досить важко.

Системи інтернет-банкингу поступово почали розвиватися і в країнах Східної Європи (в першу чергу в Польщі, Чехії) та Прибалтики. Банки Росії та країн СНД (Казахстан, Білорусь, Молдова) вже також впроваджують подібні системи. Серед банків Росії, які активно працюють у новій ніші бізнесу, потрібно виділити "Автобанк", "Альфа-Банк", "Гута-банк", "Менатеп-Санкт-Петер-бург", "Росбанк", "Спутник", "НИКойл", "БИН-банк", "Атон", "Злипс-банк". Більшість банків, що використовують системи інтернет-банкингу, знаходяться в Москві і Санкт-Петербурзі, однак і регіональні банки все частіше використовують Інтернет для обслуговування клієнтів. Інтернет-банкинг більшою мірою націлений на юридичних осіб, однак намітилася і тенденція істотного зростання пропозиції такого сервісу для фізичних осіб. За оцінками, після впровадження системи інтернет-банкингу сума середньомісячного залишку на рахунках 36 % клієнтів не змінюється. Водночас, оборот по рахунках 47 % клієнтів збільшується. Нині більшість споживачів послуг інтернет-банкингу – бухгалтери підприємств, які ведуть розрахунки, отримують виписки, відправляють платіжні доручення через Інтернет тощо. Надалі очікується більш широке застосування інтернет-банкингу за рахунок фінансового обслуговування функціонування систем "В2В" та більшого використання послуг топ-менеджментом різних компаній.

Ринок інтернет-банкингу нині перебуває в стадії активного формування і, за оцінками експертів, потреба в цих послугах швидко зростатиме. Аналітики вважають, що головна мета освоєння Інтернету як ще одного каналу надання фінансових послуг банками – створення універсального середовища управління фінансами, яким клієнти зможуть користуватися будь-коли і скрізь. При цьому важливо зазначити, що клієнти не втрачатимуть зв'язок зі своїм банком і завжди матимуть можливість отримати весь пакет послуг. Іншими словами, нова стратегія боротьби за клієнтів полягає в тому, що фінансова інфраструктура цього тисячоліття поєднуватиме в собі прагнення надати максимальний обсяг персонально-орієнтованих на конкретного клієнта послуг та зберегти у клієнтів відчуття постійної готовності фінансової компанії надати підтримку бізнесу своїх клієнтів.

Список використаної літератури

  1. А.Н.Романов, Б.Е.Одинцов „Советующие информационные системы в экономике „ ЮНИТИ, Москва, 2000 г.

  2. В.М.Гужва „Інформаційні системи і технології на підприємствах", навчальний посібник, Київ, 2001 р.

  3. В.Ф.Ситник, Т.А.Писаревська, Н.В.Єрьоміна, О.С.Краєва „Основи інформаційних систем", навчальний посібник, Київ, 2001 р.

  4. Єрьоміна Н.В., Банківські інформаційні системи.-К.: КНЕУ, 2000.-220с.

  5. І.Ф.Рогач, М.А.Сендзюк, В.А.Антонюк „Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах", навчальний посібник, Київ, 1999 р.

  6. Маслов В.П. Інформаційні системи і технології в економіці: Навч.посібник-Київ: „Слово", 2003.-264с.

  7. Міщенко В.І. та ін. Електронний бізнес на ринку фінансових послуг: Практ.посібник. – К.: Т-во „Знання", КОО, 2003. – 278с.

  8. Персональні ЕОМ в інженерній практиці. Т.З.Кренкель, А.Г.Коган, А.М.Тараторин, вид. Москва "Радіо і звязок", 1989р.

  9. Под ред. Д.є.н. професора В.В.Евдокимова "Экономическая информатика", Учебник для вузов, Питер, 1997, - 592 с.

  10. Рогач І.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А., Інформаційні системи у фінансово- кредитних установах. - К.: ІСНЕУ, 2001.-239с.

  11. Система автоматизации банковской деятельности ProFIX/BANK - http://www.profix.com.ua

Loading...

 
 

Цікаве