WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку - Курсова робота

Організація безготівкового платіжного обороту в Україні та перспективи його розвитку - Курсова робота

При розгляді тарифів має сенс аналізувати лише тарифи, які підтверджують зацікавленість банку в виконанні даної послуги.

Таблиця 2.9

Розрахунок міри сприятливості тарифної політики з карткового обслуговування

Назва банку

Тариф, %

Коефіцієнт сприятли-вості тарифної політики

Рейтинг банків за привабли-вістю тарифів

діючий

найбільш вигідний для клієнта

найменш вигідний для клієнта

"Укрсоцбанк"

0,5000

0,1800

1,1000

0,1304

1

"Надра"

0,7500

0,4500

1,1000

0,1077

3

АСУБ "Грант"

0,6000

0,3000

1,1000

0,1250

2

Приватбанк

1,0000

0,4200

1,1000

0,0294

4

ХВ УАК ПІБ

1,0000

0,4000

1,1000

0,0286

5

Наступною складовою інтегрального показника є сприятливість тарифної політики послуг (Tr). Сприятливість визначається співвідношенням діючого тарифу з найбільш вигідним для клієнта на аналогічну послугу на ринку. Розрахунок ступеню сприятливості тарифної політики з карткового обслуговування по банкам Харківської області представлений в табл. 2.9.

З табл. 2.9 видно, що ринок названої послуги характеризується високою конкуренцією між банками. Про свідчить досить однорідний тариф у банків, які розглянуто. Тариф відрізняється максимум на 0,5%.

Наступним параметром в функції для визначення конкурентоспроможності послуги є доступність (D). При визначенні міри доступності використовується припущення раціональності розміщення мережі філій банків по території, що обслуговується. При цьому доступність хоч і визначається кількістю філіалів банків, не пов'язана лінійно з розвитком мережі філій.

Шляхом експертних оцінок встановлено, що доступність послуги (D) в залежності від кількості філій (N) визначається так:

в діапазоні від 0 до 20 філій D1 = 0,025*N;

в діапазоні від 21 до 40 філій D2 = 0,015*N + 0,2;

в діапазоні від 41 до 200 філій D3 = 0,00125*N + 0,75;

в діапазоні від 200 і більше філій D4 = 1,0.

Як видно доступність, яку приносить кожна додатково відкрита філія у мережі банку з більше ніж сорока філіями, знижується. Розрахуємо доступність послуги з карткового обслуговування клієнтів банків Харківського регіону в табл. 2.10.

Таблиця 2.10

Доступність карткового обслуговування для клієнтів

Назва банку

Кількість відділень

Рівень доступності послуги

Рейтинг за рівнем доступності

"Укрсоцбанк"

19

0,1425

1

"Надра"

3

0,0225

4

АСУБ "Грант"

3

0,0225

4

Приватбанк

4

0,0300

3

ХВ УАК ПІБ

16

0,1200

2

Табл. 2.10 показує рейтинг банків по ступеню обхвату території філіями. Найбільш доступна послуга обслуговування карток клієнтів є в Укрсоцбанку (0,1425) та в Промінвестбанк (0,12). З середнім рівнем доступності можна назвати Приватбанк (0,03). Інші до низького рівня доступності.

Зіставляючи табл. 2.9 та 2.10 можна зробити висновок про те, що найвищі тарифи у банків з розвиненою мережею філій – Укрсоцбанк. Але Промінвестбанк, напроти, має самий низький тариф з однією найрозвинутішою філією. Банки з вузькою мережею філій ведуть політику завоювання клієнтів нижчими тарифами.

Розрахувавши складові параметри інтегрального показника привабливості послуги карткового обслуговування можна визначити сам показник. Він показує рейтинг кожного банку Харківської області щодо даної послуги (табл. 2.11)

Таблиця 2.11

Визначення конкурентоспроможності карткового обслуговування станом на 1.03.2008 р.

Назва банку

Im

Tr

D

Pr

Рейтинг конкурентоспроможності карткового обслуговування

"Укрсоцбанк"

0,3850

0,1304

0,1425

0,6579

1

"Надра"

0,2900

0,1077

0,0225

0,4202

4

АСУБ "Грант"

0,3150

0,1250

0,0225

0,4625

3

"Приватбанк"

0,2600

0,0294

0,0300

0,3194

5

ХВ УАК ПІБ

0,4450

0,0286

0,1200

0,5936

2

Як бачимо, конкурентоспроможність карткового обслуговування в Харківському регіону характеризується певною однорідністю. Немає банків з великим відривом від загального рівня.

Розрахунок показав, що найбільша міра привабливості в Укрсоцбанку, на другому місці Промінвестбанк та ін.. Можна зробити висновок, банкам необхідно розвивати мережу філій і знижувати вартість послуг, які представляються, лише за такої умови буде отримано більший прибуток, розшириться коло клієнтів та підвищиться рівень довіри до банку.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення безготівкового платіжного обороту на сучасному етапі розвитку банківської системи України

3.1 Введення програми розвитку системи масових безготівкових платежів в Україні – шлях до вдосконалення платіжного обороту держави

Протягом останніх десятиліть світова кредитно-фінансова система пройшла складний шлях від застосування готівкових коштів у різній формі до переважно безготівкових електронних розрахунків.

В Україні також зроблено чимало: створено систему електронних міжбанківських платежів, впроваджено систему типа "клієнт-банк", використовуються банківські платіжні картки, як вітчизняних, так і міжнародних платіжних систем для безготівкових та готівкових розрахунків юридичних та фізичних осіб.

Нині у банківській сфері України застосовуються чотири основні групи платіжних карток різних платіжних систем:

  • відомих міжнародних систем (Віза, Європей, Мастеркард);

  • внутрішніх локальних (запроваджених вітчизняними банками);

  • Національної системи масових електронних платежів.

У першій групі лідирують такі банки, як "Аваль", Приватбанк український міжнародний банк, Укрексімбанк та деякі інші. Аналіз їх роботи свідчить, що ринок в Україні для емісії міжнародних карток обмежений

Дві інші групи платіжних систем розвиваються шляхом упровадження "зарплатних" проектів. Однак, ці картки не можна назвати платіжними, бо вони використовуються лише для виконання основних банківських функцій – видачі та приймання готівки.

Застосуванню їх, як засобу платежу в торгівлі чи сфері послуг перешкоджають такі фактори:

  • немає домовленості між банками про взаємний прийом карток;

  • бракує інфраструктури;

  • висока собівартість операцій, а отже вузька сфера застосування;

  • високі ризики;

  • не розроблені технології взаємодії із супутніми системами та відповідна нормативна база.

Зважаючи на ці реалії, НБУ створює Національну систему масових електронних платежів, покликану усунути основні перешкоди на шляху запровадження справді масової платіжної системи.

Із цією метою НБУ разом із вітчизняними партнерами розробив технологію, що ґрунтується на застосуванні старт-карток. Нею передбачене застосування офлайнових технологій, що значно зменшує собівартість операцій, а крім того дає змогу рентабельно виконувати навіть незначні за сумами операції.

Національний банк фінансував лише розробку базових складових НСМЕП:

  • системи безпеки;

  • програмного забезпечення старт-карток;

  • процесингових центрів.

Роль НБУ полягла в розробці технічних вимог, консультуванні та сертифікації завершених робіт.

НБУ наприкінці 1999 р. підписав залікову угоду з німецькою компанією, яка входить до групи компаній Siemens, про постачання двох мільйонів чипів із вітчизняним програмним забезпеченням для виготовлення старт-карток.

У червні 2000 р. НБУ розпочав впровадження пілотних проектів НСМЕП.

Loading...

 
 

Цікаве