WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організація банківської справи - Курсова робота

Організація банківської справи - Курсова робота

Присутність банків з іноземним капіталом в банківській системі України відповідає інтересам розвитку національної фінансової системи, сприяє залученню іноземних інвестицій і розширенню ресурсної бази соціально-економічного розвитку. В той же час слід зазначити деякі фінансові ризики, пов'язані з швидким зростанням частки іноземного банківського капіталу. Вони можуть привести до втрати суверенітету у сфері грошово-кредитної політики, можливому посиленню нестабільності, несподіваним коливанням ліквідності банків, вірогідному відтоку фінансових ресурсів.

Все це зумовлює актуальність дослідження впливу іноземного капіталу на роботу банківської системи України, а саме - його позитивних сторін і можливих ризиків. При цьому слід врахувати той чинник, що власники іноземного капіталу, розпоряджаючись ним, перш за все керуються власними інтересами, а не пріоритетами розвитку банківської системи та економіки України. Тому вирішення питання про форми і масштаби присутності іноземного банківського капіталу на вітчизняному ринку банківських послуг повинне бути підпорядковане стратегічним цілям соціально-економічного розвитку, підвищення національної конкурентоспроможності, економічної безпеки, зміцнення грошово-кредитної системи України.

Як правило, на ранній стадії діяльність іноземних банків зводиться до обслуговування клієнтів з материнської країни. Тому основним мотиваційним чинником стає отримання ринкових переваг: могутні іноземні банки, пропонуючи складніші послуги, легко залучають найкращих клієнтів, чим ускладнюють конкуренцію для решти банків. Починаючи з кінця 90-х років, спостерігається також переорієнтація іноземних банків на роздрібний ринок.

Якщо надходження іноземного банківського капіталу регулюється і контролюється як слід, структура банківської системи удосконалюється, вітчизняні банки одержують більше стимулів для виходу на міжнародні фондові ринки, збільшується ефективність трансмісійного механізму грошово-кредитної політики, а процентні ставки за кредитами знижуються.

Таким чином, в Україні під впливом іноземного банківського капіталу можна очікувати створення якісно нового фінансово-економічного середовища, появи нових можливостей і нових проблем.

Основні проблеми, пов'язані з надходженням іноземного капіталу:

  • структурні ризики "залежного розвитку" і загострення через це всього комплексу економічних, соціальних і політичних проблем;

  • загрози "рушійної" глобалізації національної господарської системи і втрати економічного суверенітету;

  • загроза економічної безпеки країни внаслідок можливого безконтрольного відпливу капіталу і фінансових ресурсів.

Основні напрями оптимізації допуску іноземного банківського капіталу повинні системно відобразитися на розробці і реалізації національної стратегії розвитку банківської системи. І тому сьогодні одним з найбільш важливих завдань є розробка практичних рекомендацій по визначенню оптимальної частки іноземного капіталу в структурі капіталу українських банків, яка б, з одного боку, створювала здорове конкурентне середовище для вітчизняних банків і сприяла інтеграції фінансово-банківської системи в світовий фінансовий простір, а з іншого - не завдала б нищівного удару по її стабільності. Окрім цього, особливої уваги заслуговують питання контролю над прибутком і його вивозом за кордон, а також питання оподаткування отриманих доходів, інвестування та ін.

На сьогодні висловлюються різні, часом протилежні думки щодо необхідності присутності іноземного капіталу в статутному фонді банків і доцільності квотування його частки в структурі банківських активів. Необхідно законодавчо закріпити дійовий механізм квот, причому кількісних. Така практика існує в багатьох високо розвинутих країнах і нормально сприймається абсолютно всіма учасниками фінансових ринків. У Україні пропозиції по жорсткому нормуванню частки іноземного капіталу викликають необгрунтований неспокій з боку чиновників і деяких учених, які наполягають на тому, що введення будь-яких протекцій гальмуватиме лібералізаційні процеси і входження України в європейський і світовий фінансовий простір.

Аналіз теоретико-методологічних основ впливу іноземного капіталу на роботу банківської системи України показав, що в світовій практиці є приклади як позитивного (передача нових технологій, створення нових робочих місць, розвиток експортного потенціалу країни), так і негативного (односторонній розвиток економіки, створення сировинних придатків для країн-інвесторів, інтенсивне використання робочої сили при низькій оплаті праці) досвіду залучення іноземних інвестицій. За статистичними підрахунками, для стабільного економічного зростання частка іноземних інвестицій повинна складати 20-25% від валового внутрішнього продукту країни. Таким чином, Україна належить до низки країн, які мають значні потреби в іноземних інвестиціях. За інформацією Міністерства економіки, їй потрібно більше 40 млрд. доларів США. Зараз же інвестовано в 30 разів менше (1.33 млрд. доларів). Протягом 1992-2005 рр. в економіку України залучено тільки 5193,8 млн. доларів, або 12,98% від необхідної суми. [ 9, с.25]

За розрахунками вітчизняних економістів, залучення засобів тільки з внутрішніх джерел може призвести до того, що період відродження української економіки триватиме більш ніж 20 років. Тому зараз виникає необхідність щорічного залучення іноземного капіталу на суму не менше 2 млрд. доларів. Ці ресурси нададуть можливість реконструювати пріоритетні галузі промисловості за п'ять років. При цьому слід врахувати, що залучення іноземних інвестицій також потребує деяких витрат: при залученні 1 млн. доларів середні витрати складуть 30 тис. доларів.

Банки-резиденти надають кредити під високі процентні ставки, що зумовлює значні витрати коштів і часу на оформлення необхідних документів. Тому багато підприємств надають переваги кредитам банків-нерезидентів або банків з переважаючою часткою іноземного капіталу, які використовують сучасні методики кредитування. Довгостроковими кредитами в українських банках є кошти, надані в тимчасове користування строком на один рік плюс один день. Такий термін є недостатнім для реалізації інвестиційної діяльності і отримання від неї прибутку. В той самий час, наприклад, "ХФБ-банк Україна" надає довгострокові кредити на строк до шести років під заставу майна вартістю 175% від вартості кредиту, причому відсотки по таких кредитах значно нижче, ніж відсотки в банках-резидентах (ПВОК+2,25%). [ 9, с.25].

Причиною активнішої співпраці українських виробників з банками-нерезидентами і банками з переважаючою часткою іноземного капіталу є гнучка політика, зручні умови відстрочення платежів, легкість укладання договорів, можливість одержати додаткові кредити.

Проведений статистичний аналіз впливу іноземного капіталу (ІК) на функціонування банківської системи України дає підставу затверджувати:

  1. Зростання об'ємів статутного капіталу банків з ІК супроводжується збільшенням об'ємів статутного капіталу всіх діючих банків, істотним скороченням загальної кількості банків і банків з часткою ІК в статутному капіталі. Дещо збільшується кількість банків з 100-процентним ІК і банків, які мають ліцензію на банківську діяльність. Зростає вартість цінних паперів в портфелі банків на продаж і інвестиції. Дещо знижуються доходи і витрати банків, проте чистий прибуток при цьому зростає неістотно;

  2. Підвищення об'ємів статутного капіталу банків з ІК супроводжується збільшенням практично всіх показників кредитування економіки України. Виняток становлять показники: по секторах економіки - кредити некомерційним організаціям, які обслуговують домашні господарства (дещо знижуються); по видах економічної діяльності - кредити державному управлінню (які не залежать від даного чинника) і кредити в екстериторіальну діяльність (дещо знижуються);

  3. Депозитна діяльність банківської системи в основному пов'язана із збільшенням об'ємів статутного капіталу всіх діючих банків, проте збільшення об'ємів депозитів в іноземній валюті, зокрема, термінових, а також депозитів фізичних осіб до запитання в іноземній валюті обумовлено саме зростанням об'ємів статутного капіталу банків з ІК;

  4. На фінансовий результат діяльності банків збільшення частки ІК впливає неістотно (дещо знижуються доходи, витрати, проте збільшується чистий прибуток). В той же час збільшення статутного капіталу банків з ІК супроводжується зменшенням частки банків з ІК в загальній кількості банків. Збільшення частки статутного капіталу банків з 100-процентним ІК обумовлює також зниження вартості портфеля пайової участі банків;

  5. Збільшення частки банків з ІК супроводжується перерозподілом кредитів у бік кредитів в іноземній валюті. Із збільшенням частки банків з 100-процентним ІК збільшується частка кредитів в іноземній валюті для фізичних осіб і частка довгострокових кредитів. Одночасно зростає частка кредитів в національній валюті для суб'єктів господарювання. По секторах економіки унаслідок збільшення частки банків з 100-процентним ІК спостерігається збільшення частки кредитів у фінансовий сектор і в сектор домашніх господарств, а по цільових вкладеннях - долі інвестиційної діяльності. Що стосується видів економічної діяльності, те збільшення частки банків з ІК супроводжується зниженням частки кредитів в рибне господарство, оборонну промисловість, оптову і роздрібну торгівлю, транспорт, фінансову діяльність, освіту, охорону здоров'я, колективні і суспільні послуги і збільшенням об'ємів кредитування готельного і ресторанного бізнесу. Одночасно спостерігається скорочення частки кредитів в добувну промисловість і енергетику і збільшенням частки кредитів в операції з нерухомістю і державне управління.

  6. Збільшення частки банків з іноземним капіталом супроводжується збільшенням частки депозитів в іноземній валюті і частки термінових депозитів, окрім депозитів для фізичних осіб, на яких цей чинник не впливає.

Loading...

 
 

Цікаве