WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Організаційно-економічні аспекти підвищення конкурентоспроможності українських банків - Курсова робота

Організаційно-економічні аспекти підвищення конкурентоспроможності українських банків - Курсова робота

На сьогодні можна констатувати, що з'явилось більш ніж 30 іноземних учасників банківської сфери економіки. Стратегія виходу на новий ринок у кожного з учасників своя: дехто намагається створити новий банк та самотужки розвивати роздрібну мережу, дехто купує вже сформовані банківські установи разом з власною мережею та клієнтською базою.

Така різниця в підходах зумовлена стрімким зростанням цін на українські банки першої двадцятки, деякі потенційні покупці вважають сьогоднішні ціни надмірними і будують власний банківській бізнес з нуля (UniCredit, Альфа-групп, Erste Group).

Проте, незважаючи на різні напрямки стратегій на початковому етапі в подальшому усі дії нових банківських установ було спрямовано на збільшення вже існуючої або найшвидше захоплення суттєвої долі фінансового ринку. Завдяки підтримці материнських структур, частка вітчизняного банківського капіталу, яку утримують іноземні інвестори значно зросла. Тому на сьогодні ситуація виглядає наступним чином.

Тільки за останній рік частка іноземного капіталу в сукупному статутному капіталі банківської системи зросла з 19,5% (на 01.01.2008р.) до 33% (на 01.01.2009р.) (рис. 2.2).

Так само стрімко зростали долі іноземних банків в сегментах: іпотека - до 65%; депозити юридичних осіб - до 45% [18]. Якщо звернути увагу на роздрібний бізнес, то кредитування населення збільшилося до 48%, що в кількісному виражені складає 34,8 млрд.грн. (рис. 2.3).

Наведені дані яскраво ілюструють зміни, що відбулися в українському банківському секторі з активною появою на ньому потужних іноземних інвесторів. При чому вплив іноземного інвестору відчувається майже в усіх галузях банківського бізнесу: від кредитування населення до депозитів юридичних осіб.

Загальну динаміку росту кількості іноземних банків відображає за наступна діаграма (рис. 2.4).

На підставі викладеного вище можна зробити загальний висновок, що протягом декількох останніх років кількість банківських установ з іноземним капіталом значно збільшилась, що підтверджує зазначені аспекти розвитку конкуренції в банківському секторі України та дає право стверджувати про появу передумов скорочення кількості фінансових установ (за рахунок зникнення малих та "кишенькових" вітчизняних банків). Поряд з цим, не справдилися очікувані прогнози щодо зниження доходності банківського бізнесу.

Усі перелічені зміни дають змогу стверджувати, що протягом найближчих років на банківському ринку України з'являться нові учасники, що безумовно буде в подальшому підіймати рівень вітчизняної банківської конкуренції до загальносвітового.

Разом з тим, питання присутності іноземного капіталу залишається актуальним і на сьогодні. Хоча і був прийнятий закон "Про внесення змін до Закону України "Про банки і банківську діяльність" №2402 від 16.11.2006.", що дозволив іноземним банкам відкривати філіали в Україні, все ж таки серед банкірів та науковців питання залишається дискусійним, оскільки має як позитивні так і негативні аспекти розвитку в вітчизняних умовах.

І підтвердженням цього може слугувати дослідження, проведене австрійськими науковцями щодо зміни ефективності використання власного капіталу та активів у країнах Центральної і Східної Європи, свідчить, що прихід іноземного капіталу неоднозначно впливає на розвиток національних банківських систем.

Досліджувані країни поділили на три групи: першу, де з приходом іноземного капіталу ефективність банківської діяльності зросла; другу, де суттєвих змін не відбулося; третю, де прихід іноземного капіталу призвів до погіршення фінансових результатів діяльності банків.

Цікаво, що до третьої групи потрапила Естонія – країна, де частка іноземного капіталу перевищує 97 %. У 1996 році показник ефективності використання власного капіталу в цій країні становив 30 % (за частки іноземного капіталу 3 %), у 2003 році 2003 році він знизився до 12 %. Теж стосується й ефективності використання сукупних активів: зафіксовано її зниження із 2,5 до 1,5 %. Ця тенденція характерна також для країн, що вступили в Євросоюз з 2007 року, - Болгарія і Румунія. Проте, наприклад, у Чехії іноземний капітал сприяв підвищенню ефективності використання як власного капіталу, так і активів. У Польщі, Латвії та Литві ці показники істотно не змінились.

В українських реаліях прихід іноземного капіталу може стати загрозою економічному суверенітету країни. Оскільки іноземні банки через свої філії фактично здійснюватимуть вирішальний вплив на характер та пріоритети економічного розвитку в державі, контролюватимуть найбільші ефективні сфери діяльності. Як наслідок – зростання безробіття та інших соціальних проблем, з якими протягом останніх років зіштовхуються країни Східної Європи.

Разом з тим в умовах загрози фінансової кризи саме іноземні філії стануть найбільш нестабільною складовою фінансового ринку, оскільки головні банки для мінімізації своїх ризиків та втрат будуть згортати їх діяльність в Україні та відкликати кредитні ресурси та інвестиції. Можливість швидкого зростання діяльності філій іноземних банків при одночасній слабкості іншої частини банківського сектору може призвести не тільки до поглиблення фінансової кризи, а й спровокувати суцільний колапс економіки, яка залишиться без національної фінансової системи, здатної надати необхідну фінансову підтримку.

Іноземні інвестиції в банківській системі важливі з точки зору надходжень додаткових фінансових ресурсів, нових банківських технологій, підтримки належної конкуренції між банками тощо.

Разом з тим, коли основні вітчизняні економічні показники є не співпівставимими з показниками європейських держав, прихід іноземних філій, діяльність яких буде регулюватися розміром капіталу материнського банку, поставить іноземні банківські установи в заздалегідь більш вигідне становище при неможливості зі сторони українських банків скласти їм адекватну конкуренцію. Для порівняння можна сказати, що активи та капітал всієї банківської системи України є меншими від середнього європейського банку. За цих умов не буде виконуватися принцип "рівних конкурентних можливостей", який є базовим у міжнародних економічних відносинах.

Проблеми, пов'язані з лібералізацією капіталу та лімітуванням частки іноземного капіталу не є вичерпними, треба лише додати про невизначеність механізмів реалізації окремих положень закону. Наприклад, незрозуміло хто (який орган) буде підтверджувати відповідність банківського нагляду держави розташування іноземного баку Основним Принципам ефективного банківського нагляду Базельського Комітету з питань банківського нагляду.

Але зазначені питання є такими, що можна вирішити, і, на думку професора Васюренка О.В. "не так важливо, чий капітал функціонує у банківській системі. Іноземний капітал – це шлях до підвищення капіталізації вітчизняної банківської системи. І контролювати доцільно не іноземний капітал як такий, а діяльність самих банків, насамперед вітчизняних. Підвищення їх капіталізації – ось завдання, вирішення якого сприятиме успішному розв'язанню проблеми присутності іноземного капіталу в банківській системі України" [48].

В умовах глобалізації та лібералізації руху капіталу першочерговою задачею для українських банків стане розробка власної стратегії підвищення конкурентоспроможності або переосмислення стратегії з метою визначення свого місця на ринку і формування портфеля конкурентних фінансових послуг, пошук нових методів ведення бізнесу та невідкладне їх впровадження в своїх тактичних діях.

Loading...

 
 

Цікаве