WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення - Курсова робота

Операції комерційних банків щодо залучення вкладів населення - Курсова робота

За даними таблиці 3 видно, що витратність депозитів знизилась на 1 %. Так, у базисному періоді вона становила 24 %:

В=14260/58875=0,24

А у звітному періоді витратність знизилась до 23 %:

В=16840/71102=0,23

Процентні витрати за депозитами залежать від двох факторів: обсягу залучених строкових депозитів та середньої процентної ставки за депозитами (середньої витратності строкових депозитів).

Факторний аналіз зміни процентних витрат банку за депозитами строковими проводиться за такою факторною моделлю:

W=QB (19)

де, W – процентні витрати;

Q – обсяг залучених депозитів;

В – відносна вартість депозитів.

Проведемо аналіз зміни загальної суми витрат щодо залучення депозитів за допомогою способу абсолютних різниць.

За аналізований період витрати на залучення депозитних вкладень збільшилася на 2580 тис. грн., у тому числі за рахунок:

- збільшення обсягу залучення депозитів (середнього залишку депозитних вкладень) – на 2934,48 тис. грн.:

W=(Q-Q)B=122270,24=2934,48

- зменшення середньої витратності депозитів (середньої процентної ставки за депозитами) – на тис. грн.:

W=Q(B-B)=71102(-0,01)= -711,02

Аналізуючи причини змін того чи іншого показника, необхідно виокремити фактори, що залежать від зусиль самого банку, та незалежні (зовнішні) фактори.

Аналіз інших складових строкових депозитів проводиться за аналогічною схемою.

Висновок

Провівши дослідження та аналіз даної теми можна зробити висновок, що банки залучають вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб шляхом виконання депозитних операцій, з допомогою яких використовують різні види банківських рахунків.

Депозит (вклад) – це грошові кошти в національній та іноземній валюті, передані їхнім власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі на рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язанні з залученням грошових коштів на вклади, мають назву депозитних.

Депозитним може бути будь-який відкритий клієнту у банку рахунок, на якому зберігаються його грошові кошти. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити (вклади) до запитання, термінові, або строкові депозити, умовні депозити.

Вклади (депозити) до запитання розміщуються у банку розрахунковому або поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. За вимогою клієнта кошти з поточного рахунку у будь-який часможуть вилучатися шляхом видачі готівки, виконання платіжного доручення, сплати чеків або векселів. До вкладів до запитання прирівнюються внески з попереднім повідомленням банку про намір зняти гроші з рахунку.

Строкові вклади – це кошти, що розміщенні у банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період. Вилучення строкових вкладів відбувається шляхом переказування грошей на поточний рахунок або готівкою з каси банку. Строкові вклади є для банків кращим видом депозитів, оскільки вони стабільні і зручні в банківському плануванні. За ними сплачується депозитний процент, рівень якого диференціюється залежно від терміну, виду внеску, періоду повідомлення про вилучення, загальної динаміки ставок грошового ринку та інших умов.

Здійснення депозитних операцій – одна з найважливіших економічних передумовдля організації діяльності комерційного банку, оскільки за рахунок залученого капіталу покривається основна частина потреб банку. Поряд із цим ефективне функціонування ринку внесків і депозитів неможливе без забезпечення, з одного боку, відповідних зовнішніх умов на рівні централізованого захисту депозитних коштів і, з другого боку, зваженої депозитної стратегії на рівні окремого комерційного банку.

Депозитна політика комерційного банку – це стратегія і тактика банку щодо залучення грошових коштів вкладників та інших кредиторів і визначення нацефективнішої комбінації їх джерел. Оптимізація депозитної політики банку – не просте завдання, при його вирішенні необхідно врахувати інтереси економіки країни в цілому, комерційного банку як суб'єкта економіки, клієнта і персоналу банку. Цілком зрозуміло, що їх інтереси далеко не завжди збігаються, тому оптимальна політика має на меті перш за все узгодити їх. Депозитна політика підпорядковується загальним банківським вимогам, тобто поєднанню ліквідності, дохідності й ризику.

У роботі комерційних банків із залучення депозитів (вкладів) важливу роль відіграє процентна політика, оскільки одержання доходів від вкладених коштівє для клієнтів суттєвим стимулом до активізації внесків. Процентна політика є одним з показників надійності і стабільності ресурсної бази комерційного банку і повинна вкладатися в рамки двох протилежних граничних вимог: по-перше, процентна ставка за депозитами повинна бути достатньо привабливою для потенційних вкладників; по-друге, процентна ставка не повинна різко перевищувати нижню межу процентної маржі між активними і пасивними операціями банку. Розмір депозитного процента комерційний банк встановлює самостійно.

Список використаної літератури

1. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.00

2. Положення НБУ „Про порядок формування банківською системою України обов'язкових резервів"

3. Постанова Правління НБУ від 12.10.2005 №372 „Про внесення змін до Положення про регулювання НБУ ліквідності банків України шляхом рефінансування, депозитних та інших операцій"

4. Агарков М. М. Основы банковского дела: Курс лекций. – М.:БЕК, 1994. – 350 с.

  1. Аналіз діяльності комерційних банків. Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів за спеціальністю „Банківський менеджмент"/ За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця та проф. А. М. Герасимовича . – житомир: ПП „Рута", 2001. – 384 с.

  2. Банківські операції: Підручник/ За ред. В. І. Міщенка , Н. Г. Слав'янської. – К.: Знання, 2006. – 727 с.

  3. Банківські операції: Підручник/ А. М. Мороз, М. І. Савлук, М. Ф. Пуховкіна та ін.; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2000. – 384 с.

  4. Банківська справа: Навчальний посібник/ За ред. проф. Ф. І. Тиркала. Тернопіль: Карт-Бланш, 2001. – 314 с.

  5. Багиян М. Б. Банковская переписка. Депозитарий. – М.: Юристъ, 1994. – 350 с.

  6. Васильченко Зоя. Універсальний комерційний банк як центральна ланка фінансово-промислової групи.//Банківська справа. – 2002. - №5. с. 54-55.

  7. Васюренко О. В. Банківські операції: Навч. посіб. – 3-тє вид. – К.: Т-во „Знання", КОО, 2002. – 255 с.

  8. Вступ до банківської справи: Навч. посіб./ Відпр. Ред. М. І. Савлук. – К.: Лібра, 1998. – 344 с.

  9. Граділь Андрій. Підвищення рівня ліквідності комерційного банку шляхом управління залишками грошових коштів на рахунках клієнтів.// Банківська справа. – 2002. - № 1. с. 17-21.

  10. Динаміка фінансового стану банків України на 1 липня 2005 року.// Вісник НБУ. - № 6. с. 56-57.

  11. Дмитрієва О. А. оптимізація депозитної діяльності комерційного банку.//Фінанси України. – 2000. - № 5. с. 138-144.

  12. Основы банковского дела./ Под ред. д-ра экон. наук Мороза А. Н. – К.: Либра, - 1994. – 330 с.

  13. Операції комерційних банків./ Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. грудзевич, М. Вознюк. – 2-ге вид., доп. – Львів:ЛБІ НБУ, 2001. – 516 с.

  14. Слав'юк Р. А. Фінанси підрипємств: Навч. посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 460 с.

  15. Шевченко Р. І. Банківські операції. – К.: КНЕУ, 2000. – 160 с.

  16. Шульга Н. П., Мельникова І. М. Банківське депозитне обслуговування фізичних осіб: Навч. посіб./ Київ. держ. торг. – екон. ун-т – К.: КДТЕУ, 1999. – 143 с.

Loading...

 
 

Цікаве