WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Національний Банк України - Курсова робота

Національний Банк України - Курсова робота

У 1996 році в Україні успішно і в стислі строки (з 2 по 16 вересня) проведено демократичну без конфіскаційну грошову реформу, яка забезпечила створення національної грошової системи та перетворення грошей у важливий стимулюючий фактор економічного і соціального розвитку країни36.

Після прийняття Конституції України грошова реформа була другою за значущістю подією для нашої держави. Її результатом стало створення одного з важливих атрибутів державності – національних грошей. Уведення власної грошової одиниці – гривні – створило необхідні умови для реалізації монетарної політики стабілізаційного типу з відповідним застосовуванням Національним банком. Грошова реформа 1996 р. заклала підґрунтя для відновлення економічного зростання в країні.

Сучасний етап розвитку вітчизняної банківської системи потребує міцних і стабільних банків, здатних забезпечити подальше економічне зростання країни. Реєстрація банків та ліцензування сприяє всебічному регулюванню їх діяльності, а система банківського нагляду покликана запобігати ризиковому веденню банківського бізнесу, щоб уникнути втрат коштів інвесторів, а відтак – підвищити довіру до банківської системи37. Одним із фінансових важелів стабільної роботи банків є зростання рівня їх капіталізації – це питання перебуває під постійним контролем Національного банку.

Залучення коштів у банківську систему та забезпеченні їх схоронності – завдання загальнодержавного значення. З огляду на це створено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, що дозволяє мати сталі партнерські стосунки з основним кредитором вітчизняної економіки – населенням України38.

Серед досягнень Національного банку – створення ефективної і потужної Системи електронних платежів (СЕП), яку запроваджено в 1994 році. Фахівці НБУ розробили її в найкоротші терміни і з мінімальними витратами. У 1997 році СЕП було реформовано у зв'язку з переходом банківської системи України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку та звітності. Це підвищило прозорість банківської діяльності та сприяло поліпшенню контролю НБУ за її здійсненням39.

Важливим фактором мобілізації ресурсів банківською системою є розширення сфери безготівкових розрахунків на основі Національної системи масових електронних платежів (НСМЕП). Координатор процесу її створення – Національний банк.

Банками – членами НСМЕП емітовано понад 1.4 млн. платіжних карток Національної системи масових електронних платежів; мережа обслуговування її карток охоплює більше як 3.2 тис. терміналів і банкоматів на всій території України; міжбанківські наростаючі обороти становлять понад 412 млн. грн., із них за 2006 р. – 169 млн. грн., наростаючі обороти НСМЕП сягнули більш як 34 млрд. грн., із них 12.5 млрд. грн. – обороти за 2006 рік; середній оборот за однією карткою за 2006 рік становив майже 10 тис. грн40.

Сьогодні Національний банк України посідає належне місце серед центральних банків розвинутих країн. Він надійно виконує покладені на нього функції і насамперед основну з них – забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

3.2 Діяльність банківської системи в 2007 році

Результати діяльності банківського сектору України засвідчують прискорення його розвитку та динамічного зростання. За 11 місяців 2007 року приріст41:

  1. власного капіталу банків становив майже 52% (2006 рік на 48,6%) і на 1 грудня досяг 64,7 млрд. грн. Це – найкращий результат останніх шести років;

  2. зобов'язань – на 64,3% (2006 рік на 47,5%) до більше 489 млрд. грн. на 1 грудня, в тому числі коштів юридичних осіб – на 36,2% (2006 рік 25%), коштів фізичних осіб – на 44,5% (2006 рік 36,7%), що свідчить про посилення довіри до банків. Зважаючи ж на постійне зростання доходів населення та підвищення суми відшкодування з Фонду гарантування вкладів до 50 тисяч гривень, можна очікувати на подальше збільшення депозитів населення у банках.

Строкова структура коштів населення за 11 місяців 2007 року практично не змінилася: строкові кошти складають 119,1 млрд. грн. або 77,7% (2006 року 77,4%) від загальної суми коштів населення, а кошти до запитання – 34,2 млрд. грн. або 22,3% (2006 рік 22,6%). Водночас відбулися позитивні зміни у валютній структурі депозитів населення – кошти в національній валюті складають 59,1% (2006 рік 53,1%) від загальної суми коштів фізичних осіб42.

Отже, можна сказати, що підвищується довіра населення і до банків, і до національної валюти.

Надані кредити збільшились на 68% (2006 рік 64%) до 183 млрд. грн., з них: кредити, надані суб'єктам господарювання – на 94,5 млрд. грн. або на 56,4% (2006 рік 46,6%), кредитів, наданих фізичним особам, – на 65,9 млрд. грн. або на 84,7% (2006 рік у 2,2 рази)43.

Частка роздрібних кредитів у загальному обсязі позик, виданих банками – 36%. На сьогоднішній день частка кредитів населенню у ВВП України складає 9,3%. (Для порівняння: у Росії цей показник складає 8% ВВП). Отже, даний сегмент ринку несе у собі значний потенціал для зростання бізнесу українських банків на ньому.

Продовжували зростати довгострокові кредити. За 11 місяців 2007 року вони збільшилися на 73,9% (2006 рік 70,6%) і на 1 грудня 2007 року становили 273,4 млрд. грн. або 60,4% (2006 рік 57,5%) від наданих кредитів44.

Дещо зросли відсоткові ставки за кредитами і депозитами, що є результатом посилення інфляційних процесів. Зокрема, середньозважена ставка за кредитами в національній валюті у листопаді дещо збільшилася – з 13.7% до 14.0% річних, в іноземній – з 11.0% до 11.1% річних. Інтегральна ставка за кредитами у листопаді, порівняно з жовтнем, збільшилася з 12.8% до 13.0% річних.

Середньозважена ставка за депозитами у національній валюті в листопаді збільшилася з 8.4% до 8.6%, в іноземній – залишилася на рівні жовтня – 5.8%. Інтегральна ставка за депозитами у листопаді збільшилася з 7.3% до 7.5% річних45.

Фінансовий стан українських банків оцінюється більш ніж задовільно. За підсумками січня-листопада 2007 року прибуток банків становив 6,3 млрд. грн., збільшившись у півтора рази порівняно з минулорічним результатом. Тільки за 2007 рік 11 українських банків отримали міжнародний кредитний рейтинг. Головні тенденції, що сприяють підвищенню результатів діяльності банків і, відповідно, підвищенню їх рейтингів, а також рейтингових прогнозів:

  • розвиток систем продажу банківських продуктів і послуг;

  • поява диференційованих стратегій розвитку, в яких особлива увага приділяється певному ринковому сегменту;

  • диверсифікація доходів і джерел ресурсів;

  • зниження концентрації бізнесу;

  • більш повне розкриття інформаційної про структуру власності, підвищення інформаційної прозорості, зміцнення систем ризик-менеджменту.

Таким чином, 2007 року темпи приросту основних показників банківської діяльності є найбільшими за всі попередні роки.

Привабливість банківського сектору України для іноземних інвесторів залишається високою. З початку 2007 року сума іноземного капіталу в банківській системі України зросла на 76%, а його частка у статутному капіталі банків на сьогодні становить близько 32%.

Нині ліцензію Національного банку України на здійснення банківських операцій мають 44 банки за участю іноземного капіталу або 24% від загальної кількості банків, що мають ліцензію, (173 банки), з них 16 банків – зі 100% іноземним капіталом46.

Висновок

Необхідність створення ефективної системи банківського нагляду визначається ключовою роллю банків у грошово-кредитній системі України та специфікою їх діяльності як комерційних структур. Банківський нагляд на сучасному етапі – це моніторинг усіх видів ризиків, притаманних банківській діяльності, з метою зведення до мінімуму насамперед системного ризику, тобто запобігання ланцюговій реакції, за якої крах одного або кількох банків може спричинити кризу всієї банківської системи.

Як показує світовий досвід, практика нагляду за діяльністю банків у різних країнах відрізняється не тільки різноманітністю форм його організації, а й органами, які його проводять. Сьогодні нагляд за банківською діяльністю здійснюється: структурним підрозділом (управлінням, департаментом) центрального банку; незалежним контрольним органом, комісією, агентством або декількома паралельними органами; відділом при міністерстві, зазвичай при міністерстві фінансів. У деяких країнах (Німеччина, Франція, Італія, Швейцарія) існує змішана система банківського і фінансового нагляду, у рамках якої наглядові функції центральний банк поділяє з іншими державними органами. Кожна з організаційних форм має як свої переваги, так і недоліки, і в різних країнах існують різні варіанти вирішення тих чи інших проблем.

В Україні функцію банківського регулювання та нагляду згідно із Законами "Про банки і банківську діяльність" та "Про Національний банк України" здійснює Національний банк України. Закріплення за Національним банком функцій банківського нагляду дає можливість підняти його організацію на досить високий рівень об'єктивності, який визначається досягнутим рівнем правової та економічної незалежності самого НБУ. З розвитком банківської системи трансформувалася і інфраструктура банківського нагляду. За весь період існування служби банківського нагляду відбулося 8 її реорганізацій. Але політика банківського нагляду Національного банку залишається комплексною, скоординованою, зваженою і послідовною, що дає змогу прогнозувати і своєчасно реагувати на зміни, які відбуваються у банках країни.

Loading...

 
 

Цікаве