WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Національний Банк України - Курсова робота

Національний Банк України - Курсова робота

В умовах побудови ринкової економіки у сфері грошово-кредитної політики НБУ у межах своїх повноважень впроваджує міри, що спрямовані на створення основ довгострокових перспектив зростання та реального виробництва, високої зайнятості і стабільності цін.

Першочерговою проблемою, яка виникла на даний момент перед Національним банком і всією банківською системою є подолання високих темпів інфляції. Для досягнення цієї мети НБУ вважає необхідним прийняття цілого комплексу заходів.

Відрегулювати принципи емісійної політики в Україні, які будуть базуватися на таких засадах: Національний банк повинен бути єдиним емісійним центром емісійна діяльність Уряду (через бюджет) і комерційним банкам, забороняється поступово скорочувати централізовані кредити Національного банку для покриття дефіциту бюджету і внутрішнього державного боргу; заборонити емісійну діяльність НБУ, пов'язану з регулюванням взаємної заборгованості підприємств. Комерційні банки повинні проводити заліки заборгованості між підприємствами в межах одного банку а також між клієнтами різних банків на основі окремих міжбанківських домовленостей.

Національний банк буде здійснювати заходи по обмеженню грошової маси у обігу виключно через ринкові важелі які є в його розпорядженні а саме – через офіційну ставку рефінансування і резервні вимоги.

З ціллю взяти під контроль державні витрати на інфляційні процеси, уряд повинен створити чітку законодавчу основу заборони проведення витрат держави понад меж державного бюджету з використанням кредитної емісії уникаючи перекладання фінансової і бюджетної незбалансованості на банківську систему, що підриває стабільність національної валюти.

Продаж кредитних ресурсів комерційним банкам повинен здійснюватися Національним банком тільки через аукціони. Міжбанківська торгівля кредитними ресурсами повинна здійснюватися через міжбанківську біржу. Необхідно відмовитися від існуючої практики цільового розподілу кредитів через НБУ у відповідності з постановами і рішеннями Верховної Ради України та Уряду29.

Забезпечити кредитну підтримку виробництва, яка буде здійснюватися шляхом надавання кредитів комерційним банкам на високоефективні програми і під конкретні зобов'язання підприємств по випуску продукції, здешевлення кредитів під пріоритети через компенсаційні виплати підприємствам із державного бюджету.

Необхідно досягнути позитивної процентної ставки по кредитам шляхом підвищення облікової ставки Національного банку з урахуванням темпів інфляції, що дозволить на ринкових основах здійснити регулювання кредитного ринку, забезпечити реальний захист вкладів населення і коштів підприємств від знецінення.

Внести в перелік першочергових задач з врахуванням необхідності проведення жорсткої грошово-кредитної політики розвинення альтернативних джерел залучення необхідних фінансових ресурсів в обіг шляхом розвитку ринку цінних паперів підприємств, включаючи оформлення зобов'язань підприємств векселями30.

Забезпечити надійність платіжної системи України через застосування електронного обігу грошей, скорочення термінів здійснення розрахункових операцій і посилення відповідальності за їх порушення.

Проводити роботу по удосконаленню системи міжбанківських розрахунків з іноземними державами, особливо з країнами СНД, маючи за ціль встановлення строків проведення розрахунків і відповідальності за їх дотримання.

У сфері готівки впроваджувати політику покращення касового обслуговування підприємств, стимулювання залучення вільних коштів населення на вклади в банках, розвинення безготівкових розрахунків у сфері споживання за допомогою чеків кредитних карток та ін31.

3. Характеристика банківської системи України

3.1 Структура і становлення банківської системи України

Поглиблення реформи банківської системи в Україні розглядається як одне з пріоритетних завдань економічної політики на сучасному етапі. Для ринкової системи важливим елементом є розвиток діяльності банків, розширення сфери банківських послуг та операцій, що потребує відповідного контролю та нагляду з боку державних органів грошово-кредитного регулювання. В Україні такі функції реалізує Національний банк України через інструменти відповідної грошово-кредитної політики. Функціонування банківської системи свідчить про те, що банки не можуть існувати незалежно від процесів, що відбуваються в реальному секторі економіки, оскільки саме тут здійснюється використання грошових капіталів. На відміну від країн з розвиненою економікою, де система регулювання банківської діяльності формувалась протягом тривалого часу, в Україні таке регулювання ще не отримало достатнього рівня розвитку. Отже, для здійснення стимулюючого впливу банківськими інститутами на економічне зростання необхідно приділити увагу питанням регулювання банківської діяльності, забезпечення їх фінансової стійкості та кредитоспроможності.

Банківська система України започаткована після прийняття Верховною Радою України у березні 1991 року Закону України "Про банки і банківську діяльність". Вона є дворівневою і складається з Національного банку України та банків різних видів і форм власності32.

Національний банк України є центральним банком, який проводить єдину державну грошового-кредитну політику з метою забезпечення стабільності національної грошової одиниці.

Банки створюються на акціонерних або пайових засадах юридичними та фізичними особами. Свої функції банки реалізують через виконання таких операцій, як залучення коштів підприємств, установ, організацій, населення на депозитні, вкладні рахунки та не депозитне залучення коштів; кредитування суб'єктів господарської діяльності та громадян, вкладання у цінні папери, формування касових залишків та резервів, формування інших активів; касове та розрахункове обслуговування народного господарства, виконання валютних та інших банківських операцій.

Банки у своїй діяльності керуються Конституцією України, Законами України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", законодавством України про акціонерні товариства та інші види господарських товариств, іншими законодавчими актами України, нормативними актами Національного банку України і своїми статутами33.

Банківський сектор динамічно розвивається. Лише за 2006 рік співвідношення банківських активів до ВВП зросло на 26 пунктів і склало 63 відсотки; відношення зобов'язань до ВВП зросло з 44 до 56 відсотків, а регулятивного капіталу – з 6 до 8 відсотків ВВП. Обсяг кредитних операцій досяг 50 відсотків ВВП. При цьому прибуток банків порівняно з 2005 роком збільшився майже вдвічі і його сума стала найбільшою за усі роки існування банківської системи України34.

Про підвищення довіри до банків свідчать високі темпи зростання депозитів фізичних осіб – за минулий рік їх обсяг збільшився майже у півтора рази. Одночасно поліпшується строкова структура цих вкладів, нині 77 відсотків коштів фізичні особи внесли на строкові вклади.

Стрімко зростає привабливість українських банків для іноземного капіталу – за минулий рік сума іноземного капіталу в зареєстрованому статутному капіталі банків зросла більш ніж вдвічі і його питома вага на 1 січня 2007 року сягнула 27%. Іноземні інвестори позитивно оцінюють економічний розвиток України в цілому та її банківського сектору.

НБУ є центральним банком країни, її єдиним емісійним центром. Він проводить державну політику у сфері грошового обігу, кредитного і валютного регулювання, забезпечує стабільність національної грошової одиниці, організує міжбанківські розрахунки, координує роботу банківської системи і здійснює нагляд за її діяльністю. Із прийняттям Верховною Радою в травні 1999 р. Закону "Про Національний банк України" НБУ працює у повноцінному правовому полі35. Цей документ визначив правові засади діяльності головного банку країни, законодавчо закріпив його економічну самостійність і політичну незалежність, а також засоби та методи грошово-кредитної політики, спрямовані на підтримку та забезпечення стабільності гривні.

Становлення Національного банку України відбувалося в непростих умовах перехідного періоду, який супроводжувався руйнуванням економічних зв'язків, галопуючою інфляцією, браком кваліфікованих кадрів, здатних забезпечити виконання центральним банком його функцій, та відповідного законодавчого і методологічного підґрунтя; значним дефіцитом державного бюджету; платіжною кризою. Це був чи не найважчий етап розбудови головного банку – одного з атрибутів державності України, яка щойно стала на шлях ринкової економіки.

Національний банк України освоював методи регулювання грошової маси, упроваджував заходи з валютного регулювання, провадив копітку роботу щодо підготовки та проведення грошової реформи, відпрацьовував механізм міждержавних розрахунків, тощо. Зі стрімким збільшенням кількості банків постало питання стосовно належної організації банківського нагляду. Необхідно було працювати над створенням грошово-кредитної статистики та статистики платіжного балансу держави. Великих зусиль для НБУ коштувало створення власних потужностей для випуску національних грошових знаків, як банкнот так і розмінної монети.

Loading...

 
 

Цікаве