WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему - Курсова робота

Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему - Курсова робота

Рис - 2.5. Етапи державного регулювання страхової діяльності в Україні

У зв'язку із зазначеними етапами можна визначити об'єкт державного регулювання страхової галузі - система соціально-економічних відносин з приводу організації захисту від ризиків та здійснення страхового бізнесу за допомогою об'єднання коштів суб'єктів цих помічних відносин з приводу організації захисту від ризиків та здійснення страхового бізнесу за допомогою об'єднання коштів суб'єктів цих відносин. Суб'єктом державного регулювання виступає держава в особі її різноманітних інститутів.

Правові основи страхування визначаються Законом України „ Про внесення змін до Закону України „Про страхування" від 04.10.2001рр., Кодексом професійної етики страховиків, а також низкою інших законів і підзаконних актів.

Страхування, як бізнес, в кожній державі має корпоративну форму. Тому майже всі країни світу ввели монополію резидентів на проведення страхових операцій, крім перестрахування. Законодавче регулювання страхового бізнесу перш за все передбачає захист інтересів громадян своєї країни.

Безпосередньо страхова справа в Україні регламентується Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 р. № 2745-ПІ, який:

• встановлює понятійно-термінологічний апарат з питань страхової справи;

• визначає вимоги до страховика при його створенні, реєстрації;

• регулює порядок проведення страхування;

• визначає умови забезпечення платоспроможності страховиків;

• формує принципи державного нагляду за страховим бізнесом та порядок ліцензування видів страхової діяльності;

• передбачає врегулювання основних питань взаємовідносин сторін договору страхування з урахуванням міжнародного права.

Також даний закон встановлює, що предметом діяльності страховика може бути лише страхування, перестрахування і операції, пов'язані з розміщенням страхових резервів та управління ними.

Велике значення для подальшого формування страхового ринку має встановлення Законом про страхування положення про спеціалізацію страхових компаній на ті, що здійснюють страхування життя і ті, що займаються іншими видами страхування. Такий порядок розповсюджений в багатьох країнах світу.

Нормативними актами міністерств і відомств - інструкціями, положеннями, методиками, наказами, що реєструються в Міністерстві юстиції України, деталізуються відповідні законодавчі норми та механізм страхової діяльності, встановлюється певний порядок проведення страхування для галузей або суб'єктів господарювання.

Враховуючи, що регламент - це сукупність правил та постанов, що регулюють роботу, то страхова діяльність також регламентується і внутрішніми документами страховика, такими як:

• засновницькі документи страхової організації;

• правила та умови страхування;

• договір страхування;

• розпорядження й накази керівників та головних спеціалістів страхової організації.

Страхування є об'єктом контролю з боку державних органів, починаючи ще з XV - XVI ст. Насамперед комерційна діяльність страхової компанії повинна регулюватись з метою створення гарантій достатності коштів у страхових товариств для виплати страхових відшкодувань при настанні страхових випадків, а платоспроможність компанії - головна ціль контролю з боку державних страхових наглядів.

На мій погляд, система державного регулювання страхової діяльності, що існує в Україні, за ступенем впливу на розвиток ринку та за методами, що при цьому застосовуються займає проміжне положення між німецькою та французькою. На кожний конкретний вид страхування страхова компанія повинна отримати ліцензію. Законодавчі та нормативні акти встановлюють чіткі вимоги до платоспроможності страховиків (розміру Статутного капіталу, кількості, порядку формування, нормам відрахування та порядку "розміщення страхових та вільних резервів тощо). Разом з тим держава гарантує захист інтересів страхових компаній, а також забезпечує умови вільної конкуренції в здійсненні страхової діяльності. Не дозволяється (за винятком страхування життя та обов'язкових видів страхування) будь-яке централізоване регулювання розмірів страхових тарифів, страхових сум, страхових виплат та інших умов договорів страхування, якщо вони не суперечать законодавству України. Не припускається також втручання з боку держави та інших структур в роботу страхових компаній, за винятком здійснення своїх повноважень органами державного нагляду.

Страховий нагляд - це контроль за діяльністю страхових установ, який здійснюється державними органами. Органи страхового нагляду здійснюють перевірку страхових організацій за їх платоспроможністю, надають рекомендації по використанню вільних коштів та страхових резервів, видають ліцензії на здійснення певних видів страхування, затверджують тарифи премій тощо.

Раціональний механізм державного регулювання страхової діяльності в ринкових умовах ґрунтується на певних принципах (см . табл. 2.3).

Таблиця 2.3

Принципи регулювання страхової діяльності в ринкових умовах

з/п

Назва принципу

Зміст принципу

Приклад застосування принципу в сфері страхування

1

2

3

4

1.

Обмеження дії

принципу

відмови.

Держава в інтересах

всього суспільства

виключає суспільні

блага із сфери дії

ринкових відносин.

Існування обов'язкових форм державного страхування (наприклад, соціального, певних видів відповідальності тощо)

2.

Принцип

матеріальної

відповідаль-

ності.

Особа, що призвела

до виникнення

збитків, повинна цей

збиток компенсувати.

1) Страхування відповідальності.

2) Матеріальна відповідальність страховика.

3.

Принцип

необхідності

вирівнювання

зовнішніх

ефектів.

Необхідно

вирівнювати різниці

між суспільними та

приватними вигодами

й витратами.

Зовнішня користь від

страхування:

1) Відновлення діяльності після настання страхового випадку.

2) Можливість заощадження певних коштів.

3) Страхові ресурси корисні для всієї

економіки як інвестиційний ресурс.

4) Забезпечений процесів стабілізації

економіки.

4.

Принцип

необхідності

існування

державного

сектору.

Наявність комплексу

господарюючих су-

б' єктів, що належать

центральним або міс-

цевим органами вла-

ди з метою здійсне-

ння альтернативної

діяльності.

1) Пакети акцій страхових організацій, що

знаходяться у власності держави.

2) Існування державних страхових

компаній.

5

Принцип

компромісу між основними

економічними інтересами в

суспільстві

Фінансово -

господарський механізм забезпечує

поєднання інтересів суб'єктів

Фінансово -

господарський механізм забезпечує

поєднання Інтересів суб'єктів

Loading...

 
 

Цікаве