WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему - Курсова робота

Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему - Курсова робота

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НУКИ УКРАЇНИ

Донецький Національний Технічний Університет

Кафедра економічної теорії

Курсова робота

на тему: „Напрямки впливу страхового ринку на макроекономічну систему"

Виконав: ст. гр. ЕТ-03

Шустіков О.О.

Перевірив: доц., к.е.н.

Романова С.О.

Донецьк-2007

Зміст

Вступ

1 Теоретичні аспекти формування страхового ринку в Україні

1.1 Поняття страхового ринку, його види та загальна характеристика

1.2 Організаційна структура страхового ринку України

1.3 Інструменти регулювання страхового ринку

2 Методологічні основи впливу макроекономічної системи на страховий ринок.

2.1 Положення страхової компанії на страховому ринку України

2.2 Вплив макроекономічних показників на діяльність Компанії

2.3 Державне регулювання діяльності НАСК "Оранта"

3. Рекомендації щодо розвитку страхового ринку України

3.1 Вдосконалення інноваційної політики страхових компаній

3.2 Шляхи розвитку страхування в Україні

3.3 Досвід зарубіжних країн в страхуванні

Висновки

Список літератури

Вступ

Слово "страхування" увійшло в українську мову давно. Воно має відповідники в інших мовах: "insuranse" — в англійській, "versicherungs" — у німецькій. Західні філологи вважають, що термін має латинське походження. В основі його слова "securus" і "sine cura", які означають "безтурботний". Отже, страхування відбиває ідею застереження, захисту та безпеки.

У фаховій літературі питанням з'ясування поняття страхування також приділено значну увагу. Проте до єдиного розуміння змісту категорії "страхування" дійти не вдалося. Оскільки ігнорувати відоме положення про необхідність відрізняти економічну сутність категорії від її змісту ні в якому разі не можна. Адже сутність постійна, а зміст може змінюватися відповідно до конкретних умов розвитку суспільства. Важливість цього висновку полягає в тому, що він вказує на об'єктивну стабільність сутності страхування. Така позиція дає змогу сформувати поняття про страхування зусиллями багатьох поколінь.Аналіз опублікованих визначень страхування показує, що кожне з них уточнює або доповнює попередні, залишаючи без змін їх основу.

Офіційне тлумачення цього терміна в Україні наведено в Законі "Про страхування": "Страхування — це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій)".

У Законі зафіксовані головні елементи, що формують поняття страхування. Це мета страхування — захист майнових інтересів фізичних і юридичних осіб. Указується на те, що захист забезпечується на випадок конкретних подій, перелік яких зафіксовано в чинному законодавстві або страхових полісах. Підкреслено джерела грошових коштів, що є ресурсами для страхових виплат. Водночас ретельне вивчення поняття страхування і співставлення різних його тлумачень у наукових працях показують, що офіційне визначення терміна перевантажене правовими аспектами.

Зміст страхування, як і інших категорій, розкривається в його функціях. Радянські економісти, визначаючи функції страхування, виходили насамперед не із сутності самої категорії страхування, а вважали, що функції страхування "...є зовнішніми формами, які дозволяють виявити особливості страхування як ланки фінансової системи. Категорія фінансів виражає свою економічну сутність передусім через розподільну функцію. Ця функція знаходить конкретне, специфічне виявлення у функціях, притаманних страхуванню, — ризиковій, попереджувальній і заощаджувальний" До речі, думка про те, що фінансам притаманна розподільна функція, не є загальновизнаною. Так, велика плеяда відомих учених у галузі фінансів із Санкт-Петербурзького університету економіки та фінансів уже протягом багатьох років переконливо захищають інші тлумачення функцій фінансів, зокрема створення і розподілу, використання грошових доходів і фондів. Деякі науковці одну із функцій фінансів убачають у забезпеченні процесу відтворення.

Теоретичні і практичні намагання розглядати страхування як вторинну категорію щодо фінансів (у їх вузькій інтерпретації) завдають шкоди розбудові господарського механізму, і особливо у зв'язку з поступовим переходом країни до ринкової економіки. За умов, коли державі належало понад 9/10 усіх виробничих фондів і фінансових ресурсів, страхування було монополізоване і дуже обмежене щодо можливостей розвитку. Воно, як правило, не поширювалось на об'єкти державної власності. Включення страхування до фінансів мало значною мірою суто фіскальну мету. Були часи, коли умови страхування не передбачали створення перехідних резервів. Значні суми штучно створеного перевищення надходжень над витратами зараховувались до бюджету. Інша ситуація створюється в ринковій економіці, де страхування переведено на комерційні засади. Воно стає важливим напрямком підприємницької діяльності. Страхування розглядається як окрема галузь (індустрія). Природно, що страхові компанії, як і інші підприємства, мають своє фінансове господарство, яке призначене для забезпечення статутної діяльності. У цій частині страхування входить до фінансів підприємств і галузей. В цієї роботі страхування розглядається як частина фінансового ринку, розкрито механізм взаємодії через страхування суб'єктів макроекономіки. Важливість теми цієї роботи підкреслює поширення кола страхових компаній на Україні та збільшення страхового сектору в фінансовому ринку держави.

1. Теоретичні аспекти формування страхового ринку в Україні

Страхування є насамперед системою економічних відносин між конкретними суб'єктами господарювання, де з одного боку виступають страхувальники, а з іншого — страховики. Важливою передумовою застосування страхування є майнова самостійність суб'єктів господарювання і їхня зацікавленість у переданні відповідальності за наслідки ризику спеціалізованим формуванням. Чим ця зацікавленість більша, тим і потреба у страхуванні вища. Саме в такій площині страхування розглядається у працях учених багатьох країн ринкової орієнтації. Поняття страхування є неповним і тоді, коли воно не передбачає превентивного спрямування захисту.

З урахуванням вищесказаного провідні економісти нашої країни дають таке визначення поняття "страхування":

Страхування — це економічні відносини, за яких страхувальник сплатою грошового внеску забезпечує собі чи третій особі в разі настання події, обумовленої договором або законом, суму виплати страховиком, який утримує певний обсяг відповідальності і для її забезпечення поповнює та ефективно розміщує резерви, здійснює превентивні заходи щодо зменшення ризику, у разі необхідності перестраховує частину останнього.

1.1 Поняття страхового ринку, його види, та загальна характеристика

Поняття „страховий ринок" поєднує в собі дві неоднозначні категорії, а саме - „ринок" та „страхування". Під ринкомрозуміють певні економічні відносини з приводу купівлі-продажу, а також систему інститутів, які організують відношення обміну. Під страхуванням, як економічною категорією, розуміють певний вид економічних відносин з приводу організації страхового захисту за рахунок створення і використання страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика з метою стабілізації економіки, розподілу ризиків, задоволення потреб страхувальників та власників, здійснення підприємницької діяльності, інвестування в економіку країни тимчасово вільних коштів. Використовуючи ці два поняття, можна сформулювати підходи до визначеннястрахового ринку:

- це сфера економічних відносин, де об'єктом купівлі-продажу є страховий захист;

- це форма організації економічних відносин у сфері грошового обігу по формуванню та використанню страхового фонду й інших фондів та ресурсів страховика за допомогою купівлі-продажу страхових продуктів;

- це сукупність страховиків, страхувальників, посередників, що приймають участь в реалізації відповідних послуг;

- це середовище, у якому функціонують страхові компанії;

- це механізм перерозподілу фінансових ресурсів страхувальників та страховиків.

Обов'язковим умовамифункціонування страхового ринку є наявність:

- об'єктівстрахування, що мають споживчу вартість;

- потребиустрахових продуктах, послугах;

-суб'єктівстрахових відносин - страхувальників, страховиків та інших суб'єктів, що здатні задовольнити зазначені потреби або їх споживати;

- можливість прийняття рішенняпро участь у страховій угоді.

До основних функцій страхового ринкуможна віднести: :

-організація страхового захисту за допомогою продажу страхових полісів;

- акумулювання значних фінансових ресурсів з їх подальшим інвестуванням за певними напрямами;

Loading...

 
 

Цікаве