WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Механізм функціонування облігаційного кредиту - Курсова робота

Механізм функціонування облігаційного кредиту - Курсова робота

9000 х 0,03 = 270 грн. – дохід по облігаціях, який сплачується за 1 рік

270 х 2 = 540 грн. – дохідність облігації

5. Визначте ціну облігації, яка випущена номіналом 5000 грн. з купонною ставкою 20% річних і погашається через рік.

5000 х 0,2 = 1000 грн. – сума за купонною ставкою

5000 + 1000 = 6000 грн. – ринкова ціна облігації

6. Розкрийте економічне значення державних грошових лотерей.

Державна грошова лотерея – це лотерея, умови якої передбачають наявність призового фонду в обсязі неменше як 50% від суми отриманих доходів, а також відрахувань до державного бюджету України не менше як 30% від доходів, що залишаються у розпорядженні агента з проведення державної грошової лотереї після виплат призового фонду. Такі лотереї можуть випускати агенти, що мають видані Міністерством фінансів України відповідні свідоцтва про реєстрацію випуску та проведення державної грошової лотереї.

Грошово-речові лотереї, як форма державного кредиту, мають тривалу історію. Вони досить активно використовувались в СРСР для поповнення доходів бюджетів. В Україні у 1998 р. була прийнята постанова Кабінету Міністрів України "Про сприяння розвитку державної системи лотерей в Україні", яка визначає умови і правила розповсюдження державних лотерей.

Так, встановлено, що призовий фонд державних лотерей повинен бути не меншим ніж 50 відсотків від суми отриманих доходів. Крім того, до Державного бюджету України перераховується 30 відсотків доходів, що залишаються після виплат призового фонду у розпорядженні підприємств, установ чи організацій, які одержали право на проведення державної грошової лотереї.

Лотерея може проводитися як із застосуванням лотерейних білетів, так і через електронне обладнання, використання якого дозволяє заміняти лотерейні білети іншими документами або в інший спосіб засвідчувати участь у грі та надавати право на одержання виграшу. Лотерейні білети виготовляються за ліцензією Міністерства фінансів України і є бланками документа суворої звітності.

Білети розповсюджуються при дотриманні принципу добровільності. Розповсюджувачам забороняється обумовлювати продаж окремих товарів та надання послуг обов'язковим придбанням лотерейних білетів. Контроль за дотримання правил розповсюдження лотерей покладено на Міністерство фінансів України. В тоталітарних економіках поширеною формою державного кредиту є використання державою для фінансування своїх потреб коштів державного позичкового фонду. Але в результаті відбувається заміщення фінансових ресурсів кредитними ресурсами, що є економічно недоцільним, тому що сприяє загостренню фінансової кризи і посиленню інфляції. На жаль, в сучасних складних умовах розвитку України ця форма державного кредиту активно використовується урядом через гострий дефіцит державних фінансових ресурсів.

7. Охарактеризуйте стан і перспективи зовнішніх державних позик в Україні.

Суми державних позик - державні кошти, оскільки держава може їх вільно використовувати і повністю ними розпоряджатися, однак за своїм фінансовим і економічним характером вони істотно відрізняються від постійних доходів, оскільки пов'язані з певними видатками: відшкодуванням вартості державного цінного папера; виплатою процентів за державними позиками тощо.

До фінансових кредитів належать позики Міжнародного валютного фонду (МВФ), Світового банку (кредити МБРР), Європейського союзу, Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР) і Японії. Кредити МВФ спрямовуються Національному банку України. Вони призначені для стабілізації грошово-кредитної системи, підтримки платіжного балансу та поповнення валютних резервів НБУ.

Державні запозичення є одним із ключових інструментів у системі бюджетних важелів впливу на економічні процеси як додатковий ресурс, що держава мобілізує для вирішення пріоритетних завдань, так і з позиції наслідків дефіцитного фінансування, у розрізі його джерел, на поведінку економічних агентів та економіки загалом.

Зовнішні державні позики переважно використовувались на поточні потреби держави. Це забезпечення стабільності функціонування грошово-кредитної системи, підтримка державного бюджету та здійснення так званого "критичного імпорту" – переважно енергоресурсів. І тільки невелика їх частина спрямовувалась безпосередньо на розвиток економіки. У той же час значна питома вага реструктуризованої в державний борг поточної заборгованості, головним чином за поставлені енергоресурси, свідчить про необхідність збільшення асигнувань на структурну перебудову та технічне переозброєння економіки насамперед з метою скорочення споживання енергоресурсів.

Нестача валютних коштів є причиною ускладнень щодо розрахунків по зовнішніх боргових зобов'язаннях, у тому числі й виникнення зовнішніх поточних неплатежів України – за енергоресурси, кредиторської заборгованості суб'єктів підприємницької діяльності перед зарубіжними партнерами та інших. Одночасно ці неплатежі є своєрідною вимушеною підтримкою платіжного балансу.

Стратегія зовнішнього позичання повинна бути складовою частиною загальнодержавної стратегії економічного розвитку. Визначення її напрямів та обсягів має поєднуватись з прогнозом ВВП та визначенням стратегічних напрямів бюджетної, цінової, валютної політики, станом і прогнозом платіжного балансу та іншими чинниками.

Повна відмова від державного запозичення, як внутрішнього, так і зовнішнього, неможлива, оскільки потрібно забезпечувати обслуговування й погашення вже нагромадженого зовнішнього боргу, підтримувати платіжний баланс, зберігати й нагромаджувати валютні резерви, які є джерелом фінансування економічного зростання.

Важливим у розробленні стратегії державних запозичень є врахування реальних потреб економіки в дефіцитному фінансуванні. Збереження високих темпів зростання ВВП надає змогу уряду відмовитись від широкого використання дефіцитних інструментів фінансування державних видатків, а отже, від збільшення рівня державного боргу, як це традиційно відбувається у більшості країн світу.

Особливістю вітчизняної економіки, як і багатьох інших країн, що перебувають на етапі структурних реформ, є нагальна потреба здійснення інвестицій, зокрема й за рахунок державного бюджету. За умов наявних викликів, таких як зношеність інфраструктури й основних фондів, найвища у світі енергоємність продукції, ріст цін на енергоносії, потреба формування другого рівня пенсійної системи, державні запозичення мають бути допоміжним інструментом вирішення зазначених вище проблем.

Дієвим важелем підвищення спрямованості боргової політики України на завдання економічного розвитку може стати інституційне розмежування запозичень, отримуваних з метою обслуговування і погашення державного боргу, та запозичень на завдання розвитку. З цією метою варто здійснити виведення бюджетних видатків розвитку в окремий розподіл бюджету, виконання якого знаходитиметься у компетенції Державного банку реконструкції та розвитку. Останній матиме змогу залучати для фінансування проектів загальнодержавного значення кошти від реалізації облігацій внутрішньої та зовнішньої державної позики, а також залучати гарантовані кредити. Такий механізм дасть змогу:

Перевести фінансування частини видатків розвитку на кредитну основу; забезпечити довготермінове фінансування державних інвестицій програм на основі Програми державних інвестицій;

3. Забезпечити контроль за цільовим характером та ефективністю реалізації гарантованих державою кредитів;

4. Узгодити та контролювати реалізацію бюджетних інвестиційних програм, які тепер здійснюють за рахунок спеціального фонду бюджету;

5. Сформувати, з використанням ринкових інструментів оцінки ефективної вартості запозичень, оптимальний обсяг державних запозичень понад потреби, зумовлені потребою обслуговування державного боргу.

8. Визначте ціну облігації підприємства, що випущена терміном на 2 роки, номіналом 1000 грн. купонна ставка облігації – 10%. Дисконтна ставка – 15%. Видатки сплачуються щорічно.

10000 х 0,1 = 1000 грн – сума за купонною ставкою облігації

10000 х 0,15 = 1500 грн – сума за дисконтною ставкою облігації

10000 + 1000 х 2 – 1500 х 2 = 9000 грн – ціна облігації підприємства.

9. Обчисліть ціну облігації підприємства, що випущена терміном на 2 роки, номіналом 1000 грн. Купонна ставка облігації - 20%. Дисконтна ставка – 10%. Відсотки за облігацію сплачуються щорічно.

1000 х 0,2 = 200 грн - сума за купонною ставкою облігації

1000 х 0,1 = 100 грн - сума за дисконтною ставкою облігації

1000 + 200 х 2 – 100 х 2 = 1200 грн - ціна облігації підприємства.

Loading...

 
 

Цікаве