WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації - Курсова робота

Кредитний ризик комерційного банку та способи його мінімізації - Курсова робота

При прийнятті у заставу споживчих товарів перевага надається техніці та іншій продукції імпортного виробництва (відомих транснаціональних компаній), які вже зайняли певний сектор на товарному ринку України.

Для оформлення застави товарів в обороті, позичальник повинен представити у кредитному інспектору Ємільчинського ТВБВ КБ „Приватбанк" цілий ряд документів.

По-перше, це специфікація на товар, який заставляється. Вона являє собою перелік усіх видів товару із указанням кількості одиниць та цін на них.

По-друге, це виписка з балансу підприємства про наявність товарів, що передаються в заставу.

По-третє, це інші товарні документи: накладні, митні декларації, акти прийому-передачі, тощо. Ці документи мають підтвердити законність володіння і розпорядження товарами позичальником.

По-четверте, це лист в якому міститься гарантія того, що товар не буде відвантажуватися з місця його зберігання без спеціального дозволу Ємільчинського ТВБВ КБ „Приватбанк". Такий лист має допомогти проконтролювати наявність заставленого майна у повному обсязі в місці, яке обумовлене в договорі.

По-п'яте, це протокол засідання засновників даного господарського товариства із зазначення їх рішення про надання в заставу Ємільчинському ТВБВ КБ „Приватбанк" саме тих товарів, які перелічені у специфікації (такий документ обов'язковий у разі, якщо керівник підприємства не має права самостійно підписувати угоди по заставі майна даної фірми).

Працівниками кредитного відділу особлива увага приділяється перевірці документів, що встановлюють права заставодавців на це майно, та повноважень представників заставодавців на підписання договорів застави. Бо недотримання таких умов може призвести до визнання договору застави недійсним з поверненням предмету застави заставодавцю, як того вимагає Цивільний Кодекс.

У стандартній формі договору застави, яка використовується філією, зазначається, що заставодавець має право реалізувати заставлене майно за умови одночасної заміни заставленого товару, що вибуває, іншим однорідним товаром на рівну або більшу вартість. Отже під час дії договору застави заставодавець може звернутися до керівника ТВБВ із проханням про можливість заміни заставлених товарів іншими. Якщо виконуються вимоги до вартості, ліквідності та виду товарів, то прохання заставодавця задовольняється із оформленням додаткової угоди. В практичній роботі, наприклад, мали місце заміни запасів дизельного палива на менші обсяги бензину, які за вартістю перевищували останнє. У випадках заставлення споживчих товарів заміна проводилася на товари схожі з попередніми функціональним призначенням та якістю. При укладанні додаткової угоди позичальником надавалися нові товарні документи, специфікація, протокол засідання засновників, виписка з балансу, тощо.

У випадку реалізації заставодавцем заставленого майна без одночасної заміни товару, що вибуває, на товар на більшу або рівну вартість , заставодавець сплачує банку штраф у розмірі 25 % від зменшеної вартості предмету застави.

При заставі товарів в обороті заставодавець зберігає за собою право володіти, користуватися та розпоряджатися предметом застави. Ризик випадкової загибелі заставлених товарів несе їх власник. Він повинен у повному обсязі відшкодувати банку збитки, спричинені втратою, нестачею або пошкодженням заставленого майна.

Якщо під час дії кредитного договору позичальник погасив достроково значну частку основної суми боргу, то за заявою заставодавця обсяги товарів, заставлених банкові, можуть бути зменшені за згодою банку. Скорочення обсягу заставлених товарів до оптимального розміру також слугує на користь банківській установі: спрямування товарів у подальший оборот збільшує оборотність активів підприємства, а отже і його прибутковість, що в свою чергу позитивно впливає на мінімізацію кредитного ризику.

Інший різновид застави, що приймається банком для забезпечення кредитів, - це застава нерухомості (іпотека). Частіше всього в якості заставленого нерухомого майна юридичних осіб виступають нежилі приміщення, а фізичних -- квартири, приватні будинки та надвірні споруди.

Для оформлення договору застави позичальник пред'являє кредитному інспекторові наступні документи :

  • документи на право власності заставленого майна (споруди, будівлі, квартири, будинку );

  • справка із державної нотаріальної контори про те, що заставлене майно не є під арештом або забороною (справка має бути оформлена в день підписання договора застави) ;

  • справка-характеристика на об'єкт застави;

  • для фізичних осіб - документ про те, що майно є власністю даної особи;

  • виписка з балансу за даним об'єктом;

  • акт оцінки вартості майна;

  • протокол засідання засновників на заставу.

Особливою вимогою до кредитного інспектору при підготовці всіх документів для підписання договору застави є перевірка параметрів предмету застави.

Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, об'єкти державної власності, приватизація яких заборонена законодавчими актами, а також майнові комплекси державних підприємств та їх структурних підрозділів, що знаходяться в процесі корпоратизації (ЗУ "Про заставу"). Але так як серед позичальників Ємільчинського ТВБВ КБ „Приватбанк" не було державних підприємств, то увага приділяється перевірці інших можливих порушень.

Проаналізувавши кредитний портфель філії, автор даної роботи згрупувала надані за два роки за кредитами та коефіцієнтом співвідношення "застава / заборгованість" (таблиця 2.8). Як видно з таблиці, у всіх випадках прийняття забезпечення (застави позичальника та майнової поруки) сума забезпечення перевищувала суму кредиту. Питома вага кредитів, які надані позичальникам під забезпечення, що за вартістю перевищує суму позики на 10 - 100 %, складає близько 37,78%. Частка кредитів, забезпечення по яких перевищує суму кредитів більш, ніж в два рази, складає більше 62 %. Але слід зауважити, що показники були розраховані по всій сукупності кредитів, які були видані за час існування Ємільчинського ТВБВ КБ „Приватбанк". Якщо ж врахувати фактор часу, то визначальною є тенденція до збільшення питомої ваги позичок, забезпечення по яких вдвічі та більше перевищує основну суму боргу за кредитом.

Таблиця 2.8

Розподіл кредитів, виданих Ємільчинським ТВБВ КБ „Приватбанк" за весь час існування, за коефіцієнтом співвідношення суми забезпечення (застави) та суми заборгованості за позикою)

Коефіцієнт співвідношення вартості застави та заборгованості по кредиту, %

Питома вага кредитів виданих під забезпечення із таким співвідношенням, %

до основної суми боргу

до основної суми боргу та нарахованих відсотків

80 - 100

----

6,67

100 - 120

6,67

6,67

120 - 140

8,89

8,89

140 - 160

8,89

4,44

160 - 180

4,44

11,11

180 - 200

8,89

15,56

200 - 220

13,33

24,44

220 - 240

11,11

13,33

240 - 300

24,44

6,67

300 - 400

6.67

4,44

400 і більше

6,67

----

Так у 75 % випадків прийняття забезпечення у вигляді застави позичальника та майнової поруки кредит надавався на суму, що складала не більше 60 % забезпечення.

Якщо ж окрім основної суми боргу по кредиту до розрахунків приймати також суму нарахованих по ній відсотків, то картина дещо змінюється. Так ми маємо, що у близько 7 % випадків кредитування повна заборгованість за позикою не покривається сповна сумою наданого забезпечення (лише на 80 - 95 %). Але для сукупного кредитного портфеля цей показник є досить низький, особливо якщо врахувати, що в останні квартали частка таких кредитів постійно зменшується.

Страхування.Ємільчинське ТВБВ КБ „Приватбанк" опосередковано використовує послуги страхових компаній лише з приводу страхування заставленого майна.

Як правило, страховий поліс вимагається ТВБВ при передачі позичальником у заставу предмету іпотеки. Майно має бути застраховане за рахунок заставодавця у повному обсязі на користь банку на весь термін дії договору застави. При настанні страхового випадку (загибелі заставленого майна) банківська установа матиме переважне право задоволення своїх вимог із суми страхового відшкодування. Але при розрахунку ступеню мінімізації кредитного ризику за умов страхування заставленого майна, увага кредитного інспектора обов'язково звертається на те, що страхове відшкодування майже завжди менше вартості застрахованого майна (50 - 80 %). Отже якщо, наприклад, заборгованість за позикою складає 80 % від вартості застави, то у разі загибелі майна (здійснення страхового випадку) заборгованість позичальника може бути не погашена у повному обсязі за рахунок виплат страхової компанії.

Loading...

 
 

Цікаве