WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Кредитний механізм в комерційних банках - Курсова робота

Кредитний механізм в комерційних банках - Курсова робота

Метод 3. Повернення кредиту за методикою ануїтету – формула (3.6). Недоліком цієї методики є те, що в цьому разі також потрібно розраховувати кратну кількість планових періодів. Оскільки тривалість позики становить 3,5 роки, то прийнявши, що сплата буде використовуватися через півроку, таких періодів буде 7. Окрім того, щоб дотримувалося правило розмірностей, необхідно перейти до піврічної величини банківського процента. Тобто вона дорівнюватиме Е% = 15 % . Тоді величина ануїтету становитиме:

тис. грн.

Результати розрахунку зведено в табл. 3.3, а основні залежності показано на рис. 3.3, де Пан – величина ануїтету..

Таблиця 3.3

Розрахунок повернення позики за методом ануїтету, тис. грн.

Півріччя

Залишок позики на початок року

15% піврічних

Залишок загальної суми заборгованості на кінець року

Річна плата (ануїтет)

Річна плата тільки за позику

1

100

15

115

24,036

9,036

2

90,964

13,644

104,609

24,036

10,391

3

80,572

12,086

92,658

24,036

11,95

4

68,622

10,293

78,916

24,036

13,743

5

54,88

8,232

63,112

24,036

15,804

6

39,076

5,861

44,937

24,036

18,175

7

20,901

3,135

24,036

24,036

20,901

Усього

-

68,252

-

168,252

100

Коли виконують порівняння різних варіантів розрахунку кредиту, основну увагу приділяють сумі нарахованих процентів.

Рис. 3.3 Графічне зображення основних показників кредиту, розрахованого для третього методу повернення боргу (за методикою ануїтету)

У нашому прикладі сума нарахованих процентів становитиме (тис. грн.): 44,25; 52,5 і 68,252 – відповідно для кожного методу повернення боргу. Порівнюючи ці значення, можна нібито прийти до висновку, що найбільшу суму грошей банк отримає, коли кредит буде надавати за третьою методикою, а найменшу – за першою. Проте такий поверхневий аналіз не завжди підтверджується більш ретельним і обґрунтованим, оскільки в дослідженні будь-якої форми вартості основна увага має приділятися тому, як грошові або вартісні потоки розміщуються в просторі і часі, тобто необхідно досліджувати моменти вартості.

Для дослідження таких складних процесів ми рекомендуємо застосовувати запропонований нами економетричний показник – масу вартості В, яка визначається за формулою

В = МП / ТП(3.7)

Найвигіднішим для банку буде той варіант, котрий принесе йому найбільшу масу вартості.

Момент позикової вартості Мп складається з двох елементів: з повернутого боргу Мб і нарахованих процентів М%. Розрахунки для трьох розглянутих випадків наведені у табл. 3.4.

Таблиця 3.4

Порівняння трьох методів розрахунку процентів

Метод розрахунку

Моменти вартості, тис. грн. • рік

Кінцеві результати розрахунку, тис. грн.

Мб

М%

Мп

за масою вартості

за нарахованими процентами

1

202,5

105,1875

307,6875

87,91

44,25

2

175

122,5

297,5

85

52,5

3

-

-

294,441

84,126

68,252

З таблиці видно, що за масою вартості найкращим є дискретний метод нарахування відсотків, а за обсягом нарахованих відсотків – останній метод ануїтету. Вибір найкращого і найгіршого варіантів повернення боргу залежить, головним чином, від прийнятого для порівняння показника (критерію оптимальності) – від маси вартості чи нарахованих процентів. За цими критеріями розглянуті варіанти позики мають зовсім протилежні результати. Проте маса вартості показує зростання загального капіталу банку, а нараховані проценти лише окремої їхньої частини, до того ж без врахування, як вони змінюються в часі. Тому, на нашу думку, для АКБ "ТАС-Комерцбанк" для дослідження позикової вартості правильніше використовувати методику за показником маса вартості, яким можна визначати середню масу капіталу, що функціонує в банку (або який утворюється в банку) протягом розглянутого проміжку часу. В нашому випадку найкращим виявився метод нарахування відсотків за дискретною методикою.

3.3 Покращення системи контролю за якістю кредитного портфеля і факторами ризику

Для кожної кредитної операції характерні свої специфічні причини та фактори, що визначають ступінь ризику. Так, кредитний ризик може виникнути при погіршенні фінансового стану позичальника, відсутності необхідних організаційних здібностей у керівника позичальника, недостатньої підготовленості працівника, що приймає рішення про кредитування, та інших обставинах .

Розглянемо вплив кредитного ризику на зміну ставки за кредитом і на прибутковість банку.

Нехай ймовірність неповернення позичальником узятої суми позики та процентів за нею змінюється від 0 до 1, то взаємозв'язок між ризиком і дохідністю передамо таким рівнянням:

Ч ф = (1 + Ч) / (1 – Р) – 1 , (3.8)

де Ч ф – фактична ставка процента з урахуванням кредитного ризику;

Ч – безризикова (реальна) ставка процента;

Р – ймовірність неповернення кредиту.

За безризикову ставку процента береться облікова ставка НБУ, яка складала 7 % на 01.01.2003 р.

Формула 3.8 підтверджує правило, що за ризик має бути компенсація, тобто процентну ставку може бути знижено для фінансово-надійних клієнтів, які в змозі повернути позику з великою ймовірністю і навпаки, ставку може бути підвищено, якщо банк має справу з клієнтом з високою ймовірністю неповернення позики.

Розглянемо ситуацію, коли банк має повну впевненість у тому, що позику буде повернено позичальником: Р = 0. Тоді, за оптимальним сценарієм:

ЧФ = (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = 0,07 = 7 %.

Тобто буде застосовано безризикову ставку процента. При цьому прибуток банку складатиме, наприклад, при сумі кредиту 100000 грн.:

100000х0,07 = 7000 ( грн.)

Розглянемо ситуацію, коли банк впевнений, що позичальник поверне половину позики: Р = 0,5, тобто кредит характеризується як "сумнівний". Тоді за зваженим сценарієм:

Ч Ф = (1 + 0,07) / (1 – 0,5) – 1 = 1,14 = 114 %

Такі великі відсотки на сьогодні вже не актуальні, але при значних темпах інфляції вони були навіть і більшими. Прибуток банку при цьому складатиме:

1,14 х 100000 = 114000 ( грн.)

Але слід зауважити, що такий прибуток буде отриманий лише у разі повного і власного повернення позичальником кредиту з відсотками.

Можлива ситуація, коли банк видає кредит і завчасно знає, що клієнт його не поверне, тобто Р = 1. Тоді величина ЧФ не підлягає визначенню і ризик кредитора неможливо компенсувати. Тобто, за песимістичним сценарієм:

Ч Ф = lim (1 + 0,07) / (1 – 0) – 1 = ∞.

Р→1

Отже, з збільшенням ризику неповернення кредиту, підвищується ціна кредиту, а також прибуток банку, за умови, що сума кредиту з відсотками буде повернена. Тож, банку необхідно вибирати між прибутком та ризиком, і тому доцільно застосувати плаваючі ставки за кредитами.

Середня ставка за кредит АКБ "ТАС-Комерцбанк" складає 25 %, тобто банк працює з клієнтами, ризиковість яких становить в середньому:

0,25 = (1 + 0,07) / (1 – Р) – 1

Звідси:

Р = 1 – (1 + 0,07) / (1 – 0,25) = 0,42 або 42 %

Тож, АКБ "ТАС-Комерцбанк" надає кредити, ймовірність неповернення яких складає 42 %. Це значний ступінь ризику, а значить банк серед доходних активів надає перевагу саме кредитним.

Існує декілька способів захисту від кредитного ризику, наприклад, застава, гарантія, порука, інші. Одним з них є лімітування кредитів – це спосіб встановлення сум граничної заборгованості по позиках конкретному позичальнику. ТАС-Комерцбанк використовує таку форму лімітування кредитів, як кредитна лінія. Вона являє собою юридичне оформлене зобов'язання банку перед позичальником надавати йому протягом визначеного угодою строку кредити в розмірах обумовленого ліміту.

Loading...

 
 

Цікаве