WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Контроль НБУ у механізмі формування рівноваги на грошовому ринку - Курсова робота

Контроль НБУ у механізмі формування рівноваги на грошовому ринку - Курсова робота

Отже, перед комерційним банком щоденно стоїть проблема надходження грошей. Якщо на коррахунку в банку бракує грошей для здійснення банківських операцій за вимогою клієнтів, то для поповнення власних ліквідних коштів банк змушений враховувати (продавати) боргові зобов'язання на грошовому ринку або центральному банку. Іншими словами, перед кожним комерційним банком, рано чи пізно, виникає проблема платоспроможності банку та ліквідності балансу. Власне, з цієї причини і виник грошовий ринок.

Посередницька роль фінансово-кредитних інститутів. Основне призначення фінансово-кредитних (небанківських) установ — залучення тимчасово вільних коштів у широких верств населення і надання позик економічним агентам, які мають потребу в капіталах. На відміну від банків, операції небанківських фінансово-кредитних установ не пов'язані з можливістю емісії платіжних засобів, але вони відчутно впливають на грошовий обіг. За допомогою депозитивно-позичкових операцій небанківські фінансово-кредитні установи заново залучають в обіг раніше емітовані гроші. Завдяки цьому вони ніби створюють надлишок грошей в обігу й у такий спосіб мультиплікують ефект банківської емісії платіжних засобів.

Отже, кредитні канали емісії дають можливість поставити масу грошей у залежність від потреб економіки, але не можуть забезпечити повну гармонію між попитом і пропозицією (Мсі = Мз), що потребує відповідної корекції на макрорівні.

2. РІВНОВАГА НА ГРОШОВОМУ РИНКУ І ПОЗИЧКОВИЙ ПРОЦЕНТ

Монетаристська теорія розглядає пропозицію грошей як альтернативний чинник протидії попиту, як два невіддільні і, водночас, протилежні полюси єдиного економічного механізму, що постійно взаємодіють на монетарному ринку.

Існує кореляційний взаємозв'язок між зростанням грошової пропозиції і попитом на гроші, який забезпечує ліквідність в економіці, покращує взаємодію та ефективність інструментів фінансового ринку.

Але, якщо у суспільстві безконтрольно здійснюється емісія (пропозиція) грошей, то вона може порушити гармонію між попитом і пропозицією, і призвести до непередбачуваних наслідків: економічної кризи та інфляції. Однак, надмірної пропозиції грошей (у прямому розумінні) не існує взагалі. Надмірним може бути тільки попит на гроші. З цієї причини, принципово важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між попитом і пропозицією грошей — Мd = Мs.

Досліджуючи рівновагу монетарного ринку, монетаристи розробили кілька теоретичних моделей встановлення рівноваги попиту і пропозиції грошей.

У графіку рівноваги монетарного ринку на горизонтальну вісь абсцис відкладено загальну кількість грошей (М), а на вертикальну — значення величини номінальної ставки відсотка. Вертикальна пряма (Мs) характеризує пропорцію грошей, що вважається більш сталою (екзогенною) величиною. Попит на гроші (Мd1) за цих умов становить змінну величину, динаміка якої зображена у вигляді лінії (Мd), що нахилена вниз. Якщо пропонуються вищі відсоткові ставки, то суб'єкти ринку переміщують більшу частину своїх грошових залишків до високодохідних активів, від чого попит на гроші зменшується, бо володіння ними не приносять доходу.

Перетин лінії Мd і Мs у точці Е означає момент рівноваги грошового ринку і визначає величину рівноважної норми відсотка як похідної величини. За будь-якої нижчої ставки відсотка рівень попиту на гроші буде перевищувати їхню кількісну пропозицію, і навпаки, за будь-якої більш високої відсоткової ставки пропозиція грошей перевищуватиме попит.

Отже, лише у точці Е пропозиція і попит збігаються. Точку перетину ліній пропозиції і попиту на гроші, що визначає рівноважний стан монетарного ринку і величину рівноважної відсоткової ставки, називають рівноважною точкою грошового ринку. Якщо, наприклад, НБУ, побоюючись інфляції, запровадить більш жорстку монетарну політику, то, продаючи цінні папери на відкритому грошовому ринку, він зменшуватиме пропозицію грошей. Внаслідок цього лінія пропозиції грошей переміститься ліворуч, а відсоткова ставка зростатиме доти, поки не буде досягнуто нової рівноваги у точці Е, за нової вищої процентної ставки (r1).

Послаблення монетарної політики або зниження попиту на гроші призводить до протилежних наслідків. Зокрема, якщо НБУ скуповує цінні папери на відкритому ринку, то тим він збільшує пропозицію грошей. Внаслідок цього лінія пропозиції (Мs) переміститься праворуч. Тепер точка Е вже свідчитиме про невідповідність попиту і пропозиції грошей на грошовому ринку, а нова рівновага (Е2) досягається завдяки зниженню рівня процентної ставки (г2). Це спонукає суб'єктів ринку тримати активи у грошовій формі, тому що альтернативна форма розміщення грошей у цінних паперах стає менш привабливою.

Порушення рівноваги грошового ринку може статися на основі зміни попиту на гроші, що викликані зростанням обсягів виробництва і реалізації товарів або зростанням цін. За умов зростання попиту на гроші лінія Мd переміщується праворуч вгору до лінії Мd1, рівноважна процентна ставка зростає. За умов зменшення реального обсягу виробництва чи зниження цін виникають протилежні тенденції. Виходячи з цього, рівень відсоткової ставки змінюється так, щоб відновити стан рівноваги попиту і пропозиції.

Грошовий ринок та інфляція. У кейнсіанській макроекономічній моделі формою прояву інфляції є динаміка цін, імпульс до зростання яких може виходити як з боку попиту, так і з боку пропозиції.

На вертикальну вісь абсцис тут відкладено рівень цін (Р), на горизонтальну — реальний випуск продукції (Y), лінія Мd показує стан попиту на гроші за умов певного рівня випуску продукції та доходів, а лінія Мs — сукупну пропозицію грошей, тобто який обсяг продукції господарські агенти готові запропонувати за кожним рівнем цін. Перетин рівнів попиту і пропозиції у точці Е показує, за яких умов видатки відповідають доходам, а грошовий ринок перебуває у стані рівноваги.

У випадку зростання обсягів сукупного попиту до цієї ситуації пристосовуються, в основному, ціни, а випуск продукції збільшується непомітно і повільно. Такий варіант називають "інфляцією попиту" тому, що зростання попиту підштовхує рівень цін (Р) вгору. Пропозиція грошей та інфляція тільки викликають зростання цін на фактори виробництва (матеріали, енергоносії). Причиною зростання цін є надмірний сукупний попит на гроші відносно загальної пропозиції товарів в умовах повної зайнятості.

Тепер розглянемо зміни чи порушення, що мають місце у сфері пропозиції. Припустимо, що ціни на фактори виробництва (на енергоносії) зростають. Господарські агенти, щоб покрити свої зростаючі витрати, намагатимуться продати свою продукцію за більш високою ціною. Лінія сукупної пропозиції під впливом зростаючих витрат зміщується вліво і вгору — із положення Мs в положення Мs'.

Зростання витрат виробництва призводить до утворення нової точки короткострокової рівноваги E' Рівень цін зростає з Р0 до Р', а реальний випуск продукції зменшується з Y0 до Y1. Як бачимо, негативні зміни у сфері пропозиції викликають спад виробництва і зростання цін. Такий варіант називається "інфляцією витрат", оскільки ціни зростають за рахунок очікуваного збільшення витрат виробництва.

Висновки

Вивчаючи окремо питання пропозиції грошей, слід звернути увагу на те, що її (пропозицію) можна розглядати на мікро - і макрорівні. На мікрорівні, тобто на рівні окремого економічного суб'єкту, пропозиція грошей залежить від доходності їх розміщення у фінансові активи, і перш за все від зміни процентної ставки: чим вище процент, тим більше пропозиція. На макрорівні пропозиція грошей обмежена їх загальною масою в обігу. Тому пропозицію грошей можна вважати постійним і незалежним від процентної ставки фактором грошового ринку. Попитом на гроші є намагання економічних суб'єктів мати в своєму розпорядженні певну суму грошей. Попит на гроші складається з попиту на гроші для угод, тобто для здійснення поточних платежів, і политу на гроші з боку активів, тобто для заощаджень або нагромадження.

Попит на гроші для угод залежить від номінального ВВП і не залежить від процентної ставки. Попит на гроші з боку активів залежить від проценту та доходності цінних паперів. Чим вище рівень проценту та доходності, тим менше коштів буде заощаджуватись у вигляді готівки. Загальний попит на гроші визначається як сума значень попиту на гроші для угод та з боку активів.

Коли загальний попит на гроші та їх пропозиція співпадають, на грошовому ринку виникає ситуація ринкової рівноваги, а ставка відсотка, яка відповідає цій ситуації, називається відсотковою ста вкою рівноваги. Ситуація на ринку постійно змінюється, і в першу чергу під впливом державної політики. Оскільки держава через центральний банк контролює всі складові маси грошей в обігу, вона в першу чергу регулює пропозицію грошей. Дуже важливо уяснити, що при збільшенні пропозиції грошей надлишкові доходи суб'єктів направляються в банки та вкладаються в цінні папери, що приводить до зниження відсоткової ставки рівноваги. Коли відбувається зменшення пропозиції грошей, населення і економічні суб'єкти для збереження рівня споживання забирають гроші з банків та продають цінні папери. Наслідком цих процесів є зростання рівня відсотка на грошовому ринку.

Список використаної літератури

  1. Івасів Б.С. "Гроші та кредит".К.: КНЕУ, 1999.- 404с.

  2. Івасів Б.С. "Гроші та кредит" .К.: КНЕУ, 2005. - 528с.

  3. Козюк В.В. "Центральні банки і грошово-кредитна політика". Тернопіль: Джура, 1999. - 260с.

  4. Любунь О.С., Любунь В.С., Іванець І.В. "НБУ:основні функції, грошово-кредитна політика, регулювання банківської діяльності".:Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 351с.

  5. Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф.; За заг. ред. Савлука М.І. "Гроші та кредит". К.: КНЕУ, 2001. –602с.

  6. Савлук М.І., Мороз А.М., Пуховкіна М.Ф.; За заг. ред. Савлука М.І. "Гроші та кредит". К.: КНЕУ, 2002. – 598с.

  7. Щетинін А.І. "Гроші та кредит". – К.: Центр навч. літератури, 2005. – 432с.

Loading...

 
 

Цікаве