WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Контролінг і управлінський облік у банку - Курсова робота

Контролінг і управлінський облік у банку - Курсова робота

Найбільший український банк – "ПриватБанк" збільшив Статутну фундацію на 452 млн. грн. до 1 млрд. 582 млн. грн. Таке рішення ухвалене на черговому зборі акціонерів Банка, який відбувся 25 березня 2008 року в р. Дніпропетровську. Як повідомила прес-служба банку, на Загальному зборі акціонерів Закритого Акціонерного Товариства "ПриватБанк" були присутні акціонери і їх представники, а також представник Національного банку України. Збільшення Статутної фундації банку на 452 млн, грн. пройде за рахунок реінвестиції дивідендів шляхом випуску акцій додаткової емісії в кількості 4 520 000 штук акцій номінальною вартістю 100 грн. за акцію. Акції додаткової емісії будуть розподілені пропорційно серед акціонерів банка.

Рішенням Загального збору акціонерів був затверджений Звіт Правління "ПриватБанк", висновок Ревізійної комісії, баланс за 2007 рік, а також основні напрями діяльності на 2008 рік (додаток Ж).

Робота керівних органів Суспільства визнана задовільною. За підсумками роботи в 2007 році банк зберіг за собою лідируючі позиції по всіх основних показниках розвитку. На 1 січень 2008 року чисті активи складають 22,058 млрд. грн, що на 49% більше показника початку 2007 року (14,713 млрд. грн). залишається банком з найвищим рівнем довір'я населення - депозитний портфель фізичних осіб за 2007 рік виріс на 68% і склав 7,6 млрд. грн.(додаток З)

Сьогодні банк обслуговує понад 9 мільйонів рахунків громадян, а об'єм привернутих засобів населення досяг 10 мільярдів гривень. Портфель споживацьких кредитів банку протягом року виріс двоє до 6,3 млрд, грн. Банк обслуговує 389 тисяч рахунків корпоративних клієнтів і підприємців, об'єм засобів, привернутих від юридичних осіб, протягом року збільшився на 30% до 6,8 млрд. грн Національна сіть банківського обслуговування "ПриватБанк" включає 1970 філіалів і відділень по всій території України.

РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНТРОЛІНГУ ТА УПРАВЛІНСЬКОГО ОБЛІКУ В БАНКАХ УКРАЇНИ

2.1 Дослідження інструментів банківського контролінгу

Широкий спектр інструментів контролінгу сформувався завдяки використанню загальноекономічних, дисциплінарних, міждисциплінарних та специфічних інструментів, які знайшли детальне висвітлення у працях багатьох науковців.

Сучасні підходи щодо класифікації інструментів контролінгу можна поділити на декілька груп.

До першої групи належать автори, які виокремлюють інструменти стратегічного та оперативного контролінгу, причому кожен з них наводить різний їх перелік. Так, X. Фольмут визначає дві групи інструментів - стратегічного та оперативного аналізу і контролінгу. До інструментів стратегічного аналізу та контролінгу автор зараховує: аналіз конкуренції, логістику, портфельний аналіз, аналіз потенціалу, аналіз життєвого циклу продукту, аналіз сильних та слабих сторін підприємства, стратегічні розриви, розробку сценаріїв тощо. Автор виділяє такі інструменти оперативного аналізу та контролю: ABC-аналіз, аналіз обсягу замовлень, оптимізація замовлень при закупівлі, точка беззбитковості, метод розрахунку сум покриття, методи розрахунку інвестицій, розрахунок виробничого результату на короткостроковий період, функціонально-вартісний аналіз, аналіз вузьких місць тощо [84].

У вищезазначеному переліку враховується лише одна класифікаційна ознака й до того ж класифікації підлягають не лише інструменти, які використовуються в аналізі та інших процесах, а й самі процеси.

Дещо своєрідне бачення переліку інструментів стратегічного й оперативного контролінгу можна зустріти у праці Д. Хана. Автор, зокрема, класифікує інструменти контролінгу залежно від завдань, які вирішує підприємство: проведення аналізу і прогнозування планування функціональних сфер діяльності (аналіз накладних витрат, бюджетування, аналіз затрат і результатів, калькулювання, облік затрат за місцями їх виникнення, розрахунок ефективності/інвестиційні розрахунки); планування виробничої програми із стратегічним плануванням потужностей і оперативним плануванням їх завантаження; планування сум покриття, планування виробничого результату, планування результату діяльності підприємства, цінності капіталу, фінансове планування.

Позиція другої групи авторів зводиться до розподілу інструментів контролінгу підприємства за основними сферами його діяльності:

  • забезпечення ресурсами (аналіз ризиків закупівлі товарів та аналіз постачальників; ABC-аналіз, визначення верхньої межі цін);

  • логістика (планування потреби в матеріалах; розрахунок витрат, показники контролю за економічністю діяльності служби закупівель);

  • фінансовий контролінг (інструменти аналізу балансу і звіту про прибутки та збитки);

  • інвестиції (статистичні, динамічні методи, функціональний вартісний аналіз). До статистичних методів інвестиційних розрахунків автори включають зіставлення рівнів рентабельності, строків окупності; до динамічних - приведену величину доходу, внутрішню норму дохідності, динамічний термін окупності.

Цим підходам до класифікації інструментів контролінгу притаманне врахування специфіки контролінгу на підприємствах.

Банк є особливим типом підприємства, діяльність якого зосереджена на фінансових ринках, а видом товару є банківські послуги, що надаються різним споживачам. Безумовно, що методи та прийоми аналізу, методи прогнозування, форми розрахунків у банку будуть мати іншу сферу застосування, ніж на підприємстві, а отже іншими будуть управлінські рішення.

Враховуючи вищезазначене, необхідно визначити класифікаційні ознаки, основні методи й прийоми, які потребують інструментального забезпечення та розробити класифікацію інструментів контролінгу саме для банків з урахуванням особливостей банківської сфери.

Класифікаційні ознаки сформовано за напрямами контролінгу (стратегічний та оперативний) та за його підсистемами (портфоліо-менеджмент, менеджмент структури балансу, менеджмент бюджету, ризик-менеджмент). Інструментування стосується забезпечення методів і прийомів аналізу, методів прогнозування й розрахунку. У кожному процесі використовується визначена система показників. Такий підхід використано для класифікації інструментів контролінгу, які об'єднуються в певні групи наступним чином.

Інструменти стратегічного контролінгу доцільно розглядати окремо з точки зору зовнішнього та внутрішнього середовища. Оцінка зовнішнього середовища може здійснюватися за допомогою таких інструментів, як аналіз взаємозв'язків, порівняння, PEST-аналіз, SWOT-аналіз, портфоліо-аналіз, групування, метод абсолютних відносних та середніх величин, ранжирування, екстраполяції, експертний, сценаріїв тощо. Крім зазначених інструментів (за виключенням PEST-аналізу), при оцінці внутрішнього середовища використовуються балансовий метод, модель Мак-Кінсі, модель Бостонської консультативної групи, геп-аналіз, SNW-аналіз.

Стосовно оперативного контролінгу банку слід виділити інструменти виробничого та фінансового призначення. Найбільш вживаними інструментами виробничого контролінгу можна вважати більшість методів загальноекономічного спрямування аналізу, планування й прогнозування, систему показників. У сфері фінансового контролінгу основний акцент приділятиметься системі показників та методів калькуляції маржі, розрахунку маржинального прибутку, точки беззбитковості та ефективності інвестицій.

За підсистемами, що формують контролінг як систему (інструменти портфоліо-менеджменту, менеджменту ризиків, структури балансу та бюджету).

Портфоліо-менеджмент забезпечує стійку конкурентну позицію банку завдяки розробці та реалізації ефективної ринкової стратегії. Основними завданнями портфоліо-менеджменту є ідентифікація стратегічно важливих типів і сфер банківського бізнесу та виявлення ключових факторів впливу на зростання потенціалу успіху банку (динаміки потенціалу, рентабельності, умов конкуренції тощо). Значна увага має бути приділена критичному аналізу макро- і мікросередовища розвитку банківського бізнесу, який дозволяє розробити стратегічне бачення та альтернативні ринкові стратегії щодо кожного типу та сфери банківського бізнесу. Це створює підґрунтя для визначення загальної стратегії розвитку банку.

За допомогою різних інструментів портфоліо-менеджменту банк досліджує свою стратегічну позицію, виявляє потенційні можливості ринку, оцінює ступінь впливу факторів зовнішнього та внутрішнього середовища на результативність своєї діяльності, а також виявляє резерви зростання вартості акціонерного капіталу.

При управлінні стратегічним портфелем банку застосовують переважно специфічні методи та прийоми аналізу, а також деякі методи прогнозування.

Специфічні методи аналізу в банківському контролінгу. До специфічних методів аналізу належать PEST-аналіз, SWOT-аналіз, SNW-аналіз, портфоліо-аналіз, модель Мак-Кінсі, модель Бостонської консультативної групи, геп-аналіз, розрахунок точки беззбитковості, VaR-метод, стрес-тестинг, тощо.

Loading...

 
 

Цікаве