WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Контролінг і управлінський облік у банку - Курсова робота

Контролінг і управлінський облік у банку - Курсова робота

Загострення конкуренції між банками привело до зміни акцентів у роботі банків - від забезпечення механічного зростання масштабів діяльності до підвищення її ефективності Це обумовило перехід до етапу становлення, який тривав із початку 80-х до початку 90-х років. Особливостями контролінгу на цьому етапі була орієнтація на підтримку рентабельності як у цілому по банку, так і за його калькуляційними одиницями. Цільова спрямованість контролінгу визначила сфери професійної діяльності контролерів банку. Почали налагоджуватися бізнес-планування, бюджетування, дієвий контроль за досягненням ключових параметрів результативності поточної діяльності банків, а також система комплексного інформаційного забезпечення менеджменту. Контролер з простого реєстратора економічних подій поступово переходив до виконання функцій консультанта менеджерів та організатора інформаційних потоків усередині банку. Все більше банків за рубежем починали створювати самостійну службу контролінгу.

Етап помірного розвитку - розпочався із середини 90-х років і ознаменувався появою стратегічного контролінгу, орієнтація якого - майбутнє. Контролер значну увагу став приділяти виявленню сильних та слабких сторін діяльності банку, можливостей та загроз. Внаслідок цього виникла потреба у проведенні спеціальних досліджень ринкової ситуації, виявленні конкурентного стану банку, розрахунках рівня ризиків тощо. Поступово зростала значущість роботи контролера, який був помічником менеджерів у процесі стратегічного та оперативного планування.

Етап активного розвитку притаманний нинішньому періоду. Ключовим моментом є орієнтація банків на зростання економічної доданої вартості, тому зусилля контролера зосереджені на сервісній підтримці цього процесу. Контролер не тільки надає цінну інформацію менеджменту щодо детермінантів отримання банком економічної доданої вартості, але є партнером менеджерів при вирішенні питань щодо доцільності придбання, злиття та поглинання банків [ 84 ].

В Україні у середині 90-х років XX ст. у зв'язку із численними банкрутствами банків, суттєвим зниженням рівня банківської маржі внаслідок стабілізації курсу національної грошової одиниці, посиленням конкуренції банків за перерозподіл ринків збуту банківських продуктів та клієнтури виникла необхідність суттєвим чином реструктурувати процес управління банком з метою забезпечення його стійкості та надійності. Безумовно, все це вимагало значного підвищення ефективності управління банком і, зокрема, його контролінгової підтримки.

Вперше елементи контролінгу у вітчизняних банках з'явилися в кінці 90-х років. На відміну від зарубіжних у вітчизняних банках впровадження елементів контролінгу розпочалося із бюджетування. Цьому пронесу сприяла активна технічна допомога, яка була надана іноземними фахівцями в рамках програми реструктуризації банківської системи України На початку нового тисячоліття найбільш прогресивні українські банки запровадили стратегічне планування, що, безумовно, сприятиме розвитку стратегічного контролінгу. Однак служби контролінгу з її власними функціями ще не сформував жоден вітчизняний банк, хоча в деяких з них з'явився підрозділ з відповідною назвою. Тому за розвитком контролінгу вітчизняна банківська система знаходиться на рівні початку 90-х років минулого століття, який вже пройшли зарубіжні банки. Значною мірою це обумовлено необізнаністю фахівців щодо закордонного досвіду, а також відсутністю серйозних напрацювань вітчизняних учених щодо проблем контролінгу

Контролінг як сервісна підтримка менеджменту має розплатися з позиції системи та процесу (додаток А ).

Контролінг здійснює забезпечення певних процесів (етапів) -аналізу,планування та контролю.

Етап аналізу має багатоступеневу структуру. Спочатку контролер на основі постійного спостереження стану та змін у зовнішньому середовищі діяльності банку про деякі негативні ознаки, що є підставою для визначення стратегічних цілей. Далі, після етапу планування, контролер формує внутрішню управлінську звітність з економічних питань, проводить аналіз та інтерпретує її, а також надає узагальнену інформацію із коментарями менеджерам для прийняття управлінських рішень і, якщо це потрібно, для корегування планів.

На етапі планування контролер разом із менеджерами формулює стратегічні цілі, пріоритет, визначає основні кількісні та якісні параметри розвитку банку на перспективу; бере участь насамперед як консультант і координатор у розробці оперативних планів діяльності банку.

Етап контролю тісно пов'язаний із аналізом. Контролер під час аналізу з'ясовує причину виявлених негараздів та допомагає менеджерам сформулювати заходи щодо їх усунення. Таким чином, ознакою контролінгу як процесу є безперервність аналітико-контрольної роботи та її взаємозв'язок із плануванням

Функції контролігу визначаються його природою та сутністю. Незважаючи на різноманітність поглядів щодо переліку та назви функцій контролінгу, найбільш визнаними є такі: координаційна, контролю, планування , підтримки управління, консультаційна, аналітична, методична, інформаційна, регулююча.

Швидкий розвиток науки та техніки призводить до стрімкого старіння інформації, методів та інструментів банківського менеджменту, що спонукає банки освоювати та впроваджувати новітні підходи до управління. Останнє потребує від контролера надання вищому керівництву рекомендацій, які базуються на інноваціях. Контролер впроваджує все нове та прогресивне, що є в теорії та практиці як банківського контролінгу ,так і економічного управління банком у цілому. Це вимагає від нього ініціювання вдосконалення процесів економічного управління банком, постійного пошуку нових альтернативних варіантів розв'язання економічних проблем, які виникають у процесі банківської діяльності, а також проведення спеціальних досліджень. У зв'язку із дією зазначених чинників виявляється доречним проведення інноваційної функції контролінгу.

Необхідність започаткування комунікаційної функції контролінгу пояснюється тим, що контролер як активний модератор, координатор, методолог, аналітик безперервно спілкується з працівниками різних рівнів управління, розв'язує конфліктні ситуації, намагається зменшити напруженість у колективі, сприяє створенню атмосфери довіри та взаєморозуміння між співробітниками. Контролер зобов'язаний активно впливати на працівників, які гальмують процес, прагнути постійного оновлення всієї діяльності банку, особливо у сфері менеджменту .

Завдання контролера полягає в тому, щоб переконати спеціалістів у хибності та неправомірності їхніх суджень та дій; зуміти представити неприємні події таким чином, щоб не принизити, не образити людину, а прийти їй на допомогу. Контролер має бути насамперед хорошим психологом, щоб зрозуміти інших людей; знайти порозуміння з "важкими" співробітниками, подолати перешкоди в колективі, бути толерантним до чужих думок та суджень, терплячим, доброзичливим.

Можливість виконання управлінської функції у контролінгу недостатня, а функції підтримки управління навпаки – велика. Контролер бере участь у постановці стратегічних та оперативних цілей діяльності банку, надає допомогу керівництву щодо ліквідації недоліків у роботі банку тощо. Звідси випливає нова функція контролінгу, яку назвемо пасивне управління. Це означає, що, з одного боку, контролер має лише право дорадчого голосу при прийнятті управлінських рішень, з іншого він часто разом із менеджерами банку формулює управлінські рішення і в разі потреби накладає вето на спеціальні рішення, які суперечать законодавству або внутрішньобанківським регламентам.

Ключова функція контролінгу інформаційна. Контролінг є "постачальником" інформації щодо: основних індикаторів економічного розвитку країни та її банківської системи, які суттєвим чином впливають на діяльність банків у минулому, поточному та майбутньому періодах, а також щодо рівня конкуренції між банками як у цілому, так і на локальних ринках економічних параметрів розвитку банку порівняно з іншими періодами та банками; дохідності з урахуванням ризиків продуктів, клієнтів, проектів банку; результативності роботи бізнес-підрозділів банку тощо.

Контролер визначає не тільки потребу в інформації, але й джерела її отримання. Сфера контролінгу включає розробку стандарту інформаційного забезпечення стратегічного та оперативного планування та його реалізацію. Контролер надає його у зручному форматі, що дозволяє оперативно приймати управлінські рішення.

Координаційна функція контролінгу. Сутність цієї функції полягає в координації роботи всієї управлінської системи для забезпечення цілеспрямованого керівництва підприємством. Цей підхід веде до розуміння контролінгу як "мета менеджменту" .

Контролер координує діяльність усередині банку таким чином, щоб можна було своєчасно та повною мірою досягти поставлених цілей у процесі реалізації стратегічних та оперативних планів. Окрім того, контролер координує потоки інформації, що надходить від головного офісу банку до його установ, а також усередині головного офісу.

Loading...

 
 

Цікаве