WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Історія світової банківської системи - Курсова робота

Історія світової банківської системи - Курсова робота

Погашення та сплата доходу за ОВДП здійснювалися своєчасно та у повному обсязі, який з початку 2009 року становив 865,04 млн. грн., у т.ч. основний борг – 616,32 млн. грн., сплата доходу – 248,73 млн. грн.

Національний банк докладає всіх зусиль для активної і продуктивної співпраці з усіма гілками влади – Президентом України, Урядом, Парламентом. Як керівництво, так і фахівці Національного банку постійно беруть участь у нарадах, круглих столах, конференціях, які стосуються його компетенції. Щотижня Національний банк надає оперативні дані про стан грошово-кредитного ринку Президентові України та Кабінету Міністрів України. Разом з тим широкий спектр оперативної інформації щодня розміщується на офіційній сторінці Національного банку України в мережі Інтернет. Фахівці Національного банку та Державного казначейства України щодня в робочому режимі проводять консультації щодо поточної та прогнозної динаміки коштів єдиного казначейського рахунку.

Цього року Національний банк запропонував низку важливих економічних ініціатив. Зокрема, остання Програма співпраці України та МВФ стала реальністю саме завдяки зусиллям Національного банку.

Крім того, за ініціативи Національного банку України розроблені і впроваджуються всіма органами виконавчої влади План антиінфляційних заходів на 2009 рік (далі – План) і Меморандум Кабінету Міністрів України та Національного банку України про взаємодію з метою досягнення цінової стабільності та стійкого економічного зростання (далі – Меморандум).

Водночас, на жаль, треба визнати, що виконання цих документів носить формальний характер, а ключові заходи не виконуються.

Урядові дії часто не відповідали цілям, що були задекларовані. Незважаючи на декларування цілі боротьби з інфляцією, Уряд не здійснював ключових антиінфляційних кроків, а саме підвищував бюджетні видатки. Тобто, спостерігалася нескоординованість політики двох органів державного управління: у той час, коли Національний банк проводив монетарну політику, спрямовану на зменшення інфляційного тиску (у тому числі шляхом підтримання оптимального рівня ліквідності банківського сектору), Уряд продовжував експансивну бюджетну політику, спрямовану на поточне споживання.

У бюджеті 2008 року існувала низка позицій, які стимулювали інфляцію. Дії Уряду щодо проведення соціально-орієнтованої фіскальної політики вступали у протиріччя з Меморандумом та Планом.

По-перше, незважаючи на проголошені наміри щодо не збільшення видатків Державного бюджету та спрямування понадпланових надходжень тільки на зменшення дефіциту Державного бюджету, Закон України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" кілька разів переглядався, у результаті видаткову частину було збільшено на 20,8 млрд. грн.

По-друге, бюджетна політика спрямовувалася здебільшого на поточне споживання. Так протягом перших п'яти місяців року капітальні видатки майже не фінансувалися (у січні – травні на 8,6% нижчі, ніж у 2007 році). Навіть ураховуючи збільшення їх фінансування у червні – жовтні, частка капітальних видатків залишилася низькою (9,8% за 11 місяців). До того ж частка поточних видатків Державного бюджету за підсумками 11 місяців становить відповідно 90,2%. [20]

По-третє, є суперечність проголошеному в Плані положенню щодо підвищення зарплат відповідно до зростання продуктивності праці. Як внутрішні, так і зовнішні незалежні експерти, на відміну від української влади, вважають, що основною причиною послідовного поглиблення в Україні фінансової кризи є тривалий (починаючи з 2005 року) споживчий бум, що суттєво перевищує можливості економіки (не відповідає зростанню ВВП, а відповідно і продуктивності праці).

Виходячи з цього, треба розробити та оприлюднити середньострокові реалістичні плани щодо iнфляцiї на основі розгорнутого прогнозу розвитку економіки України на 2008–2012 роки, що включає показники i інфляцiї, системи національних рахунків, бюджету, монетарних показників, показників зовнішнього сектору. Відсутність співпраці Уряду та Національного банку з установлення цільових орієнтирів з інфляції, розподілу відповідальності за їх досягнення знижує ефективність монетарної та економічної (фіскальної) політик, що підриває довіру суспільства до влади, зменшує передбачуваність макроекономічного середовища, призводить до підвищення інфляційних очікувань, подальшого зростання темпів інфляції, а відтак, і зниження добробуту громадян.

Проект Державного бюджету України на 2009 рік ґрунтується на нереалістичному прогнозі макроекономічних показників, зокрема суттєво завищеного зростання ВВП (0,4%) та суттєво заниженої інфляції (9,5% грудень до грудня). Так більшість експертів прогнозує падіння ВВП на рівні 3–5% (найбільш песимістичні оцінки – 8–10%) та рівень інфляції 15–20% (інфляційні очікування бізнесу на 2009 рік становлять 18,6%).

За прогнозами як міжнародних економічних організацій (МВФ, Світовий банк), так і фахівців Національного банку, криза реального сектору економіки триватиме щонайменше упродовж першого півріччя 2009 року. За цей період малоймовірне відновлення як внутрішнього, так і зовнішнього попиту, також відбудеться значне скорочення інвестицій, які визначають економічне зростання майбутніх періодів, як наслідок прогнозується зниження ВВП на рівні близько 3–8%. Але в основу Державного бюджету України покладено оптимістичний та малоймовірний сценарій, що є загрозою для виконання бюджету.

Темпи зростання споживчої інфляції (9,5%) є заниженими. Так значна девальвація гривні та чергове підвищення ціни на імпортований газ призведе до істотного підвищення адміністративно-регульованих тарифів. Також внаслідок девальвації та очікуваного введення тимчасової надбавки на ввізне мито підвищаться ціни на імпортовані товари, що буде створювати суттєвий тиск на базову інфляцію. Одночасно внесок продовольчих товарів, які не пройшли промислову обробку, становить 2 в.п. Таким чином, за нашими оцінками, зростання споживчої інфляції становитиме щонайменше 15%.

Закон України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" містить положення про те, що державні облігації України підлягають обов'язковому викупу Національним банком України за їх номінальною вартістю протягом трьох банківських днів з дня надходження пропозиції щодо їх викупу від банків (Стаття 84). Крім того, у статті 85 зазначено, що в разі недоотримання доходів загального фонду державного бюджету згідно з помісячним розписом для забезпечення проведення захищених статей видатків державного бюджету дозволити Кабінету Міністрів України здійснити державні запозичення понад обсяги, встановлені додатком 2 до цього Закону з відповідним коригуванням граничного розміру державного боргу України, визначеного статтею 11 цього Закону. На обсяг здійснених державних запозичень Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені в додатку 2 до цього Закону.

Ці положення можуть спровокувати посилення інфляційного тиску. Проте висока інфляція, з одного боку, "з'їдає" благі наміри влади з підвищення соціальних стандартів (якщо за 11 місяців 2007 року при зростанні номінальних доходів населення на 29,9% приріст реальних становив 12,5%, то у січні – листопаді 2008 року при збільшенні номінальних доходів українців на 40,1% приріст реальних становив лише 11,4%), а з іншого – знижує конкурентоспроможність української економіки. [20]

У цьому контексті проголошені наміри про номінальне підвищення мінімальної заробітної плати у 2009 році ще більше посилять недовіру до декларацій української влади (Уряду) щодо спроможності здолати інфляцію та відновити фінансову стабільність.

Висновок

На сучасному етапі розвитку міжнародної банківської системи можна виділити двох основних типів організації банківської системи в розвинених країнах:

кредитна система з центральним банком;

кредитна система з федеральним резервом.

Статус долара США як світової резервної валюти впродовж півсотні років після підписання Бреттон-Вудського угоди давав США чимала перевага.

Через наявність в розвинених країнах Європи системи розрізнених центральних державних банків, кожен з яких емітував власну національну валюту, європейській банківській системі було дуже складно конкурувати з Федеральною резервною системою США.

По рівню економіки Канада входить до числа семи ведучих промислово розвинених країн світу. По оцінках Асоціації канадських банків (АКБ), Канада має в своєму розпорядженні одну з найефективніших і надійніших банківських систем в світі.

Банківська статистика Великобританії ділить всі фінансові інститути на дві групи: власне банківський сектор і небанківські фінансові установи.

Loading...

 
 

Цікаве