WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Інвестиційна політика банку та шляхи підвищення її ефективності - Курсова робота

Інвестиційна політика банку та шляхи підвищення її ефективності - Курсова робота

Побудова авторизованого ЦЗС, що знаходиться у безпосередньому звязку із ЦГСК, дає змогу уникнути низки складних управлінських дій, характерних для існуючої підсистеми управління ключовою інформацією. Вони зумовлені насамперед модифікацією процедури розподілу сертифікатів, які надсилаються не користувачам, а ЦЗС (для зберігання). Із запровадженням центру зберігання сертифікатів:

  1. зникає необхідність підтримки списку відповідностей користувачів системи, у яких вони працюють (функціональне призначення списку повязане з автоматизованим розсиланням сертифікатів відкритих ключів);

  2. відпадає потреба у численних таблицях відкритих ключів, функціональне призначення яких полягало в децентралізованому зберіганні сертифікатів;

  3. зникає необхідність перевірки сертифіката перед його використанням у списку недійсних сертифікатів (його функціональне призначення – запобігання застосуванню недійсного сертифіката, таємний ключ якого скомпроментовано).

Переваги нової схеми управління сертифікатами відкритих ключів полягають не лише у спрощенні чи вилученні складних процедур, а й у реалізації потреб, притаманних саме онлайновому середовищу. Наприклад, необхідність перевірки цифрового підпису до інформації, що зберігається в базі даних. Ця потреба стає актуальною при зміні криптографічного ключа користувача, за допомогою якого була підписана інформація. Вона реалізується ЦЗС, який зберігає всі сертифікати, що будь-коли надавалися користувачу.

РОЗДІЛ 5

ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ,

ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

5.1. Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в установі.

Основною метою цього розділа є розробка організаційно-технічних та санітарно-гігієнічних заходів, впровадження яких виключає можливість виробничого травматизму, пожеж, забезпечує оптимальні умови праці. Створення здорових та безпечних умов праці та адекватна оцінка конкретних умов та характеру праці сприятиме обгрунтованій розробці та впровадженню комплексу заходів і технічних засобів з профілактики виробничого травматизму та професійних захворювань, зокрема за рахунок покращення параметрів виробничого середовища, зменшення важкості та напруженості трудового процесу.

Спочатку я надам характеристику установи та приміщення в якому я проходила переддипломну практику.

Будівля відповідає санітарно-гігієнічними нормам, тому, що згідно з ними, вона знаходиться в санітарно-захистній зоні, яка озеленена, адже саме зелені насадження повною мірою можуть виконувати роль захисних барєрів від виробничого пилу, газів, шуму, випромінювань.

На зовнішній межі санітарно-захистної зони зверненої до житлової забудови, концентрації та рівні шкідливих чинників не перевищують їх допустимих нормативів (ГДК, ГДР).

Велике значення з санітарно-гігієнічної точки зору має благоустрій території, що включає озеленення, обладнання тротуарів, майданчиків для відпочинку, занять спортом та ін. Озеленені ділянки складають 10...15% загальної площі підприємства. Споруда відповідає основним вимогам до будівель викладених в СНиП 2.09.02-85.

Для оброблення та захисту внутрішніх поверхонь конструкцій приміщень від дії шкідливих речовин та вологи використована керамічна плитка, стійка штукатурка, олійна фарба, які допускають миття поверхонь. Підлоги повинні бути теплими, неслизькими, щільними, легко очищуватись.

Обєм виробничого приміщення на одного працівника згідно з санітарними нормами складає не менше 15м3, а площа приміщення - не менше 4,5 м2. Приміщення, де розташовані електрощитове, вентиляційне, компресорне та інші види обладнання підвищеної небезпеки постійно зачинени на ключ з тим, щоб в них не потрапили сторонні працівники. З метою запобігання травматизму у виробничих приміщеннях застосовується попереджувальне пофарбування будівельних конструкцій, устаткування трубопроводів, а також знаки безпеки відповідно до ГОСТ 12.4.026-76.

Суттєвий вплив на стан організму працівника, його працездатність здійснює мікроклімат (метеорологічні умови), під яким розуміють умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням. Ці умови визначаються поєднанням температури, відносної вологості та швидкості руху повітря, температури поверхонь, що оточують людину та інтенсивності теплового (інфорачервоного) опромінення.

Незважаючи на те, що параметри мікроклімату приміщень можуть змінюватись, іноді навіть значно, температура тіла людини залишається постійною (36,6° С). Властивіть організму людини підтримувати тепловий баланс із навколишнім середовищем називаються терморегуляцією. Кількість тепла, що утворюється в організмі людини залежить від фізичних навантажень, а рівень тепловіддачі – від мікрокліматичних умов, головним чином, температури повітря (табл. 5.1)

Таблиця 5.1

Кількість тепла та вологи, що виділяється однією людиною

Виконувана робота

Тепло, Вт

Волога, г/год

Повне

Явне

При

10 °С

При 35 °С

При

10 °С

При

35 °С

При

10 °С

При

35 °С

У стані спокою

Фізична:

Легка

Середньої важкості

важка

160

180

215

290

93

145

195

290

140

150

165

195

2

5

5

10

30

40

70

135

115

200

280

415

Можливості організму пристосовуватись до метеорологічних умов є однак не безмежні. Верхньою межею терморегуляції людини, що знаходиться у спокою, прийнято вважати 30-31°С при відносній вологості 85% чи 40°С відностій вологості 30%. При виконанні фізичної роботи ця межа значно нижча. На сьогодні основними нормативними документами, що регламентують параметри мікроклімату виробничих приміщень є ДСН 3.3.6.042-99 та ГОСТ 12.1.005-88. Для цього є системи вентиляції. Під вентиляцією розуміють сукупність заходів та засобів призначених для забезпечення на постійних робочих місцях та зонах обслуговування виробничих приміщень метеорологічних умов та чистоти повітряного середовища, що відповідають гігієнічним та технічним вимогам.

Вентиляція класифікується за такими ознаками:

  1. за способом переміщення повітря – природна, штучна (механічна та суміщена (природна та штучна одночасно);

  2. за напрямком потоку повітря – припливна, витяжна, пропливно-витяжна;

  3. за місцем дії – загальнообмінна, місцева, комбінована;

  4. за призначенням – робоча, аварійна.

На нашому підприємстві вентиляція природна та штучна, і вони відповідають наступним санітарно-гігієнічним вимогам:

  1. створює в робочій зоні приміщень нормовані метеорологічні умови праці (температуру, вологість і швидкість руху повітря);

  2. повністю усуває з приміщень шкідливі пил, пари та оерозолі;

  3. не створює на робочих місцях протягів чи різкого охолодження;

  4. доступні для керування та ремонту під час експлуатації;

  5. не вносе в приміщення забруднене повітря ззовні або шляхом засмоктування із суміжних приміщень.

Штучна вентиляція – це кондиціонування повітря, створення та автоматичне підтримування в приміщенні заданих або таких, що змінюються за певною програмою метеорологічних умов, які є найбільш сприятливими для працівників чи для нормального протікання технологічного процесу. На нашому підприємстві є тількі місцеві кондиціонери, вони мають малу продуктивність і встановлюються в невеликих приміщеннях. Вони працюють на зовнішньому повітрі за припливною схемою.

Системи опалення на нашому підприємстві являють собою комплекс елементів, необхідних для нагрівання приміщень у холодний період року. До них належать теплопроводи та нагрівальні прилади (радіатори). Системи опалення можна поділити на місцеві та центральні.

Центральне опалення відповідає основним санітарно-гігієнічним вимогам. Основні переваги цієї системи: рівномірне нагрівання приміщення; можливість централізованого регулювання температури теплоносія (води); відсутність запаху гару, при осіданні пилу на радіатори; підтримання відносної вологості повітря на відповідному рівні (повітря не пересушується); виключення опіків від нагрівальних приладів; пожежна безпека.

Наступним розглянемо питання освітлення.

Світло впливає не лише на функцію органів зору, а й на діяльність організму в цілому, отже для створення оптимальних умов зорової роботи слід враховувати не лише кількість та якість освітлення, а й кольорове оточення. В моєму випадку на підприємстві світле пофарбування інтерєру, завдяки цьому збільшується кількість відбитого світла, та рівень освітленості підвищується на 20-40%, різкість тіней зменшується, покращується рівномірність освітлення. Освітлення виробничих приміщень характеризується кількісними та якісними показниками. До основних кількісних показників належать: світловий потік, сила світла, яскравість і освітленість. До якісних показників зорових умов роботи можна віднести: фон, контраст між об'єктом і фоном, видимість.

Loading...

 
 

Цікаве