WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Інвестиційна політика банку та шляхи підвищення її ефективності - Курсова робота

Інвестиційна політика банку та шляхи підвищення її ефективності - Курсова робота

В умовах обмеженого доступу до міжнародних фінансових ресурсів (і держави, і підприємств, і банків) та низького рівня прямих іноземних інвестицій на душу населення в Україні саме внутрішній ринок капіталу повинен стати одним із найважливіших джерел інвестування економіки.

Основним фінансовим ресурсом розширеного відтворення є, як відомо, національні заощадження. Як переконує світова практика, для досягнення усталених темпів щорічного зростання ВВП (3-4%), норма чистих заощаджень має бути, як мінімум, 7-8%. В Україні й тепер є серйозні труднощі для досягнення таких показників, пов'язані насамперед із низьким рівнем доходів переважної більшості громадян. За рівнем частки ВВП на душу населення Україна упевнено посідає одне з останніх місць серед країн СНД, не кажучи про країни Центральної та Східної Європи.

У найближчій перспективі без реформування пенсійної та податкової систем розраховувати на те, що заощадження населення стануть потужним джерелом інвестицій, немає підстав. У цьому переконали й події 2004 року, коли відбулося зростання обсягу вкладів населення відносно номінального ВВП до 8,6% (у 2003 році 5,5%), але в умовах несприятливого інвестиційного клімату таке збільшення заощаджень адекватно не трансформувалося у нарощування інвестицій в основний капітал.

Нині головним ресурсом для банків є кошти суб'єктів господарювання: станом на 01.10.2004 року їхня питома вага у загальних пасивах банків становила 37,6%, на другому місці – вклади фізичних осіб – 33,1% [4]. Тенденція до збереження цього розриву зберігається, що у світовій практиці є своєрідним нонсенсом, оскільки ознакою цивілізованості банківської системи є переважання обсягу вкладів населення, і саме цей сегмент визначальний у розвитку банківського бізнесу.

Стимулюванню довгострокових кредитів банків в економіку сприятиме запровадження пільгового оподаткування прибутку банків у частині доходів, отриманих від довгострокових вкладень.

На нинішньому етапі кардинального оновлення потребує набір стимулів для інтеграції фінансового і промислового капіталів. Як переконує світовий досвід, ефективними стають переважно ті інвестиційні проекти, які ініціюються банками, а не групою промислових підприємств, навіть потужних. Участь банку в інвестиційному підживленні промислового підприємства автоматично надає привабливості такому підприємству. У розвинених країнах для реалізації значних інвестиційних проектів створюються банківські пули та консорціуми.

Закон України "Про промислово-фінансові групи" передбачає збереження чинних технологічних зв'язків у промисловості та применшення ролі банківського капіталу [1]. За нормами цього закону банк у складі ПФГ – вторинне явище. Зокрема, законом передбачено, що у складі промислово-фінансової групи може бути тільки один банк або фінансово-кредитна установа, причому банк не може бути головним підприємством групи. Тим часом світовий досвід переконує, що подолання інвестиційної кризи можливе за умови концентрації капіталу як шляхом злиття банків, так і шляхом утворення об'єднань банківського і промислового капіталів.

    1. Особливості інвестиційної діяльності та аналіз виконання інвестиційних операцій банку "Надра"

Сучасний теоретичний склад активів інвестиційного портфеля банка "Надра" включає 3 основних види активів:

  1. інвестиції в державні цінні папери, які рахуються як без ризикові та можуть бути використані для рефінансування банка з боку Національного банку України;

  2. інвестиції в комерційні цінні папери, які нормативно контролюються Національним банком України за обсягами та нормою створення резервів на відшкодування можливих збитків від операцій з ними за рахунок валових витрат банку;

  3. кредитні інвестиції (іпотечне довгострокове інвестування) з випуском вторинних цінних паперів – іпотечних сертифікатів та рефінансування власних інвестицій (діє з 2004 року).

Аналіз динаміки рівня інвестиційних активів в балансі банку "Надра" у 2000 – 2004 році показав:

  1. після "дефолту" ринку державних облігацій у 1997 –1998 році банк повністю вийшов з цього ринку інвестицій і тільки у 2004 році розпочав інвестування коштів в державні ПДВ-облігації у сумі 94,2 млн. грн., що становить 0,6% від обсягу валюти активів балансу – 15,866 млрд. грн.;

  2. при рівні інвестування коштів на ринку комерційних цінних паперів у 2000 – 2003 роках 103- 198 млн. грн. – у 2004 році банк різко підвищив інвестування на цьому ринку до рівня 663 млн. грн., що становить 4,18% від обсягу валюти балансу.

Таким чином інвестиційний портфель починає займати суттєву долю в активах балансу КБ "Надра".

Далі проаналізована ефективність інвестування коштів в покупку у підприємств облігацій ПДВ банками при 3-х етапної довгострокової фінансової інвестиції з використанням похідних цінних паперів – Репо-контрактів (операцій зворотного викупу власних цінних паперів, закладених до моменту погашення під позикові кредитні ресурси):

1 етап – дисконтне придбання облігацій ПДВ у СПД;

2 етап – одержання в Національному банку і на міжбанківському ринку короткострокових і довгострокових ресурсів при Репо-контрактах з облігаціями ПДВ (операції з похідними цінними паперами);

3 етап – кредитування СПД за рахунок ресурсів, отриманих при операціях по Репо-контрактам з облігаціями ПДВ, і одержання прибутку для покриття витрат на всіх етапах комбінації.

Я показала економіко-математичні моделі всіх етапів фінансової комбінації, а на підставі отриманих кореляційних коефіцієнтів керування прибутковістю операцій розраховані:

  1. ймовірна номінальна прибутковість довгострокової операції з облігаціями ПДВ при РЕПО – контрактах ресурсного відшкодування інвестованих засобів;

  2. ризики від операції з облігаціями ПДВ.

Аналіз розрахунків показує, що введення операцій з похідними цінними паперами (РЕПО – контрактами) підвищує рентабельність простої операції інвестування коштів банку в дисконтний облік облігацій ПДВ із 140 – 400% до 440 –810%, тобто не менш ніж у 2 рази.

Отримані результати дозволяють рекомендувати використання банками облігацій ПДВ, а розроблені алгоритми оптимізації параметрів фінансової схеми операцій можуть бути використані в реальному менеджменті управління інвестиційним портфелем банку в 2004 – 2009 роках.

У грудні 2004 року Постановою Кабміну України вирішено погасити бюджетну заборгованість на суму по відшкодуванню ПДВ субєктам підприємницької діяльності (СПД) державними процентними облігаціями.

Облігації ПДВ – це державні цінні папери казначейства України, емітовані в 2004 році на суму більш 1 млрд. грн., для часткового погашення боргу держави по відшкодуванню підприємствам податку на додаткову вартість за експортовану продукцію. Облігації – процентні, алгоритм виплати відсотків залежить від рівня офіційної інфляції в Україні, погашення облігацій по номіналу – через 5 років.

Оскільки СПД сьогодні мають потребу в реальних засобах проаналізуємо ефективність інвестицій в облігації ПДВ банками при 3-х етапній довгостроковій фінансової комбінації з використанням похідних цінних паперів – Репо-контрактов.

Оскільки, отримавши замість необхідних грошових оборотних коштів облігації, підприємства мають потребу в грошах сьогодні, а не через 5 років, виникає пропозиція на покупку банками облігацій з дисконтом. Оскільки в цій операції вже сьогодні банки витрачають кошти, то розрахунок комерційно вигідного рівня дисконту здійснюється по формулі дисконтованої вартості "пренумерандо" при приведенні всіх майбутніх грошових потоків до моменту часу t=0 (2004 рік):

(2.1)

Sдисконтобл = Sноминобл - DSдисконтобл = Sноминобл

(1+ rучетннбу/100% + rинфл/100%+ Drбанкдох/100%)t

Де – t – кількість інтервалів часу нарахування ставок (у роках)

Sноминобл – номінальна вартість облігації

Sдисконтобл – вартість покупки облігації банком з дисконтом

rучетннбу – облікова ставка НБУ (мінімальна ціна грошей, %)

rинфл – річна ставка товарної інфляції, %

Drбанкдох – прогнозуєма ставка прибутковості банку

Формула (2.1) показує рівень ціни придбання банком облігації ПДВ, що відповідає через 5 років при погашенні облігації по номіналу еквівалентну прибутковість вкладеної в покупку облігації суми при її вкладенні в альтернативні фінансові інструменти.

Оскільки облігації ПОВД – процентні, то можливо по них будуть виплачені відсотки по реальним (не прогнозним) ставках інфляції, що дає додаткову дисконтовану прибутковість облігації, яка розраховується по формулі:

DDоблпроц = Sноминобл * Stj=1 * ((rреальнинфл/100%)/ (1+ rучетннбу/100% + rинфл/100%)j)

(2.2)

де - rреальнинфл - фактично реалізована ставка інфляції, %

Loading...

 
 

Цікаве