WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Інвестиційна діяльність страхових компаній - Курсова робота

Інвестиційна діяльність страхових компаній - Курсова робота

Премії вкладаються в інвестиційні трасти з прив'язкою до паїв (можливо декілька варіантів).

Немає гарантій економічної ефективності капіталовкладень.

Усі внески на покриття витрат і всі додаткові внески визначені.

Внески здійснюються на початку строку дії поліса і надалі, зазвичай, щомісяця.

Внески можуть стягуватись за рахунок премії або паїв.

Немає жодних гарантій щодо ставки будь-якого з внесків у майбутньому

Клієнт може вибрати початкове покриття із низки варіантів.

Клієнт може з часом (в певних межах) внести зміни до поліса.

Встановлюються фіксовані дати, у які здійснюється перегляд умов полісу (наприклад, кожні 5 років), щоб визначити, чи рівень покриття є достатнім.

Страховик встановлює суму премій на початку та на кожну дату перегляду умов поліса.

Грошова вартість - це ціна купівлі паїв, іноді за вирахуванням штрафу за дострокове припинення дії полісу

Гнучкість за рахунок диференційованості Третій пункт з наведеного вище списку - це ключ до диференціації. Наступним за важливістю є четвертий пункт з того ж списку, згідно якого кошти на покриття витрат можуть стягуватись на щомісячній основі. Це створює певну гнучкість, оскільки розміри стягнення можуть залежати від вартості покриття витрат коленого конкретного місяця. Представлена нижче блок-схема демонструє як усі ці елементи працюють разом. [14,c.10]

Право власності на інвестиції

Відмінності між трастами з прив 'язкою до паїв та пайовими трастами

Інвестиційні трасти з прив'язкою до паїв, так само як і пайові трасти, складаються з частин однакової вартості - паїв. У пайовому трасті паї належать клієнтам на умовах отримання вигоди. У інвестиційному трасті з прив'язкою до паїв паї є умовними і слугують лише методом встановлення частки активів, до якої клієнт може застосовувати своє право вимоги. На перший погляд відмінність незначна, але на практиці є два дуже суттєвих моменти, які випливають із цієї відмінності.

Встановлення ціни паю

У пайовому трасті, оскільки інвестиції належать клієнту на умовах одержання вигоди, ціна паю повинна відображати безпосередньо ціну активу, що лежить у його основі. У трасті з прив'язкою до паїв страховик може теоретично встановити будь-яку ціну за своїм бажанням. Вартість інвестиції клієнта просто пропорційна загальній вартості фонду в тому ж відношенні, що й загальна кількість паїв, які йому належать, до загальної кількості існуючих паїв.

Неплатоспроможність

У випадку настання неплатоспроможності, паї у пайовому трасті все ще доступні клієнтам. У трасті з прив'язкою до паїв активи, що входять до нього, нарівні з іншими активами страховика доступні для погашення його зобов'язань. Немає гарантії, що клієнту буде доступна повна вартість активів. Типовий рівень внесків при інвестуванні у фонди з прив'язкою до паїв

Розміри внесків, що можуть бути стягнуті з премії:

Як працює диференційований поліс

• Різниця між ціною продажу і ціною придбання - приблизно 5%. Паї відносяться до поліса за ціною продажу, а викупають їх за ціною придбання.

Невеликий внесок - "витрати за полісом", зазвичай, приблизно 2 фунти на місяць - може стягуватись як за рахунок премії, так і з фонду поточних витрат.

Лише частина премії може бути виділена на придбання паїв. Це зазвичай стосується початкових премій за контрактом, який передбачає регулярну виплату премій. У деяких випадках протягом першого року чи близько того взагалі не передбачається жодних відрахувань. Пізніше за цим полісом може передбачатись відрахування більше 100% премій для постійних клієнтів.

Високого рівня премій на початку строку дії поліса можна досягнути іншим шляхом. Один варіант - це перерахунок початкових премій на придбання спеціальних паїв, які називаються початковими або капітальними паями. За цими паями встановлюється рівень внесків на утримання управлінського персоналу вищий (зазвичай це 5-6% на рік), ніж за звичайними (накопичувальними) паями, їхня грошова вартість набагато менша за їх номінальну вартість, оскільки при одержанні готівкових коштів будуть відраховані всі майбутні внески.

Зазвичай усі майбутні внески на утримання адміністративного персоналу трасту понад суму регулярних внесків на утримання управлінського персоналу стягуються на початковому етапі, а до полісу зараховується менша кількість паїв. За цими паями встановлюється така ж сама ставка внеску на утримання управлінського персоналу що й за звичайними паями, а відповідно і однаковою є ціна паїв. Альтернативним варіантом є встановлення окремої ціни для початкових або капітальних паїв.[15,c.321]

Інший шлях - перевести всі премії на початку періоду в паї, але встановити штраф за дострокову відмову від полісу на багато років або навіть до кінця строку його дії. З точки зору систем, це дуже простий в управлінні продукт.

Внески на покриття поточних витрат (витрат на утримання адміністративного персоналу) здійснюються так же як і в пайових трастах. Типовими є ставки нижче 1% у рік від коштів в управлінні, але вони можуть сягати і 2,5%. Більш незвичні типи активів передбачають вищі внески, а трасти, які дуже мало займаються або взагалі не займаються активним управлінням активами (такі як індексні трасти), беруть найменший відсоток.

Зараз стала звичайною практика стягнення коштів на покриття витрат за місяць шляхом анулювання певної частини паїв клієнта. Такий внесок можна стягнути навіть тоді, коли премія не виплачується. Цей метод використовується замість стягнення внеску на покриття витрат за полісом, про яке йшлось вище.

І нарешті, існує плата за страхування життя або інші додаткові страхові вигоди, яка також стягується шляхом анулювання паїв за полісом. Розмір цієї плати залежить від суми, якою ризикують за кожним видом вигоди (зазвичай це страхова сума мінус вартість паїв), поточної ставки премії за ризик та від інших даних (вік, стать, курець чи ні тощо) особи/осіб, життя яких страхується.

Комплексні фонди з участю в прибутках .3агальний опис

Важливим зрушенням на ринку Великобританії у період з 1980-х років стала поява об'єднаних фондів з участю у прибутках.

Щоденні коливання вартості активів згладжуються актуарієм

Комплексні фонди з участю у прибутках розділені на паї однакової вартості з ціною продажу та покупки, як вже описувалось. Відмінність полягає у тому, що щоденні коливання вартості активів, які лежать в їхній основі, згладжуються актуарієм. Це означає, що оголошена ціна не буде співпадати з "реальною" ціною.

Оголошена ціна, як правило, трохи зростає, наприклад, на 3% в рік. Якщо зростання перевищує гарантовані розміри, це називається "додатковими дивідендами". Прибутки з інших джерел (наприклад, за полісами без участі в прибутках) можуть також включатись до "додаткових дивідендів".

Комплексні плани з участю в прибутках вирішують проблему падіння ринкової вартості шляхом коригування оголошених цін згідно з ринковою ціною, Це відбувається лише у випадку отримання готівки, а не у випадку закінчення строку дії поліса чи смерті його власника.

Деякі компанії застосовують інструмент коригування згідно з ринковою ціною регулярно і роз'яснюють цей момент у своїх рекламних матеріалах, а інші використовують цей метод лише у випадках, коли це дійсно необхідно.

Іноді оголошена ціна встановлюється на нижчому за реальну ціну рівні, і різниця (або якась ЇЇ частина) додається до полісу як завершальна надбавка (або як позитивне коригування згідно з ринковою ціною). Це дає страховику місце для маневру у випадку падіння цін на ринку.

Переваги комплексних фондів з участю в прибутку

Об'єднані інвестиційно-страхові поліси з участю у прибутках забезпечують вшцу ефективність капіталу

Старі британські компанії зі страхування життя запровадили комплексні плани з участю у прибутках впродовж 1980-х з трьох основних причин:

• У відповідь на збільшення частки ринку, що належить інвестиційно-страховим продуктам.

• Щоб уникнути долі звичайних полісів з участю у прибутках, дивіденди за якими знижувались.

• Така структура продукту забезпечує вищу ефективність капіталу

По-друге, компанії часто вилучали звичайні поліси з участю в прибутках з продажу, коли запроваджували об'єднані плани з участю в прибутках. Таким чином було простіше знижувати рівень дивідендів за звичайними полісами з участю у прибутках (що було необхідно через зменшення надходжень).

По-третє, зростання витрат у зв'язку з великими обсягами нового напряму бізнесу, плюс нестабільність ринків капіталу (наприклад, кризи 1987 та 1998 років), разом означали, що додаткове навантаження для нового напряму бізнесу у вигляді оформлення звичайних планів з участю в прибутках небажане. Об'єднані інвестиційно-страхові поліси з участю в прибутках у перші роки потребували менше резервів, ніж звичайні поліси з участю в прибутках, та й витрати на виплату дивідендів за ними також менші.[16,c.12]

Loading...

 
 

Цікаве