WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Емісія грошей - Курсова робота

Емісія грошей - Курсова робота

Актив

Пасив

1. (Дебет позикового рахунку комерційного банку) Видача емісійного кредиту по позичковому рахунку комерційного банку

1-П. (Кредит коррахунку комерційного банку) збільшення в сумі емісійного кредиту залишку на коррахунку комерційного банку (по балансу комерційного банку - операція 2-А)

По балансу комерційного банку – позичальника центрального банку ця операція відображається "дзеркально" (2-А). потім гроші емісійного кредиту випускає в оборот вже комерційний банк – це як би вторинна емісія на основі кредитної емісії центрального банку (табл. 1.2.).

Таблиця 1.2. - Безготівкова емісія по балансу комерційного банку

Актив

Пасив

2-А. (Дебет коррахунку комерційного банку) Збільшення в сумі емісійного кредиту залишку на коррахунку комерційного банку(по балансу центрального банку - 1-П)

2. (Кредит рахунку позики отриманої) Облік на позиковому рахунку емісійного кредиту, отриманого від центрального банку

3.1. (Дебет позикового рахунку клієнта) Видача кредиту іншому банку чи підприємству по позиковим рахункам з коштів емісійного кредиту.

3.2. (Кредит коррахунку комерційного банку) Зменшення в сумі кредиту залишку на коррахунку комерційного банку при кредитуванні іншого банку або, якщо підприємство не має розрахункового чи депозитно-чекового рахунку в банку

Після таких операцій відбувається, наприклад, оплата клієнтських документів за рахунок отриманої підприємством позики з коштів, що є на коррахунку банку (з суми емісійного кредиту центрального банку).

Депозитно-чекова емісія може бути теоретично виконана одним комерційним банком, якщо отримана від центрального банку емісійна позика не буде виходити за межі цього банку та його філій, а буде використовуватись в розрахунках між його клієнтами. Тоді банк зможе видати декілька кредитів своїм клієнтам, створивши тим самим відповідні депозити, кожен в сумі, близькій до емісійної позики [2, с.4].

Готівково-грошова емісія має також кредитний характер. Наприклад, частина, або навіть увесь емісійний кредит комерційний банк отримує готівковими грошима. Тоді відбувається наступне (Додаток А, Б).

Установи Національного банку України зобов'язані вчасно вживати заходів щодо поповнення запасів готівки та вивезення надлишків готівки і зношених грошових [27].

При готівково-грошовій емісії відбувається переміщення грошей з резервних фондів в оборотну касу Центрального банку України у зв'язку з емісійним дозволом.

Потім при переміщенні емісійного кредиту центрального банку и вторинних емісій комерційних банків по каналах грошового обігу, особливо при між банківському кредитуванні, відбувається розширення грошової маси у відповідності з мультиплікатором.

Грошовий мультиплікатор спрощено розраховується як відношення середньої грошової маси (найчастіше М2) до середньої грошової бази за період; називається також мультиплікатором грошової бази.

Грошовий мультиплікатор не розраховується для М0, тому що цей агрегат повністю входить до грошової бази і тому не мультиплікується.

Грошовий мультиплікатор показує зв'язок грошової маси з грошовою базою, як буде змінюватися грошова маса при зміні грошової бази. При сукупній грошовій емісії у першу чергу збільшується грошова база (емісія центральних банків), а потім – грошова маса (емісія комерційних банків), в розмірі, відповідному мультиплікатору [1, С. 16].

Вважається, що грошовий мультиплікатор діє на основі обов'язкового резервування частини банківських депозитів в центральному банку і його максимальний рівень теоретично визначається величиною, оберненою до середньої ставки обов'язкового резервування , що затверджується центральним банком. У цьому випадку мультиплікатор визначає верхню межу мультиплікації – максимальну можливість банківської системи розширювати об'єми грошей (кредитів) в економіці при існуючій нормі резервування. Якщо банківської системи не існує, то обертаються лише готівкові гроші. Тоді мультиплікаційний ефект відсутній, а сам мультиплікатор рівний 1, що являється нижньою межею величини грошового мультиплікатора. Максимальна величина грошового мультиплікатора, як обернена до середньої норми резервування, часто використовується для контролю і співставлення з фактичною величиною мультиплікатора, як частки від ділення середніх величин (за відповідний період) грошової маси на грошову базу, що дозволяє визначити внутрішню природу мультиплікативного ефекту і фактори його зміни [17, с. 467-470].

Разом з тим грошовий мультиплікатор діє і в країнах, де обов'язкове резервування відсутнє, тобто максимальний рівень мультиплікатора не обмежений нормами резервування.

Гроші, що формуються за рахунок мультиплікації (це їх головна ознака), складають більшу частину безготівкових грошей і грошової маси в цілому і називаються також по-різному. Наприклад, Ф.Хайєк визначає їх як "часткові" [23, с. 132]. Однак ці гроші емітують і державні банки (крім центрального). Ці гроші називають також ендогенними (внутрішніми) у протилежність екзогенним (зовнішнім) [15, с.11] – базовим. Автором пропонується назва "небазові" гроші (відповідно емісія небазових грошей) у протилежність базовим (емісія базових грошей).

Таким чином, емісія грошей М2 (і сам агрегат) можуть бути структуровані на базові (гроші грошової бази у широкому визначенні , крім залишків кас комерційних банків, які не входять до М2) и небазові. Доля небазових грошей в емісії М2 збільшується, що відповідає росту грошового мультиплікатора і деякому збільшенню кредитної експансії комерційних банків.

РОЗДІЛ 2 ПРАКТИЧНИЙ АНАЛІЗ ГРОШОВОЇ ЕМІСІЇ

2.1.Регулювання готівкової та безготівкової емісії

Емісійна — найстаріша функція центрального банку. У XX ст. вона зазнала істотних змін у зв'язку з переходом від системи золотого стандарту до системи обігу паперових грошей, а також внаслідок модифікації грошового обігу (розширення сфери використання депозитних грошей і поява електронних грошей).

В умовах обігу грошей, що не розмінюються на золото (Остаточно зв'язок грошей із золотом обірвався у 1971 р., коли США відмовились від подальшого обміну доларів, які належали державним установам інших країн, на золото), забезпеченням грошей, що емітуються центральними банками, виступають головним чином боргові зобов'язання держави і комерційні векселя. Центральні банки, як правило, мають монопольне право емісії банкнот на території всієї країни (за деяким винятком). Крім банкнот, у багатьох країнах в обігу знаходиться також розмінна монета. Незважаючи на те, що готівкові гроші становлять невелику частину грошової маси, вони створюють основу грошової системи країни. Готівкові гроші, що емітуються центральним банком, у багатьох країнах є єдиним законним платіжним засобом на своїй території.

Згідно з умовами створення Європейського монетарного союзу не пізніше 1 січня 2002 року на території країн Європейської співдружності будуть введеш в обіг євробанкноти і євромонети, а Європейська система центральних банків почне обмін національних банкнот і монет на "євро" гроші.

Центральні банки займаються забезпеченням платіжного обороту готівковими грошима, на них покладено виготовлення банкнот, а в деяких країнах — і чеканка монет. Центральні банки продають готівкові гроші комерційним банкам, як правило, за номіналом, а в деяких країнах з невеликою комісією.

Згідно з діючим законодавством і законопроектом "Про Національний банк України" виключне право емісії гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належать Національному банку України. Гривня (банкноти й монети) є єдиним законним платіжним засобом на території нашої держави.

Виробництво національної валюти здійснюється на виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору Національного банку України із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Національний банк затверджує дизайн національних грошей, встановлює їх номінали і платіжні ознаки, визначає перелік елементів захисту грошей від підробки, регулює структуру готівки в обігу за номіналами, забезпечує потреби економіки в готівці, розробляє вимоги щодо якості готівки, контролює стан готівки, вилучає з обігу зношені, пошкоджені банкноти і дефектні монети, займається їх утилізацією. Національний банк як емісійний банк країни регулює готівковий грошовий обіг у позабанківській системі і в установах банків, розробляє правила зберігання, перевезення та інкасації готівки.

Основні напрямки діяльності Національного банку в галузі готівкового обігу на перспективу:

- зменшення частки готівки (МО) у загальному обсязі грошової маси (МЗ);

- прискорення впровадження безготівкових форм розрахунків у споживчому секторі з використанням платіжних карток;

- запровадження прогресивних технологій та сучасного обладнання на всіх стадіях руху й обробки готівки;

- реформування системи інкасації та перевезення готівки (створення немонополізованої гнучкої і розгалуженої системи);

Loading...

 
 

Цікаве