WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Доходи та витрати комерційного банку - Курсова робота

Доходи та витрати комерційного банку - Курсова робота

Не виникає ніяких сумнівів стосовно того, що банківська таємниця може бути ефективним засобом приховування злочинних доходів. Проте важливим є аналіз низки чинників, що ускладнюють протидію використання банківської таємниці у злочинних схемах. Надзвичайно важливо зрозуміти, що банківська таємниця може набувати різноманітних форм, які мають різне походження, функції, ступені захисту, у тому числі:

• можуть існувати абсолютно анонімні рахунки, про які ніхто в банку може і не підозрювати, якщо тільки самі клієнти не розкриють інформацію про те, хто є дійсним власником таких рахунків. Певною мірою вони дають можливість приховувати грошові кошти, здобуті в результаті скоєння злочину, проте у зв'язку з тим, що подальший переказ коштів із цих рахунків забороняється, їх значення надзвичайно низьке.

Таким чином, вимоги щодо збереження банківської таємниці можуть створювати достатньо серйозні проблеми у виявленні фінансових операцій з легалізації злочинних доходів.

Незважаючи на те, що таємність може бути ознакою обману, а послуги з надання фінансової таємності - засобом прикриття незаконної діяльності, зазначені послуги можуть використовуватися бізнесменами для цілком легальних і законних цілей. Іншими словами, ті самі правові, фінансові та бухгалтерські інструменти, що приховують нелегальну економічну діяльність, сприяють зростанню і розвитку офіційної економіки. У випадку коли використання банківської таємниці сприяє проведенню сумнівних операцій, коли зловживання такими послугами створює труднощі для економіки, а також, коли такі послуги сприяють хабарництву та корупції, тобто коли таємність є ознакою обману, виникає необхідність у відповідних діях. При цьому регуляторні органи повинні проводити свою політику таким чином, щоб механізм виявлення зловживань щодо використання банківської таємниці не спричиняв значних труднощів і витрат для тих, хто забезпечує і використовує такі послуги в законному і легальному порядку.

Фінансова індустрія намагається створити безпечний економічним простір для того, щоб діяти законно і створювати репутацію в суспільстві, засновану на довірі та надійності. Безсумнівно, послуги банківської таємниці посіли важливе місце у більшості фінансових шахрайств і злочинів. Саме з цієї причини наведені логічні обґрунтування є предметом різних нападок. Незважаючи на це, закони про банківську таємницю мають тривалу і цілком законну історію, а всі наведені пояснення більшою чи меншою мірою справедливі. Тому важливим завданням є контроль над зловживанням фінансовими послугами без застосування покарання до тих, хто використовує ці послуги для легальних і законних цілей.

Головний висновок, який можна зробити на основі вищевикладеного, торкається оцінки доходів, видатків комерційного банку загалом. Різні показники можуть бути корисні для оцінки діяльності банків і її регулювання.

Розглянуті в роботі методики аналізу доходів та видатків комерційних банків, що використовуються в українській практиці і за кордоном, свідчать про те, що всі вони по суті оцінюють одні і ті ж об'єктивно існуючі чинники, що впливають на функціонування банку. Однак всі ці методики відрізняться один від одного безліччю конкретних підходів до обліку цих чинників, набором чинників, системою конкретних оцінних показників, що відображають різні сторони банківської діяльності; оцінкою значущості тих або інших чинників в загальній сукупності і відповідно визначенням їх критеріальних значень; системою угрупування оцінних показників в єдину модель і отримання результату оцінки доходів, видатків та прибутку банку загалом.

Всі підходи до оцінки фінансового становища комерційного банку можна поділити на емпіричні, економіко-математичні, статистичні і змішаних.

Емпіричний підхід передбачає, що відбір, угрупування, зважування і визначення критеріальних значень чинників аналізу доходів, видатків та прибутку банку проводяться на основі суб'єктивної думки однієї або групи експертів. Таким чином можна сказати, що емпіричний підхід являє собою алгоритмізацію думок відповідальних працівників банків і фахівців в області оцінки фінансового становища останніх. Відомо, що саме експертний підхід в цей час є переважаючим не тільки в українській, але і в світовій практиці. Причиною подібного підходу є:

  • складність формалізації і оцінки в кількісному вираженні окремих сторін діяльності банку;

  • якісна різнорідність чинників, що впливають на кінцеві результати роботи банків, що ускладняє визначення ваги, значущості кожного чинника в загальній їх сукупності і оцінки їх математичним шляхом.

Економіко-математичні і статистичні методи оцінки фінансового становища комерційного банку передбачають широке використання математичного інструментарію при створенні системи оцінних показників. Сучасна практика аналізу роботи банків свідчить про те, що подібного роду методики в чистому вигляді, як правило, не зустрічаються, а застосовуються нарівні з емпіричними, т. е. банки створюють звичайно методики, в основі яких лежить змішаний підхід.

Таким чином, в світі не існує єдиного підходу до проведення подібної роботи, але необхідність і доцільність аналізу не викликає сумнівів. Саме тому необхідно консолідувати зусилля всіх зацікавлених сторін по широкому застосуванню на практиці існуючих методів оцінки доходів, видатків та прибутку та удосконаленням існуючих підходів до їх аналізу.

ЛІТЕРАТУРА

  1. О. Користін "банківська таємниця та легалізація злочинних

доходів//Підприємство, господарство і право " 2005р. №7.- с.39-43

2. Божко В."Використання показників доходів та витрат/ Економіка. Фінанси.

Право. – 2004р. №10 – ст. 17- 23"

  1. Гладких Д. "Аналіз структури доходів і витрат банків України за підсумками

2004р. Вісник НБУ"

  1. Білецька Н. "Розрахунок доходів та витрат банку внаслідок впровадження

національної системи масових електронних платежів – 2002р."

  1. Гладких Д. "Особливості планування доходів та витрат банківської установи

// Вісник НБУ " 2001р. Ст.6-8

6. Примостка Л.О. Фінансовій менеджмент банку: Навч. посібник.-

К.:КНЕУ, 1999-280с.

7. Операції комерційних банків /Р.Коцовська, В.Ричаківська, Г.Табчук,

Я.Грудзевич, М. Вознюк, - 3-еє вид,- К.: Алеута; Львів: ЛБІ НБУ, 2003. –

500ст.

8. Щомісячний науково - практичний журнал Національного банку

"Вісник Національного банку України" №3 (97).

9. Банківський менеджмент: Навч. посіб. /О.А. Кириченко.І.В. Гіленко.С.Л.

Роголь та ін.;За ред. О.А. Кириченка. - 3-тє вид., перероб. ідоп. -

К.:3нання Прес,2002. - 438 с.

10. Паламарчук В.О., Бойченко О.К. Банківська діяльність за умов

перехідної економіки: економіко-правові аспекти // Фінанси України. –

1998. – №3. – c. 62.

11. Вовчак О.Д. Роль банків в економіці України // Фінанси України. – 1999.

№10. – c. 15.

12. Бутинець Ф. Ф., Герасимович А. М. "Аналіз діяльності комерційного

банку." Житомир: РУТА, 2001 р. – 324 c.

13. Банківські операції: Підручник. - 2-ге вид., випр. і доп./ А.М. Мороз, М.І.

Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.

Мороза. – К.:КНЕУ,2002. - 476 с.

14. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посіб. - 3-тє вид., стер. - К.: Т-

во "Знання", КОО, 2002. - 255 с. - (Вища освіта XXI століття).

15. Закон України "Про банки і банківську діяльність" із змінами та

доповненнями від 07.12.2000 р. №2121-111.

16. Примостка Л.О. Фінансовій менеджмент банку: Навч.посібник.-К.:КНЕУ,

1999-280с.

17. Кредитний ризик комерційного банку: Навч. посіб./ В.В.Вітлінський,

О.В.Пернарівський, Л.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред.

В.В.Бітлінського. -К.: Т-во „Знання",КОО.2000.-251с.

18. Тосунян Г.А. Місце банківського права в системі російського права //

Юридичний світ. – 1998. - №8.

19. Олійник О.М. Теоретичні основи банківського права: Автореф. Дис...дра

юрид. наук. – М.,1998р.

20. В.П. Божко, Є.В. Попов " Фінанси" (Використання показників доходів та

витрат) 2004р.

Loading...

 
 

Цікаве