WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності - Курсова робота

Державно-правове регулювання страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності - Курсова робота

Апробація результатів дисертації. Дисертація обговорювалася на кафедрі економіко-правових дисциплін Київського національного університету внутрішніх справ. Результати виконаної дослідницької роботи доповідались на міжнародних, всеукраїнських та міжвузівських науково-теоретичних та науково-практичних конференціях, зокрема: 1) "Україна 2005: поступальна хода до верховенства права" (м. Київ, 2005 р.); 2) "Правове забезпечення взаємодії оперативних підрозділів та слідчих апаратів у розкритті та розслідуванні злочинів" (м. Київ, 2005 р.); 3) "Механізм правового регулювання у правоохоронній та правозахисній діяльності в умовах формування громадянського суспільства" (м. Львів, 2005 р.); 4) "Соціальний захист в Україні (правовий аспект)" (м. Київ, 2006 р.); 5) "Розвиток господарсько-правового забезпечення сучасної економіки" (м. Донецьк, 2006 р.); 6) "Актуальні проблеми управління у сучасний період розвитку державності України" (м. Київ, 2007 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та висновки, що були сформульовані в дисертації, дістали відображення у дванадцяти наукових публікаціях, шість з яких – у виданнях, включених ВАК України до переліку наукових фахових видань з юридичних наук. Окремі положення дисертації знайшли своє відображення у шести збірниках тез конференцій.

Структура дисертації обумовлена метою та логікою дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, що містять десять підрозділів, висновків, шести додатків та списку використаних джерел (302 – найменування). Загальний обсяг дисертації – 181 сторінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовується вибір та актуальність теми, висвітлюється ступінь її наукової розробки, окреслюється мета, завдання дослідження та його зв'язок з науковими програмами, планами, темами, визначається наукова новизна одержаних результатів та їх практичне значення.

У розділі 1 "Теоретико-правові засади інституту страхування в Україні та інших державах" досліджується поняття, значення, розвиток та становлення страхування в Україні та світі, а також правове регулювання даної сфери суспільних відносин.

Підрозділ 1.1. "Історія виникнення, еволюція та значення страхування" присвячений дослідженню історико-культурних та суспільно-політичних передумов появи страхування, а також з'ясуванню основних тенденцій, закономірностей, національної специфіки та етапів його розвитку.

Зазначається, що страхування – одна із найдавніших категорій суспільних відносин. Людство завжди прагнуло уникнути негараздів. Не маючи можливості запобігти їх виникненню та впливу, воно намагалося обмежити згубний вплив небажаних подій. Вважається, що первинні форми страхування з'явилися у сиву давнину. Виникнувши у період розпаду первіснообщинного ладу, воно поступово стало супутником суспільного виробництва.

Ступінь розвитку страхового ринку відображає можливості економічного зростання країни. Сприяючи перерозподілу ризиків між суб'єктами господарювання та відшкодуванню збитків за рахунок нагромадження, страхування дає змогу підвищити ефективність економіки в цілому та окремих його галузей. Тому розвиток національної системи страхування – одне з важливих стратегічних завдань у сфері створення інфраструктури ринку. Для України, де практично всі види діяльності характеризуються підвищеним ризиком, це має особливе значення.

У підрозділі 1.2. "Зміст, поняття, принципи та сучасний стан страхового ринку" доводиться, що проблема державного регулювання інституту страхування є однією з найбільш актуальних у теорії та практиці сучасного вітчизняного страхування. Важливість її дослідження пов'язана з тим, що ця система дотепер остаточно не сформувалася: змінюється стан самого страхового ринку, постійно вдосконалюється нормативна база страхування, зазнає змін діяльність органів державного регулювання. Нестійкість системи державного регулювання страхового ринку викликана внутрішніми факторами страхового ринку, але водночас є й прямим наслідком макроекономічних процесів, проблем економіки у цілому, а також розвитком міжнародних інтеграційних тенденцій.

За сучасних умов сфера страхування охоплює всі сторони виробничого й соціально-економічного життя суспільства, виконуючи такі функції: 1) захищає майнові інтереси фізичних та юридичних осіб; 2) створює нові механізми фінансування; 3) мінімізує причини та наслідки настання страхових випадків; 4) сприяє захисту національних інтересів; 5) стимулює розвиток підприємництва та окремих його галузей; 6) забезпечує захист інтересів постраждалих осіб у системі відносин цивільно-правової відповідальності; 7) звільняє державний бюджет від додаткових фінансових видатків; 8) збільшує інвестиційну привабливість суб'єктів господарювання та держави в цілому.

Проаналізувавши вітчизняний досвід регулювання діяльності на страховому ринку, автор дійшов висновку, що загальними принципами страхування в Україні є: 1) забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою всіх суб'єктів господарювання; 2) свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законодавством; 3) вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; 4) заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

У підрозділі 1.3. "Правове регулювання страхування в Україні та інших країнах" досліджуються питання правового регулювання страхування на теренах нашої держави та у світовій практиці.

Страховий ринок у будь-якій країні, у тому числі й в Україні, розвивається в рамках, встановлених державою. На жаль, страхування в нашій державі наразі ще не користується належним авторитетом і попитом. Причин тому багато. Це й історичні традиції, і рівень економічного розвитку країни, життя населення, підготовки менеджерів, економічної освіти населення в цілому, і репутація вітчизняних страховиків тощо. Але не менш важливу роль тут відіграє і сама держава.

Нині в Україні реалізація державної політики щодо розвитку страхового ринку та його державно-правове регулювання здійснюються через відповідну систему органів законодавчої, виконавчої та судової влади. Уповноваженим органом, що здійснює реалізацію державної політики на страховому ринку, є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг України.

Відзначається, що в регулюванні вітчизняного страхового ринку залишається ряд невирішених проблем, зокрема: 1) недостатня узгодженість дій державних органів, що опікуються питаннями страхування, а також державних органів і саморегулівних організацій, що призводить до безсистемних рішень і зниження загального рівня державного регулювання страхової діяльності; 2) недостатній обсяг повноважень державних органів щодо застосування санкцій та притягнення до відповідальності юридичних і фізичних осіб за порушення страхового законодавства, що не сприяє підвищенню рівня відповідальності професійних учасників страхового ринку; 3) відсутність якісної системи обліку, звітності, розкриття інформації та нагляду за діяльністю страхових організацій.

Висвітлюються правові засади здійснення регулювання страхової діяльності на території країн Європейського Союзу та Співдружності незалежних держав.

Розділ 2 "Страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності" присвячений сутності страхових операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності, характеристиці ризиків та окремим правопорушенням, що мають місце у даній сфері.

У підрозділі 2.1. "Характеристика страхових операцій у сфері зовнішньоекономічної діяльності" наголошується, що страхування у сфері зовнішньоекономічної діяльності охоплює комплекс видів страхування, які забезпечують захист інтересів вітчизняних і закордонних учасників тих чи інших форм міжнародного співробітництва. Воно включає страхування експортно-імпортних вантажів, засобів транспорту, що їх перевозять, вітчизняних майнових інтересів за кордоном, туризму й автотуризму, майнових інтересів іноземних фізичних і юридичних осіб у нашій країні, діяльності спільних підприємств, морське страхування, страхування зовнішньоторговельної діяльності. Залежно від змісту відповідних контрактів витрати щодо страхування може нести кожна зі сторін, яка обирає страхову компанію та умови страхування.

Підкреслюється, що найбільш поширеними страховими операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності є страхування засобів водного транспорту, засобів повітряного транспорту, засобів наземного транспорту і вантажів, які перевозяться цими видами транспорту.

Сучасне страхування передбачає широкий набір послуг, пов'язаних із зовнішньоекономічною діяльністю. Проте практика свідчить, що учасники зовнішньоекономічної діяльності використовують найчастіше ті види страхування, які є обов'язковими для здійснення зовнішньоекономічної діяльності, тобто без яких неможливо було б здійснювати ту чи іншу діяльність. Досить часто застосовуються види страхування, які є частиною міжнародних торгових звичаїв, наприклад, страхування вантажів.

Loading...

 
 

Цікаве