WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Державне регулювання грошової сфери - Курсова робота

Державне регулювання грошової сфери - Курсова робота

Еволюція методів регулювання грошового обігу стимулюється почасти і його особливостями як об'єкта регулювання. Справа в тім, що регулююча діяльність центрального банку накладає визначені обмеження на умови грошового обігу, викликаючи двоїсту реакцію. З одного боку, зміна одного з параметрів ринку веде до зміни стану всієї системи в напрямку досягнення ринкової рівноваги. З іншого боку, відбувається пристосування форм ринкової діяльності в напрямку, що компенсує вплив регулюючих мір або дозволяє обходити них. Як безпосередні причини змін методів регулювання грошового обігу можна назвати:

  • досягнення високого ступеня розвитку інструментів грошового ринку, чия гнучкість дозволила швидко пристосуватися до регулюючих мір;

  • зміна структури банківської системи, розширення сфери оптових банківських операцій, що підвищують стійкість грошової сфери;

  • інтернаціоналізація банківської діяльності, що також збільшила мобільність цієї сфери, її здатність компенсувати вплив регулюючих мір.

Центральний банк має у своєму розпорядженні комплекс інструментів, використовуваних для реалізації грошово-кредитної політики.

Основними інструментами і методами грошово-кредитної політики Національног Банку України є:

  • обов'язкові резерви;

  • операції на відкритому ринку;

  • рефінансування банків;

  • депозитні операції;

  • процентна політика.

Для регулювання ліквідності банківської системи Центральний Банк України активно використовує такий інструмент грошово-кредитної політики, як обов'язкові резерви. В основі дії цього інструмента лежить механізм впливу банківської системи на грошову пропозицію через банківський мультиплікатор. Якщо Центральний банк збільшує норму обов'язкових резервів, то це приводить до скорочення надлишкових резервів банків і до мультиплікативного зменшення грошової пропозиції, при зменшенні норми обов'язкових резервів відбувається мультиплікативне розширення пропозиції грошей. Резервні вимоги встановлюються з метою обмеження кредитних можливостей кредитних організацій і підтримки на визначеному рівні грошової маси в звертанні.

У відповідності з законодавством України кредитна організація зобов'язана виконувати нормативи обов'язкових резервів, депортуємих у Центральному Банку України.

З кредитних організацій, що порушують установлений порядок формування обов'язкових резервів, і також допускають недовнесок у обов'язкові резерви, стягуються штрафи, а також до них застосовуються інші заходи впливу, аж до відкликання ліцензії на здійснення банківських операцій.

Важливим інструментом грошово-кредитної політики є операції на відкритому ринку. Шляхом покупки або продажу на відкритому ринку казначейських цінних паперів Центральний банк може здійснювати або вливання резервів у кредитну систему держави, або вилучати їх звідти. Коли Центральний банк намагається стримати ріст грошової маси, він прибігає до продажу наявних у його розпорядженні державних зобов'язань. Останні переміщаються до приватних власників, а гроші, виручені в результаті такої операції, витягаються з обігу.

Як правило, при продажі державних цінних паперів Центральний банк установлює пільгові курси за ціною нижче ринкової, намагаючись залучити якнайбільше бажаючих придбати ці папери. У свою чергу викуп цих цінних паперів може здійснюватися державою в заздалегідь установлений термін по заздалегідь визначеній ціні або за ринковою ціною. Або держава зобов'язується скуповувати раніше випущені цінні папери за договірною ціною, але з умовою індексації.

Операції на відкритому ринку, у відмінності від інших методів, роблять швидкий коригувальний вплив на рівень ліквідності комерційних банків і динамікові грошової маси. Особливість використання даного інструмента полягає в тому, що періодичність і масштаби проведення операцій визначаються по розсуду Банку Росії виходячи з бажаного прогнозованого ефекту. Це робить даний інструмент зручному, гнучкому й оперативним у застосуванні. За допомогою операцій на відкритому ринку Центральний банк здійснює централізоване запозичення державою тимчасово вільних коштів у банків, фінансових і інвестиційних компаній, різних підприємств і в населення. Іншими словами, це правове оформлення позики держави в тих або інших кредиторів. Отримані в такий спосіб гроші використовуються для неінфляційного фінансування дефіциту держбюджету.

Випуск державних цінних паперів відволікає величезні засоби з грошового ринку на нестатки держави, зменшує можливості використання коштів безпосередньо в сфері господарства, оскільки дані операції мають спекулятивний характер, і це веде до підвищення вартості коштів, підвищенню процентних ставок по кредитах і депозитам і т.д. Тому випуск державних цінних паперів повинний узгоджуватися з загальними принципами грошово-кредитної політики. Необхідні точні розрахунки основних параметрів випуску державних цінних паперів

Іншим важливим фінансовим інструментом є політика рефінансування, тобто кредитування їм комерційних банків, надання кредитів на поповнення оборотних коштів, збільшення ліквідності, подолання тимчасових утруднень і на інші мети. Центральний банк, проводячи політику рефінансування, надає кредити комерційним банкам по своїй дисконтній ставці. Також Центральний банк може самостійно встановлювати ставку по відсотках по деяких видах кредитів.

З метою вилучення зайвої ліквідності банківської системи Центральний банк активно використовує такий інструмент, як депозитні операції. Ці операції дозволяють оперативно залучати в депозити тимчасово вільні грошові кошти банків і тим самим практично миттєво нейтралізувати їхній можливий тиск на валютний ринок.

Наступним інструментом, за допомогою якого Центральний банк регулює грошово-кредитну політику, є процентна політика по операціях Центрального банку, тобто політика дисконтної ставки. Дисконтна ставка – це відсоток, під яким Центральний банк надає кредити комерційним банкам, виступаючи як кредитор в останній інстанції. Причому Центральний банк надає цей кредит не всім бажаючим банкам, а лише тим, хто має міцне фінансове становище, але терпить тимчасових труднощів. Дисконтну ставку встановлює Центральний банк. Зменшення її робить для комерційних банків позики резервних фондів дешевими. Комерційні банки прагнуть одержати кредит. При цьому збільшуються надлишкові резерви комерційних банків, викликаючи мультиплікаційне збільшення кількості грошей у звертанні. І навпаки, збільшення дисконтної ставки робить позики резервних фондів невигідними. Більш того, деякі комерційні банки, що мають позикові резерви, намагаються повернути них, тому що вони стають дуже дорогими. Скорочення банківських резервів приводить до мультиплікаційного скорочення грошової пропозиції. Зміна ставки рефінансування, викликаючи відповідну зміну ринкового відсотка, відбиває на стані платіжного балансу і валютного курсу. Підвищення ставки сприяє залученню в країну іноземного короткострокового капіталу, а в підсумку активізує платіжний баланс, збільшується пропозиція іноземної валюти, відповідно знижується курс національної валюти. Зниження ставки приводить до протилежних результатів.

Заключення.

Грошовий обіг України функціонує в нелегких умовах, які характеризуються продовженням кризових процесів у економіці і банківській системі, деформацією платіжної системи країни. Зберігаються неплатежі, широко застосовується бартер, іноземна валюта (в основному долар США), використовується для нагромадження, заощадження, а також обслуговує дуже значну частину кримінальної і тіньової діяльності, застосовуються грошові сурогати.

Розвиток платіжної системи України неможливо тільки за рахунок поліпшення справ в області наявного звертання. Значна складова, в порівнянні з іншими країнами, готівки в складі грошової маси – явище змушене. Впровадження в практику сучасних методів і інструментів безготівкових розрахунків залишається однієї з головних задач у роботі Центрального Банку України. Ця задача може бути вирішена тільки в контексті загальної політики оздоровлення економіки України і переходу до стійкого росту економіки на основі тісної взаємодії НБУ з Урядом і іншими державними органами при узгодженні і проведенні єдиної грошово-кредитної політики. На даному етапі основні зусилля варто направити на витиснення з господарського обороту бартеру і сурогатів грошей, створити умови для нормалізації розрахунків між суб'єктами ринку, причому ініціативу в цьому питанні, через економічну вигоду, що розуміється ясно, повинні виявити і самі суб'єкти, що хазяюють, а також задачею номер один є повернення стійкої довіри населення до кредитних організацій і пропонованим ними послугам.

Література.

  1. "Основы банковского дела" автор Мороз А.Н. - 1994г.

  2. " Банковское дело" Бабичевская Ю.А., Москва - 1994г.

  3. Банковская система в Украине в 1996г. "Бизнес" 1994г.

  4. Кризисные явления в банковской системы Украины 1996г. №9.

  5. Кодекс банковской этики также необходим как и стабильность банковской системы Украины " Киевские ведомости" №19 1997г.

  6. "Банки Украины": " "экономика и политика", "Банковское дело" - 1996г. №4.

  7. Неверной поступью к победе капитализма "Бизнес" 1997г.

  8. " На грани ликвидности" Бизнес 1997г.

Loading...

 
 

Цікаве