WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Використання Internet у банківському обслуговуванні клієнтів - Курсова робота

Використання Internet у банківському обслуговуванні клієнтів - Курсова робота

Коли було винайдено електрику, усі думали: воно допоможе рубати дрова! Однак пройшов час, і про дрова забули - завдяки цьому ж відкриттю був знайдений інший спосіб обігріву житла. Щось подібне відбувається зараз і з Інтернетом. Намагаючись часом "віртуалізувати" рішуче усе навколо, ми мало замислюємося про те, що нова технологія вимагає від нас принципово іншого підходу. З одного боку, Інтернет - це усього лише звичайний комунікаційний канал, з іншого - зовсім інший світ. Як говориться, перспектива залежить від точки зору.

У період розробки перших інформаційних систем переважало прагнення створювати програми, що точно копірують реальну діяльність конкретного підприємства. І цей принцип став епітафією не одній компанії-розроблювачу. Виграли ж ті, у кого вистачило мудрості і сил пропонувати не тільки готове і гнучке рішення, але і здійснювати консалтинг -- так сказати "підтягувати" підприємство, що автоматизується, до рівня, при якому автоматизація можлива.

Помилка нашого часу - спроба розглядати Інтернет як ординарний засіб масової інформації. Але дозвольте, а як же бути з основними відмінностями Інтернету від ЗМІ -- інтерактивністю й індивідуальністю підходу? Чи не тому, що ці відмінності часто не беруться до уваги, звичні рекламні ходи в Інтернеті усе частіше дають збої, і люди усі рідше заглядають на сайти, що мають забагато традиційної реклами? Помістити оголошення в конференцію -- ще куди не йшло, але чи потрібно демонструвати на комп'ютері ролик, що призначений для показу по телебаченню? Кому, зрештою, потрібні деякі корпоративні сайти, що усі як один неодмінно містять стандартні розділи як-то "ПРО компанію", "Наші ціни", "Як нас знайти" і обновляються. (а чого там обновляти?) не частіше одного разу в півроку? А лихоманка порталів, що охопила Інтернет якийсь час тому?...

Однак паростки нових підходів все ж помітні. Так, вже розробляються системи, що будуть враховувати індивідуальні прихильності відвідувачів онлайнових магазинів, і навіть подекуди такі додатки починають застосовуватися. Та й деякі "стародавні" рішення виявилися цілком життєздатними. Яскравий тому приклад -- пошукові системи, каталоги або ті ж системи "Інтернет--Клієнт".

Механічний перенос чого-небудь, а тим більше бізнесу, в Інтернет є якщо не збитковим, то, принаймні, марним. У вирішенні цієї проблеми дуже велика роль професійних компаній-розроблювачів. Справа в тому, що окремо узятий банк, як правило, починає автоматизацію із себе самого, і тут дуже легко встати на помилкову стежину "віртуалізації" того, що в принципі не має сенс переносити в Мережу.

Компанія, яка спеціалізується на створенні програмного забезпечення, і має значний досвід у предметній області по визначенню, має більш широке бачення перспектив продукту, і розробку здійснює з прицілом на велику кількість потенційних користувачів, а не на одне лише конкретне застосування.

Власне, у середовищі банкірів зустрічаються дві крайні точки зору. Ті, кому властива перша з них, вважають: "Інтернет -- це небезпечно, і нам він не потрібний". Позиція других протилежна: "Інтернет -- це надзвичайно перспективно, і необхідно розвивати Інтернет-бізнес чого б нам це не коштувало". Обидва радикальних судження лише відбивають різні стадії, що звичайно проходять люди, починаючи знайомитися з Інтернетом. Так, абсолютне заперечення доцільності його використання характерно для тих, хто ще істотно не представляє, що ж таке ця Мережа. Фанатична ж віра властива тим, хто тільки що впізнав про обрії, що відчиняються. Усе б нічого, так от тільки наслідком першої з помилок може стати технологічне відставання банку, а результатом другого -- витрата значних коштів без видимої віддачі.

Є єдиний вірний спосіб, що дозволяє виробити більш професійне відношення до Інтернету, -- потрібно просто продовжувати його освоєння, спочатку вивчаючи, потім намагаючись створити і щось своє. Запевняю, дуже незабаром усілякі проблеми росту будуть ліквідовані.

Складніша справа з соціумом у цілому. Активна аудиторія Мережі поки невелика, і майже усі представляють декілька великих міст. Більшість або перебуває поки в стадії першої помилки, або взагалі не думає про Інтернет. Звичайно, ситуація поступово змінюється (завдяки й висвітленню в ЗМІ, і досвід друзів і знайомих), але все-таки занадто повільно, на що є дуже багато причин, у тому числі й економічних.

Проте той факт, що користуються банківською системою і працюють в Інтернеті люди найбільше соціально активні, дає надію, що їхньої кількості буде достатньо хоча б спочатку, на перших етапах розгортання систем Інтернет-банкінга. Причому є імовірність, що Інтернет підігріє інтерес до банківського сервісу. Зараз переважна більшість банкірів вважає, що зручність Інтернет-обслуговування стане в найближчому майбутньому важливим чинником залучення коштів клієнтів у банки.

Що стосується психологічних складнощів, то до них варто прирахувати побоювання загубити в Мережі свої гроші. Інтернет-банкінгу зовсім не йдуть на користь численні публікації про масові зломи і крадіжки з комп'ютерних систем. Однак, думаю, проблема ця має скоріше суспільні і юридичні корені, чим технічні або якісь інші.

3.3 Підвищення надійності Інтернет-систем та забезпечення безпеки надання фінансових послуг завдяки прогресу в сфері ІР-технологій

Вже відзначалося, що питання інформаційної і фінансової безпеки у випадку інтернет-банкінга набувають особливого значення. Використання нетрадиційних каналів доступу приводить до того, що до звичайних ризиків, випробовуваних банком, добавляються нові, що мають специфічну природу.

Питання безпеки діляться на дві групи. До першої групи відносяться питання захисту клієнта від несанкціонованого доступу до його інформації, що знаходиться в системах банку або передається по лініях зв'язку. Так, система інтернет-банкінга повинна забезпечити конфіденційність інформації про клієнта (залишки і надходження на рахунки, проведені операції) і захист від спроб несанкціонованого доступу до коштів клієнта. Слід зазначити, що захист клієнта припускає опосередковано і захист інтересів банку, тому що конфлікт із клієнтом із приводу розголошення його інформації може мати для банку неприємні наслідки.

Друга група питань відноситься до захисту від несумлінних клієнтів (здатних, наприклад, у корисливих цілях оспорювати проведені операції).

Забезпечення безпеки при використанні інтернет-банкінга засновано на використанні механізмів контролю доступу і повноважень і включає вирішення наступних завдань:

Ідентифікація -- встановлення відповідності між абонентом, що установив з'єднання по каналу віддаленого доступу, і клієнтом системи телебанкінга. Ідентифікація клієнтів робиться по користувальному імені, яким є визначена послідовність символів. З обліком того, що деякі пристрої доступу підтримують уведення тільки цифрової інформації, доцільно імена користувачів у системі телебанкінга обмежити цифровими послідовностями.

Аутентифікація -- підтвердження повноважень абонента використовувати введений їм ідентифікатор клієнта.

Контроль цілісності розпоряджень -- комплекс заходів, що забезпечує неможливість зміни чи утримання розпорядження при передачі від абонента до системи телебанкінга по каналу віддаленого доступу.

Забезпечення невідречности -- встановлення авторства розпорядження, що забезпечує неможливість відмови клієнта від операції, проведеної на підставі і відповідно до розпорядження.

Забезпечення конфіденціальності -- запобігання потрапляння даних, переданих по каналу віддаленого доступу, у розпорядження третьої сторони.

Способи вирішення задач контролю доступу і повноважень різні в залежності від каналу доступу. У деяких випадках, наприклад, при проведенні операцій через Інтернет, можливе досягнення дуже високого рівня захисту і спільне використання декількох механізмів захисту, в інших, наприклад при доступі по телефону, засоби захисту обмежені. На сьогодняшній день існують такі засоби захисту:

Постійний код або пароль. Найбільше простий і найменш надійний спосіб аутентифікации клієнта полягає у введенні клієнтом коду або пароля, відомого тільки йому. Доступ по більшості з перерахованих вище каналів припускає передачу інформації з відкритих мереж, що не дозволяє забезпечити надійний захист пароля від перехоплення і наступного використання. Таким чином, пароль може розглядатися скоріше як перша лінія оборони, що відсіває визначену частку -- сподіваємося, велику -- "непрофесійних" спроб несанкціонованого входу в систему телебанкінга.

Таблиця змінних (разових) кодів. Таблиця нумерованих кодів (також називаних сеансовими ключами), кожний із яких є паролем. Відмінність від постійного коду перебуває в тому, що кожний перемінний код може бути використаний тільки один раз, що робить безглуздим перехоплення. Після вичерпання всіх кодів клієнту видається нова таблиця. В середньому таблиця зі ста кодів вичерпується за півроку, що не тягне занадто великих незручностей для клієнта. Недоліком перемінних кодів є необхідність для клієнта носити із собою таблицю, тому що запам'ятовування декількох десятків кодів, мабуть, неможливо. Потрапляння таблиці в руки зловмисника (наприклад, шляхом копіювання) дає останньому доступ до рахунків клієнта. Рівень захисту може бути підвищений при використанні комбінації пароля, що запам'ятовується клієнтом, і таблиці кодів. Слабким місцем таблиці перемінних кодів також є можливість використання атаки, заснованої на емуляції зловмисником системи телебанкінга з метою одержання від клієнта поточного перемінного коду і його подальшого використання для проведення операції від імені клієнта.

Loading...

 
 

Цікаве