WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Види банківського переказу - Курсова робота

Види банківського переказу - Курсова робота

У США активно функціонує система міжбанківських клірингових розрахунків і платежів ЧІПС.

Система ЧІПС (CHIPS – Clearing House Interbank Payments Sistem). Це приватна комп'ютеризована мережа для доларових трансфертів, що діють у режимі "он-лайн" (англ. online – на лінії), що означає режим реального часу, тобто час відправлення коштів у тому місці, де знаходиться початкова точка переказу. Вона належить Нью-Йоркській асоціації клірингових палат (НАКП).

Електронна система ЧІПС почала функціонувати в 1971 p., замінивши кліринговий механізм.

Кліринг (англ. clearing, від clear – вести розрахунки) – 1) система безготівкових розрахунків за товари, цінні папери, заснована на заліку взаємних вимог і зобов'язань; 2) процедура розрахунків через розрахункову палату, що виступає як консолідований продавець перед усіма покупцями за біржовими угодами, гарантуючи виконання укладених контрактів і страхуючи сторони від можливих фінансових втрат; 3) взаємний залік платежів за чеками у межах однієї держави.

ЧІПС, як і "Федвайр", є системою кредитних переказів. Проте на відміну від "Федвайр" платіжні операції в ЧІПС зараховуються на багатосторонній основі, а розрахунки за чистими зобов'язаннями здійснюються наприкінці дня.

Учасниками ЧІПС можуть бути комерційні банки, корпорації, інвестиційні компанії (визначаються законами штату Нью-Йорк про банківську діяльність) або банківські філії якоїсь комерційної банківської установи, що має контору в Нью-Йорку. Банк, що не є учасником системи ЧІПС, повинен звернутися до послуг учасника ЧІПС як свого кореспондента або агента.

Платежі за системою ЧІПС пов'язані, в першу чергу, з міжбанківськими операціями міжнародного характеру, в тому числі доларові платежі за угодами з іноземною валютою, а також розміщення цінних паперів у євродоларах і виплата прибутків за ними. Платіжні вказівки пересилають також системою ЧІПС для здійснення розрахунків за зобов'язаннями, що існують у межах інших платіжних або клірингових систем, коригування сальдо кореспондентських рахунків і здійснення платежів за комерційними операціями, банківськими позичками й операціями з цінними паперами.

Учасників ЧІПС контролюють банківські інспектори штату або федеральної влади, а сама система ЧІПС підлягає щорічним перевіркам з боку органів банківського регулювання на рівні як штату, так і федерального уряду. Нью-Йоркська асоціація клірингових палат складається з 11 найбільших банків Нью-Йорка, кожен з яких представлений у комітеті клірингової палати, що встановлює правила функціонування ЧІПС. Обов'язковою умовою допуску до участі в системі ЧІПС установ, що не є членами асоціації, є їхня згода дотримуватися правил системи.

Зазвичай ЧІПС функціонує із 7 год. 00 хв. до 16 год. 30 хв. за східним поясним часом США, і розрахунки завершуються до 18 год. 30 хв. Мережа зв'язку ЧІПС є одновузловою, усі її учасники підключені напряму до єдиного центру комутації повідомлень. У ЧІПС є основний і резервний центри опрацювання даних, до яких безпосередньо залучені учасники системи. На випадок позаштатних ситуацій усі з'єднання дублюються комутуючими лініями. Учасники ЧІПС повинні мати у Нью-Йорку мережі передавання даних і два комплекси комп'ютерного опрацювання – основний і резервний.

Протягом робочого дня ЧІПС функціонує як центр комутації платіжних повідомлень і бухгалтерського обліку операцій між учасниками системи. Кожний учасник починає робочий день із нульового балансу. Тому учасники надають один одному кредит, щоб розплатитися між собою. Проте кожен з них обмежує кредитний ризик шляхом встановлення ліміту на чисту суму кредиту, який він готовий надати іншому учасникові в процесі відправлення й одержання платежів (так званий двосторонній кредитний ліміт). Учасник може встановити цей ліміт на нульовій позначці й у будь-який час змінити його розмір.

Протягом дня ЧІПС безупинно підраховує за відправленим й одержаними платіжними повідомленнями чисту позицію кожного учасника стосовно інших. Платіжні повідомлення можуть передбачати зарахування коштів у той самий день або в один із наступних днів. Повідомлення першого роду опрацьовуються негайно після надходження від відправника, якщо тільки вони не призводять до перевищення відправником свого кредитного ліміту або межі чистої дебіторської позиції. Після передання платіжного повідомлення одержувачу воно не може бути відізвано установою-відправником.

Швейцарська міжбанківська клірингова система (ІПМКС). Здійснює остаточні й безвідзивні платежі у швейцарських франках з використанням коштів, що зберігаються у Швейцарському національному банку (ШНБ).

ШМКС є єдиною системою, що здійснює електронні платежі між швейцарськими банками. Обчислення за всіма платежами виконують за рахунками учасників на індивідуальній основі (шляхом дебетування рахунка банку, що дає вказівку про платіж, і кредитування рахунка банку-одержувача). Це система як значних, так і дрібних роздрібних платежів – розміри платежів не обмежуються.

Метою функціонування ШМКС є зниження кредитних ризиків, усунення овердрафтів за жирорахунками у ШНБ, прискорення розрахунків і полегшення банкам завдання управління грошовими потоками.

Жиро (італ. giro – коло, оборот) – вид безготівкових розрахунків, що здійснюються у вигляді системи заліків взаємних вимог і зобов'язань.

Розрахунковою одиницею в жирорахунках є жирочек – документ про зняття грошей з рахунка в національній системі жирорахунків.

Жиросистема – система платежів через жирорахунки, тобто через рахунки в поштових відділеннях, що діють у багатьох європейських країнах і в Японії.

Будь-яка особа може відкрити рахунок і переказувати кошти з нього іншим власникам таких поштових рахунків. Система здебільшого має центральну ланку, що дає змогу прискорити розрахунки.

Учасники ШМКС повинні перебувати на території Швейцарії і мати жирорахунок у ШНБ. Через ШМКС можуть здійснюватися тільки кредитні перекази у швейцарських франках, тобто платежі завжди ініціюються банком-платником. ШМКС може використовуватися для зарахування платежів клієнтів банків на якийсь банківський рахунок, виконання платіжних доручень на користь третіх сторін, забезпечення покриття і здійснення міжбанківських платежів. Крім того, через ШМКС у платіжну систему пошти, телеграфу і зв'язку (ПТЗ) можуть надходити кошти на поштові рахунки або грошові перекази (доставляються листоношею на адресу бенефіціара). І навпаки, платежі, ініційовані через відділення ПТЗ на користь власників банківських рахунків, переводять з платіжної системи ПТЗ у ШМКС.

У банківські робочі дні ШМКС функціонує цілодобово. Розрахунки здійснюють протягом приблизно 22 годин. День починається в 18 год. 00 хв. (за цюріхським часом) напередодні аналізованого банківського робочого дня з переказу залишків за жирорахунками з основних рахунків у ШНБ на клірингові рахунки в ШМКС.

Система фінансової мережі банку Японії (СФМ-БЯ). Створена в 1988 р. з метою здійснення електронних грошових переказів між фінансовими установами, в тому числі Банку Японії (БЯ), що нею керує. Працює в режимі "он-лайн". Фінансові установи для одержання доступу до послуг СФМ-БЯ у сфері грошових переказів повинні мати рахунки в Банку Японії.

Система СФМ-БЯ використовується для здійснення:

  • грошових переказів між фінансовими установами, пов'язаними з міжбанківським грошовим ринком, які здійснюють операції з цінними паперами;

  • грошових переказів у межах однієї фінансової установи (внутріфірмових грошових переказів);

  • розрахунків за позиціями, які виникають внаслідок функціонування приватних клірингових систем;

  • грошових переказів між фінансовими установами і Банком Японії (у тому числі перекази коштів казначейства).

Грошові перекази, здійснювані СФМ-БЯ, є переважно кредитними, але для внутріфірмових переказів вони можуть також бути дебетовими. Банк-відправник може передати платіжну вказівку, що містить інформацію про клієнтів банку-відправника і банку-одержувача.

Учасники системи здійснюють грошові перекази з одного рахунка БЯ на інший шляхом пересилання платіжних вказівок із терміналів СФМ-БЯ, розміщених в офісах окремих учасників. Розрахунки за грошовими переказами здійснюють на вибір учасника або на загальній основі в реальному часі (з 9 год. 00 хв. до 17 год. 00 хв. за токійським часом) чи у встановлений час. Існують чотири встановлені розрахункові періоди: 9 год. 00 хв., 13 год. 00 хв., 15 год. 00 хв. і 17 год. 00 хв. Платіжні вказівки можуть бути також надіслані напередодні розрахунку, причому такі розрахунки припиняються о 17 год. 20 хв.

Грошові перекази, здійснені за допомогою СФМ-БЯ, є остаточними. При розрахунку у встановлений час платіжні вказівки можуть бути відкликані до їхнього виконання.

Валові платежі в реальному часі стають остаточними негайно.

Банк Японії не надає кредитів у межах робочого дня. Якщо якийсь учасник СФМ-БЯ не має на своєму рахунку коштів, достатніх для здійснення грошового переказу в реальному часі, платіжна вказівка автоматично відхиляється.

Зазначені вище системи комунікацій та клірингових розрахунків більш притаманні окремим країнам чи регіонам світу в здійсненні як внутрішніх так і зовнішніх операцій.

Список літератури

  1. Арчакова, О. Деякі особливості національного регулювання валютного ризику [Текст] / О. Арчакова // Финансовые риски. – 2007. – №2. – C.67–73

  2. Банковское дело [Текст]: учебник / Финансовая академия при правительстве РФ; ред. О.И. Лаврушин. – Изд. 4-е, стер. – М.: КНОРУС, 2006. – 768 с.

  3. Бездітко, Ю.М. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 272 с.

  4. Валютне регулювання [Текст]: навчальний посібник / Ю.М. Бездітко, О.О. Мануйленко, Г.А. Стасюк. – Херсон: Олді-плюс, 2004. – 272 с.

  5. Віднійчук-Вірван Л.А. Міжнародні розрахунки і валютні операції [Текст]: навчальний посібник / Л.А. Віднійчук-Вірван. – Львів: Магнолія 2006, 2007. – 214 с.

  6. Єпіфанов А.О. Операції комерційних банків [Текст]: навчальний посібник / А.О. Єпіфанов, Н.Г. Маслак, І.В. Сало. – Суми: ВТД "Університетська книга", 2007. – 523 с.

  7. Михайлів З.В. Міжнародні кредитно-розрахункові відносини та валютні операції [Текст]: навчальний посібник / З.В. Михайлів, З.П. Гаталяк, Н.І. Горбаль; Мін-во освіти і науки України, Нац. ун-т "Львівська політехніка". – Львів: Львівська політехніка, 2004. – 244 с.

  8. Резнікова О.О. Удосконалення чинної системи валютного регулювання [Текст] / О.О. Резнікова // Фінанси України. – 2001. – №7. – C.16–22

Loading...

 
 

Цікаве