WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Валютні ринки - Курсова робота

Валютні ринки - Курсова робота

Якщо на дату угоди курс відрізнятиметься від передбаченого в договорі, то одна із сторін отримає додатковий прибуток від курсової різниці, а друга зазнає збитків.

Ф'ючерс - курс у майбутньому, тобто ціна, за якою через деякий час буде укладено угоду. Вона визначається в момент укладання контракту.

Курси, що використовуються при укладанні угод, цілком залежать від видів таких угод.

Угода "своп" - це продаж валюти на умовах спот-курсу, але з одночасним укладанням оберненої форвардної угоди. Своп-угоди застосовуються для покриття валютного ризику, а також отримання прибутку в майбутньому. Своп-угоди розповсюджені не лише у валютній сфері. Вони широко застосовуються в кредитних операціях як страхування від підвищення або зниження відсоткових ставок.

Форвардні угоди виникли як форма страхування при зовнішньоторговельних операціях. Якщо товар продається в кредит, то експортер, прагнучи зберегти вартість своєї валютної виручки, укладає термінову угоду на продаж валюти за сьогоднішнім курсом. Імпортер, купуючи товар У кредит і страхуючи себе підвищення курсу валюти країни походження товару, може виступити як покупець ціеї валюти за фіксованим на момент укладання термінової угоди курсом.

Форвардні угоди укладають кредитори, що прагнуть застрахувати себе від можливого зниження курсу валюти, в якій надається позика.

Окрім вищеперелічених, розрізняють такі види операцій, як валютний арбітраж та складний арбітраж. .

  • Валютнuй арбітраж - одночасна купівля та продаж іноземНО1 валюти на різних ринках. Прибуток виникае як різниця вкурсах на валютних ринках.

  • Складнuй арбітраж передбачае роботу з низкою валют на різних ринках.

Арбітражні операці1 завжди пов'язані з ризиком затримки

моменту перепродажу і втрати очікуваного прибутку.

Основні механізми Валютного ринку

Як уже було сказано вище одним з основних механізмів, які діють на валютному ринку є валютний курс. Перш ніж описувати основні принципи його використання, дамо визначення цьому поняттю:

Валютний курс- співвідношення між грошовими одиницями двох країн, яке використовується для обміну валют при здійсненні валютних та інших економічних операцій.

Валютний курс виконує низку важливих економічних функцій. 3 його допомогою долається національна обмеженість грошової одиниці певної країни. Локальна цінність валюти перетворюється в міжнародну. Окрім того цього валютний курс виступає засобом інтернаціоналізації грошових відносин, утворення цілісної світової системи грошей та грошових відносин.

З урахуванням валютного курсу визначаються цінові структури окремих країн, розвиток їхніх продуктивних сил, темпів економічного зростання, а також торговельного і платіжного балансів. Зниження курсу національної грошової одиниці (девальвація) сприяє подорожчанню імпорту й зростанню експорту, і навпаки - зростання курсу (ревальвація) призводить до здешевлення імпорту і падіння експорту. Валютний курс є структурною ланкою механізму реалізації міжнародної вартості товарів та послуг, адже через механізм валютних регуляторів відбувається перерозподіл національного продукту між країнами, які беруть участь у зовнішньоекономічних зв'язках.

Валютний курс чутливий до чинників, що визначають політичну й соціальну стабільність країни, її міжнародний авторитет. На валютний курс впливають також такі фактори, як зміни обсягів ВВП, стан платіжного балансу країни, рівень інфляції, співвідношення попиту і пропозиції на валютному ринку, відсоткові ставки. Усі ці обставини ускладнюють визначення і вибір режиму валютного курсу. Серед яких виділяють такі:

  1. Котирування- це встановлення курсів іноземних валют у відповідності з практикою, що склалася, і законодавчими нормами.

  2. Побічне котирування, коли одиниця національної валюти прирівнюється до певної кількості іноземної валюти. Така система застосовується в не багатьох країнах.

  3. Конвертованість- це здатність валюти обмінюватися на інші валюти. Це дуже важлива характеристика валюти. За ступенем конвертованості валюта поділяється на такі типи:

    • вільно конвертована;

    • частково конвертована; .

    • неконвертована;

    • клірингова.

Вільно конвертована валюта (ВКВ) - валюта, що вільно та

без обмежень обмінюється на валюти інших країн і застосовується у всіх видах міжнародного обігу. У наш час лише деякі держави мають вільно конвертовану валюту. Це, зокрема, Австрія, Великобританія, Данія, Канада, Нідерланди, Нова Зеландія, Сінгапур, Японія, Сполучені Штати Америки та ряд інших.

Окремо слід виділити євро, яка стала своєрідною універсальною валютою європейських країн.

Вільноконвертованість у першу чергу свідчить про стійкість економіки країни, можливості її економічного зростання і, як наслідок, довіру до її національної валюти з боку іноземних партнерів. Деякі вільноконвертовані валюти є резервними валютами.

Резервними називають валюти, які переважно використовуються для міжнародних розрахунків і зберігаються Центральними банками інших держав. До них відносять:

  • долар США,

  • фунт стерлінгів,

  • швейцарський франк,

  • японську єну,

  • євро.

Ці п'ять валют становлять практично 100 % світових валютних, резервів. Наявність резервної валюти створює додаткові вигоди країні-емітенту, даючи змогу протягом тривалого терміну мати від'ємне сальдо в торговому і платіжному балансах без загрози національній економіці, бо така валюта не пред'являється до оплати у вигляді вимоги на поставку товарів чи інших активів, а залишається в інших державах у вигляді резервів.

Частково конвертована валютаобмінюється на обмежену кількість іноземних валют, у міжнародних розрахунках застосовується з обмеженнями. Наявність обмежень зумовлюється нестабільністю економічного стану країни і незбалансованістю платіжного балансу. Обмеження вводяться урядом або Центральним банком. Вони полягають у регламентації операцій з валютою та валютними цінностями. Більшість держав світу, в тому числі й Україна, мають частково конвертовану валюту.

Неконвертована (замкнена) валютане обмінюється на інші іноземні валюти і застосовується лише на території країни. Неконвертованими є ті валюти, на які накладаються обмеження щодо ввезення, вивезення, купівлі, продажу і до яких застосовуються різноманітні заходи валютного регулювання.

Клірингова валюта- розрахункові валютні одиниці, які існують лише як розрахункові гроші у вигляді бухгалтерських записів банківських операцій за взаємними поставками товарів та наданням послуг між країнами-учасницями клірингових розрахунків.

Законодавчі та нормативні акти, пов'язані з валютним регулюванням, передбачають, що всі розрахунки в іноземній валюті здійснюються через уповноважені банки, тобто банки, що мають ліцензії Центрального банку на проведення валютних операцій. Ліцензії, отримувані комерційними банками, поділяються на:

  • генеральні,

  • внутрішні,

  • розширені внутрішні.

Генеральна ліцензія дає комерційному банку право на такі дії:

    1. здійснення багатьох банківських операцій в іноземній валюті як на території країни) так і за кордоном;

    2. формування частини свого статутного акціонерного фонду в іноземній валюті за рахунок вітчизняних) іноземних та міжнародних підприємств і організацій;

    3. створення резервного, страхового та іншого фондів із прибутком в іноземній валюті;

    4. участь у організації банківських установ y середині країни та за її межами у ролі засновника або пайовика та використанням з цією метою іноземної валюти;

    5. відкриття своїх філій та представництв за кордоном.

Внутрішня ліцензія надає комерційному банку право на здійснення повного або обмеженого переліку банківських операцій в іноземній валюті лише на території країни. За цією ліцензією банк може проводити наступні операції:

  • відкриття і ведення рахунків в іноземних валютах юридичних та фізичних осіб (резидентів і нерезидентів)) а також рахунків нерезидентів у національній валюті країни перебування;

  • здійснення кореспондентських відносин з банками) що мають генеральну ліцензію;

  • організація через банки, які мають генеральну ліцензію розрахунків, пов'язаних з експортно-імпортними операціями клієнтів банку в іноземних валютах у формі документального акредитива, інкасо, банківського переказу, також інших формах, що застосовуються в банківській практиці;

  • валютне обслуговування юридичних і фізичних осіб, включаючи купівлю та продаж іноземних валют у відповідності з чинним законодавством;

  • залучення і розміщення коштів в іноземній валюті юридичних осіб у формі креатинів, депозитів та інших формах, а також видача гарантій на користь клієнтів банку в межах власних ресурсів банку в іноземних валютах.

Loading...

 
 

Цікаве