WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Валютне регулювання і контроль в Україні - Курсова робота

Валютне регулювання і контроль в Україні - Курсова робота

- спеціальні повідомлення, пов'язані з банківськими операціями

(запит, звіт, підтвердження тощо).

Категорія п містить повідомлення загальної групи.

Будь-яке повідомлення в системі СВІФТ утворюється з чотирьох складових: заголовок, текст, посвідчення і закінчення.

Заголовок містить адресну інформацію, необхідну для доставлення повідомлення, зокрема код одержувача (11знаків), код термінала-відправника, (поточний п'ятисимвольний номер, який виконує контрольну та захисну функції), трисимвольний код типу повідомлення і т. ін.

Тип повідомлення в системі визначається його трицифровим номером, в якому перша цифра визначає номер категорії, а останні дві – номер типу в категорії. Наприклад, код повідомлення 100 означає операцію "переказ за дорученням клієнта"; 200 – переказ за рахунок коштів банку; 300 – підтвердження валютної угоди тощо. Код X99 у всіх категоріях означає вільний формат [83].

Кожна категорія має свою групу типів повідомлень. Кількість типів повідомлень за категоріями різна. Наприклад, категорії 5 відповідає група в 16 типів повідомлень, а категорії 4-18 типів повідомлень.

Текст банківського повідомлення складається з послідовності полів, які заздалегідь пронумеровані двоцифровими кодами. Скажімо,32 – сума, 70 – призначення платежу, 71 – за чий рахунок комісія, її сума тощо. Залежно від типу повідомлення поля можуть бути обов'язково заповнюваними або заповнюваними за вибором.

Посвідчення має гарантувати, що текст повідомлення не може бути спотворений у процесі передавання. Фактично посвідчення відіграє роль "конрольної суми" і є, по суті, електронним підписом повідомлення.

Остання складова повідомлення – закінчення, слугує для визначення кінця повідомлення.

Структура системи СВІФТ має два рівні. На верхньому (першому) рівні вона містить два Операційні центри – ОЦ, один з яких розташований у США, а інший у Голландії. Другий рівень утворюють регіональні процесори (РП), які розміщені в більшості країн, чиї банки вступили до СВІФТ. Україна разом із деякими іншими країнами Східної Європи підімкнена до австрійського РП.

ОЦ становлять ядро системи й пов'язані з відповідними регіональними процесорами та між собою. Користувачі, включаючись до системи, з'єднуються з відповідним РП по виділених каналах зв'язку. Кожний РП відіграє роль концентратора повідомлень, через який останні передаються до ОЦ.

Обидва ОЦ мають продубльоване устаткування, зокрема по дві ЕОМ (прцесори) управління системою (ПУС). На ОЦ один такий процесор обробляє потік повідомлень, а другий виконує функції захисту й перебуває в режимі очікування. Надійність роботи ОЦ при цьому оцінюється в 99,995%.

До основних функцій ОЦ можна віднести ще й такі: збір інформації про роботу апаратури та програмного забезпечення СВІФТ (утому числі й про збої та поломки); управління процесом відновлення після збоїв; динамічний розподіл ресурсів системи та розсилання нового програмного забезпечення і баз даних.

Для зв'язку РП із ОЦ використовуються виділені міжнародні лінії передавання даних. Зв'язок між ОЦ здійснюється по підводних і космічних каналах, причому СВІФТ має для цього власний геостаціонарний супутник над територією США.

Із термінала банку – учасника системи через модем по національній мережі передавання даних повідомлення надходить до РП. Відповідність за перевірку, достовірність і правильність такого повідомлення покладається на зазначені банки.

До основних функцій РП належать також:

контроль правильності вхідних повідомлень;

перевірка посвідчень (контрольних сум) повідомлень;

- передавання позитивних або негативних підтверджень користувачам.

Усі користувачі системи мають свою адресу, за якою вони й відомі системі. Кожна така адреса відповідає певному основному РП, а саме тому, через вузол якого вона входить до системи.

У системі передавання та зберігання повідомлень належать до функцій маршрутних процесорів – МП. На них покладено головне обчислювальне навантаження в мережі СВІФТ. За потребою до системи підмикають додаткові МП для збільшення сумарної пропускної здатності [83].

4.2 Перспективи створення та розвитку сучасних інформаційних систем і технологій у банківській сфері

Найголовнішою вимогою, що пред'являється сьогодні до автоматизованих банківських систем, є забезпечення користувачів доступом до сховищ даних в реальному режимі часу.

Сьогодні будь-яка система управління корпоративними інформаційними ресурсами повинна будуватися на використанні новітніх технологій введення і збереження даних, а також на застосуванні сучасних програмно-технологічних систем доступу до них. У зв'язку з цим найбільш перспективним рішенням було б використання для введення інформації новітніх цифрових пристроїв. До таких пристроїв можна віднести цифрові фото-відеокамери, універсальні копіювальні апарати, які суміщають у собі крім функцій власне копіювального апарату, також функції сканера і друкуючого пристрою. Використання такої апаратури разом з відповідними програмними засобами передбачає суттєві вигоди з точки зору побудови систем управління інформаційним простором будь-якої міри складності.

Найбільш перспективним може стати застосування так званих інтрамереж, як основоположної технології доступу до корпоративних інформаційних ресурсів установи, Web i Internet-технології, у вигляді корпоративних Internet мереж.

Об'єднання в єдину інформаційну систему новітніх методів формування первинних інформаційних ресурсів на основі використання цифрової техніки, сучасних методів доступу до мультимедійних даних, застосовуючи принципово нові способи і алгоритми їх обробки на основі Internet i Web технологій, є на сьогоднішній день найбільш перспективним напрямом розвитку інформаційних технологій.

Система міжбанківських електронних платежів НБУ України дедалі вдосконалюється й розвивається. Підвищується ступінь захищеності даних і зростає надійність роботи системи, програмні системи криптографування замінюються на апаратні засоби захисту, створюються й впроваджуюються засоби перехресного захисту електронних платежів – накладання "електронного підпису" на документі різними виконавцями і таке інше.

Триває також створення в Україні на основі існуючої СЕП платіжної системи нового покоління (ПСНП), яка має враховувати перспективні потреби банківської сфери України та світовий досвід.

У ПСНП можна буде здійснювати грошові перекази в режимі реального часу і працювати в пакетному режимі.

У новій системі буде також забезпечено можливість виходу в міжбанківську платіжну систему SWIFT, платіжні системи країн СНД. ПСНП матиме інтерфейс з усіма загальнодержавними електронними системами розрахунків, які застосовуватимуться на теріторії України в майбутньому (система фондового ринку, національна система масових електронних платежів із використанням розрахункоих карток тощо).

На сучасному етапі розвитку суспільства основним капіталом будь-якої організації або установи є їх інтелектуальна та інформаційна власність. Створення і використання інформаційних систем управління корпоративними інформаційними ресурсами дозволить не тільки підтримувати рівень інформаційного капіталу на належному рівні, але і розвивати його на абсолютно нових принципах. Цінність таких систем не лише у вдосконаленні засобів з'вязку, методів доступу до даних, впровадженні мультимедійних інтерактивних систем використання інформації, збільшенні продуктивності праці та поширенні безпаперових технологій. Такі системи здатні повністю змінити структуру виробничих взаємовідносин у такій установі, як сучасний банк.

4.3 Основні задачі та вимоги до систем захисту банківської інформації

Система інформаційного захисту – єдина сукупність правових і морально-етичних норм, організаціних (адміністративних) заходів та програмно-технічних засобів, які спрямовані на протидію загрозам для інформаційної системи і метою яких є мінімізація можливих збитків користувачів і власників системи.

Створення надійної системи захисту інформації можна розділити на чотири основних етапи:

- аналіз можливих загроз;

- розробка і планування системи захисту інформації;

- реалізація системи захисту;

- супроводження системи захисту під час експлуатації інформаційної системи.

Усі етапи нерозривно пов'язані між собою. У процесі впровадження та експлуатації платіжної системи необхідно постійно аналізувати достатність системи захисту та можливість виникнення загроз, які не були враховані під час першого етапу. Тому процес створення системи захисту є постійним і потребує уваги та безперервного ретельного аналізу роботи платіжної системи.

Аналіз можливих загроз – це вибір із усієї безлічі можливих впливів на систему лише таких, які реально можуть виникати і наносити значні збитки.

На етапі розробки (планування) система захисту формується у вигляді єдиної сукупності заходів різного плану для протидії можливим загрозам. Вони включають:

Loading...

 
 

Цікаве