WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Валютне регулювання і контроль в Україні - Курсова робота

Валютне регулювання і контроль в Україні - Курсова робота

У пункті обміну валюти фізичній особі-нерезиденту видається квитанція про продаж їй іноземної валюти за формою № 377-А, а в касі банку (фінансової установи) - прибутковий касовий ордер і видатковий касовий ордер. Ця операція здійснюється за курсом продажу іноземної валюти за гривні, установленим банком (фінансовою установою).

Здійснені операції відображаються касою банку (фінансової установи) та пунктом обміну валюти в реєстрі конвертації іноземної валюти.

Організація контролю за роботою обмінних пунктів уповноваженими органами передбачає перевірку видачі, здачі й обліку іноземної валюти та сум у гривнях, додержання вимог зберігання валютних коштів, правильності ведення бухгалтерського обліку та документації, оформлення реєстрів-журналів та додержання курсів валют.

Контроль поділяють на вступний, поточний та виїзний.

Вступний контроль здійснюється регіональними управліннями Національного банку України з метою аналізу документів на отримання права на здійснення обмінних операцій.

Поточний контроль базується на аналізі звітності, яку подають уповноважені банки відносно діяльності обмінних пунктів.

Найбільш складним і трудомістким є виїздний контроль діяльності обмінних пунктів, при якому перевіряють такі документи:

- розпорядження щодо встановлених на певний робочий день курсів купівлі-продажу валют;

- копія свідоцтва про реєстрацію обмінного пункту в регіональному управлінні НБУ;

- копія агентської угоди з уповноваженим банком;

- копія дозволу (ліцензії) на право здійснення обмінних операцій і відкриття пунктів обміну валют;

- копія розпорядження про встановлення уповноваженим банком ліміту каси;

- копія сертифіката і відповідних документів на встановлену комп'ютерну систему;

- торговельний патент на право здійснення торгівлі іноземною валютою;

- бухгалтерські документи щодо наявних в обмінному пункті готівкових коштів.

При перевірці технічного оснащення контролюють:

- наявність комп'ютерної системи, забезпеченної сертифікованою програмою;

- забезпеченність засобами для визначення справжності банкнот;

- наявність охоронної сигналізації;

- використання касиром штампа з відповідними реквізитами.

Крім того, перевіряють:

- оформлення документів і ведення обліку обмінних операцій;

- відповідність даних комп'ютера наявній сумі готівкових коштів щодо кожного виду валют;

- наявність документації стосовно здійснення уповноваженим банком контролю за роботою обмінного пункту;

- додержання встановлених банком лімітів щодо кожного виду валют;

- відповідність обладнання пункту даним уповноваженого банку щодо цього, зареєстрованим у регіональному управлінні НБУ.

У разі порушення правил здійснення операцій купівлі та продажу іноземної валюти уповноважений банк може бути позбавлений ліцензії НБУ на право здійснення таких операцій.

У разі систематичного (три і більше разів) порушення пунктом обміну валюти порядку органiзацiї та здійснення валютно-обмінних операцiй на території України протягом календарного року довідка про реєстрацію пункту обміну валюти підлягає відкликанню територіальним управлінням.

У разі прийняття територіальним управлінням рішення про відкликання довідки про реєстрацію відповідного пункту обміну валюти банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідку про реєстрацію пункту обміну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.

У разі прийняття Національним банком України рішення про припинення дії письмового дозволу на здійснення банком валютно-обмінних операцій чи відкликання банківської ліцензії або про відкликання генеральної ліцензії фінансової установи на здійснення операцій з валютними цінностями банк (фінансова установа) має в триденний строк після отримання цього рішення повернути довідки про реєстрацiю пунктів обмiну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.

У разі прийняття банком (фінансовою установою) рішення про припинення роботи пункту обміну валюти банк (фінансова установа) має в триденний строк після прийняття цього рішення повернути довідку про реєстрацiю пункту обмiну валюти разом із заявою про припинення роботи пункту обмiну валюти до територіального управління, яке робить відповідну відмітку в Книзі реєстрації пунктів обміну валюти.

Проаналізуємо стан роботи та кількість пунктів обміну валюти на території України:

- на початок 2006 року в Україні діяло 5283 пункти обміну валюти ( з них 3011 – банківських і 2272 – пункти обміну валюти, що працювали на підставі агентських угод з банками);

- на початок 2007 року їх налічувалося 4356 ( банківських – 1964, пунктів, що працювали за агентськими угодами, – 2392);

- на початок 2008 року – 3987 (відповідно 1719 та 2268);

- на 1.01.2009 в Україні залишилося 3868 пункта обміну валюти (банківських – 1581, тих, які працювали за агентськими угодами – 2287).

Тобто впродовж трьох років спостерігалася тенденція до зменшення кількості пунктів обміну валюти і банків, які їх мали (табл. 2.2)

Таблиця 2.2. Узагальнені дані про середньорічну кількість банків, які мали пункти обміну іноземної валюти

Рік

Загальна

кількість

банків, які мали пункти обміну валюти

Кількість банків,

які мали лише

агентські

пункти обміну

Кількість банків,

які мали лише

власні пункти

обміну

Кількість банків, які мали власні

обмінні пункти

та на підставі

агентських угод

2006

140

5

59

76

2007

133

9

58

66

2008

124

7

54

63

Зауважу, як змінювалося кількісне співвідношення банківських пунктів обміну та пунктів обміну, що працюють на підставі агентських угод: у 2006 році воно становило відповідно 47 та 53%, у 2007 році – 46 і 54%, у 2008 році – 44 і 56%, на 1.01.2003 – 41 і 59%.

Щомісячні дані свідчать, що в літній період кількість пунктів обміну збільшується в основному за рахунок банківських обмінних пунктів: при відносно стабільній чисельності обмінних пунктів, які працюють на підставі агентських угод, кількість банківських пунктів обміну зростає з травня по липень і зменшується із серпня по жовтень. Ця тенденція досить точно повторювалася у 2006 та 2008 роках. Для обслуговування туристів і відпочиваючих додаткові пункти обміну відкриваються (закриваючись наприкінці сезону) переважно в Автономній Республіці Крим і Одеській областю.

У 2006-2007 роках у вітчизняних пунктах обміну операції з купівлі та продажу проводилися в середньому із 29 іноземними валютами. Проте близько 99% від загального обсягу становили операції з трьома валютами – доларами США (84%), російськими рублями (6-9%) і німецькими марками (5-9%). У 2002 році 76,5% операцій виконувалося з доларами США, 13,5% - з російськими рублями, 8,6% - з євро, 0,6% - із англійськими фунтами стерлінгів.

На інші валюти припало 0,8% від загального обсягу всіх операцій у обмінних пунктах

У січні 2009 року співвідношення між кількістю банківських та агентських обмінних пунктів дещо змінилося і на 1.02.2009р. становило 40% до 60%. При цьому, у січні 2009 року обсяги операцій у пунктах обміну валюти, які працюють за агентськими угодами значно зросли: з доларами США – у три (!), з євро – у чотири (!) рази. Частково це пов'язано з коливанням курсу євро, але більшою мірою – зі скасуванням сплати у Пенсійний фонд 1% від суми операції. Таким чином, обсяги операцій у банківських та агентських обмінних пунктах майже зрівнялися. Проте не виключено, що агентські обмінні пункти відобразили у звітах не весь обсяг своїх операцій.

З метою поліпшення контролю за роботою пунктів обміну валюти Правління НБУ Постановою від 4 липня 2001р. № 59 затвердило "Правила проведення перевірок пунктів обміну іноземної валюти на території України", якими встановлено порядок організації та проведення перевірок обмінних пунктів. Правилами визначено обов'язки банків і юридичних осіб під час проведення перевірок, а також повноваження та обов'язки самих перевіряючих.

Упродовж трьох останніх років до департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ регулярно надходили повідомлення про порушення, виявлені працівниками податкових і правоохоронних органів, зокрема про грубі порушення у обмінних пунктах, які працюють на підставі агентських угод.

Loading...

 
 

Цікаве