WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські рахунки - Курсова робота

Банківські рахунки - Курсова робота

Значного поширення в банківській практиці набули вкладні (депозитні) рахунки. Термін "депозит" у перекладі з латинської означає відкладення, зберігання. Вкладні (депозитні) рахунки відкриваються банком клієнтам на договірній основі для зберігання грошей, що передаються клієнтам банку в управління на встановлений строк або без зазначення такого строку під визначений відсоток і підлягають поверненню клієнту згідно із законодавством України та умовами договору.

Договірні відносини між кредитними установами, метою яких є здійснення платежів і розрахунків за дорученням один одного, мають назву кореспондентських відносин. У широкому розумінні кореспондентські відносини є формою співробітництва між двома банками. Назва їх походить від латинського слова "кореспондент" — бути відповідним.

Кореспондентський рахунок банку — це рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів.

Відкриття кореспондентських рахунків банками іншим банкам здійснюється встановленням між ними кореспондентських відносин у порядку, що визначається Національним банком України, та на підставі відповідного договору.

В Україні існують кореспондентські рахунки між комерційними банками, Національним банком України і комерційними банками, а деякі комерційні банки встановили кореспондентські відносини з іноземними банками.

Відповідно до Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" вiд 16.04.1991 № 959-XII (остання редакцiя вiд 23.06.2009) підприємства, організації, а також фізичні особи — підприємці для зберігання валютної виручки та здійснення розрахунків мають право відкривати в комерційних банках банківські рахунки в іноземній валюті (поточні та депозитні).

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається підприємству для здійснення розрахунків у межах чинного законодавства в безготівковій та готівковій іноземній валюті під час поточних операцій, визначених законодавством України, та для погашення заборгованості за кредитами в іноземній валюті.

Вкладні (депозитні) рахунки в іноземній валюті відкриваються уповноваженим банком фізичним і юридичним особам (резидентам та нерезидентам) на підставі укладеного договору між власником рахунка і банком на визначений у договорі строк.

У банківській практиці широко застосовується і такий вид рахунків, як мультивалютні рахунки, на яких обліковують кошти у національній та іноземній валютах.

Відкриття таких рахунків є перспективним і вигідним як для банків (скорочується кількість рахунків), так і для клієнтів (зменшуються витрати на відкриття рахунків). Наявність таких рахунків дає змогу уникнути втрат під час купівлі та продажу валюти та забезпечити захист від несприятливих змін валютних курсів.

3. Порядок відкриття та закриття рахунків

Порядок відкриття рахунків та їх режим регулюються спеціальною інструкцією "Про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах" від 12 листопада 2003 р. № 492 (із змінами і доповненнями від 23 березня 2009 року № 158).

Для відкриття поточного рахунка суб'єкти господарювання подають до установи банку такі документи:

- заяву про відкриття поточного рахунка встановленого зразка, підписану керівником і головним бухгалтером юридичної особи. Якщо в штатному розписі не передбачено посаду головного бухгалтера або іншої особи, на яку покладено функцію ведення бухгалтерського обліку та звітності, то заяву підписує лише керівник;

  • копію свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи в органі виконавчої влади, іншому органі, уповноваженому здійснювати державну реєстрацію, засвідчену нотаріально або органом, який видав свідоцтво про державну реєстрацію (крім бюджетних установ та організацій);

  • копію належним чином зареєстрованого установчого документа абостатуту (положення), засвідчену нотаріально чи реєструючим органом;

  • копію документа, що підтверджує взяття юридичної особи на податковий облік, засвідчену органом, який видав довідку, або нотаріально уповноваженим працівником банку;

  • копію довідки про внесення юридичної особи до Єдиного державногореєстру підприємств та організацій України, засвідчену нотаріально абоорганом, що видав відповідну довідку;

  • копію страхового свідоцтва, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України як платника страхових внесків, засвідчену нотаріально або органом, що його видав, чи підписом уповноваженого працівника банку;

  • копію документа, що підтверджує реєстрацію юридичної особи у відповідному органі Пенсійного фонду України, засвідчену органом, що його видав, або нотаріально, чи підписом уповноваженого працівника банку;

  • картку із зразками підписів і відбитком печатки, засвідчену нотаріально або організацією, якій клієнт адміністративно підпорядкований,в установленому порядку. До картки включаються зразки підписів осіб,яким відповідно до законодавства України або установчих документів юридичної особи надано право розпорядження рахунком та підписаннярозрахункових документів (пункт 3.2, ст.3).

У разі відкриття поточного рахунка клієнту у його заяві уповноважений працівник банку зазначає дату відкриття та номер рахунка. На заяві клієнта зазначаються підписи одного з керівників банку або уповноваженої ним особи, на якого згідно з внутрішніми положеннями банку покладено обов'язок приймати рішення про відкриття поточних рахунків клієнтів, а також уповноважених осіб банку, які відповідно до внутрішніх положень банку здійснюють перевірку на достовірність і відповідність чинному законодавству документів та копій документів, що подаються клієнтом, а також контролюють правильність присвоєння номера рахунку клієнта та його відповідність внутрішньому плану рахунків банку (пункт 1.18, ст. 1).

Банкам забороняється відкривати та вести анонімні рахунки. Банки зобов'язані ідентифікувати клієнтів, що відкривають рахунки, а також осіб, уповноважених діяти від імені зазначених клієнтів. Уповноважений працівник банку здійснює ідентифікацію фізичної особи, яка відкриває поточний або вкладний рахунок, і робить у присутності цієї особи копії сторінок паспорта або документа, що його замінює, які містять прізвище, ім'я, по батькові, дату народження, серію та номер паспорта або документа, що його замінює, дату видачі та найменування органу, що видав документ, місце проживання або тимчасового перебування, інформацію про громадянство, а також копію документа, виданого органом державної податкової служби, що свідчить про присвоєння фізичній особі — резиденту ідентифікаційного номера платника податків.

Правила Національного банку України також встановлюють порядок закриття рахунків в установах банку. Поточні рахунки клієнтів банку закриваються в установах банку на таких підставах:

  • заяви клієнта;

  • рішення органу, на який законом покладено функції щодо ліквідаціїабо реорганізації юридичної особи;

  • відповідного рішення суду або господарського суду про ліквідаціюсуб'єкта господарювання;

  • рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації суб'єктапідприємницької діяльності — фізичної особи;

  • визначення в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою чи визнання безвісно відсутньою;

  • з інших підстав, передбачених законодавством України або договором між банком та клієнтом.

За наявності рішення уповноваженого державного органу про скасування державної реєстрації юридичної особи або державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності — фізичної особи, визнання в установленому порядку юридичної особи фіктивною або оголошення фізичної особи померлою або визнання безвісно відсутньою банк закриває рахунок таких осіб і протягом трьох робочих днів надає інформацію спеціально уповноваженому органу виконавчої влади з питань фінансового моніторингу щодо таких рахунків.

Loading...

 
 

Цікаве