WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські послуги - Курсова робота

Банківські послуги - Курсова робота

Аналіз наукових робіт більшості західних вчених вказує на те, що під банківськими послугами вони розуміють усі види операцій та угод, які здійснюються банками [5, c.394]. Зокрема, Ж. Матук зазначає, що банківська послуга є задоволенням фінансового попиту клієнтів з урахуванням фінансових можливостей банку [10, c.11].

У російській літературі по банківській справі поняття „банківська послуга" визначається, з одного боку, як „масова операція", а з іншого – як „проведення банківських операцій за дорученням клієнта і на користь останнього за визначену плату" [5, c.185]. Зокрема, О.М. Іванов розглядає банківські послуги як „комплексну діяльність банку, спрямовану на створення оптимальних умов для залучення тимчасово вільних ресурсів і задоволення потреб клієнтів при проведенні банківських операцій та отримання прибутку"[8].

Протягом останнього часу спостерігається пожвавлення інтересу і українських учених-економістів до даного питання. Так, О.А. Брегеда визначає банківську послугу як „набір упорядкованих дій банку, які безпосередньо не є пов'язаними із формуванням та використанням ресурсів банку і не несуть ризику їх втрати" [6, c.5].

Н.М. Перепечай під поняттям „банківська послуга" розуміє „результат комплексної діяльності банку (технологічної, інтелектуальної, фінансової та ін.), який становить економічні блага для задоволення певних потреб людини при проведенні банківських операцій. Специфіка банківської послуги полягає в тому, що потреба клієнта є первинною, а надання послуги може виконуватися без участі клієнта за допомогою певних банківських технологій із дотриманням стандартів у межах діючого законодавства" [11, c.6].

Економіко - юридичні аспекти банківських послуг у контексті сучасної діяльності банків Франції досліджували К.Гавальда та Ж.Стуфле. Вони наголошують, що приймання вкладів і розподіл кредитів залишаються ядром банківської діяльності, проте, зараз вона збагатилась різноманітними послугами, винагорода за надання яких забезпечується постійно зростаючою частиною їх ресурсів [7, c.12-13].

У Російській Федерації юридичні аспекти банківських послуг досліджувались проф. О.Ю. Вікуліним та проф. Г.А. Тосуняном. Вони вважають, що „під банківськими послугами у федеральному законодавстві (мається на увазі законодавство Російської Федерації – прим. авт.) мається на увазі сукупність направлених на задоволення потреб інших осіб та здійснюваних із метою отримання прибутку угод, виключне право на здійснення яких надається кредитним організаціям" [5, c.402].

Зміст поняття "банківська послуга" можна розглядати через призму поняття "фінансова послуга". Закон України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року № 2663-ІІІ (п.5 ст.1) визначає фінансову послугу як „операції із фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, із метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів". Таким чином, указаний Закон також визначає поняття "послуга" через поняття „операція".

Автор роботи вважає за необхідне розмежувати поняття "банківська послуга", "банківська операція" і "банківський продукт".

Банківська послуга – технологічно взаємозв'язана сукупність банківських операцій, які реалізуються банком клієнту на договірній основі і направлених на задоволення потреб клієнта в банківському обслуговуванні. Банківська операція – операція банків по залученню грошових коштів і їх розміщенню, випуску в обіг і вилученню з нього грошових коштів, проведенню розрахунків. Банківський продукт – це комплекс взаємозв'язаних послуг і операцій банку, направлених на задоволення потреб клієнтів в окремих видах банківської діяльності.

Серед всіх видів послуг комерційного банку важливе місце займають гарантійні, посередницькі і консультаційні. Неодмінною умовою видачі позичальнику кредиту під гарантію є платоспроможність гаранта, що підтверджується обслуговуючим його банком. Гарант, перш ніж видати гарантійний лист позичальнику кредиту, що звернувся до нього з проханням виступити гарантом по кредиту, надає цей лист своєму банку. Останній проводить аналіз фінансового стану гаранта. Переконавшись в платоспроможності гаранта, банк робить відповідний запис в гарантійному листі і завіряє його підписами посадовців і печаткою. Потім гарантійний лист вручається гаранту, який він передає позичальнику для пред'явлення в банк на отримання кредиту. Гарантом по кредитах, підприємствах, що надаються, може виступати і сам банк як юридична особа. Така гарантія надається на підставі договору, укладеного банком з позичальником. В договорі передбачаються термін гарантії, сума, комісійна винагорода за гарантію платежу, порядок і термін його переліку.

Банк надає клієнтам посередницькі послуги в операціях з цінними паперами, при наданні кредитів.

Банк може виступати посередником між емітентами цінних паперів і інвесторами, а також купувати або передавати цінні папери на вторинному ринку за рахунок і за дорученням клієнта. Задачею банку в першому випадку є отримання максимально можливого прибутку при розповсюдженні серед інвесторів максимально можливого об'єму цінних паперів емітентів, а в другому — отримання винагороди від клієнта за точне і швидке виконання вказівок по покупці або продажу цінних паперів. В ролі емітентів виступають інші банки, підприємства, державні органи, охочі поширювати свої цінні папери, а інвесторами — громадяни, юридичні особи, які купують цінні папери емітентів. Контрагентами банку при купівлі — продажу цінних паперів на вторинному ринку є: клієнт, що віддає розпорядження, або третя особа, з якою укладається операція купівлі — продажу.

Посередником в отриманні клієнтом кредиту банк виступає у разі, коли не може задовольнити заявку цього ж клієнта в кредиті у стосовно необхідної суми, що перевищує ліміт кредитування, неспівпадання пропонованих клієнтом умов кредиту з кредитною політикою банку. Посередницька послуга банку в цьому випадку полягає в тому, що він на прохання клієнта одержує кредит в іншому банку і надає його клієнту за більш високу платню, ніж сплатив сам за нього. Маржа банку в даному випадку визначається як різниця між сплаченими відсотками за кредитний ресурс іншому банку і отриманими від клієнта за надану йому позику.

Комерційний банк надає своїй клієнтурі різноманітні послуги:

  • консультаційні, інформаційні і інші послуги: надання допомоги підприємствам, організаціям, фірмам, асоціаціям, орендарям на їх прохання в організації обліку, складанні звітності, заповненні розрахункових документів; маркетингові послуги (розміщення реклами клієнтів і інших організацій через мережу установ банку, розвиток ринку банківських послуг і нові їх форми, взаємостосунки банку з біржами і ін.);

  • консультаційні послуги із застосування законодавства в капітальному будівництві, нормативних документів в проектуванні, будівництві, капітальному ремонті, по складанню документів для забезпечення фінансування капітальних витрат;

  • консультації з питань зовнішньоекономічної діяльності і валютних операцій банку і його клієнтів; консультаційні послуги юридичної служби (інформація про законодавство по організації і діяльності спільних і малих підприємств, акціонерних товариств, приватизації, банківської діяльності);

  • консультації по складанню ділових і офіційних паперів; консультації і надання сприяння іншим банкам і клієнтам по вивченню фінансів окремих клієнтів, у взаємостосунки з якими вони зацікавлені вступити; організація і проведення економічного навчання з клієнтами по банківських операціях і аналізі господарсько-фінансової діяльності госпорганів;

  • аудиторські послуги, здійснювані на прохання клієнтів або інших організацій, з питань, що входять в компетенцію комерційного банку.

Окрему нішу в банківських послугах займають трастові операції банку (в назві є визначення „операції" проте вони відносяться до категорії послуг комерційного банку). Під трастовими, або довірчими, мають на увазі послуги банків з управління майном і інші послуги з доручення і на користь клієнта на правах довіреної особи. Банки на комісійних засадах виконують операції за дорученням клієнтів, наприклад, отримання засобів з лицьового рахунку або операції по зберіганню цінностей.

Банк як довірена особа на підставі укладеного договору діє від імені свого довірителя і в його інтересах, виступає розпорядником майна, включаючи залишки засобів на банківських рахунках. Банк зобов'язав розпоряджатися майном на користь одержувача, яким може бути сам довіритель або третя особа. Умови договору можуть передбачати розпорядження майном заповідача на користь спадкоємців, ухвалення цінностей на зберігання, управління майном як опікун неповнолітньої особи і т.д.

Банки можуть здійснювати трастові операції для фізичних осіб, фірм, підприємстві, учбових закладів, різних організацій.

Для фізичних осіб банки виконують такі трастові операції, як розпорядження майном клієнта по заповіту, за спеціальним договором, виконання функцій депозитарію: зберігання цінних паперів, консультації і рекомендації з питань покупки і продажу цінних паперів, нерухомості і ін.

Фірмам, підприємствам, організаціям банки можуть надавати агентські послуги (передача права власності по акціях і облігаціях, реєстрація акцій, що випускаються на біржу і ін.).

Loading...

 
 

Цікаве