WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські операції з пластиковими картками - Курсова робота

Банківські операції з пластиковими картками - Курсова робота

Інший трюк пов'язаний з особистими ідентифікаційними номерами. Коли картка з магнітною смугою вставляєються в читаючий касовий автомат, машина просить власника картки назвати свій пароль. Потім вона зчитує пароль безпосередньо з картки і порівнює з тим, який назвав власник картки. Тому у визначений момент процедури правильний пароль повинен попасти в робочу пам'ять комп'ютера, який знаходиться у касовому апараті. І будь-який жулік, який має доступ до пам'яті комп'ютера може взнати пароль власника картки [58].

Боротьба зі зловживаннями має багато різних аспектів. Важливим є контроль інформаційного зв'язку між банківськими автоматами та центром обробки інформації, контроль роботи банківського персоналу. Серед методів захисту пасивних кредитних карток відомі наступні:

нанесення додаткової смуги з узором, який зроблений магнітними чорнилами;

ідентифікація картки довгоіснуючими радіоізотопами;

виготовлення картки з матеріалу, який чутливий до нагріву та тиску.

Електроні картки мають дві важливі якості, які забезпечують захист від різного роду зловживань. По-перше, електрона картка має енергонезалежну програмуючу постійну пам'ять. До цієї пам'яті вноситься інформація, яка зберігається й після відключення пристрою. До неї можуть бути записані вартість кожної покупки і також сума всіх витрат, тому клієнт коли робить покупки не може заплатити більше встановленого ліміту. По-друге, в кожну картку вмонтований свій процесор, який при відповідному виборі архітектури забезпечить роботу картки таким чином, щоб визначені частини пам'яті не були доступні нікому окрім фірми, яка емітувала картку.

За допомогою процесора картка сама може порівняти введений пароль з правильним, який зберігається в секретній зоні її пам'яті. Картка може не відкривати свій пароль ніякій зовнійшній системі. Насправді й компанії – емітенту картки не обов'язково знати її пароль. При емісії картки її майбутній власник може сам ввести пароль до пам'яті за допомогою спеціального терміналу, який зчитує та записує дані на картку.Після того, коли вели пароль картка запам'ятовує його в "секретній зоні" своєї пам'яті.

Крім пароля, в "секретній зоні" зберігається також баланс власника, серійний номер картки та послідовність букв та цифр, які обрані фірмою – емітентом для послідуючої перевірки картки. В іншій зоні можуть бути записані ім'я власника, його адреса, номер телефона, номер рахунку. Ці дані можна прочитати за допомою будь-якого пристрою, який працює з подібними картками, але змінити ці дані не можна – центральний процесор відмовиться виконувати будь-яку команду на зміни інформації.

Таким чином, ми бачимо, що найвигідніше і найперспективніше користуватися та випускати в обіг електроні картки тому, шо вони мають більше захисту від зловживань ніж картки з магнітною смугою.

В нашій країні починають складатися необхідні умови, які будуть дозволяти організовувати успішну торгівлю в Інтернеті. По-перше, в Україні постійно збільшується кількість власників пластикових карток. Багато з яких користуються Інтернетом. Враховуючи той фактор, що вартість отримання найбільш доступних пластикових карток в деяких українських банках сьогодні коштує 20 доларів. Відомі випадки, коли такі картки необхіднім були лише для отримання можливості купувати в Інтернет.

По-друге, в країні швидко розвивається інфраструктура світових платіжних систем. Провідні банки створили мережі прийому пластикових карток. Наступним кроком є створення подібної інфраструктури в Інтернеті. Це дозволить банкам отримати додаткові доходи:

від емісії карток, як за рахунок зростання кількості власників карток серед користувачів Інтернет, які бажають користуватись послугами електронної комерції, так і за рахунок збільшення загального обороту по пластикових картках;

від еквайрингу, за рахунок появи нових віртуальних торгових точок.

Враховуючи невеликий (порівняно з можливостями шлюзу) обсяг трансакцій по Інтернет в найближчі роки та велику ватрість системи, в нашій країні достатньо організувати один платіжний шлюз, користуватись яким зможуть всі банки [57].

По-третє, розвиток Інтернету та платіжних систем в нашій країні почалося порівняно с розвинутими країнами недавно, але розвивається практично одночасно. Тому ми не відчкваємо тягар морально застарілих рішень, які б перешкоджали організації взаємодії між цими сферами. В нашій країні є можливість використовувати тільки найновіші предові досягнення, що дозволить досягти гарних результатів за короткий термін.

Відомо, що багатьом українським Інтеренет-провайдерам стає тісно в рамках представлення лише послуг доступу до мережі. Вони починають надавати різні інформаційні послуги, в тому числі і комерційні. Для цього бажано надати клієнтам можливість надійності оплати цих послуг через Інтернет. Для багатьох провайдерів організація на власних вузлах та підтримка віртуальних магазинів стане великою перевагою в конкурентній боротьбі і дасть додаткові доходи. Одночасно це дозволить привабити нових клієнтів.Інтернет-магазини зможуть легко організовувати багато фірм, які вже мають власні Web-вузли [57].

В нашій країні практично відстутній досвід розсилки товарів по каталогах, організацію дійсних Інтернет-супермаркетів очикуватимо пізніше. Але вже сьогодні великий інтерес до електронної комерції проявляють не тільки Інтернет-провайдери та комп'ютерні фірми, а й багато інших організацій.

Використання Інтернет-комерції – це єдиний засіб, який дозволить вийти на світовий ринок багатьом українським компаніям. В першу чергу – фірмам, які представляють комерційні, інформаційні послуги та фірмах, які розробляють програмне забезпечення.

Щодо електроного бізнесу, то головний висновок можна зробити вже тепер: цей ринок в Україні знаходиться в стадії становлення. Серйозної конкуренції технологій ще практично немає. Але розвиток Інтернету в найближчі один-два роки стимулюватиме вельми бурхливий розвиток ринку електронної комерції. Зрозуміло, що компанії, які встигнуть закріпитися в цьому секторі, стануть лідерами в освоєнні дуже перспективного напряму бізнесу. Тим же, хто спостерігатиме за ситуацією збоку , надолужити згаяне буде непросто. Та й технології, як уже бувало в інших сферах, одержимо закордонні, впровадження, адаптація та підтримка яких коштуватиме недешево. Це призведе не лише до ще більшого відставання і відриву України від міжнародної спільноти, а й витисне україніські компанії зі стратегічного ринку.

З огляду на економічну ситуацію в Україні та можливості більшості вітчизняних Інетрнет-компаній реалізація не лише значних проектів електронної комерції (магазини, Інетрнет-банки, аукціони, біржі, брокерські контори тощо), а й узагалі будь-яких серйозних проектів в Інетренті за рахунок за рахунок власних джерел практично неможлива. Для досягнення належного рівня і серйозного виходу на ринок українським Інетрнет-компаніям конче потрібні інвестиції. Вважаємо, що принаймні фінансовими інвесторами у цій справі наші банки можуть стати. Це цілком відповідало б Указу Президента України, де передбачається пожвавлення інвестиційної діяльності комерційних банків шляхом придбання цінних паперів, емітованих суб'єктами підприємницької діяльності.

Інакше місце в цій перспективній сфері, яку в Україні ще не розподілено, незабаром займуть іноземні інвестори. Деякі вітчизняні Інтернет-компанії та Інетрнет-проекти їх уже зацікавили. Мовиться, зокрема, про проект холдингу "Наддіма Груп", який об'єднав дві Інтернет-компанії – "Релком-Україна" та ІР Telecom. Інвестором виступив фонд Societe Generale Ladenburg Thalmann. Менеджери проекту поставили за мету не лише розвиток Інтернет-ринку в Україні, а й виход на європейські та американські фондові ринки. Даний проект – яскравий приклад концентрації зовниішнім інвестором уже наявних ресурсів (разом із їх користувачами) в ураїнському Інтернеті. Хочеться сподіватися, що він стане також прикладом для наслідування іншими інвесторами. Зокрема, вітчизняними, місце і роль котрих у зазначеному процесі вважаємо край важливою. В цьому аспекті хотілося б відзначити ряд комерційних банків (таких як "Аваль", Приватбанк, Перший міжнародний, банк "Мрія"), зусилля яких дають підстави сподіватися, що ця важлива сфера не залишиться поза увагою банківської системи України. Для залучення та заохочення клієнтів банкам необхідно постійно збільшувати перелік послуг і поліпшувати їхню якість. Зрозуміло, послуги банків стануть доступнішими для ще більшої кількості користувачів, якщо їх надавати на основі застосування Інтернет-технологій. Це не данина моді, а усвідомлена стратегія розвитку банківських операцій і послуг у перспективному сегменті ринку.

Loading...

 
 

Цікаве