WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські операції з пластиковими картками - Курсова робота

Банківські операції з пластиковими картками - Курсова робота

Можливість одночасного обслуговуваання в електроному магазині будь-якої кількості клієнтів без додатковго пресоналу. Витрати при створенні інетернет-магазину на сьогодні оцінюються на суму від 1 до 3 тис. доларів.

Значно знижаються утримки в процесі роботи: за рахунок виключення затрат на покупку або аренду торгових залів та складів, їх обладнання, оплату многочисленого штату персоналу, множини інших обов'язкових витрат. В результаті товар в віртуальному магазині обійдеться покупцям значно дешевше, ніж в звичайному магазині з його мінімальною 25% торговою надбавкою.

Полегшується та прискорюється ведення справ з постійними покупцями, зменьшується обсяг роботи, пов'язаної з діловими операціями з компаніями-смежниками, за рахунок переносу в електрону середу деякого обсягу справовиробництва: оформлення заказів, рахунків та інше.

Важною частиною систем електроної комерції є підсистеми платежів, в яких на сьогодні до оплати застосовуються різні платіжні інструменти та форми розрахунків, як розроблені спеціально для інтернет-комерції, так і традиційні.

На сьогодні в електроній комерції застосовуються платіжні інструменти та форми розрахунків, які наведені в додатку М.

Для користувачів карток, які вже не представляють собі життя без банківьких карток дуже сподобався перехід процеса покупок за ними в Інтернет, в основному з застосуванням карток з магнітною смугою. Але й найбільша частка махінацій приходиться на платежі за допомогою цих банківських карток пов'язаних з покупками через Інтернет. Це визвано тим, що технології карткових систем довгі роки розвивалися для покупок в звичайних магазинах з обов'язковою перевіркою покупців як держателів пред'явленої картки [57].

При пред'явлені картки в звичайному магазині касир зобов'язаний впевнетися в тому, що бере оплату саме з її держателя, тобто провести його аутентифікацію. Проблема аутентифікації особи, яка сплачує товар в Інетрет-магазині за допомогою банківської картки на сьогодні не вирішена. Можливо лише перевірити наявність коштів на даному картковому рахунку, а не право особи, який надав інформацію про картку, здійснювати з неї платіж. При продажі товару через Інетрнет, особливо у випадку продажу віртуального товару (програмне забезпечення, електроні версії книг тощо) на відміну від покупок в реальних магазинах ніяких документів, підписаних клієнтом, в торговій точці не залишається. Підтвердження факта здійснення покупки та доставки товара є дуже складним та дорогим процесом [57].

В більшості випадків махінацій з банківськими картками основні втрати несе банк-еквайр, який компенсує їх, як це прийнято в світовій практиці, з різних страхових фондів, а це в кінцевому результаті збільшує ризик та вартість торгових операцій через Інтернет та зменьшує їх привабливість для магазинів. За правилами, наприклад, системи VISA, при оплаті покупки в Інетрнеті з використанням картки клієнт може ініціювати поверненя грошей максимально протягом 180 днів з дня проходження операції. Вирішення цього питання може затягнутися максимально ще на 180 днів. Це призводе до звуження географії регіона, який обслуговується даним інтернет-магазином або платіжною системою. Крім неприємностей для продавців вони стають чуттєвими і для держателів карток, тому що необхідність оспарювати платіж віднімає багато часу та сил. Велика кількість відмов може призвести до достроковго перевипуску картки і навіть до відмови обслуговування даного недобросовісного, за розуміннями банку, клієнта [58].

Деяким проміжним рішенням, яке дозволяє знизити ризик карткових операцій в Інтернеті є створення закритих клубних систем прийому карткових платежів для обмеженого кола банків емітентів, тобто фактично платіжна система пропонує розкрити персональні дані своїм учасникам, даючи гарантії здійснення більш безпечних операцій через Інтернет та гарантії за нерозголошення отриманої інформації. В таких системах держателям карток можуть надаватись особисті постійні або тимчасові ідентифікатори, які надходять до платіжної системи і вона вже виконує подальші розрахунки через картки або інші рахунки учасників, або безспосередньо на момент платежа відбувається перенаправлення користувача на сайт клубної системи, яка має всі необхідні засоби захисту.

Іншою небезпекою при платежах в Інтернет за допомогою банківських карток в електроних магазинах вже для карткодержателів є необхідність вводити в Інтернет конфіденційні дані своєї картки, які можуть бути використані іншими особами для зняття коштів. Насьогодні способом перекриття такої угрози є так званий випуск "віртуальних" карток платіжних систем, тобто карток, які предназначені лише для для платежів в електроних магазинах.Всі інші операції з такими картками: отримання готівки, сплата в звичайних магазинах тощо – заборонені. Клієнт отримує не сам пластик, а тільки необхідні йому дані для платежів в Інтернеті: номер картки, картковго рахунку і персональний ідентифікаційний номер, і зловмисники отримавши ці дані не зможуть ними скористатись за допомого підробленої пластикової картки.

Дуже перспективною для використання в електроній комерції є технологія з використанням пластикових карток з вбудованим мікропроцесором або смарт-картка, які мають набагато більше переваг ніж всі інші картки [58].

Інтернет у світі призвів до появи нових засобів фінансових розрахунків. Завдяки цьому багато фінансових послуг стали більш доступними користувачам вдома або на робочому місці. Всі організації отримали можливість пропонувати свої товари та послуги по всьому світові, незважаючи на відстань та межі. Сучасні технології дозволили створити віртуальні магазини, банки, біржі – світ електроної комерції, який доповнює і в якійсь мірі починає замінювати звичайну економічну інфраструктуру. За багаточисельними прогнозами співвідношення між звичайною та електроною комерцією буде в найближче десятиріччя швидко змінюватись на користь останньої. Згідно широко розповсюдженої думки, Україна безнадійно відстала від розвинутих країні в області електронної комерції. Але я вважаю, що це не зовсім так. Деякі форми фінансових розрахунків в Інтернеті виникли зовсім недавно, інші знаходяться на стадії розробки. В нашій країні є реальна можливість не допустити відставання, хоч би в деяких важливих сферах електронної комерції. В найбільшій мірі це відноситься до розрахунків в Інетрнет за допомогою пластикових карток.

Умовно розрахунки між покупцем та продавцем в Інтернеті можна поділити на три групи.

До першої відносяться оплата за допомогою платіжних пластикових карток, які вже давно стали звичним явищем в розвинутих країнах, поступово до них звикають в нашій країні.

До складу другої групи входять розрахунки з використанням цифрових готівкових і їх модіфікацій. Сюди ж відносяться, по-перше, послуги, які предоставляються такими розрахунково-кліринговими системами, як Cyber Cash, First Virtual, Open Market та інші. По-друге – цифрова готівка та цифрові чеки таких систем, як Digi Cash та Net Cash [57].

До третої, найбільш перспективної групи відносяться розрахунки в Інтернеті з використанням цифрової готівки, яка зберігається в смарт-картах.

Такий різновид платіжних засобів в Інтернет має не тільки недоліки, але й позитивні риси – за користувачами зберігається право вибору засобів платежу. Розвинуті системи, які підтримують платіж в Інтернет, повинні забезпечувати всі основні види розрахунків та відповідати при цьому ряду вимог. З точки зору покупця, здійснювати платіж в Інтернет повинно бути дуже зручно та легко, але в той же час повині забезпечуватись надійність та конфіденційність розрахунків з використання різних засобів розрахунку. З точки зору продавця, система розрахунків яка ним використовується, повинна надавати гарантію оплати, дозволяти захопити найбільше потенційних користувачів, бути гнучкою та недорогою у використанні.

На сьогодні існує дві зовсім різні сфери: консервативний світ централізованих, надійно захищенних платіжних систем та відкритий, швидко зростаючий світ Інтернет. Очевидно, що необхідний міст, який буде зв'язувати їх між собою. Платіжні системи – це системи, які будуються на використанні пластикових карт з магнітною смугою, від міжнародних до локальних. Цифрові гроші, які не мають прямого аналога в "фізичному" світі, повинні бути предметом окремого розгляду, поки що застосування їх в нашій країні не передбачається.

Широке розповсюдження, яке отримали пластикові платіжні картки у світі вплинуло на розвиток економічної комерції. Всі нові електроні магазини намагаються приймати до сплати картки провідних міжнародних систем.

Найголовнішою проблемою використання найпоширеніших в світі карток з магнітною смугою є їх пасивність тому, що вони не захищені від різного роду фальсифікацій та зловживань. Найпростішим прикладом зловживання є перевитрата, оскільки відомості про більшість покупок відразу не сповіщаються компанії, яка емітувала картку, клієнт може витратити суму, яка значно перевищує максимальний розмір кредиту, зробивши багато малих покупок або одну велику, вартість якої виходить за межі ліміту. Трюки з фальсифікацією можуть бути дуже витончені. Існують, наприклад, прилади, які копіюють інформацію, яка записана на магнітній смузі кредитної картки на незаповнену карту та, які знімають відбиток рел'єфнихвідміток на копіювальну бумагу. Ці пристрої дуже схожі на автомати,. Які використовують в магазинах та ресторанах для видачі чеків і реєстрації покупок [58].

Loading...

 
 

Цікаве