WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаБанківська справа → Банківські операції - Курсова робота

Банківські операції - Курсова робота

Для більш повної уяви про власний капітал банку, варто відмітити, що власний балансовий капітал банку включає такий компонент, як результат переоцінки окремих активів, зокрема основних засобів, нематеріальних активів, цінних паперів у портфелі банку на продаж, інвестицій у асоційовані та дочірні компанії.

Важливим джерелом формування власного капіталу є прибуток банку за минулі та за поточний рік. Нерозподілений прибуток – це частина чистого прибутку, яка не розподіляється, а утримується банком, як правило, з метою реінвестування в його діяльність. Зазначений прибуток є джерелом власного капіталу внутрішнього походження. Він створюється як залишок чистого прибутку після нарахування дивідендів, відрахувань у загальні резерви, резервний капітал та інші фонди, створені відповідно до рішень загальних зборів учасників банку згідно з чинним законодавством.

Розглядаючи нерозподілений прибуток як джерело власного капіталу банку, слід враховувати обмеження, встановлені чинним законодавством на виплату дивідендів:

банку забороняється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі, якщо така виплата чи розподіл призведе до порушення нормативу адекватності капіталу;

якщо за попередній рік діяльність банку була неприбутковою, банку дозволяється виплачувати дивіденди чи розподіляти капітал у будь-якій формі на суму, що не перевищує 50% від різниці між капіталом банку і рівнем регулятивного капіталу.

Також суттєво впливає на розмір і структуру власного капіталу порядок оподаткування дивідендів.

3.2. План практичного заняття

Практичне заняття 3

Питання для обговорення

1. Економічна характеристика та джерела формування банківських ресурсів, їх класифікація. Поняття ресурсного потенціалу банку.

2. Власний капітал банку, його структура, джерела формування, функції.

3. Резервні, спеціальні фонди та прибуток у формуванні власного капіталу.

4. Достатність капіталу банку. Оцінка власного капіталу банку згідно вимог Базельської угоди.

5. Показники нормативів капіталу для банків України.

Перелік питань, що вивчаються студентом самостійно

Класифікація та зміст основних видів власного капіталу банку.

Призначення і функції власного капіталу.

Порядок формування, збільшення та зменшення розміру статутного капіталу банку.

Особливості формування резервного фонду банку.

Сутність спеціальних фондів, резервів та нерозподіленого прибутку як складові власного капіталу банку.

6. Сутність та призначення регулятивного капіталу.

3.3. Зміст індивідуальних завдань

1. Ознайомлення зі структурою власного капіталу та особливостями формування статутного капіталу банку згідно Закону України „Про банки і банківську діяльність".

2. Ознайомлення з положенням про порядок формування та використання банками резервного фонду.

3. Оцінка власного капіталу банку згідно вимог Базельської угоди.

4. Ознайомлення з показниками нормативів капіталу для банків України згідно вимог інструкції про порядок регулювання діяльності банків України.

3.4. Інформаційні джерела

Про банки і банківську діяльність: Закон України від 7 12. 2000р. №2121-111.

Положення про порядок формування та використання банками резервного фонду: Затв. постановою Правління НБУ від 08.08. 2001р. № 334.

Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України: Затв. постановою Правління НБУ від 28.08. 2001 р. № 368.

Банківські операції: Підручник. – 3-тє вид., перероб. і доп. / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пудовкіна та ін.; За заг. ред.А.М. Мороза. – К.: КНЕУ, 2008. – 608с.

Єпіфанов А.О., Маслак Н.Г., Сало І.В. Операції комерційних банків: Навчальний посібник. – Суми: ВТД „Університетська книга", 2007. – 523 с.

Міщенко В.І., Слав'янська Н.Г., Коренєва О.Г. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: Знання, 2007. – 796.

Аналіз банківської діяльності / За ред.А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2003. - 599 с.

Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. – К.: 2005. – 243с.

Капран В.І. Банківські операції: Навч. посібник. - К.: ЦУЛ, 2006. – 208с.

Павлишин О.П., Ричаківська В.І. Банківські операції. Практикум. – К.: Алеута, 2005. – 158 с.

Тема 4. Операції банків із залучення коштів

4.1. Методичні поради до вивчення теми

Засвоєння даної теми вимагає від студентів розуміння економічного змісту, класифікації та загальної характеристики депозитних операцій, здійснюючи які банки залучають вільні грошові кошти юридичних і фізичних осіб.

Депозит (вклад) – це грошові кошти в національній та іноземній валютах, передані їх власником або іншою особою за його дорученням у готівковій або безготівковій формі за рахунок власника для зберігання на певних умовах. Операції, пов'язані з залученням грошових коштів на вклади, називаються депозитними. За формою використання рахунків вони поділяються на: депозити до запитання, термінові (строкові) депозити; умовні депозити.

Вклади (депозити) до запитання розміщуються у банку на розрахунковому або поточному рахунку клієнта. Вони використовуються для здійснення поточних розрахунків власника рахунку з його партнерами. На вимогу клієнта кошти з поточного рахунку в будь-який час можуть вилучатися через видачу готівки, виконання платіжного доручення, сплату чеків або векселів.

Строкові вклади – це кошти, що розміщені у банку на певний строк і можуть бути знятими після закінчення цього терміну або після попереднього повідомлення банку за встановлений період (не менше одного місяця). Вилучення строкових вкладів відбувається переказуванням грошей на поточний рахунок або готівкою з каси банку.

Однією з форм строкових вкладів є сертифікати. Вони можуть бути депозитними та ощадними. Депозитний сертифікат – це цінний папір, що може використовуватися його власником як платіжний засіб і обертатися на фондовому ринку і надається юридичним особам, тоді як ощадний – фізичним.

Ощадні вклади слугують власникам для накопичення грошових заощаджень. Власникові ощадного вкладу видається іменне посвідчення про внесок у формі ощадної книжки, в якій відбиваються всі операції на рахунку. Зняття коштів з ощадного рахунку здійснюється за попереднім повідомленням власника вкладу.

Для більш повної уяви про операції банків із залучення коштів, необхідно розглянути процентну політику банків, адже вона відіграє важливу роль у роботі банків щодо залучення вкладів (депозитів), і одержання прибутків від вкладених коштів є для клієнтів суттєвим стимулом з активізації вкладів. Розмір депозитного процента банк установлює самостійно, виходячи з облікової ставки НБУ, стану грошового ринку і власної депозитної політики.

Необхідно відмітити, що рівень прибутків за різноманітними видами депозитних рахунків різний. Найнижчі проценти комерційні банки сплачують за рахунками до запитання, оскільки вони характеризуються нестабільністю залишків. При встановленні розміру процентної ставки за строковими депозитами визначальним чинником є термін, на який розміщені кошти. Чим триваліший термін, тим вищі процентні ставки. Процентна ставка за строковими депозитами може залежати і від частоти виплати прибутку: чим рідше здійснюються виплати, тим вищий рівень процентної ставки.

Особливу увагу слід звернути на можливість нарахування банками процентів зі сплатою простих і складних процентів. Одним із способів стимулювання вкладів є застосування процентної ставки, що прогресивно зростає залежно від часу фактичного перебування коштів на рахунку. Для компенсації інфляційних витрат банки можуть пропонувати вкладникові виплату процентів наперед. Якщо депозитна угода буде розірвана достроково, виплачені проценти банк утримає із суми вкладу.

Велике значення для стимулювання вкладів має гарантування банком цілості переданих йому коштів. Цього можна досягти страхуванням депозитів. В Україні за рахунок вкладів банків створено фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Завершити вивчення даної теми варто вивченням можливості оформлення довіреності на розпорядження вкладами, порядку складання і використання заповітів, порядку видачі вкладу після смерті вкладника та порядку розпорядження рахунками неповнолітніх та інших клієнтів, визнаних недієздатними.

4.2. Плани практичних занять

Практичне заняття 4

Питання для обговорення

1. Економічний зміст депозитних операцій, їх класифікація.

2. Особливості депозитних рахунків до запитання, строкових та ощадних вкладів; їх переваги і недоліки.

3. Особливості укладання депозитного договору.

4. Встановлення депозитної процентної ставки та фактори, що впливають на її рівень.

5. Особливості здійснення строкових депозитних операцій з юридичними особами.

Loading...

 
 

Цікаве